Анотація до роботи:

Шкляр С.П. Патогенетичні та клінічні аспекти поєднаних захворювань бронхолегеневої і травної систем у молодому віці. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Харківський національний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2008. – 400 с.

У дисертації з використанням методів доказової медицини та з позицій концептуально нового підходу до визначення інтегральних механізмів формування та розвитку поєднаної патології бронхолегеневої і травної систем на підґрунті оцінки ризику та імунометаболічного континіуму розроблена багаторівнева система клінічного моніторингу і ранньої діагностики морфофункціонального стану органів травлення та респіраторної системи і визначені шляхи до підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у осіб молодого віку. Формування поєднаних клінічних варіантів захворювань травної та бронхолегеневої систем залежить від впливу факторів ризику. П’ятирічний моніторинг осіб молодого віку виявив зростання питомої частки осіб з висом ризиком ПХЗ і, як наслідок, зниження показників популяційного здоров’я. Отримано нові дані щодо прогностичного значення спільних для хронічних захворювань чинників ризику і удосконалено діагностику поєднаних клінічних варіантів, а також визначено особливості формування психосоматичних розладів. Дістала подальшого розвитку концепція спільності патогенетичних механізмів хронічних захворювань бронхолегеневої і травної систем та імунометаболічного континууму.

1. У дисертації з використанням методів доказової медицини та з позицій концептуально нового підходу до визначення інтегральних механізмів формування та розвитку поєднаних хронічних захворювань бронхолегеневої і травної систем, на підґрунті оцінки ризику та імунометаболічного континіуму розроблена багаторівнева система клінічного моніторингу і ранньої діагностики морфофункціонального стану органів травлення та респіраторної системи і визначені шляхи до підвищення ефективності лікувально – профілактичних заходів серед осіб молодого віку з поєднаними захворюваннями.

2. Формування поєднаних клінічних варіантів захворювань травної та бронхолегеневої систем, поширення яких серед осіб молодого віку становить (13,0±3,0), зокрема серед чоловіків – (14,0±2,0) та серед жінок – (11,0±3,0), залежить від впливу факторів ризику. Патогенетично важливою особливістю формування ПХЗ є мультифакторна природа, де зовнішні фактори є базовими тригерами, що ініціюють локальний та системний дисбаланс ВРМ та, як наслідок, каскад морфофункціональних порушень органів травної та бронхолегеневої систем. Саме тому, прогноз розвитку ПХЗ можливий при поєднанні наступних поведінкових факторів: порушенні режиму харчування (r_xy=+0,68; р<0,05), вживанні алкогольних напоїв (r_xy=+0,57; р<0,05). У ієрархії факторів ризику розвитку ХЗЛ у хворих на хронічний гастрит та пептичну виразку ДПК особливе значення має тютюнопаління (r_xy=+0,72; р<0,05). П’яти-річний клініко – популяційний моніторинг виявив зростання питомої частки осіб з високим ризиком ХЗ ШКТ та БЛС з (11,0±0,9)% до (18,0±1,1)% (р<0,05).

3. Особливості клініки та перебігу поєднаних клінічних варіантів хронічних захворювань шлунково – кишкового тракту та легенів характеризуються меншою, ніж при ізольованих клінічних варіантах, частотою та інтенсивністю больового синдрому з політопією болю та більшою тяжкістю клінічних проявів диспепсичного синдрому, а також більшою частотою порушень моторноевакуаторної функції шлунка і більш тяжкими клінічними проявами синдрому психічної дезадаптації, частота якого збільшується з тривалістю перебігу ПХЗ.

4. Клінічна гетерогенність поєднаних клінічних варіантів ХЗ ШКТ та ХЗЛ визначаються системоутворюючим впливом (К_С=0,57±0,06) на загальний стан хворих рівня форсованої ЖЄЛ, який, в свою чергу взаємопов’язаний з ОФВ₁ (r_xy=+0,73; р<0,05), зі ступенем пошкодження СО шлунку (r_xy=-0,83; р<0,05), інтенсивністю тютюнопаління (r_xy=-0,68; р<0,05). Доведено, що ОФВ₁ корелює з тяжкістю порушень моторноевакуаторної функції шлунку (r_xy=+0,39; р<0,05), а з тривалістю перебігу поєднаної патології взаємозв’язані: ступінь ТБД (r_xy=+0,28; р<0,05), ступінь стоншення слизової бронхів (r_xy=+0,41; р<0,05), ступінь виразності морфологічних змін слизової шлунку (r_xy=+0,38; р<0,05).

5. Патогенетичні зміни ВРМ та його біоенергетичного забезпечення визначаються тривалістю перебігу ПХЗ, що впливає (р<0,05) на рівень біоенергетичного обміну та пошкодження компонентів мембран клітин. При ПХЗ, на відміну від ІКВ, виявлено гальмування аеробних механізмів гліколізу і наростання окисної модифікації та ступеня окисної деструкції білків мембран клітин.

6. Імунометаболічний континуум хворих молодого віку з ПХЗ характеризується перевагою клінічних варіантів з імунометаболічною декомпенсацією – у (23,9±4,4)% хворих, р<0,05, тоді як імунозалежну компенсацію діагностовано у 17,9%, а компенсований стан ВРМ – у 17,8% хворих, що є проявом імунометаболічних феноменів клінічного перебігу ПХЗ, визначає лікувальну тактику і потребу хворих у індивідуалізації терапії з урахуванням імунометаболічних «мішеней».

Публікації автора:

1. Shklyar S., Panchuk S. Population model of preventative programs: chronic gastrointestinal diseases among teenagers // School of Fundamental Medicine Journal, 2000. – № 1. – С.76–79. (Автором обґрунтована програма, в умовах поліклініки виконано обстеження та верифікація діагнозів, а також проспективне п’ятирічне спостереження з урахуванням спільних факторів ризику).

2. Шкляр С.П., Оніщенко О.М. Догляд за хворими: пріоритетні та перспективні напрямки фахової підготовки: сестринська справа // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – №2. – С.163–165 (Автором визначені пріоритетні напрямки професійної діяльності середнього медичного персоналу у контексті удосконалення багатофакторної профілактики серед осіб молодого віку).

3. Просоленко К.О., Моргуліс М.В., Шкляр С.П. Порушення рухливої активності та кислотоутворюючої функції шлунка, як адитивні фактори у хворих на дуоденальну виразку // Медицина сьогодні та завтра, 2004. – №2. – С.66 – 71. (Автором обґрунтована програма аналізу клінічних та електрофізіолоічних даних, розроблено протокол реєстрації клініко-морфологічних індикаторів, визначені кореляційні взаємозв’язки та узагальнено закономірності).

4. Бурых М.П., Горяйнова Г.В., Шкляр С.П., Лучшев П.А., Ворощук Р.С. Истинно топографический подход в клинической анатомии // Клиническая информатика и телемедицина, 2004. – Т.1. – №2. – С.245–248. (Автором обґрунтовано принципи клінічної морфометрії за даними променевих методів, збудовано багатовимірну модель окремих органів шлунково – кишкового тракту).

5. Сердюк О.І., Шкляр С.П., Оніщенко О.М. Соціально – гігієнічний аналіз способу життя студентів у контексті розробки моделей санологічного управління // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб. наукових праць НМУ ім. О.О. Богомольця. – Київ, 2004. –№2. – С.117–125. (Автором обґрунтована програма моніторингу факторів ризику, розроблено анкету щодо вивчення їх поширеності, виконано аналіз психосоматичного стану хворих на ПХЗ).

6. Ольховський В.О., Просоленко К.О., Опарін А.А., Шкляр С.П. Соматоорганометричні особливості шлунка та його моторноевакуаторна дисфункція у хворих з дуоденальною виразкою // Медицина сьогодні та завтра. – 2004. – №1. – С.28–34. (Автором систематизовано клінічні варіанти форми, положення та розроблено програму досліджень клінічної топографії шлунка).

7. Лупир В.М., Ольховський В.О., Шкляр С.П. Досвід та нові методичні підходи в морфологічних дослідженнях анатомії периферійної нервової та судинної системи людини // Український морфологічний альманах, 2005. – Т.3. – №2. – С.48–51. (Автором систематизовано клінічні варіанти та обґрунтована типологія та клініко – функціональна класифікація форми, положення шлунку, підготовлені описи винаходів, які обговорюються у статті).

8. Шкляр С.П. Моніторинг здоров’я підлітків: популяційні моделі профілактичного впливу та обґрунтування програм профілактики // Гігієна населених місць, 2006. – Вип.48. – С.383–394.

9. Лупир В.М., Ольховський В.О., Калашникова С.М., Терещенко А.О., Куліш А.С., Шкляр С.П. Інноваційне забезпечення морфологічних досліджень // Таврический медико – биологический вестник. – 2006. – Том 9. – №3. – С.156 –158. (Автором виведені формули винаходів, опрацьовано клініко – морфологічні особливості шлунку за даними променевих методів дослідження та складено опис заявок на винаходи, що аналізуються у статті).

10. Шкляр С.П. Інтегральна профілактика поєднаних захворювань внутрішніх органів та систем серед осіб молодого віку: моделі профілактичного впливу // Медицина І…, 2007. – №1. – С.52–58.

11. Шкляр С.П. Поєднані хронічні захворювання у осіб молодого віку: принципи та алгоритми синдромологічної діагностики соматогеній // Вісник проблем біології і медицини, 2007. – №4. – С.189–198.

12. Шкляр С.П. Алгоритми клініко-імунологічної діагностики у осіб молодого віку, хворих на хронічні захворювання шлунково – кишкового тракту поєднаних з хронічним захворюванням легенів // Патологія, 2007. – Том 4. – № 3. – С.65–69.

13. Шкляр С.П. Частота та виразність імунних порушень у осіб молодого віку з поєднаними хронічними захворюваннями шлунково – кишкового тракту та хронічним обструктивним захворюванням легенів // Журнал практикуючого лікаря, 2007. – №6. – С.76 – 81.

14. Шкляр С.П. Вільнорадикальне окислення у осіб молодого віку з ізольованими та поєднаними клінічними варіантами хронічних захворювань шлунково – кишкового тракту // Світ медицини і біології. – 2007. – №4. – С.81 – 88.

15. Шкляр С.П. Вільнорадикальне окислення у осіб молодого віку з ізольованими та поєднаними клінічними варіантами хронічного обструктивного захворювання легенів // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії, 2007. – Том 7. – Вип.4 (20). – С.160 – 164.

16. Шкляр С.П. Патогенетичні механізми формування метаболічної індивідуальності при поєднаних хронічних захворюваннях шлунково – кишкового тракту та хронічному обструктивному захворюванні легенів у осіб молодого віку // Український журнал екстремальної медицини ім. Т.А. Можаєва, 2007. – Т.8. – №4.– С.31–37.

17. Шкляр С.П. Імунорегуляторні реакції у осіб молодого віку, хворих на хронічні захворювання шлунково – кишкового тракту у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легенів: діагностика та класифікація // Український журнал екстремальної медицини ім. Т.А. Можаєва, 2007.–Т.8. – №3. – С.100 – 104.

18. Біловол О.М., Шкляр С.П. Тривалість перебігу та особливості метаболічного забезпечення про- , антиоксидантного захисту при поєднаних хронічних захворюваннях шлунково – кишкового тракту та хронічному обструк-тивному захворюванні легенів // Одеський мед. журнал, 2007. – №6. – С.37 – 42. (Автором розроблена програма, за результатами дослідження виконано аналіз клінічних даних залежно від тривалості перебігу поєднаних захворювань).

19. Біловол О.М., Шкляр С.П., Черкашина Л.В. Патогенетичні механізми та клініко – метаболічні ефекти вільнорадикального окислення при поєднаних хронічних захворювань шлунково – кишкового тракту та хронічних захворювань легенів. Частина І // Журнал практикуючого лікаря, 2007. – №5. – С.42 – 47. (Автором розроблена програма клініко - біохімічного дослідження та алгоритми оцінки стану вільнорадикального метаболізму, виконано кількісний аналіз результатів, виявлені та узагальнені основні закономірності).

20. Біловол О.М., Шкляр С.П., Черкашина Л.В. Мішені антиоксидантного впливу у осіб молодого віку при хронічних захворюваннях шлунково –кишкового тракту та хронічному обструктивному захворюванні легенів // Запорожский медицинский журнал, 2007. – №6 (45). – С.53–57. (Автором розроблено алгоритм визначення мішеней антиоксидантної корекції, формул стану та формул розладів метаболізму при поєднаних хронічних захворюваннях).

21. Біловол О.М., Шкляр С.П., Черкашина Л.В. Патогенетичні механізми та клініко – метаболічні ефекти вільнорадикального окислення при поєднаних хронічних захворюваннях шлунково – кишкового тракту з хронічним обструктивним захворюванням легенів. Частина ІІ // Український медичний альманах, 2007. – Т.10. – №5. – С.16 – 21. (Автором розроблена програма дослідження, виконано аналіз патогенетичних взаємозв’язків між показниками вільнорадикального метаболізму та клінічними особливостями перебігу поєднаної патології, виявлені та узагальнені закономірності).

22. Фролова Т.В., Шкляр С.П., Барська Л.О., Черкашина Л.В., Сіняєва І.Р. Поєднана патологія: клініко – анамнестичні особливості спільного перебігу хронічних захворювань травної і бронхолегеневої систем // Гастроентерологія: тем. збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип.41. – С.351–360. (Автором обґрунтована програма клінічного обстеження, виконано синдромологічний аналіз та визначено особливості клінічного перебігу поєднаних хронічних захворювань травної і бронхолегеневої систем у молодому віці).

23. Біловол О.М., Шкляр С.П., Сердюк О.І. Хронічні захворювання шлунково – кишкового тракту поєднані з хронічним обструктивним захворюванням легенів у осіб молодого віку: психосоматичні особливості // Український медичний альманах, 2008. – №1. – С.194 – 196. (Автором виконано аналіз психосоматичних особливостей пацієнтів з поєднаною патологією травної та бронхолегеневої систем, залежно від давності перебігу та обґрунтовано алгоритм діагностики психосоматичного стану і формули винаходів).

24. Шкляр С.П., Фролова Т.В., Черкашина Л.В., Просоленко К.О. Поєднана патологія: синдромологічна характеристика спільного перебігу хронічних захворювань травної та бронхолегеневої систем // Гастроентерологія: тем. збірник наук. праць. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип.41. – С.382–392. (Автором розроблено програму дослідження, виконано обстеження хворих з поєднаною патологією та аналіз клініко – патогенетичних взаємозв’язків, розроблена клініко - функціональна класифікація реакцій ВРМ).

25. Костюк І.Ф., Шкляр С.П., Брикалін В.П. Клінічні аспекти професійного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією // Медицина І …, 2008. – №1. – С.36 – 60. (Автором апробовано методику клініко – інформа-ційного аналізу для розробки клінічного алгоритму ранньої діагностики патології поєднаної з хронічним бронхітом у ливарників, статистичний аналіз).

26. Шкляр С.П. Удосконалення клініко – імунологічної діагностики у осіб молодого віку хворих на хронічні захворювання шлунково – кишкового тракту поєднані з хронічним обструктивним захворюванням легенів // Одеський медичний журнал, 2008. – №1 (105). – С.51–54.

27. Шкляр С.П. Поєднані захворювання бронхолегеневої і травної систем у молодому віці: клінічні аспекти // Медицина І …, 2008. – №1. – С.41–47.