Анотація до роботи:

Дрозд О.О. Порівняльна оцінка ефективності різних методів токолітичної терапії при передчасних пологах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2006.

Дисертація присвячена актуальній в науковому та практичному аспекті темі – невиношуванню вагітності. Представлені результати клініко-статистичного аналізу історій передчасних пологів і встановлено, що частота передчасних пологів за цей період склала 7,7%.

За результатами електрофізіологічних досліджень встановлено, що ніфедипіну, на відміну від сірчанокислої магнезії і гініпралу, притаманна більш виражена пригнічуюча дія на гладеньком’язові смужки міометрія .

Встановлена зворотнопропорційна залежність токолітичної ефективності сірчанокислої магнезії і гініпралу відносно ступеня виразності загрози передчасних пологів.

Дані допплерометричного дослідження кровотоку в матково-плацентарно-плодовому комплексі вказують на покращення кровообігу під впливом ніфедипіну, на відміну від сірчанокислої магнезії і гініпралу.

Розроблений диференційований підхід до токолітичної терапії при передчасних пологах у вагітних з наявністю екстрагенітальної патології і акушерських ускладнень.

В дисертації вирішена актуальна медична задача – зниження частоти передчасних пологів і перинатальних втрат шляхом розширення клінічних можливостей лікування невиношування вагітності, розроблених на підставі порівняльної оцінки ефективності деяких токолітичних препаратів і їх впливу на вагітну і плід.

1. Клініко-статистичний аналіз виявив високу частоту передчасних пологів (28-37 тижнів) – 7,7% і тенденцію до її подальшого росту. Основними причинами виникнення передчасних пологів є запальні захворювання геніталій і сечовидільної системи вірусної і бактеріальної природи (87,5%) та внутрішньоматкові втручання з приводу штучного або мимовільного переривання попередніх вагітностей (51,4 %).

2. Експериментальні дослідження пригнічуючої дії токолітичних препаратів на гладеньком’язеві смужки міометрія вагітних жінок з передчасними пологами, взятих під час операції кесарева розтину, показали, що їх ефективність знижується в такій послідовності: ніфедипін сірчанокисла магнезія гініпрал в співвідношенні 1:0,7:0,5. Виявлена відсутність дозозалежності пригнічуючої дії гініпралу на гладеньком’язові клітини міометрія вагітних жінок з передчасними пологами, на відміну від сірчанокислої магнезії і ніфедипіну.

3. При виражених симптомах загрози передчасних пологів і наявності структурних змін шийки матки токолітична ефективність ніфедипіну на 35,5% вища ніж сірчанокислої магнезії і на 32,9% вища ніж гініпралу.

4. Результати допплерометрії швидкості кровотоку в артерії матки, пуповини, аорті і середній мозковій артерії плода свідчать, що сірчанокисла магнезія негативно впливає на всі ланки матково-плацентарно-плодового кровообігу, гініпрал покращує матково-плацентарний кровообіг, але не впливає на гемодинаміку плода, ніфедипін покращує матково-плацентарний кровообіг і позитивно впливає на гемодинаміку плода.

5. Застосування сірчанокислої магнезії, гініпралу і ніфедипіну в терапевтичних дозах не впливає суттєво на основні показники гемодинаміки вагітних (АТ та ЧСС).

6. Сірчанокисла магнезія не змінює рівень глюкози крові у вагітних, на відміну від ніфедипіну, який знижує рівень глюкози в сироватці крові на 16,3% і гініпралу, який підвищує його на 35%.

7. Клінічна ефективність токолітичної терапії ніфедипіном, за кількістю доношених вагітностей, складає 83,3%, гініпралом – 59,2% і сірчанокислою магнезією – 51,1%. Застосування ніфедипіну в комплексній терапії загрози передчасних пологів сприяє зниженню частоти передчасних пологів на 23% і перинатальних втрат на 25%.

Публікації автора:

1. Дрозд О.О., Чорна О.О., Чубатий А.І., Тимченко Б.С., Орчаков В.О. Наш досвід застосування блокаторів кальцієвих каналів при лікуванні загрози передчасних пологів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, Київ, 2001.- С. 239-241 (здійснено відбір хворих, клініко-інструментальні обстеження, обробка та узагальнення даних).

2. Орчаков В.А., Дрозд О.А. Применение блокаторов кальциевых каналов в акушерской практике // Український медичний часопис, 2001.-№6 (26).-С.99-107 (особисто виконано набір матеріалу та оформлення до друку).

3. Орчаков В.О., Дрозд О.О. Нові напрямки в терапії передчасних пологів // Вісник наукових досліджень, 2002.- № 2 (26).- С. 61-63 (особисто автором проведено забір матеріалу, обробка та узагальнення даних експериментальних досліджень).

4. Орчаков В.О., Дрозд О.О. Порівняльна оцінка токолітичної ефективності сірчанокислої магнезії, b-адреноміметиків і ніфедипіну // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, 2003.- С. 229-233 (проведено відбір вагітних, клініко-інструментальні обстеження, аналіз та оформлення даних).

5. Дрозд О.А., Волык Н.К., Орчаков В.А. Влияние нифедипина на маточное, маточно-плацентарное и плодовое кровообращение при лечении угрозы преждевременных родов // Здоровье женщины, 4(16). 2003.- С. 41-43 (особисто здійснено відбір вагітних, статистична обробка та узагальнення результатів).

6. Патент 56902 А, Україна, А61К31/00. Спосіб лікування загрози передчасних пологів / В.О. Орчаков, О.О. Дрозд; Заявлено 30.10.02; Опубл. 15.05.03, Бюл. № 5, кн. 1. – С. 4.38 (розроблено та запропоновано спосіб лікування, визначена його висока ефективність).

7. Орчаков В.О., Дрозд О.О., Марущенко Ю.Л., Манащук С.І. Наш досвід застосування блокаторів кальцієвих каналів (ніфедипіну) при лікуванні передчасних пологів // Українські медичні вісті. VI з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства, Чернівці, 2001.-С. 36-37 (виконано набір матеріалу, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

8. Дрозд О.О., Кожухар О.В., Гніца Т.В. Блокатори кальцієвих каналів як ефективний засіб в профілактиці та лікуванні передчасних пологів // Тези 56 наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю, присвяченої 160-річчю НМУ імені О.О.Богомольця (частина І), 17-20 квітня 2001. С. 6-7 (особисто здійснено набір матеріалу, аналіз та оформлення даних експериментальних досліджень).

9. Дрозд О.О., Велічко Н.С., Керімова Л.Г. Вплив ніфедипіну на скоротливу активність міометрію // Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, 2002 р. С. 5 (здійснено набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних).

10. Дрозд О.О., Керімова Л.Г., Велічко Н.С. Вплив ніфедипіну на стан плоду при лікуванні загрози передчасних пологів // Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, 2002. - С. 5 (здійснення відбір вагітних, проведення статистичної обробки та узагальнення результатів).

11. Дрозд О.А., Величко Н.С. Результаты клинического применения нифедипина в терапии преждевременных родов// материалы Пироговской студенческой научной конференции – Москва. 2003. - С. 86 (здійснено набір матеріалу, клініко-інструментальні обстеження, статистична обробка даних).

12. Дрозд О.А., Величко Н.С. Клиническое применение нифедипина в терапии преждевременных родов // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених – Донецьк. 2003.- С. 120 (проведено набір матеріалу, аналіз та оформлення даних).

13. Дрозд О.О., Волик Н.К., Орчаков В.О. Зміни кровотоку в судинах матково-плацентарно-плодового кровообігу під впливом ніфедипіна (фенігідіна) // Українські медичні вісті – 2003, том 5, число 1 (63).- С. 39 (здійснено відбір вагітних, аналіз та оформлення даних).

14. Дрозд О.О., Шакун Т.В., Журавльова М.Л. Токолітична ефективність сірчанокислої магнезії, гініпралу і ніфедипіну при лікуванні загрози передчасних пологів // Тези 59 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, 2005 р. C. 15 (проведено набір матеріалу, клініко-інструментальні обстеження, аналіз даних та узагальнення результатів).