Анотація до роботи:

Печеник С.О. Особливості патогенезу та маніфестації симптомокомплексу, що виник у дітей в умовах комбінованого забруднення довкілля солями важких металів та фтору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2005.

Проведено комплексне обстеження дітей, що постійно проживають в умовах забруднення довкілля. У них зареєстровано перевищення допустимих концентрацій марганцю, заліза та свинцю у сироватці крові. Підтверджено залучення в патологічний процес кісткової, сечовидільної, шлунково-кишкової та ендокринної систем.

Встановлено достовірне зростання частоти природжених вад розвитку серед новонароджених у забрудненому регіоні.

Уточнено роль порушень обміну кальцію в патогенезі екопатології. В уражених дітей зареєстровано достовірно вищі рівні активності паратгормону та кальцитоніну в порівнянні з контролем, а активність лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту була достовірно зниженою. У 75% обстежених дітей виявлено знижений вміст неорганічного фосфору та у 67% – магнію в сироватці крові.

Доведено, що наявність у генотипі дитини алелі 0/0 гена GSTM1, алелі *0501 гена DQA1 та відсутність алелі *0201 гена DQA1 сприяють важчому перебігу симптомокомплексу. Важчі форми гіпоплазії емалі зубів вірогідно частіше зустрічались у дітей з низькою вагою при народженні, нетривалим природним вигодовуванням.

В уражених дітей зареєстровано достовірно вищу частоту повного передчасного розділення центромер, яка є проявом хромосомної нестабільності, а також коливання частоти апоптозу лімфоцитів. Знижена частота апоптозу асоціювалась із важчим, а підвищена – з легшим перебігом захворювання. Розроблено заходи ранньої діагностики та профілактики екопатології.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії, що полягає у підвищенні ефективності ранньої діагностики, прогнозування та профілактики екологічно детермінованого симптомокомплексу, що виникає у дітей в умовах контакту з підвищеними концентраціями солей важких металів та фтору в довкіллі.

1. У забрудненому регіоні в динаміці 1986-2001 рр. відмічалась достовірно вища частота природжених вад розвитку серед новонароджених дітей, ніж в цілому по Львівській області – 423,3±51,2 проти 216,4±18,3 на 10000 (р<0,001). Зареєстровано зростання частоти ПВР в період після початку масового захворювання дітей із м. Соснівка з 282,3±37,1 до 604,4±53,7 на 10000 Н, р<0,001. Темпи зростання частоти ПВР в контрольній популяції Львівської області за той же період часу були достовірно повільнішими. В спектрі природжених аномалій, що дали достовірний приріст частот переважали вади розвитку статевої системи (з 40,4±7,7 до 185,5±29,8 на 10000 Н, р<0,001) та опорно-рухового апарату (з 138,0±22,3 до 287,2±38,8 на 10000 Н, р<0,01).

2. У дітей, що проживають на забрудненій території, достовірно частіше, ніж у ЗПГК, виявляли ознаки хронічної неспецифічної інтоксикації. Встановлено, що залучення в патологічний процес кісткової, сечовидільної, шлунково-кишкової та ендокринної систем є характерним для симптомокомплексу, що виник у дітей із м. Соснівка.

3. Порушення гомеостазу кальцію є важливою ланкою патогенезу екологічно детермінованого симптомокомплексу. У дітей, що постійно проживають на забрудненій території, незалежно від важкості клінічних проявів екопатології, зареєстровано вищі рівні активності паратгормону та кальцитоніну в порівнянні з контролем (p<0,02 та p<0,05 відповідно). Активність лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту була достовірно зниженою у 31% обстежених дітей. У 75% обстежених дітей з важчими проявами симптомокомплексу виявлено знижений вміст неорганічного фосфору та у 67% – магнію в сироватці крові.

4. Наявність у генотипі дитини алелі 0/0 гена GSTM1, алелі *0501 гена DQA1 та відсутність алелі *0201 гена DQA1 сприяють більш важкому клінічному перебігу симптомокомплексу. Визначення згаданих алелей може бути використаним для прогнозування важкості екопатології.

5. Важкі форми гіпоплазії емалі зубів достовірно частіше зустрічались у дітей, що мали низьку масу тіла при народженні, у таких, що не отримували природного вигодовування, або отримували його нетривалий час. В цій групі спостерігали пізнє прорізування перших зубів в результаті порушення мінералізації кісткової тканини на ранніх етапах розвитку.

6. У дітей із забрудненого регіону зареєстровано прояви хромосомної нестабільності у вигляді підвищеної частоти повного передчасного розділення центромер. Частота цього явища в розрахунку на 100 метафазних клітин була достовірно вищою, ніж в контрольній групі осіб – 4,92±0,65 проти 1,83±0,32 (P<0,01).

7. Встановлено корелятивний зв’язок між важкістю перебігу захворювання у дітей із забрудненого регіону й напруженістю апоптозу, визначеного за допомогою цитологічного аналізу – коефіцієнт кореляції –0,39, при p<0,05. Знижена частота апоптозу асоціювалась із більш важким, а підвищена – з легшим перебігом симптомокомплексу.

Публікації автора:

1. Печеник С.О. Фактори, що сприяють маніфестації екологічного захворювання у дітей, які від народження проживають в умовах забрудненого довкілля // Одеський медичний журнал.– 2002.– №4(72).– С. 117-120.

2. Гаврилюк Ю.Й., Кіцера Н.І., Федоришин З.М., Геник-Березовська С.О., Печеник С.О., Грузинцева Н.А. Дослідження динаміки природжених вад розвитку серед новонароджених як складова частина генетичного моніторингу (огляд літератури та власні дані) // Перинатологія та педіатрія.– 2002.– №3.– С. 60-64. Автор брав участь у зборі клінічного матеріалу, підготовці роботи до друку.

3. Лук’яненко Н.С., Печеник С.О., Сєднєва І.А., Гнатейко Н.О. Порушення обміну кальцію при хімічному захворюванні дітей в умовах забруднення довкілля солями важких металів та фтору // Буковинський медичний вісник. – 2002.– №3.– С. 53-57. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

4. Лук’яненко Н.С., Чайковська Г.С., Печеник С.О., Косцик Н.Р. Стан ендогенної інтоксикації у дітей, які проживають на території, забрудненій солями важких металів та фтору // Вісник Сумського Державного університету. Серія “Медицина” – 2002.– №11.– С. 92-95. Автор брав участь у зборі клінічного матеріалу, підготовці роботи до друку.

5. Печеник С.О., Акопян Г.Р., Сєднєва І.А., Ключівська О.Ю. Цитологічне та цитогенетичне дослідження явища апоптозу в клітинах крові при екопатології // “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. Збірник наукових праць. Випуск 9. Київ – Луганськ. – 2003.– С. 269-274. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

6. Печеник С.О., Федоришин З.М., Кіцера Н.І., Грузинцева Н.А. Динаміка частоти природжених вад розвитку серед новонароджених у регіоні, забрудненому солями важких металів та фтору // Одеський медичний журнал.– 2003.– №5(79).– С. 111-114. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

7. Гнатейко О.З., Лук’яненко Н.С., Акопян Г.Р., Печеник С.О., Ковалів І.Б., Косцик Н.Р., Чайковська Г.С. Принципи медико-генетичного консультування сімей, що проживають на території, забрудненій солями важких металів та фтору // Вісник наукових досліджень. – №2(35).– 2004.– С. 150-152. Автор брав участь у формулюванні основних положень статті, підготовці роботи до друку.

8. Гнатейко О.З., Лук’яненко Н.С., Акопян Г.Р., Печеник С.О., Косцик Н.Р., Кашин О.І. Молекулярно-генетичні маркери екологічно детермінованого захворювання нирок у дітей, що проживають на території, забрудненій солями важких металів // Вісник Вінницького Національного медичного університету.– 2004.– №8(2).– С. 359-362. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

9. Печеник С.О., Акопян Г.Р., Сєднєва І.А., Лук’яненко Н.С., Ключівська О.Ю., Храновська Н.М. Особливості каріотипу та рівень апоптозу лімфоцитів периферійної крові у дітей із регіону, забрудненого солями важких металів та фтору // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Шупика. Випуск 13.– Книга 5.– Київ – 2004.– С. 162-173. Автором зібрано матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

10. Гаврилюк Ю.Й., Печеник С.О., Сатурська А.Б., Давидов Л.Я., Кіцера Н.І., Невзгода Н.В., Колодка З.М., Гєник- Березовська С.О. Частота і спектр природжених вад розвитку серед новонароджених у Львівській області // Матеріали 2-го з’їзду медичних генетиків України. Львів, 18–20 жовтня 1995 р.– С. 38. Автор брав участь у зборі матеріалу, підготовці роботи до друку.

11. Lukyanenko N, Pechenick S, Wilczok T, Nogaj P. Hypoplasia in Lviv regional north-west district // Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic disease. International Conference. May 13–15, 2000, Krakow, Poland.– P. L12 Автор брав участь у зборі матеріалу, підготовці роботи до друку.

12. Лук’яненко Н.С., Печеник С.О., Сєднєва І.А., Гнатейко Н.О. Порушення обміну кальцію при хімічному захворюванні дітей в умовах забруднення довкілля солями важких металів та фтору // Матеріали 3-го з’їзду медичних генетиків України. Львів, 2–4 жовтня 2002 р.– С. 40. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

13. Федоришин З.М., Гаврилюк Ю.Й., Кіцера Н.І., Печеник С.О., Грузинцева Н.А., Гєник-Березовська С.О., Єфіменко О.К. Епідеміологічні дослідження частоти природжених вад розвитку у районах Львівської області // Матеріали 3-го з’їзду медичних генетиків України. Львів, 2–4 жовтня 2002 р.– С. 46. Автор брав участь у зборі клінічного матеріалу, підготовці роботи до друку.

14. Сєднєва І.А., Печеник С.О., Гнатейко Н.О., Лук’яненко Н.С., Рудак А.В. Вивчення біохімічних маркерів кісткової резорбції у дітей, що проживають на території, забрудненій фтором та солями важких металів (Сокальський район, Львівська область) // Матеріали 3-го з’їзду медичних генетиків України. Львів, 2–4 жовтня 2002 р.– С. 92. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

15. Лук’яненко Н.С., Акопян Г.Р., Печеник С.О., Гнатейко Н.О. Екологічне захворювання з порушенням обміну кальцію у дітей, що постійно проживають на території, забрудненій солями важких металів та фтору // “Вікові аспекти чутливості до ксенобіотиків” Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції 24–25 жовтня 2002 р. м. Чернівці.– С. 29. Автором зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

16. Печеник С.О., Седнева І.А., Лозинская М.Р., Ключивская О.Ю., Акопян Г.Р. Изучение явления апоптоза в клетках крови детей из экологически неблагоприятного региона // Медицинская генетика.– 2003.– Т.2.– №10.– С. 437. Автором зібрано матеріал, проведено статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

17. Гнатейко О.З., Лук’яненко Н.С., Акопян Г.Р., Печеник С.О., Ковалів І.Б., Косцик Н.Р., Чайковська Г.С. Принципи медико-генетичного консультування сімей, що проживають на території, забрудненій солями важких металів та фтору // Матеріали Всеукраїнського симпозіуму педіатрів 30–31 березня 2004 р. м. Тернопіль.– С. 28–29. Автор брав участь у формулюванні основних положень статті, підготовці роботи до друку.

18. Pechenyk S.O., Lukjanenko N.S., Kashin O.I., Kostcyk N.R., Logush S.Y., Baranova H.V., Akopyan H.R. GSTM1 and DQA1 gene allele distribution in a group of children from territory polluted with fluorine and heavy metal salts // Human Genome Meeting 2004, Berlin, Germany, 4–7 April 2004.– P. 72. Автор брав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці, підготовці роботи до друку.