Анотація до роботи:

Тарасенко О.В. Порівняльна ефективність діагностичних підходів і лікувальних стратегій гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики і лікування ГЕРХ. Шляхом порівняльного аналізу клінічних проявів хвороби, результатів звичайного ендоскопічного обстеження і хромоендоскопії, показників внутрішньостравохідного pH моніторингу у пацієнтів з ГЕРХ на фоні лікування досліджуваними інгібіторами протонної помпи, швидкості загоювання слизової оболонки стравоходу, а також частоти рецидивів захворювання на фоні підтримуючої терапії розроблені найбільш оптимальні алгоритми діагностики і лікування ГЕРХ. Фармакоекономічний аналіз продемонстрував, що застосування сучасних ефективних лікарських препаратів і науково обґрунтованих алгоритмів лікування дозволяє значно знизити загальну вартість лікування і підвищити прихильність пацієнтів до лікування.

Запропоновані оптимальні алгоритми діагностики і лікування ГЕРХ на основі диференційованого підходу і фармакоекономічного обгрунтування.

1. Використання хромоендоскопії стравоходу з розчіном Люголя у хворих на ендоскопічно позитивну ГЕРХ дозволяє підвищити діагностичну цінність ендоскопічного дослідження (p < 0,01). При цьому чутливість хромоендоскопії складає 100%, а рівень виявлення ерозивної ГЕРХ – 72%, що достовірно перебільшує відповідні показники звичайної ЕФГДС (93% і 67% відповідно).

2. Виявлена клінічна перевага препаратів нексіуму і парієту при всіх формах ГЕРХ. При цьому купування основних клінічних симптомів досягається в перший день для парієту у 76,0%, в сьомий день – у 100% пацієнтів; для нексіуму – у 64,0% і 96,0% відповідно. Загоєння ерозивно-виразкових пошкоджень слизової оболонки стравоходу для нексіуму після чотирьох тижнів лікування склало 81,0% пацієнтів, після восьми тижнів лікування – 100%; для парієту – 86,0% і 95,0% відповідно. Аналогічним чином, частота рецидивів після дванадцяти місячної підтримуючої терапії мінімальна в групах пацієнтів, які отримували нексіум і парієт – 6,7%.

3. Нижча ефективність відмічається при використанні контролоку і найменша – в групі пацієнтів, які отримували омез. Купування клінічної симптоматики при прийомі омезу досягається в перший день у 33,0%, на сьомий день – у 81,0% пацієнтів; при прийомі контролоку – у 60,0% і 93,0% відповідно. Показники загоювання рефлюкс-езофагіту для омезу складають після чотирьох тижнів – 73,0%, після восьми тижнів – 91,0%; для контролоку – 82,0% і 95,0% відповідно. Після дванадцяти місяців підтримуючої терапії частота рецидивів виявляється максимальною при прийомі омезу – 13,3% і дещо нижча при прийомі контролоку – 10,0%.

4. За даними 24-годинного внутрішньостравохідного pH-моніторингу парієт, нексіум і контролок забезпечують оптимальний час стравохідної експозиції кислоти (ЧСЕК) – 1,9%; 2,1% і 4,1% часу доби відповідно, що фактично не відрізняється від показника контрольної групи здорових осіб (p > 0,05). Для омезу показник ЧСЕК складає 6,5%; при цьому він достовірно поступається нексіуму і парієту (p < 0,05) і не досягає показника ЧСЕК здорових осіб контрольної групи.

5. У пацієнтів з ГЕРХ підтримуюча терапія в режимі «за потребою» нексіумом 20 мг і парієтом 10 мг двічі на тиждень за частотою рецидивів не відрізняється від показників при щоденному застосуванні цих препаратів. Це дозволяє вважати достатньо ефективним для запобігання рецидивів застосування половинних доз зазначених препаратів як щоденно, так і в режимі «за потребою». За цими ж умовами при використанні омезу адекватне попередження рецидивів захворювання забезпечується застосуванням повної (40 мг) або подвійної (80 мг) добової дози препарату в залежності від ступеню важкості ГЕРХ.

6. За даними фармакоекономічного аналізу коефіцієнт ефективності витрат на попередження 1,0% рецидивів протягом року на фоні лікування омезом склав 9,8 грн., парієтом – 15,3 грн., нексіумом – 19,7 грн. і контролоком – 18,7 грн. Незважаючи на зіставимість коефіцієнту ефективності витрат при лікуванні ІПП з аналогічним фармакоекономічним показником контрольної групи (лікування не за стандартом) – 16,8 грн. перевагу слід надавати нексіуму, парієту і контролоку, враховуючи їх перевагу в попередженні рецидивів при дванадцяти місячній підтримуючий терапії.

Публікації автора:

1. Кляритская И.Л., Тарасенко Е.В. Сравнительная эффективность некоторых ингибиторов протонной помпы при лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. // Крымский терапевтический журнал. – Симферополь, 2004. - № 2. – С. 71 – 75.

Дисертантом особисто проведений добір тематичних хворих, їх клінічне спостереження, pH-метричне дослідження, статистична обробка результатів.

2. Кляритская И.Л., Тарасенко Е.В., Костюкова Е.А., Мошко Ю.А. Сравнительное изучение эффективности некоторых ИПП при кислотозависимых заболеваниях // Крымский терапевтический журнал. – Симферополь, 2005. - № 2. – С. 81 – 88.

Дисертант провів відбір літератури, внутрішньостравохідну pH-метрію, аналіз клінічних проявів захворювання, статистичну обробку результатів, підготував статтю до друку.

3. Кляритская И.Л., Тарасенко Е.В., Мошко Ю.А. Современные методы диагностики ГЭРБ и пищевода Барретта. // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2005. – том 141. – ч. 5. – С. 96 – 99.

Дисертант провів аналіз літератури, статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.

4. Тарасенко Е.В. Фармакоэкономическая оценка эффективности лечебных алгоритмов ГЭРБ. // Сучасна гастроентерологія. – 2006. – № 6. – С. 18 - 22.

5. Тарасенко Е.В., Кляритская И.Л. Сравнительная оценка клинической эффективности ингибиторов протонной помпы у пациентов с различными формами гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Крымский терапевтический журнал. – Сімферополь, 2006. – № 3. – С. 136 – 139.

Дисертантом особисто проведені добір тематичних хворих, їх лікування та клінічне спостереження, статистична обробка результатів, підготовка статті до друку.

6. Кляритская И.Л., Мошко Ю.А., Тарасенко Е.В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и пищевод Барретта. – Крымский медицинский формуляр. – Симферополь, 2005. - № 8. – 75 С.

Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, виконав систематизацію отриманих даних, здійснив впровадження рекомендованих алгоритмів діагностики та лікування захворювання в практичну діяльність.

7. Тарасенко Е.В. Эффективность эндоскопического исследования и хромоэндоскопии в диагностике гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. // Збірник праць науково-практичної конференції «Актуальні питання захворювань органів травлення», 24 листопада 2006 р., Чернігів. – С. 14.

8. Кляритская И.Л., Тарасенко Е.В. Влияние ингибиторов протонной помпы париета, нексиума, контролока и омеза на показатели внутрипищеводной pH метрии у пациентов с ГЭРБ. // // Збірник праць науково-практичної конференції «Актуальні питання захворювань органів травлення», 24 листопада 2006 р., Чернігів. – С. 16.

Дисертантом особисто проведено добір тематичних хворих, їх клінічне спостереження, pH-метричне дослідження, аналіз отриманих результатів.

9. Кляритская И.Л., Тарасенко Е.В. Сравнение эффективности семидневной тройной схемы антихеликобактерной терапии на основе омеза (Doctor Reddis, Индия) и париета (Janssen Cilag, Бельгия) у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. // Збірник праць науково-практичної конференції «Актуальні питання захворювань органів травлення», 24 листопада 2006 р., Чернігів. – С. 15.

Дисертантом проведено добір тематичних хворих, їх клінічне дослідження, ¹³C-уреазний дихальний тест, статистична оцінка результатів, підготовано публікацію до друку.