Анотація до роботи:

Болехівський В.П. Особливості формування врожаю та якості зерна сортів озимої пшениці різних екологічних типів у ресурсозберігаючій технології вирощування в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут землеробства Української Академії Аграрних Наук. - Київ, 2004.

У двох польових дослідах, проведених у 1999-2001 рр. на сірих лісових поверхнево оглеєних грунтах, після попередника конюшина на два укоси, визначено вплив різних доз і строків внесення мінеральних добрив та біостимуляторів емістим С та вермистим на врожайність та якість зерна сортів озимої пшениці різних екологічних типів.

Встановлено, що для сортів Миронівська 61 (лісостеповий екологічний тип) та Альбатрос одеський (степовий екологічний тип) оптимальним рівнем живлення у ресурсозберігаючій технології вирощування для формування врожайності зерна 50-55 ц/га ІІІ класу державного стандарту на сірих лісових грунтах після попередника конюшина двох укосів є N₃₀P₉₀K₉₀ під культивацію + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV етапи органогенезу).

Для цих же сортів встановлено дію позакореневого внесення біостимулятора вермистим на врожайність і якість зерна: при базовому удобренні N₃₄P₃₄K₃₄ під культивацію, внесення позакореневого розчину вермистиму у нормі 5 л/га у ІІІ-ІV етапах органогенезу забезпечує врожайність зерна 40–45 ц/га ІV класу державного стандарту.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні системи удобрення сортів озимої пшениці різних екологічних типів у ресурсозберігаючій технології вирощування у західному Лісостепу України.

На основі досліджень, проведених у 1999–2001 рр. у лабораторії рослинництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН і виробничих перевірок встановлено:

1. Осіннє внесення N₃₀P₉₀K₉₀ для обох сортів сприяє підвищенню польової схожості насіння у середньому за три роки на 3,6 – 5,1%, або на 19 – 28 рослин на м², зростанню показників сирої та сухої маси рослин, їх висоти, кількості листків на рослині, коефіцієнта кущення восени у ІІ – ІІІ етапах органогенезу, швидшому проходженню (на 1–2 дні) першого етапу органогенезу та розтягуванню (на 3–4 дні) другого етапу і зростанню відсотка перезимівлі рослин у середньому за три роки на 4,7-3,8%, або 47-35 рослин на 1 м².

2. Мінеральне живлення N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV) забезпечує максимальний приріст показників сухої маси та висоти рослин, кількості листків на рослині порівняно з контролем (без добрив) у IV, VIII і X етапах органогенезу в обох сортів. Проте величини ці є сортоспецифічними.

3. Підживлення азотними добривами N₃₀ у ІІІ-IV та у VIII етапах органогенезу на фоні осіннього внесення N₃₀P₉₀K₉₀ в обох сортів збільшує тривалість фази весняного кущення на 1–2 дні, трубкування на 1–2 дні, не змінює тривалості фаз колосіння та цвітіння, продовжує тривалість фази формування-достигання зерна на 3–4 дні порівняно з контролем (без добрив). Проте, вплив погодних умов під час вегетації на тривалість цих фаз є більший порівняно з дією мінерального живлення.

4. Внесення азотних добрив у дозі N₃₀ найбільш оптимальним є у ІІІ-IV та у VIII етапах органогенезу. Це збільшує середню кількість зачаткових колосових горбиків у IV етапі в головному колосі на 1,3–1,9 шт. порівняно з контролем, кількість закладених квіток у V етапі на 14–22,5 шт., кількість розвинутих квіток у колосі у VII етапі на 13,8–23,8 шт., озерненість колосу у X етапі на 5,8–15,2 шт. Перенесення дози добрив N₃₀ у V етап органогенезу призводить до зменшення цих показників в обох сортів.

5. Найбільша площа листкової поверхні в обох сортів 48,9–56,9 тис. м² досягається у VIII етапі органогенезу при рівні мінерального живлення N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (IV) + N₃₀(VIII) + емістим С (IV). Коефіцієнт чистої продуктивності фотосинтезу є найбільшим на тому ж фоні живлення без внесення емістиму С і в період VIII – X етапи органогенезу він становить для обох сортів 11,1 г сухої речовини на м ² за добу.

6. Найвищу врожайність зерна, в середньому за три роки, одержано при удобренні N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV). У сорту Миронівська 61 вона становить 49,0–50,1 ц/га, у сорту Альбатрос одеський – 55,4–54,8 ц/га. Приріст врожайності зерна до контролю (без добрив) є відповідно 12,5–13,6 і 18,7–18,1 ц/га. При внесенні N₃₀ у V етапі приріст знижується до 10,7-14,7 ц/га.

7. Дія біостимулятора емістим С є сортоспецифічною і залежить від погодних умов під час вегетації та часу його внесення. Оптимальним є внесення в ІІІ – ІV етапи органогенезу, де приріст врожайності зерна становить у сорту Миронівська 61 – 0,9–0,8, у сорту Альбатрос одеський – 2,0–1,5 ц/га. При запізненні його внесення (V етап) приріст зменшується відповідно до 0,6–1,1 ц/га. Вплив біостимулятора на якісні показники зерна не спостерігається.

8. Мінеральне живлення N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV) в обох сортів впливає на збільшення густоти рослин перед збиранням (+83-77 до контролю), коефіцієнта кущення (+0,3-0,5 до контролю), висоти рослин (+15,0-13,3 см до контролю). Але найбільший вплив мінеральне живлення має на формування елементів колосу, зокрема: довжина колоса зростає на 1,0 –1,3 см; кількість колосків у колосі на 1,6–1,7, кількість зерен у колосі на 9,7–11,9 шт.; маса зерна одного колоса на 0,3–0,4 г до контролю.

9. Мінеральне живлення N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV) в обох сортів забезпечує високі показники скловидності, натури зерна, вмісту сирої клейковини та загального білка в зерні, що відповідають третьому класу державного стандарту якості.

10. Внесення мінеральних добрив у нормі N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV) в обох сортів озимої пшениці не призводить до перевищення вмісту важких металів (Zn, Co, Mn, Pb, Cu, Cd) у зерні вище гранично допустимих норм.

11. Економічна ефективність технології вирощування озимої пшениці з мінеральним живленням N₃₀P₉₀K₉₀ восени + N₃₀ (ІІІ-IV) + N₃₀ (VIII) + емістим С (ІІІ-IV) така: умовно чистий дохід 2392–2741 грн./га, окупність 1 грн. затрат становить 2,2–2,3 грн., собівартість зерна 245-224 грн./т.

12. Позитивна дія позакореневого внесення біостимулятора вермистим на фоні живлення N₃₄P₃₄K₃₄ восени у нормі 5 л/га, розведеного у 250 л води практично не залежить від часу та кратності його внесення (IV, V, VIII етапи органогенезу). Середня врожайність зерна досягає у сорту Миронівська 61 - 36,5–37,3 ц/га, у Альбатросу одеського - 38,4–40,5 ц/га, з приростом до базового варіанту відповідно по сортах 4,5-5,1 та 2,3-4,4 ц/га. В обох сортів зростання врожайності зерна відбувається за рахунок збільшення кількості зерен у колосі (+2,0-4,3) і зростання маси зерна колоса (+0,1-0,3 г).

13. Позакореневе внесення біостимулятора вермистим на фоні живлення N₃₄P₃₄K₃₄ не впливає на основні якісні показники зерна пшениці обох сортів, зокрема на масу 1000 зерен, натуру, скловидність, вміст сирої клейковини, загального білка. Вміст важких металів (Zn, Co, Mn, Pb, Cu, Cd) не перевищує гранично допустимих норм.

14. Економічна ефективність технології вирощування озимої пшениці з позакореневим внесенням біостимулятора вермистим у нормі 5 л/га на фоні N₃₄P₃₄K₃₄ є високою. Чистий прибуток з 1 га становить 1198–1412 грн., собівартість зерна 227–250 грн./т, окупність 1 грн. затрат 1,3–1,6 грн.

Публікації автора:

1. Болехівський В.П. Продуктивність фотосинтезу та врожайність зерна сортів озимої пшениці залежно від умов живлення в західному Лісостепу України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2001. – Вип. 43. – С. 22–27.

2. Болехівський В.П. Вплив позакореневого внесення біостимулятора вермистим на врожайність зерна сортів озимої пшениці різного екологічного типу в умовах західного Лісостепу України // Сільський господар. – 2002. - № 5–6. – С. 21–22.

3. Болехівський В.П. Вплив строків внесення азотних добрив на врожайність та якість зерна сортів озимої пшениці різних екологічних типів в умовах західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. - № 6. – 2002. – С. 151–156.

4. Болехівський В.П. Ефективність мінерального живлення озимої пшениці залежно від сорту в умовах західного Лісостепу України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2003. – Вип. 45. – С. 3-7.

5. Свідерко М.С., Заяць О.М., Яцух К.І., Болехівський В.П., Свищ Є.В. Технологія вирощування озимих зернових культур в умовах Львівщини (рекомендації для власників господарств, фермерів, сільських господарів). – Львів-Оброшино: Вид-во ІЗіТ ЗР УААН, 2002. – 18 с.

6. Свідерко М.С., Болехівський В.П. Формування врожаю та якості зерна сортів озимої пшениці різного екологічного типу залежно від умов живлення в західному Лісостепу України // Тези доп. Науково-практичної конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування”. - Київ – Чабани: Інститут землеробства УААН, 2002. – С. 12-13.