Анотація до роботи:

Скупський Р.М. Організація та ефективний розвиток регіональної системи виробництва насіння зернових культур. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2004.

В дисертації досліджено теоретичні та методичні основи ефективного функціонування системи насінництва зернових культур, її організаційно-економічні проблеми, а також показники ефективності виробництва й використання насіннєвої продукції. Проведено ретроспективний аналіз розвитку та ефективності системи насінництва та визначено особливості формування її організаційної структури на регіональному рівні з метою вдосконалення механізмів її подальшого реформування.

Виявлено фактори інтенсифікації виробництва, що в найбільшій мірі впливають на ефективність насінництва зернових культур в регіоні, встановлено характер, проведено кількісну й якісну оцінку їх дії. Обґрунтовано закономірності розвитку та місце ринку насіння, на основі маркетингових досліджень визначено його загальноекономічні ознаки та раціональну інфраструктуру. Досліджено систему ризику в насінництві та управління нею. Удосконалено методику розрахунку вартості валової насінницької продукції та умовного чистого доходу від неї. Запропоновано методику удосконалення системи оплати праці в насінництві, що передбачає встановлення акордної розцінки за 100 грн. вартості валової продукції з урахуванням її якості. Дістали подальший розвиток методичні підходи до визначення цін на насіннєву продукцію, які передбачають зниження розмірів сортових надбавок. Запропоновано конкретні напрямки удосконалення механізму господарювання насінницьких структур.

1. Для оцінки економічної ефективності насінництва в системі показників необхідно використовувати показник кондиційності насіння.

2. Серед основних причин спаду зерновиробництва в Україні особливої важливості набуває погіршення якості насіннєвого матеріалу. Це пов’язано з тим, що аграрне виробництво сьогодні за існуючого рівня інтенсивності неспроможне реалізувати генетичний потенціал продуктивності сортів, які створені селекціонерами, а також з веденням насінництва на рівні культури, а не сорту, недосконалою системою сертифікації насіння, ліцензування його виробництва та контролю за якістю, з низьким рівнем інформаційної служби і маркетингу тощо.

3. З урахуванням специфіки насінництва зернових культур щодо поділу виробленої продукції на основну (насіння різних категорій) і побічну (некондиційне насіння, зерновідходи, солома) нами удосконалена методика розрахунку вартості валової продукції та умовного чистого доходу від виробництва насінницької продукції. В системі показників оцінки ефективності використання насіннєвого матеріалу доцільно використовувати коефіцієнт окупності затрат в залежності від сорту та його якості.

4. Кількість насінницьких аграрних підприємств, які внесені до Державного реєстру виробників посівного та садивного матеріалу на 2001-2005 роки, в Миколаївській області за останні роки значно зросла і на кінець 2002 р. становила 105. Найбільшої питомої ваги в сфері насінництва зернових культур набули товариства з обмеженою відповідальністю (21,2%), акціонерні товариства (19,0%), приватні та приватно-орендні сільськогосподарські підприємства (17,4%), фермерські господарства (12,1%).

5. Потреба в насінні зернових культур для сільськогосподарського виробництва має похідний характер від попиту на зерно та продукти його переробки на ринку аграрної продукції. В 2002 р. кількість посівних площ, відведені для насінництва озимих зернових (163,9 тис. га), на 51,1 тис.га (31,2%) перевищували насінницькі посіви ярих культур. Найбільшу питому вагу (52,5%) в структурі насінницьких посівів зернових культур за період 1997-2002 рр. має озима пшениця, яка користується найбільшим попитом серед споживачів на агропродовольчому ринку. Питома вага посівних площ насінницького вівсу, озимого та ярого ячменю, які набувають важливого значення в кормовиробництві та переробній галузі народного господарства, за досліджувальний період становила 7,1, 25,0 та 57,6% відповідно.

6. На насіннєвих посівах Миколаївського інституту агропромислового виробництва за 1997-2002 рр. по більшості зернових культур спостерігалося збільшення обсягів виробництва елітного насіння (крім ярого ячменю та жита, виробництво еліти яких в 2002 р. скоротилося на 33,6 та 79,9% відповідно). Незважаючи на те, що елітне виробництво по озимій пшениці в 2002 р. порівняно з 1997 р. зросло на 37,8%, все ж таки його рівень на 18,7% (або 553,9 т) поступався рівню 2000 р.

7. Порівнюючи ефективність насіннєвого виробництва в дослідних та насінницьких аграрних підприємствах Миколаївської області, ми прийшли до висновку, що більш результативним було виробництво репродукційного насіння зернових в насінницьких господарствах 1 групи. Так, в дослідних господарствах в 2001 р. відмічалось отримання більшого рівня урожайності (що на 48,6% перевищував показники насінгоспів) та більший вихід кондиційного насіння. Незважаючи на це, прибутковість виробництва репродукційного насіння у зазначених підприємствах в розрахунку на 1 ц була нижчою на 10,3%, тоді як рівень рентабельності – на 103,1%, що в значній мірі пов’язано з нераціональною ціновою політикою та маркетингом.

8. Зважаючи на те, що посівні площі, відведені для вирощування зернових культур на Миколаївщині, з 1999 по 2002 рік коливалися в межах 714,4-931,2 тис. га, для забезпечення аграрних підприємств всіх форм власності високоякісним насінням необхідним стало збільшення його виробництва до рівня 216-200 тис. т, в т.ч. для посіву озимих культур - 155-160 тис. т, ярих - 50-60 тис. т. Для ефективного розвитку насінництва важливо розвивати науково-виробничу кооперацію та агропромислову інтеграцію на базі створеної науково-виробничої корпорації „Насіння Миколаївщини”, налагодити контроль за виробництвом і реалізацією насіннєвого матеріалу, покращити інформаційне та маркетингове забезпечення підприємств.

9. Впровадження в НВК „Насіння Миколаївщини” мобільного техніко-технологічного комплексу для післязбиральної обробки насіння зернових культур забезпечить додатково близько 5000 ц кондиційного елітного насіння власного виробництва та 174636 грн. доходу, що буде отримано за рахунок оплати послуг по очищенню насіння фермерськими господарствами. Прибуток від втілення даного проекту становитиме 353629 грн. Реалізація даного проекту передбачає залучення інвестицій банку на суму 102582 грн. для купівлі сепаратора ворохоочищувача самопересувного СВС-15 та машини вторинної очистки насіння МС – 4,5.

10. В сучасних ринкових умовах виробникам насіннєвої продукції надано право її вільної реалізації тим підприємствам та організаціям, які мають паспорт-патент на ведення насінництва певного рівня. В зв’язку з цим особливо актуальними стають проблеми організації елітновирощуючими насінницькими господарствами власної дистриб’юторської мережі на обласному та районному рівнях.

11. На основі аналізу рентабельності виробництва сортового насіння зернових культур різних категорій в дослідних господарствах Миколаївського інституту агропромислового виробництва можна зробити наступні висновки: а) при сучасній методиці обліку затрат встановлені сортові надбавки на насіння, що виробляється в цих формуваннях, надмірно високі і не обумовлені затратами на їх виробництво; б) з метою недопущення в дослідних господарствах та інших насінницьких аграрних підприємствах надмірної прибутковості сортові надбавки необхідно встановлювати з таким розрахунком, щоб норма рентабельності сортового насіння і товарного зерна в аграрних підприємствах була в значній мірі наближеною.

12. З метою удосконалення системи оплати праці в насінництві необхідно жорстко пов’язати фонд оплати праці з обсягами реалізованої продукції і виручкою, яка надходить від її продажу. В зв’язку з цим заслуговує на увагу акордно-преміальна система оплати праці. Вона передбачає встановлення акордної розцінки за 100 грн. вартості валової насіннєвої продукції, яку запропоновано визначити з урахуванням якості (кондиційності) і за умов збільшення тарифного фонду за продукцію на 50%.

Публікації автора:

1. Скупський Р.М. Роль сорту в системі ефективного виробництва зернових культур // Таврійський науковий вісник. – 2002. – вип. 24. – С. 145 - 149.

2. Скупський Р.М. Проблеми розвитку зерновиробництва Миколаївської області // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – вип. 5. – С. 133-137.

3. Скупський Р.М. Організація високоефективного насінництва в сучасних ринкових умовах // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – 2002. – вип. 156. – С. 106 – 111.

4. Скупський Р.М. Резерви зниження собівартості виробництва елітного насіння // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – 2003. – вип. 167. – С. 109 – 114.

5. Скупський Р.М. Аспекти насінницького маркетингу // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – 2003. – вип. 176. – С. 41 – 47.

6. Скупський Р.М., Ганганов В.М., Півень М.Б. Стан та проблеми сучасного насінництва Миколаївщини // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2003. – вип. 3 (23). Том 2 - С. 221 – 227. Автору належить збір вихідних даних, їх аналіз та систематизація.