В дисертації вирішена актуальна наукова медична проблема – підвищен-ня ефективності лікування та профілактики запальних і деструктивних захво-рювань червоної кайми губ шляхом розробки патогенетично обґрунтованих комплексних методів і пролонгованих лікарських форм. 1. Поширеність самостійних захворювань червоної кайми губ у міських жителів складає 13,70±1,05%, у сільських жителів - 22,49±1,30%. У структурі самостійних хейлітів частіше зустрічаються запальні і деструктивні захворю-вання: метеорологічний хейліт (50,65±2,56%), ексфоліативний хейліт (17,59±1,95%), хронічні тріщини губ (28,35±2,31%). З віком поширеність захво-рювань червоної кайми губ збільшується. 2. Результати клінічного обстеження хворих хронічними тріщинами губ свідчать про наявність різних за локалізацією, перебігом і глибиною уражень тріщин губ з характерним симптомокомплексом і механізмом розвитку: пер-винних тріщин червоної кайми губ, рецидивуючих тріщин червоної кайми губ (поверхневих і глибоких) і хронічних тріщин кута рота. Первинні і рецидивую-чі тріщини червоної кайми губ мають певні відмінності та клінічні особливості уражень і потребують різних підходів до лікування. 3. У хворих із запальними і деструктивними захворюваннями червоної кайми губ виявлені неспецифічні адаптаційні реакції, які свідчили про знижен-ня реактивності організму. Наявність неповноцінних дисгармонійних адапта-ційних реакцій з елементами напруженості виявлені у 24,46±2,82% хворих метеорологічним хейлітом, 57,14±5,64% - ексфоліативним хейлітом, 38,89± 6,70% - первинними тріщинами червоної кайми губ, 60,61±8,51% - рецидивую-чими тріщинами червоної кайми губ і 56,86±7,0 % - хронічними тріщинами ку-та рота вказували на необхідність їхньої корекції і переходу на більш низький енергетичний рівень до фізіологічних реакцій тренування і активації. 4. У хворих із запальними і деструктивними хейлітами виявлений харак-терний низький рівень забезпеченості вітамінами А, В2 і С. Установлений силь-ний зворотний кореляційний зв’язок показників концентрації рибофлавіну і по-рогу розрізнення червоного і зеленого кольору у хворих метеорологічним хей-літом (-0,833 і -0,902). Коефіцієнт кореляції концентрації аскорбінової кислоти з порогом розрізнення червоного і синього кольору у хворих ексфоліативним хейлітом склав -0,777 і -0,468, а концентрації рибофлавіну та аскорбінової кис-лоти з порогом розрізнення червоного, зеленого і синього кольору у хворих із первинними і рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ – від -0,763 до -0,927. 5. На основі вивчення особливостей гемодинаміки та адаптаційних мож-ливостей кровоносних судин губ у здорових осіб встановлено, що рівень кро-вопостачання і швидкість пристосувальної реакції судинної системи нижньої губи (за показниками V-max, CO, Pi і холодової проби) вищі, за верхню. 6. В основі розвитку запальних і деструктивних хейлітів встановлене зна-чення змін локальної гемодинаміки і функціонального стану судинної системи губ. У хворих первинними тріщинами червоної кайми губ виявлене достовірне (р<0,05) збільшення лінійних (V-max, V-min, TAMAX) параметрів кровотоку і зменшення показника холодової проби. У хворих рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ – наявність застійних явищ: достовірне (р<0,05) зменшення основних показників допплерометрії (V-max, V-min, TAMAX, Pi і CO) і збіль-шення показника холодової проби. У хворих метеорологічним хейлітом – під-вищення тонусу судин і зниження їх еластичних властивостей (за показниками Ri, Рі і S/D), а також достовірне (р<0,05) зменшення об’ємної швидкості крово-току і збільшення показника холодової проби. У хворих ексфоліативним хейлі-том виявлене достовірне (р<0,05) підвищення тонусу і периферичного опору судин і зниження їх еластичних властивостей, а також зменшення рівня крово-постачання тканин верхньої і нижньої губи (за показниками Ri, Pi, CO) і збіль-шення часу відновлення швидкісних характеристик кровотоку після холодового подразника. 7. У хворих з деструктивними хейлітами установлені характерні зміни кі-лькісного та якісного складу симбіонтної мікрофлори червоної кайми губ і по-ява патогенних монокультур і асоціацій. Виявлений високий ступінь бактеріа-льного обсіменіння (від 105 до 108 КУО/мл) аеробною мікрофлорою в мікро-бних асоціаціях: S. aureus, S. epidermidis, Str. salivareus, E. соlі, P. аеrugіnоsа – при первинних тріщинах червоної кайми губ; S. aureus, P. аеrugіnоsа, Kl. pneumoniae, E. соlі – при рецидивуючих тріщинах червоної кайми губ; C. аlbісаns, C. tropicalis, Kl. pneumoniae – при хронічних тріщинах кута рота. 8. Одним з патогенетичних факторів ексфоліативного хейліту, первинних та рецидивуючих тріщин червоної кайми губ є зміни поліструктури характеру особистості хворих. Поєднання екстраверсії з високим рівнем нейропсихічної лабільності та особистісної тривожності свідчать про наявність психосоматич-ної дезадаптації, що виявляється соматизацією конфлікту. 9. Для підвищення ефективності місцевої терапії і профілактики захворю-вань червоної кайми губ запального і деструктивного характеру розроблені ме-дикаментозні комплекси: лікувальна, епітелізуюча і профілактична клейова композиція. Вони чинять місцеву протизапальну, антисептичну і знеболюючу дію; сприяють поліпшенню обмінних процесів, нормалізації процесів дозріван-ня епітелію і його зроговіння, а також прискоренню процесів епітелізації чер-воної кайми губ. 10. Вивчення біологічної доступності лікарських препаратів (сечовина, рибофлавін, танін) з біоактивних плівок показало, що досліджувані плівки є пролонгованою лікарською формою з безперервним виходом препаратів протя-гом 2,5-4 годин. Антимікробна активність лікувальної клейової композиції від-носно мікроорганізмів (музейні і свіжовиділені штами) була значною і склала від 0,24 до 62,5 мкг/мл. Діаметр зони затримки росту бактерій – від 22 до 29 мм. 11. Розроблені методи комплексного поетапного лікування запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ дозволили одержати в найбли-жчий термін спостереження позитивні клінічні результати в 100% хворих ме-теорологічним хейлітом, первинними тріщинами червоної кайми губ і хроніч-ними тріщинами кута рота. Позитивний результат лікування виявлений у 94,03±2,92% хворих ексфоліативним хейлітом, 85,71±9,71% - поверхневими і 77,78±14,70% - глибокими рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ. Ефективність протирецидивного лікування через 2 роки склала 93,81±2,30% у хворих метеорологічним хейлітом, 92,86±2,43% - ексфоліативним хейлітом, 100% - первинними і 86,67±9,08% – рецидивуючими тріщинами червоної кайми губ, 91,67± 5,76% - хронічними тріщинами кута рота. |