Анотація до роботи:

Заверталюк В.Ф. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2002.

В дослідах, які проводились в 1999-2001 рр., встановлено вплив густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення на умови росту і розвитку гібридів кукурудзи різних груп стиглості, урожайність зерна та економіко - енергетичну ефективність його виробництва. Для ранньостиглого гібрида Дніпровський 172 МВ і середньораннього Дніпровський 228 МВ оптимальна густота стояння рослин становила 50 тис./га, середньостиглого Дніпровський 337 МВ – 40, для середньопізнього гібрида Дніпровський 473 СВ – 30-40 тис./га на неудобреному фоні і 40 тис./га на удобреному. Середньостиглий і середньопізній гібріди забезпечували більші прирости урожаю зерна від добрив, ніж ранньостиглий і середньоранній.

Проведені дослідження щодо встановлення оптимальної густоти стояння рослин для нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості та їх чутливості до рівня мінерального живлення свідчать про неоднакову реакцію гібридів на елементи сортової агротехніки, що вивчались, і дозволили сформулювати наступні висновки:

1. Ранньостиглий гібрид Дніпровський 172 МВ і середньоранній Дніпровський 228 МВ формували найвищу урожайність зерна при густоті стояння рослин 50 тис./га, відповідно 44,8-49,6 і 46,6-52,6 ц/га в середньому за роки досліджень. Для середньостиглого гібрида Дніпровський 337 МВ оптимальною була густота стеблостою 40 тис./га (58,3-68,7 ц/га), для середньопізнього Дніпровський 473 СВ – 30-40 тис./га на неудобреному фоні (55,6-56,3 ц/га) і 40 тис./га – на фонах з внесенням добрив (59,9-64,4 ц/га).

При оптимальних для кожного гібрида густотах під впливом мінеральних добрив у дозах N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₃₀ урожайність зерна ранньостиглого гібрида підвищувалась відповідно на 2,0 і 4,8 ц/га, середньораннього – 2,6 і 6,0, середньостиглого – 6,3 і 10,4, середньопізнього – на 2,7 і 8,1 ц/га

2. Середня, за роки досліджень, висота рослин ранньостиглого гібрида була найбільшою при густоті стеблостою 50 тис./га, середньостиглого і середньопізнього – при 30 тис./га, показники висоти середньораннього гібрида не залежали від густоти стояння рослин. Загущення посіву в 1999 р. призводило до зменшення висоти прикріплення качанів, в 2000 і 2001 рр. – до її збільшення на 5-10 см.

3. Площа листкової поверхні однієї рослини (при визначенні у фазі 11-12 листків у кукурудзи) середньораннього, середньостиглого і середньопізнього гібридів порівняно з ранньостиглим була більшою відповідно на 4; 36 і 29%. Підвищення густоти стояння рослин призводило до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини. В розрахунку на 1 га цей показник збільшувався. Позитивно впливало на листкову поверхню внесення мінеральних добрив. Індекс листкової поверхні варіював з 0,8 до 3,3 залежно від досліджуваних факторів.

4. Чиста продуктивність фотосинтезу у рослин кукурудзи зменшувалась від ранньостиглого гібрида до середньопізнього. Показники її підвищувались під впливом мінеральних добрив (N₆₀P₆₀K₃₀) при густотах стояння рослин 30 і 60 тис./га у ранньостиглого гібрида на 19 і 7%, середньораннього – 21 і 17, середньостиглого – 12 і 5, середньопізнього на 17 і 21% відповідно. Загущення посіву призводило до зниження інтенсивності фотосинтетичних процесів.

5. Запаси доступної вологи в середньому за три роки при густоті стеблостою 30 тис./га становили в посіві ранньостиглого гібрида на неудобреному і удобреному (N₆₀P₆₀K₃₀) фонах відповідно 78,5 і 78,8 мм, дещо менше в посіві середньопізнього гібрида – 73,5 і 74,3 мм. При підвищенні густоти стояння рослин до 60 тис./га запаси вологи зменшувались на 4,2-7,0 мм, а коефіцієнт водоспоживання збільшувався на 16% на неудобреному фоні, на 12% – удобреному.

6. Вміст нітратного азоту, рухомого фосфору і обмінного калію в шарі ґрунту 0-30 см на початку вегетації кукурудзи становив відповідно 21,4; 118 і 138 мг/кг на неудобреному фоні та 36,4; 126 і 150 мг/кг – удобреному (N₆₀P₆₀K₃₀); за вегетаційний період кількість елементів живлення зменшувалась. Під впливом добрив вміст нітратного азоту у фазі викидання волотей підвищувався на 72-94%, рухомого фосфору на 3-10%, обмінного калію – на 11-18%. При загущенні посіву кількість елементів живлення зменшувалась.

7. На початку вегетації кукурудзи вміст азоту, фосфору і калію в листостебловій масі становив відповідно 3,39-3,85; 0,95-1,06 і 4,22-4,52%, у фазі викидання волотей зменшувався до 1,36-1,61; 0,42-0,50 і 1,91-2,36%, у фазі воскового стану зерна – до 0,63-0,90; 0,19-0,28 і 1,02-1,45%. В цих межах кількість елементів живлення більшою була на фоні внесення добрив у порівнянні з неудобреним і варіантах з густотою стеблостою 30 тис./га.

8. Рослини ранньостиглого гібрида Дніпровський 172 МВ виносили з ґрунту в перерахунку на 1 га азоту, фосфору і калію відповідно 90,6-121,1; 33,1-42,1 і 95,7-132,7 кг/га, що на 43-61, 38-45 і 28-34% менше, ніж рослини середньопізнього гібрида Дніпровський 473 СВ. Під впливом добрив загальний винос елементів живлення збільшувався. На формування 1 ц зерна рослини ранньостиглого гібрида витрачали, порівняно з середньопізнім, на 12% менше азоту і на 7,7% більше калію. При загущенні посіву і застосуванні добрив витрати елементів живлення на одиницю продукції зростали.

9. При густоті стеблостою 30 тис./га кількість качанів на 100 рослинах ранньостиглого гібрида в середньому за три роки становила 98-103, середньораннього – 97-99, середньостиглого – 99-109, середньопізнього – 97-105 штук. В межах наведених значень цей показник був більшим на удобреному фоні. При загущенні посіву він знижувався у ранньостиглого гібрида на 8%, середньораннього – 17-23, середньостиглого – 23-26, у середньопізнього – на 30-35%.

10. Підвищення густоти стояння рослин з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення на 32-43% маси зерна з одного качана і на 9-15% – маси 1000 зерен. Під впливом добрив покращувалась якість зерна, загущення посіву призводило до зменшення вмісту в зерні білка, жиру і клітковини.

11. На неудобреному фоні при оптимальній густоті стояння рослин витрати на вирощування і доробку зерна середньостиглого і середньопізнього гібридів були відповідно на 23 і 21% більші у порівнянні з ранньостиглим. Внесення мінеральних добрив у дозі N₃₀P₃₀K₃₀ призводило до збільшення виробничих витрат порівняно з неудобреним фоном на 24-29%, при дозі N₆₀P₆₀K₃₀ – на 43-58%.

12. Собівартість виробництва 1 ц зерна, при оптимальній для кожного гібрида густоті стеблостою, становила 17,44-18,49 грн. На фоні внесення мінеральних добрив у дозах N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₃₀ собівартість підвищувалась відповідно до 17,74-19,81 та 18,32-21,99 грн. і найдешевшим було зерно у середньостиглого та середньопізнього гібридів, які забезпечували більший приріст врожаю від добрив.

Енергоємність 1 ц зерна на неудобреному фоні була найменшою у ранньостиглого гібрида Дніпровський 172 МВ (398 МДж), на фонах з внесенням добрив N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₃₀ – у середньостиглого Дніпровський 337 МВ (398 і 409 МДж відповідно).

Публікації автора:

1. Якунін О.П., Заверталюк В.Ф. Ріст, розвиток і урожайність кукурудзи залежно від доз добрив та густоти рослин // Вісник Дніпропетровського державного аграрного ун-ту. – 2001. – № 1. – С. 41-43 (Проведення досліджень, обробка експериментальних даних, написання статті, 70% авторства).

2. Заверталюк В.Ф. Реакція гібридів кукурудзи на рівень мінерального живлення і густоту стояння рослин // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – 2001. – №17. – С. 70-72.

3. Якунін О.П., Заверталюк В.Ф. Підвищення врожайності кукурудзи в умовах північного Степу // Хранение и переработка зерна. – 2002. – №6(36). – С. 26-28 (Урожайні дані, участь у визначенні економіко-енергетичної ефективності, написанні статті, 65% авторства).

4. Заверталюк В.Ф. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні, 5-6 березня 2002 р. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 58-59.