Анотація до роботи:

Гобеляк Ю.М. Підвищення продуктивності льону олійного в умовах південного Степу України шляхом оптимізації агрозаходів посівного комплексу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, м. Херсон, 2008 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу таких заходів посівного комплексу, як строки, способи сівби та норма висіву на процеси росту та розвитку рослин льону олійного, продуктивність та якість його насіння, ефективність використання природних ресурсів і коштів при вирощуванні цієї культури.

Проведені дослідження дозволили сформувати висновок про оптимальний строк сівби льону олійного, а також способу сівби і норми висіву.

Для підвищення врожайності та покращення якості отриманої продукції за вирощування льону олійного в південному Степу рекомендується дотримуватись наступних параметрів технології: Льон олійний слід висівати звичайним рядовим способом за норми висіву 6,0-6,5 млн. схожих насінин на 1 га, при досягненні ґрунту фізичної стиглості.

Проведені у відповідності з програмою дослідження, математично-аналітична обробка їх результатів та виробнича перевірка дозволяють зробити такі основні висновки:

1. Для гарантованого отримання сходів льону, сівбу доцільно проводити за фізичної стиглості ґрунту. Так, середнє значення польової схожості за сівби у перші 2 строки дорівнювало 80,3 і 79,1%. Запізнення з сівбою на п'ятнадцять-двадцять днів після настання фізичної стиглості знижує польову схожість до 76,1 і 73,1% відповідно.

2. Швидкість проходження перших фаз розвитку (до цвітіння) у льону великою мірою залежить від тривалості світового дня (r= –0,586) і ще більше від середньодобової температури повітря (r= -0,940…-0,972). Так, затримка з сівбою на 10 днів призводила до скорочення тривалості періоду сходи–бутонізація в середньому на 2, а затримка на 20 днів – на 3 дні.

3. Відтягування сівби на більш пізній строк призводить також до того, що ріст і розвиток рослин припадають на досить несприятливі умови. Так, за ранньої сівби розвиток рослин до цвітіння протікав при температурі повітря 9,9-14,8 єС, а від цвітіння до жовтої стиглості вона зростала до 18,2 єС. При запізнені з сівбою на 10 днів температура повітря зростала до 11,6-16,2 єС та 18,6-19,1 єС відповідно. 20-денна затримка сівби призвела до подальшого зростання температури повітря до 12,4-18,1 єС та 18-21 єС, відповідно. Це викликало у рослин льону пізнього строку сівби депресію, наслідком якої було гальмування фотосинтетичної діяльності, затримка ростових процесів і прискорення розвитку рослин.

4. Для того, щоб зменшити негативну дію високих температур, за пізньої сівби, рослини льону велику кількість води витрачають на транспірацію, яка безпосередньо і знижує температуру рослини. Це призводить до непродуктивного витрачання води. Так, при запізнені з сівбою на 10 днів коефіцієнт водоспоживання зріс на 54 м³/т, а при запізнені на 20 днів – на 101 м³/т сухої біомаси.

5. Таким чином, за ранньої сівби ми отримуємо потужніші рослини, з більшою кількістю коробочок. Крім того, за ранньої сівби, рослини проходять період від цвітіння до жовтої спілості в більш м'яких умовах, й тому відрізняються більшою врожайністю й олійністю. Так, в середньому за роки досліджень, за сівби у ранній строк сформовано врожай на рівні 17,7 ц/га, з вмістом жиру в насінні 45,2%. Запізнення з сівбою на 10 днів зменшило урожайність на 1,2 ц/га, а олійність – на 0,4%. Останній строк сівби за врожайністю поступався першому на 2,3 ц/га, а за олійністю – на 0,9%.

6. Розрахунками доведено, що вміст жиру в насінні має тісний кореляційний зв'язок з індивідуальною продуктивністю (r = 0,902).

7. Збільшення ширини міжрядь, як і зростання норми висіву, зменшує вміст вологи в рослині. В свою чергу це призводить до зростання водного дефіциту і зменшення чистої продуктивності фотосинтезу. В нашому досліді коефіцієнт кореляції між цими показниками коливався в межах -0,60…-0,78.

8. Оптимальним способом сівби льону є звичайний рядовий, з міжряддями 15 см. В середньому за роки досліджень цей спосіб дає прибавку, порівняно з двострічковим – 4,0 і порівняно з широкорядним способом – 7,1 ц/га.

9. Льон олійний є досить пластичною культурою до комплексу умов вирощування. Їх поліпшення сприяє розширенню межі густот, при яких формується статистично однаковий урожай. Так, проведений дисперсійний аналіз показав, що за звичайної рядової сівби, починаючи з норми висіву 6,0 млн./га, а у дуже вологи роки з 6,5 млн./га, прибавка врожаю над нормою висіву 5,5 і 6,0 млн./га, відповідно, є несуттєвою. За двострічкової сівби урожайність при нормах висіву 5,5 і 6,0 млн./га також статистично однакова. У посушливому 2005 році цього не відбувалося. За широкорядної сівби, у посушливому 2005 році статистично однаковий урожай спостерігався при нормах висіву 4,5 і 5,0 млн./га, а у більш сприятливі за вологістю роки статистично однаковий урожай був за норми висіву в межах 4,5-5,5 млн./га.

10. Математична модель норм висіву дозволила визначити, що за сівби звичайним рядовим способом найвищій урожай (21,3 ц/га) можна отримати за норми висіву 6,8 млн./га, а за двострічкової сівби за 5,8 млн./га.

11. Економічні і біоенергетичні розрахунки підтверджують перевагу раннього строку сівби з міжряддями 15 см. Що стосується норм висіву, то у цьому відношенні найкращі показники були зафіксовані за звичайної рядової сівби з нормою висіву 6,5 млн./га (125,0%, 3,82), за двострічкової сівби з нормою висіву 6,0 млн./га ці показники були нижчі (79,5%, 3,00).

Враховуючи те, що при нормі висіву більше 6 млн./га, врожайність достовірно не зростає й невиправдано витрачається насіння, ми прийшли до висновку, що в даному випадку кращою нормою висіву є 6 млн./га.

Публікації автора:

1. Щербаков В.Я., Лазер П.Н., Яковенко Т.М. та ін. Система заходів посівного комплексу для польових культур: Навч. пос. – Херсон: Айлант, 2006. – 396с.

2. Яковенко Т.М., Щербаков В.Я., Гобеляк Ю.М. та ін. Рекомендації з технології вирощування льону олійного в Одеській області. Одеса: СМИЛ, 2005. – 28 с.

3. Гобеляк Ю.М. Врожайність насіння льону олійного залежно від норм висіву // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2006. – Вип. 35. – С. 80-83.

4. Гобеляк Ю.М. Врожайність насіння льону олійного залежно від способу сівби// Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. – Львів: Львів. держ. Агроуніверситет, 2007. – № 11. С. 191-194.

5. Яковенко Т.М., Гобеляк Ю.М. Продуктивність льону олійного залежно від норм висіву і способу сівби в умовах південного Степу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2007. - Вип. 65. - Ч.1: Агрономія. - С. 203-208. (частка автора 80%)

6. Гобеляк Ю.М. Продуктивність льону олійного залежно від норм висіву і способу сівби в умовах південного Степу України // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих вчених – Умань, 2007. С. 51-52.