1. Сучасний стан навколишнього середовища України ставить все більш складні вимоги до оцінки промислових відходів, і бурових відходів зокрема. Проведення бурових робіт супроводжується утворенням значних об’ємів відходів буріння, також ці роботи проводяться без належного екологічного контролю. У зв’язку з цим однією із задач техногенної безпеки держави є розробка природоохоронних заходів по оцінюванню небезпечності відходів буріння та контролю забруднення ґрунтів в районі проведення бурових робіт, котрі дозволили б приймати ефективні технічні рішення по ліквідації або суттєвому зниженню розмірів техногенного забруднення, прогнозуванню та попередженню забруднення буровими відходами території ДДЗ, місця найбільш інтенсивного сільськогосподарського виробництва на території держави. 2. Проведено аналіз та вивчено джерела техногенних забруднень відходами буріння, досліджено властивості відходів буріння та їх склад. Проведена оцінка існуючих технологій по роботі з відходами буріння, визначені місця техногенного забруднення на буровій площадці. 3. Запропоновано метод оцінки класу небезпеки відходів буріння. Метод базується на використанні гранично (орієнтовно) допустимих концентрацій у ґрунті хімічних речовин, що входять до складу бурових відходів, їх концентрації в загальній масі відходів та їх розчинності у воді. 4. На основі дослідження впливу інгредієнтів (хімічних реагентів), що входять до складу відходів буріння, на ріст і розвиток сільськогосподарських рослин визначено допустимі концентрації таких реагентів у ґрунті. Гранично допустимі концентрації хімічних реагентів використовуються для оцінки класу небезпеки відходів буріння. Визначено ОДК у ґрунті для 36 реагентів – складових промивальних бурових рідин. 5. Розроблено алгоритм розрахунку класу небезпеки системи відходів буріння на ПЕОМ. Виконано оцінку класу небезпеки відходів буріння з урахуванням 36 інгредієнтів відходів буріння. Серед усіх компонентів бурових відходів програма проводить вибір трьох найбільш небезпечних і серед них робить розрахунок класу небезпеки усієї системи. Метод оцінки класу небезпеки відходів буріння включено в галузевий стандарт України. 6. Досліджено та вивчено процеси міграції забруднювачів з амбарів – шламонакопичувачів. На основі специфіки джерел забруднення, умов накопичення, очищення, нейтралізації відходів буріння запропонована модель з обмеженою кількістю показників для оцінки стану ґрунтів в районі проведення бурових робіт з урахуванням складу хімічних реагентів та якості відходів, інтегрального характеру показників забруднюючих речовин. Головні з них це загальна мінералізація, рівень рН, кількість нафтопродуктів, вміст органічних речовин, загальна кількість іонів залізу та хрому. 7. Розроблено керівний нормативний документ по визначенню забруднення ґрунтів в районі бурових площадок та галузевий стандарт України по рекультивації порушених земель під час спорудження нафтогазових свердловин. В документах приведено необхідний мінімум пріоритетних показників по оцінці забруднення ґрунтів відходами буріння, основні вимоги щодо проведення технічної та біологічної рекультивації земель з урахуванням рівня забруднення ґрунтів. Методи визначення цих показників забруднення та засоби їх вимірювання сертифіковані і мають державну атестацію. 8. Промисловими впровадженнями розроблених методу оцінки класу небезпеки відходів буріння та моделі по оцінці забруднення ґрунтів при спорудженні свердловин на нафтогазових родовищах ВАТ “Укрнафта” та розвідувальних площах ДГП Держкомгеології України в техногенно - небезпечних умовах ДДЗ підтверджена їх екологічна ефективність, як на стадії складання матеріалів ОВНС, так і при розробці та реалізації природоохоронних заходів по облаштуванню систем збору та зберігання відходів буріння, по технічній та біологічній рекультивації порушених земель. 9. Впровадження запропонованого методу оцінки небезпеки відходів буріння дозволило вперше системно підійти до відходів буріння та упорядкувати плату за їх розміщення. Це дозволяє геологорозвідувальним та нафтогазовидобувним підприємствам України заздалегідь планувати виплати за забруднення та розміщення відходів буріння, а власникам землі та землекористувачам своєчасно отримувати гроші на відновлення порушених земель. |