Анотація до роботи:

Проскуріна Г.О. Особливості клінічного перебігу, діагностики та комплексної терапії при інфекційному мононуклеозі в дітей Півдня України. – Рукопис. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2006.

Клініко-епідеміологічними особливостями ІМ в дітей Півдня України є зріст захворюваності в 70 разів за останні 20 років; зміщення піку сезонної захворюваності з зимових на літні місяці; зростання захворювання дітей молодших 2 років; більш тяжкий перебіг хвороби (25 % випадків); виразна лімфаденопатія (50 % випадків); в 1,5 рази частіший розвиток екзантем; частота гепато- та спленомегалії в гострому періоді нижча за середню на 15 % і 25 % відповідно, p<0,05.

Розроблено алгоритм оцінки ступеня тяжкості клінічного перебігу ІМ.

Використання в комплексній терапії хворих на інфекційний мононуклеоз препаратів циклоферон та лімфоміозот дозволяє в 1,5 рази скоротити температурний період; на зменшити частоту інтоксикації вже на 3 день лікування; в 1,5 рази скоротити тривалість гепатоспленомегалії та в 2 – лімфаденопатії в періоді реконвалесценції.

Таким чином, у роботі вирішено актуальне науково-медичне завдання – підвищення ефективності лікування дітей з ІМ шляхом урахування клініко-лабораторних особливостей захворювання та диференційного застосування комплексів із циклофероном та лімфоміозотом.

1. Для сучасного перебігу інфекційного мононуклеозу в дітей Півдня України притаманні: ранній вік захворювання (31,28 % дітей переносять інфекційний мононуклеоз у віці від 1 до 3 років); нетипова сезонність (захворювання на інфекційний мононуклеоз в третині випадків спостерігається влітку); зростання захворюваності в 70 разів за останні 20 років; більш тяжкий перебіг (25 % випадків); значна лімфаденопатія майже у 50 % хворих; в 1,5 рази частіший розвиток екзантем; менш виразний гепатолієнальний синдром (частота гепато- та спленомегалії в гострому періоді складає (79,17 ± 2,63) % та (47,50 ± 2,76) % відповідно, що нижче на 15 і 25 %, p<0,05) та супроводжується розвитком специфічного гепатиту в (25,83 ± 2,13) % хворих.

2. Розроблено математичний алгоритм оцінки ступеня тяжкості та прогнозу клінічного перебігу інфекційного мононуклеозу на підставі бальної оцінки виділених найбільш інформативних ознак захворювання, що дозволило оптимізувати вибір лікувальної тактики щодо хворих на інфекційний мононуклеоз та зменшити недооцінку ступеня тяжкості захворювання при використанні клінічної оцінки – тяжких форм ІМ при застосуванні математичного алгоритму виявилося (25,0 ± 2,3) % проти (17,5 ± 1,8) % за клінічними ознаками, p<0,05.

3. Тривала персистенція ЕБВ супроводжується довгостроковим збереженням лімфопроліферативного синдрому та схильністю до рецидивуючого перебігу інфекційного мононуклеозу. Ураження лімфатичної системи в катамнезі зберігається тим довше, чим виразніше воно було в гострому періоді захворювання. Специфічний гепатит, що виникає в випадків гострого інфекційного мононуклеозу, спостерігається у (3,33 ± 0,17) % дітей протягом 2 років. Характерно, що у (71,8 ± 2,6) % хворих зберігається нейтропенія та лімфоцитоз, у хворих – дисбаланс клітинної та гуморальної ланок імунітету.

4. Диференційний підхід до лікування дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз, передбачає додавання до комплексу терапії етіопатогенетичних препаратів циклоферон та лімфоміозот окремо або сумісно, залежно від ступеня тяжкості захворювання та прогнозу його перебігу, визначених за математичним алгоритмом. Так, ІМ легкого перебігу передбачає застосування симптоматичної терапії, середньої тяжкості та тяжкий – додавання циклоферону та лімфоміозоту. Наявність лімфопроліферативного синдрому обумовлює застосування лімфоміозоту або сумісного використання обох препаратів, залежно від його виразності. У випадках частих ГРЗ пропонується повторне використання циклоферону окремо та об’єднано з лімфоміозотом, з урахуванням клінічних особливостей перебігу хвороби.

5. Комплексна терапія при інфекційному мононуклеозі в дітей з використанням циклоферону та лімфоміозоту дозволяє скоротити термін перебування в стаціонарі з (15 ± 2,1) до (12 ± 1,8) днів; в півтора рази скоротити температурний період; на третину зменшити прояви інтоксикації; в півтора рази скоротити тривалість гепатоспленомегалії та вдвічі – лімфаденопатії в періоді реконвалесценції; поліпшити стан місцевого імунітету. Це, в свою чергу, дає змогу зменшити ймовірність розвитку затяжних та хронічних форм інфекційного мононуклеозу, попередити виникнення рецидивів хвороби.

Публікації автора:

1. Харченко Ю.П., Михайлова А.М., Проскуріна Г.О. Клініко-епідеміологічні особливості інфекційного мононуклеозу в дітей Півдня України // Одеський медичний журнал. – 2005. – №5. – С.82-84. (Особистий внесок дисертанта: набір та аналіз клінічного матеріалу, написання тексту статті)

   Харченко Ю.П., Проскуріна Г.О. Особливості клінічного перебігу та терапії інфекційного мононуклеозу в дітей // Одеський медичний журнал. – 2006. – №1. – С. 60–63. (Особистий внесок дисертанта: набір та аналіз клінічного матеріалу, написання тексту статті)

   UA Деклараційний патент № 10442 МПК7: А61В10/00, опубл. 15.11.2005. Харченко Ю.П., Проскуріна Г.О., Лехно Д.Р., ОДМУ. Заявка № u200504115 від 29.04.2005. Спосіб діагностики ступеня тяжкості перебігу інфекційного мононуклеозу. – Бюл. № 11. – 6 с. (Особистий внесок дисертанта: ідея винаходу, розробка математичної моделі)

   UA Деклараційний патент № 10443 МПК7: А61К35/78, А61К38/00, А61К45/06, опубл. 15.11.2005. Харченко Ю.П., Проскуріна Г.О., Похно С.М., ОДМУ. Заявка № u200504116 від 29.04.2005. Спосіб лікування інфекційного мононуклеозу. – Бюл. № 11. – 4 с. (Особистий внесок дисертанта: ідея методу, розробка запропонованого способу лікування)

   Клінічні особливості та диференційний підхід до лікування інфекційного мононуклеозу в дітей Півдня України / Ю.П. Харченко, Г.О. Проскуріна, Г.О. Питель, Г.А. Шаповалові – Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 68, кн. 1. – Запоріжжя: Дике Поле. – С. 364-369. (Особистий внесок дисертанта: набір та аналіз клінічного матеріалу, написання тексту статті)

   Харченко Ю.П., Проскуріна Г.О. Математичний алгоритм діагностики ступеня тяжкості клінічного перебігу інфекційного мононуклеозу // Біоінформаційні стандарти: Зб. матер. конф. – О., 2005. – С.100-102. (Особистий внесок дисертанта: ідея методу, розробка математичної моделі, набір та аналіз клінічного матеріалу, написання тексту статті)

   Использование Тонзилгона Н в комплексной терапии инфекционного мононуклеоза у детей / А.А. Проскурина, Ю.П. Харченко, А.М. Михайлова, Л.А. Иванова // Материалы II Конгресса аллергологов и иммунопатологов России. – М., 2004. – С. 157-157. (Особистий внесок дисертанта: набір та аналіз клінічного матеріалу, написання тексту тез)

   Комплексна терапія інфекційного мононуклеозу із застосуванням антигомотоксичних препаратів / Ю.П. Харченко, І.В. Юрченко, С.В. Кашинцев, Г.О. Проскуріна // Матер. Международной научно-практической конференции «Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке». – Д., 2005. – С. 148-150. (Особистий внесок дисертанта: набір та аналіз клінічного матеріалу, написання тексту тез)

   Проскуріна Г.О. Уніфікований підхід до оцінки ступеня тяжкості клінічного перебігу інфекційного мононуклеозу // Молодь – медицині майбутнього: Тези доп. наук.-практ. конф. з Між нар. участю (18-19 жовтня, 2005 р.) – О., 2005. – С. 173-174.