У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблеми оцінки і використання заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств в сучасних умовах господарювання. За результатами виконаних досліджень можна зробити такі висновки: 1. Пожвавлення інвестиційних процесів, ефективне використання капіталу є основою сталого розвитку ринкової системи в країні та покращення економіко-соціального добробуту суспільства. Вирішення цієї задачі можливе при наявності двох складових: інвестицій в достатньому обсязі і високої прибутковості їх використання. Враховуючи політико-правові, господарські, соціальні, галузеві і регіональні особливості економіки, а також характеристики окремих підприємств, вкладання коштів потребують на низку заходів, спрямованих на формування сприятливого інвестиційного клімату. Серед цих заходів особливе значення повинно приділятися створенню системи управління інвестиційною привабливістю підприємств. 2. Прагнення підприємств до отримання позикових коштів формує попит на ринку капіталу, але низький рівень привабливості заважає задоволенню цієї потреби, і, таким чином, підвищує конкуренцію серед реципієнтів. В свою чергу, високий ступінь привабливості поширює пропозицію коштів і породжує конкуренцію серед інвесторів. Відносини, що виникають при цьому, визначають ціну капіталу. Отже, процеси інвестування залежать від привабливості підприємства, яка є важливим інструментом у механізмі управління інвестиціями. 3. Використання неадаптованих до особливих пострадянських умов методів економічних розрахунків призвело на ранньому етапі формування ринкових відносин в Україні до отримання значної частини хибних висновків, невірних прогнозів і, у кінцевому підсумку, стало причиною уповільнення і зниження ефективності економічних перетворень в державі. На базі аналізу розробок обґрунтовано необхідність адаптації і удосконалення інструментів фінансово-господарського аналізу підприємств, загалом, та визначення їх інвестиційної привабливості, зокрема. 4. Аналіз рівня інвестиційної привабливості акціонерних товариств, як найбільш розповсюджених організаційних форм в України, дозволяє сформувати групи підприємств з урахуванням їх галузевого відношення. На момент проведення аналізу по сформованій вибірці встановлено такі характеристики: по мірі підвищення привабливості розташовуються вугледобувна, машинобудівна та металообробна, хімічна, харчова галузі. Встановлені особливості дозволяють інвестору підвищити обґрунтованість прийняття рішень. 5. Встановлено, що інвестиційна привабливість є дуже динамічною характеристикою. З одного боку це є негативним фактором, який породжує її нестабільність і важку прогнозованість рівня. З другого боку це свідчить про її керованість та потребує на цілеспрямовану розробку заходів, що забезпечать досягнення встановленої мети. 6. Запропоновано класифікацію факторів і резервів підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємства, яка дозволяє виокремити фінансово-економічні, соціальні та інформаційні чинники, і в основу якої покладено особливості їх виникнення та сила впливу на досліджувану характеристику. Відповідне використання визначених елементів дозволяє розробити систему заходів щодо підвищення рівня привабливості суб'єкта господарювання з метою стимулювання здійснення капіталовкладень у нього у майбутньому. 7. На основі аналізу стану промислових підприємств регіону визначено основні дієві напрямки підвищення їх привабливості: ефективне використання матеріальних активів, покращення господарського стану підприємства, управління розподілом прибутку, якістю, маркетинговою політикою, ціноутворенням на продукцію підприємства, моніторинг цін на сировину і комплектуючі вироби, забезпечення екологічної безпечності обладнання, відповідне використання трудових ресурсів, інформаційних систем і інформації. 8. Інвестиційна привабливість складається з багатьох економічних, соціальних і політичних аспектів і є надважливою характеристикою для визначення об'єкта інвестування. Однак вона спрямована на формування загального уявлення про стан підприємства, який є передумовою формування рівня ефективності конкретних інвестицій. Результат реалізації цієї передумови залежить від змісту проектів, які будуть впроваджені на підприємствах-реципієнтах. 9. Розроблено механізм, який дозволяє в процесі прийняття рішення щодо здійснення інвестицій узгодити два важливі аспекти: управління рівнем привабливості підприємств та управління ефективністю проекту. Використання цього механізму забезпечує підвищення рівня розвиненості інвестиційних відносин та призводить до мінімізації ризиків інвестора під час реалізації процесу капіталовкладення, яке спрямовується у найбільш високоефективний проект, що здійснюється на базі найбільш високопривабливого суб'єкта господарювання. 10. Здійснення оцінювання рівня інвестиційної привабливості є важливим елементом прийняття управлінських рішень як підприємствами-реципієнтами, так і інвесторами. Наявність чіткої процедури оцінки і підвищення інвестиційної привабливості збільшує об'єктивність рішень і, таким чином, сприяє зростанню результативності роботи підприємства в цілому. 11. Запропоновано метод узагальнюючих групових коефіцієнтів, який спрямований на подолання основних недоліків, притаманних існуючим інструментам оцінки інвестиційної привабливості підприємства – врахуванню зміни вагомості даних у часі, зважанню на особливості кожного окремого фінансового показника і придатності отриманих результатів до аналізу, а також пристосуванню до основних непереборних проблем, що пов'язані з обмеженістю у часі і обсязі інформаційної бази, яка необхідна для здійснення розрахунків, та з відсутністю незалежних компетентних інвесторів, від яких залежить кінцева оцінка фактичного стану і перспектив розвитку підприємства. 12. Надані рекомендації з використання показників якості персоналу створюють можливість врахування кадрового потенціалу підприємства, який не має фінансового характеру, але є достатньо впливовим. Про це свідчить різне ранжування підприємств за ступенем інвестиційної привабливості при застосуванні методу узагальнюючих групових коефіцієнтів з урахуванням групи показників кадрового персоналу і без нього. 13. Запропоновано критерії диференціації суб'єктів господарювання в залежності від ступеня інвестиційної привабливості. Вони враховують рівень потенціалу акцій, ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності та кадрового потенціалу підприємства. 14. Враховуючи значущість та недостатнє методичне пророблення обґрунтування ставки дисконтування, яка відображає зміну реальної вартості капіталу через можливість альтернативного використання, ризики, пов'язані із загальноекономічними та виробничими особливостями проекту, запропоновано рекомендації з її розрахунку, які дозволяють підвищити об'єктивність аналізу фінансових потоків за інвестицією. Це надає можливість проаналізувати сутність потенційного проекту і прийняти обґрунтоване рішення про його здійснення. |