Анотація до роботи:

Губенко Л.В. Продуктивність ріпаку ярого залежно від комплексної дії мінеральних добрив та бактеріальних препаратів в умовах північного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – ННЦ „Інститут землеробства УААН”, Київ, 2008 р.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей проходження процесів росту, розвитку та формування урожайності ріпаку ярого залежно від елементів технології вирощування, а саме: системи удобрення, що передбачає раціональне використання мінеральних добрив шляхом перенесення частини азотних у підживлення у фазі бутонізації рослин, оброблення насіння перспективними бактеріальними препаратами на основі активних штамів азотфіксувальних та фосформобілізівних мікроорганізмів і підживлення рослин новими макро- та мікроелементними добривами „Цеовіт” в умовах Північного Лісостепу.

Комплексне застосування елементів технології сприяє кращому розвитку ріпаку ярого, підвищуючи площу листкової поверхні, накопичення сухої речовини та продуктивність. Встановлено, що інокулювання насіння бактеріальними препаратами на основі азотфіксувальних і фосфоромобілізівних мікроорганізмів та підживлення рослин комплексними добривами „Цеовіт” сприяє отриманню додаткового врожаю.

Встановлено вплив мінеральних добрив на формування урожайності та показники якості насіння. Дано економічну та енергетичну оцінку технології вирощування ріпаку ярого.

За результатами досліджень удосконалено технологію вирощування ріпаку ярого, яка дозволяє одержувати врожай насіння в умовах північного Лісостепу на рівні 3,5 т/га.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі направленої на підвищення продуктивності ріпаку ярого залежно від комплексного застосування мінеральних, бактеріальних та комплексних добрив в умовах північного Лісостепу України шляхом експериментального пошуку та наукового обґрунтування елементів технології, які забезпечують виробництво ринкової конкурентоздатної продукції.

2. Максимальний відсоток збереження рослин (60,6%) відмічається на фоні внесення мінеральних добрив у дозах N₄₅P₆₀K₆₀+N₁₅, інокулювання насіння Bacillus specificus М 31/13 та підживлення посівів комплексними добривами.

3. Найвищі показники вегетативної маси – 72,3 та 73,6 г/рослину, що на 17,8 та 19,9% більше порівняно з контролем, забезпечує внесення мінеральних добрив у дозах N₃₀P₆₀K₆₀+N₃₀ у підживлення та N₉₀P₉₀K₉₀ на фоні передпосівного інокулювання насіння бактеріальними препаратами на основі застосування фосформобілізівного штаму Bacillus specificus М 31/13 та застосування комплексних добрив „Цеовіт”.

4. Максимальну площу листкової поверхні однієї рослини у фазі цвітіння (1192,5 см²) забезпечує система удобрення, яка включає внесення мінеральних добрив у дозах N₉₀P₉₀K₉₀, бактеризацію насіння біопрепаратом Bacillus specificus М 31/13 та підживлення посівів комплексними добривами „Цеовіт”. На варіантах з внесенням N₃₀P₆₀K₆₀ та додатково N₃₀ у підживлення, використанням препарату Bacillus specificus М 31/13 і „Цеовіт” площа листкової поверхні становить 1137,6 см²/рослину.

5. У період цвітіння-дозрівання найбільший фотосинтетичний потенціал посіву ріпаку ярого досягається за інокуляції насіння Bacillus specificus М 31/13, внесення добрив у дозах N₉₀P₉₀K₉₀ та підживлення макро- та мікроелементами – 1,86 млн.м² га/діб, що на 0,93 млн. м² /га х діб більше контрольного варіанта.

6. Найбільшу масу сухої речовини 8,62 т/га, що на 22,4% (1,58 т/га) більше порівняно з контрольним варіантом, накопичують посіви ріпаку ярого за внесення добрив у дозах N₉₀P₉₀K₉₀, інокулюванні насіння азотфіксувальним біопрепаратом Azotobacter chroococum Л 3/4 та обприскуванні посівів комплексними добривами „Цеовіт”.

7. Найбільша маса 1000 насінин - 4,8 г формується у варіанті із внесенням мінеральних добрив у дозах N₃₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення та додатково N₃₀ у фазі бутонізації-початок цвітіння на фоні інокулювання насіння біопрепаратом Azotobacter chroococum Л 3/4 та застосування комплексних добрив „Цеовит универсал старт” та „Цеовит микро свекла, рапс”.

8. Найвищий рівень урожайності ріпаку ярого (3,14 т/га) забезпечує технологія вирощування, яка передбачає інокулювання насіння біопрепаратом азотфіксувальних мікроорганізмів Azotobacter chroococum Л 3/4 на фоні внесеня мінеральних добрив у дозах N₉₀P₉₀K₉₀ та застосування комплексних добрив „Цеовіт”. На варіанті із внесенням N₃₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення та додатково N₃₀ у підживлення, на фоні інокулювання насіння біопрепаратом фосформобілізівних мікроорганізмів Bacillus specificus М 31/13 та застосуванні рідких макро- та мікроелементних добрив урожайність становить 3,09 т/га.

9. Вирощування ріпаку ярого із застосуванням мінеральних добрив забезпечує найбільший вихід олії з гектара (1,01-1,25 т/га), що на 0,07- 0,31 т/га перевищує показник контрольного варіанту.

1. Найефективнішим у технології вирощування ріпаку ярого як за економічними показниками, так і за енергетичними є передпосівне інокулювання насіння штамом фосформобілізівних бактерій Bacillus specificus М 31/13, внесення мінеральних добрив у дозах N₃₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення та N₃₀ у фазі бутонізації-початок цвітіння та підживлення рослин макро- та мікроелементами, що забезпечує умовно чистий прибуток на рівні 3,85 тис. грн/га, та кількість одержаної енергії 46752 МДж/га, за затрат енергії (15065 Мдж) на формування 1 т насіння та коефіцієнта енергетичної ефективності 3,10.

Публікації автора:

1. Губенко Л.В. Особливості формування врожаю ріпаку ярого залежно від системи

удобрення // Вісник Державного агроекологічного університету. – Житомир, 2006. - №2. - С. 193–202.

2. Камінський В.Ф., Губенко Л.В. Продуктивність ріпаку ярого залежно від удобрення в північному Лісостепу // Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства УААН". – К.: ЕКМО, 2006. – Випуск 3-4. - С. 60-65.

3. Губенко Л.В. Вплив системи удобрення на ріст, розвиток та продуктивність ріпаку ярого / Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства УААН". – К.: ЕКМО, 2007. – Випуск 3-4. - С. 99-104.

4. Губенко Л.В., Вишнівський П.С. Вплив системи удобрення та інокулювання насіння на продуктивність ріпаку ярого в умовах північного Лісостепу // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. – Львів, 2007. - №11. - С. 234-237.

5. Камінський В.Ф., Вишнівський П.С., Губенко Л.В. Формування асиміляційної поверхні та накопичення сухої речовини ріпаку ярого залежно від системи удобрення // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур УААН. – Запоріжжя, 2007. – Випуск 12. - С. 200-207.

6. Губенко Л.В. Вплив мінеральних добрив та стимулятора росту на продуктивність ріпаку ярого // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених „Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво”, 23-25 листопада 2004 р., Інститут землеробства УААН. - К.: ЕКМО, 2004. – С. 63-64.

7. Губенко Л.В. Оптимізація елементів технології вирощування ріпаку ярого в північному Лісостепу // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва”, 29-30 листопада 2005 р., Інститут землеробства УААН. - К.: ЕКМО, 2005. – С. 64-65.

8. Губенко Л.В. Вплив мінеральних добрив на формування листкової поверхні та продуктивність ріпаку ярого // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання”, 27-29 листопада 2006 р., ННЦ „Інститут землеробства УААН”. - К.: ЕКМО, 2006. – С. 57-58.

9. Губенко Л.В. Вплив мінеральних добрив та комплексних препаратів на продуктивність ріпаку ярого // Тези 3-ої Міжнародної наукової конференції “Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва”, 20-22 червня 2006 р., Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. - Харків, 2006. – С. 147-148.