У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми формування ефективного організаційно-економічного механізму управління ресурсозбереженням у вугільній промисловості на підставі розробки цілісної наукової концепції, адаптованої до ринкових відносин в Україні. Основні висновки теоретичного та науково-практичного дослідження і узагальнення отриманих результатів зводяться до такого. 1. Стабільна потреба економіки України в енергоресурсах, основним джерелом задоволення якої було і залишається на тривалу перспективу вугілля, передбачає розвиток вугільної промисловості, а як наслідок - збільшення техногенного навантаження на навколишнє середовище. 2. Незадовільне становище гірничого господарства шахт України є однією з причин низьких економічних результатів роботи вугільних підприємств. Подальший розвиток вугільного виробництва при існуючому підході до ресурсозбереження буде супроводжуватися високими темпами накопичення відходів і як наслідок - погіршенням стану навколишнього середовища. Відходи вугільного виробництва можуть мати широкий попит як в економіці України, так і на зовнішньому ринку. Визначилися більше 20 перспективних напрямів їх використання, однак реальний рівень утилізації вуглевідходів не перевищує 7%. 3. Обґрунтовано нові концептуальні положення еволюції природокористування. Розроблено парадигму ресурсозберігаючого маркетингового менеджменту. Виникнення даної парадигми зумовлене економічною кризою, успіхами науково-технічного прогресу в галузі створення ресурсозберігаючих технологій і необхідністю їх координації в інтересах суспільства. В умовах застосування ресурсозберігаючого менеджменту розширяються можливості використання мінеральної сировини в процесі технологічного циклу вуглевиробництва. 4. Визначено і показано, що охорона навколишнього середовища і раціональне використання мінеральної сировини стають домінуючими чинниками, що обумовлюють розвиток вугільної промисловості, яку необхідно розглядати як цілісну еколого-економічну систему. Еколого-економічна система вугільного виробництва має чітко встановлені імперативи природокористування, які визначаються рухом матеріально-речовинних потоків між функціональними елементами системи. 5. У вугільній промисловості ресурсозберігаючий маркетинговий менеджмент має специфічний вияв, форми і принципи якого розроблено в даній роботі. З точки зору підходів і методів реалізації ресурсозберігаючих заходів їх можна класифікувати на технічні, організаційні і соціально-економічні. Ресурсозберігаючий менеджмент присутній у загальноприйнятих управлінських підходах - системному, маркетинговому, функціональному, відтворювальному, нормативному та ін. Загальнонаукові підходи менеджменту добре пристосовуються до підсистеми ресурсозберігаючого менеджменту. Однак особливої актуальності набуває маркетинговий підхід до управління. 6. Акцентовано увагу на джерелах формування відходів, розроблено класифікацію їх надходження, яка дозволяє систематизувати вибір напрямів ресурсозбереження. 7. Визначено місце і роль показників якості вугільної продукції. Особливої значущості набуває проблема формування і розрахунку зольності. Дослідження чинників, що впливають на формування зольності, дозволило визначити їх внесок у збільшення зольності і перспективи їх динаміки. Доведено, що як чинники, що впливають на засмічення вугілля вміщуючими породами, потрібно враховувати вплив кливажу, напрямок посування лави, коефіцієнт, що характеризує потужність і міцність безпосередньої покрівлі відносно потужності пласта. Вплив цих чинників звичайно ігнорувався, однак він істотний. 8. Системний і комплексний аналіз дозволив визначити основні джерела утворення крупнотоннажних відходів. Найбільший вплив на формування зольності вугілля і, як наслідок, на утворення техногенних крупнотоннажних відходів має проведення підготовчих виробок (до 70% обсягу утворення породи). 9. Аналіз динаміки накопичення вуглевідходів на поверхні гірничого відведення свідчить про актуальність даної проблеми на тривалу перспективу. Проведена паспортизація породних відвалів по вугільних регіонах України дала змогу виявити стан накопичення техногенних відходів і наслідків, що спричиняються ними. Аналіз породного господарства галузі свідчить про збільшення виходу породи від проведення підготовчих виробок і їх ремонту. 10. На основі дослідження та узагальнення існуючих наукових підходів до визначення категорії "безвідходне виробництво" доведено, що ринкова економіка на новій еволюційній фазі природокористування потребує додаткових критеріїв оцінки його доцільності. Доцільність цих технологій слід порівнювати зі станом навколишнього середовища, оскільки економія сама по собі в еколого-економічній системі не має значення. 11. Визначено вимоги до ресурсозбереження на всіх етапах технологічного ланцюга вуглевидобутку. З урахуванням цього класифіковано техніко-технологічні рішення, які сприяють максимальному комплексному використанню сировини і зниженню негативного впливу на навколишнє середовище; визначено їх економічну доцільність. 12. Розроблено методичні основи застосування ресурсозберігаючих технологій та економічної оцінки ресурсозбереження щодо вибору техніко-технологічних рішень по відтворюванню розкритих і підготовлених запасів. Оптимізація можливих варіантів, здійснювана за розробленою методикою, сприяє зменшенню втрат вугілля в надрах. 13. Сформульовано методичні принципи в сфері обґрунтування кондицій, які визначають доцільність відробляння запасів шахтного поля. Витягання некондиційних запасів має об'єктивні причини. У перспективі при збереженні існуючого співвідношення видобутку вугілля з потужних і малопотужних пластів ця проблема загостриться ще більше. Необхідність відробляння некондиційних пластів з урахуванням екологічного чинника потрібно визначати на основі розроблених методичних положень. Запропонована методика необхідна для встановлення норм зольності як чинника формування цін на вуглепродукти. Методика застосовується у виробничих об'єднаннях. 14. Розроблено нову методику оцінки доцільності залишення породи у виробленому просторі шахт. Вдосконалення методології оцінки доцільності залишення породи в шахті полягає в обліку її позитивного і негативного впливу на навколишнє середовище, людину і економіку шахти. Відповідно до розробленої методики виконано економічну оцінку закладочних робіт на шахтах України на період до 2010 р. 15. Розроблено методичні положення управління збалансованістю породного господарства. Характерною особливістю методу є встановлення узагальнюючих характеристик формування породного потоку та їх оцінка відносно витрат, пов'язаних з підготовкою і доставкою закладочного матеріалу до дробильно-закладочного комплексу різної проектної потужності. 16. Обґрунтовано, що дисбаланс у відроблянні пластів різної потужності, будучи кон'юнктурним заходом, призводить до нераціонального природокористування. У той же час розробка малопотужних вугільних пластів при існуючих технологіях цілком виправдана, про що свідчать проведені дослідження. Визначення доцільності розробки тонких пластів, їх пайової участі у видобутку шахти рекомендується проводити за запропонованою в роботі методикою. 17. Розроблено методичні положення щодо оцінки доцільності використання газу вугільних родовищ. Запропонована в роботі методика враховує екологічні аспекти, пов'язані із запобіганням викидам газу в атмосферу, а також соціальні чинники, пов'язані зі створенням додаткових робочих місць, підвищенням безпеки роботи, забезпеченням потреби споживачів у газопостачанні. 18. Концептуально обґрунтовано необхідність маркетингової орієнтації в ресурсозбереженні. Комплексне використання мінеральної сировини передбачає нарівні з застосуванням досягнень науково-технічного прогресу впровадження прогресивних форм і методів управління (менеджменту). За формою вияву в галузі ресурсозбереження менеджмент трактується як "інноваційний" і у вугільній промисловості має свої особливості вияву. 19. Визначено, що ціноутворення на відходи має стати стратегічним, а не явищем "post factum". Стратегії базуються на маркетинговому дослідженні ринку і пропонують встановлення рівня варіювання цін. У цьому процесі важлива роль відводиться державній участі, оскільки витрати на охорону вугільного підприємства і виробничу діяльність, як правило, альтернативні. 20. Сформульовано методичні підходи для прогнозування оптимального функціонування еколого-економічних систем вугільного виробництва. План заходів щодо раціонального природокористування рекомендується розробляти на основі запропонованої математичної моделі пошуку оптимального стану еколого-економічної системи вугільного виробництва. З точки зору оптимізації витрат і збитку розроблено економіко-математичну модель негативного впливу вугільного виробництва на навколишнє середовище та запропоновано підхід до економічного стимулювання механізму ресурсозбереження. 21. Менеджмент еколого-економічної системи передбачає її моніторинг. Інтегрування світового досвіду і законодавчої бази поводження з відходами дозволило визначити основні положення вдосконалення правової бази, які повинні йти в напрямі: створення системи автоматизованого екологічного менеджменту, взаємопов’язаного на державному і галузевому рівні; стимулювання суб'єктів права в дотриманні екологічних вимог і раціонального природокористування; уніфікації стандартів і переходу на систему міжнародних стандартів ДСТУ ISO 14000-97,14004-97. Автоматизований екологічний моніторинг у вугільній промисловості потрібно провести на основі розробленої автоматизованої системи розрахунку забруднень атмосфери АС "Вуглепромекологія", яка пройшла перевірку і використовується на вугільних підприємствах. | 