Анотація до роботи:

Рищук Є.М. “Продуктивність сої та якість зерна залежно від систем живлення в умовх зрошення півдня України”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2005.

Дисертація присвячена визначенню продуктивності зрошуваної сої залежно від систем живлення. Встановлено, що максимальний урожай і рентабельність цієї культури формується за внесення розрахункової дози мінерального добрива. Друге місце за ефективністю його застосування займає варіант, де вносили фосфорно-калійне добриво і на цьому фоні висівали насіння сої інокульоване ризоторфіном. Рентабельність становила відповідно 185 та 156%.Встановлено, що соя має найбільшу асиміляційну поверхню в період утворення бобів. При внесенні добрив вона збільшується, порівнянно з неудобреним контролем, у фазу цвітіння в межах на 67,0-73,4%, а при утворенні бобів – на 32,9-73,4% .

Внесення добрив, особливо фосфорно – калійних (Р60К30) позитивно позначається на формуванні бульбочок на коренях сої. Застосування на цьому фоні азотного добрива приводить до зменшення їх кількості на 38,4-50,1%.

Добрива практично не впливають на вміст олії в зерні сої, але збір її при їх внесенні зростає. Так, на фоні розрахункової дози добрива, у порівнянні з неудобреним контролем, він збільшується на 24,3%. Аналогічно змінюється і збір білку. Біологічна ж цінність його досягла максимуму в період повної стиглості зерна.

Вміст лімітуючих амінокислот у сухій речовині зерна сої під впливом добрив змінюється несуттєво.

Витрати елементів живлення на формування одиниці врожаю зерна і відповідної кількості надземної маси у варіанті без добрив становлять N-48,8; P2O5-17,2, K2O-65,1кг., а удобреному (N₃₀P₆₀K₃₀) відповідно: 53,1;19,9
та 68,1 кг.

У дисертаційній роботі наведено обґрунтування вирощування сої в умовах зрошення та нове вирішення питання підвищення продуктивності і якості цієї культури шляхом оптимізації системи живлення рослин. Результати одержаних експериментальних даних дозволяють сформулювати наступні основні висновки:

1. При застосуванні розрахункової дози добрив вміст нітратів у 0 – 50 см шарі ґрунту в період сходів сої був більшим, ніж в інших удобрених варіантах досліду в межах на 10,6 – 14,7%, а порівняно з неудобреним ґрунтом – на 33,8%, рухомого фосфору – відповідно на 6,3; 10,6 та 18,3%. Суттєвої різниці у вмісті обмінного калію в ґрунті дослідних ділянок не встановлено. Вміст важких металів у ґрунті протягом вегетації не перевищував гранично допустимої кількості.

2. Добрива збільшують приріст надземної маси зрошуваної сої, порівняно з неудобреними рослинами, на початку галуження в межах на 7,7 – 23,1%, цвітіння 39,2 – 64,5% і утворення бобів 28,1 – 38,2%. Максимальна маса рослин при збиранні сої сформувалась при посіві її насінням обробленим ризоторфіном на фоні фосфорно-калійного добрива (Р₆₀К₃₀).

3. Добрива позитивно впливають на розмір асиміляційної поверхні сої. В період цвітіння вона була більшою, порівняно з неудобреним контролем, у варіантах із застосовуванням добрив на 67,0 – 73,3%, а при утворенні бобів – на 32,9 – 36,5%.

4. Застосування добрив позначилось на кількості елементів живлення у надземній масі сої. У повну стиглість бобів у варіантах N₆₀Р₆₀К₃₀ вміст загального азоту, порівняно з неудобреним контролем, був більшим на 17,5%, фосфору на 17,6% і калію на - 11,6%. За період від цвітіння до достигання бобів кількість загального азоту в надземній масі неудобреної сої зменшилась на 86,9%, удобреної на – 84,5%, а фосфору відповідно на 75,4 та 73,1. Зменшення калію при цьому було не суттєвим.

5. Найбільш сприятливі умови для формування бульбочок на коренях сої створюються у ґрунті за внесення фосфорно-калійних добрив (Р₆₀К₃₀) та обробки насіння ризоторфіном. Застосування на цьому фоні азотного добрива в дозах N₃₀ або N₆₀ призводило до зменшення їх кількості відповідно на 38,4 та 50,1%. Маса бульбочок досягає максимуму у фазу формування бобів. У всі періоди розвитку сої вона була найбільшою, за внесення фосфорно-калійного добрива та обробці насіння ризоторфіном.

6. Внесення добрив практично не впливало на вміст олії в зерні сої. У несприятливі роки на всіх фонах вирощування у ньому її містилось менше, ніж у сприятливі. Добрива підвищували збір олії, порівняно з неудобреним контролем, в межах на 13,5 – 24,3%. Максимальну прибавку збору її одержали при застосуванні Р₆₀К₃₀ і посіві на цьому фоні насінням обробленим ризоторфіном, а також при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ та проведенні у цьому варіанті позакореневого підживлення “Мікомом” у фазу формування бобів.

7. Вміст сирого білку в зерні сої під впливом досліджуваних норм добрив практично не змінюється за виключенням варіанту, де на фоні N₆₀Р₆₀К₃₀ у фазу формування бобів проводили позакореневе підживлення “Мікомом”. Збільшення, порівняно з неудобреним контролем, становить 2,6%.

8. Максимальна кількість сирого білку міститься у фазу 50% наливу бобів, у подальшому вона дещо зменшується. Біологічна повноцінність білку зерна сої практично не залежить від внесених добрив і досягає максимуму у період повної стиглості зерна. Збір сирого білку при застосуванні добрив, порівняно з неудобреним контролем, збільшувався на 14,5 – 30,9%. Максимальним він виявився у варіантах розрахункової дози добрив, та застосуванні N₆₀Р₆₀К₃₀ з проведенням на цьому фоні в період формування бобів позакореневого підживлення “Мікомом”.

9. Кількість незамінних і лімітуючих амінокислот у сухій речовині зерна сої при внесенні добрив, порівняно з неудобреним контролем, дещо збільшується і перш за все при застосуванні N₆₀Р₆₀К₃₀ та розрахункової дози. Сума лімітуючих амінокислот в сухій речовині збільшується від фази 50% наливу бобів до повної стиглості зерна на 10,1% у т.ч. за рахунок метіоніну - 49,4%.

10. Винос соєю елементів живлення (надземна маса + зерно) при внесенні добрив збільшується, порівняно з неудобреним контролем, по азоту на 25,5 – 30,2%, фосфору на 15,2 – 33,0%, а калію на 18,9 – 20,6%. На формування однієї тони зерна і відповідної кількості надземної маси в умовах зрошення неудобрена соя витрачає азоту 48,8, фосфору 17,2, калію 65,1 кг, а удобрена (N₆₀Р₆₀К₃₀) відповідно 53,1; 19,9 та 68,1 кг.

11. Максимальний стабільний врожай зерна зрошувана соя формує при застосуванні розрахункової дози добрива. Прибавка врожайності, порівняно з контролем, становить 4,4 ц/га. Практично таке ж підвищення 4,1ц/га забезпечує внесення фосфорно-калійного добрива (Р₆₀К₃₀) при посіві на цьому фоні інокульованим ризоторфіном насінням сої. Підвищення врожаю сої при внесенні добрив збільшується за рахунок кількості бобів на рослині та маси з них зерна.

12. Внесення розрахункової дози добрива при вирощуванні сої в умовах зрошення забезпечує одержання максимального рівня рентабельності – 185%, а при інших системах удобрення, які вивчали в досліді, він не перевищував 156% і був одержаний при внесенні Р₆₀К₃₀ та посіві на цьому фоні насінням, інокульованим ризоторфіном. Коефіцієнт енергетичної ефективності в цих варіантах становить відповідно
    1,9 та 2,1.

13. При вирощуванні сої в умовах зрошення на темно-каштановому ґрунті норми мінерального добрива рекомендується встановлювати розрахунковим методом, який базується на даних фактичного і оптимального вмісту елементів живлення у ґрунті та виносу їх запланованим урожаєм. Якщо дані вмісту елементів живлення в ґрунті відсутні, то доцільно вносити фосфорно-калійне добриво (Р₆₀К₃₀) і проводити посів сої насінням інокульованим ризоторфіном.

Публікації автора:

1. Філіп’єв І.Д., Гамаюнова В.В., Влащук О.С., Рищук Є.М. Ефективність розрахункової дози мінеральних добрив під сою в умовах зрошення // Вісник аграрної науки південного регіону. – Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки, Одеса, 2001.- Вип. 2. – С. 248-250. (Обробка і узагальнення даних. 75% авторства).

2. Філіп’єв І.Д., Гамаюнова В.В., Підручна О.В., Влащук О.С., Рищук Є.М. Вплив добрив на показники родючості ґрунту, міграцію нітратів з орного шару і екологічну чистоту рослинницької продукції // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - Миколаїв, 2001. - Вип. 3. –С. 40-45. (Узагальнення даних. 80% авторства).

3. Філіп’єв І.Д., Влащук О.С., Рищук Є.М. Урожай і якість зерна зрошуваної сої залежно від добрив // Агрохімія і ґрунтознавство. Ґрунтознавство і агрохімія на шляху до сталого розвитку України. Книга третя. – Харків, 2002. – С. 298-299. (Аналіз та оформлення матеріалів.
   75 % авторства).

4. Філіп’єв І.Д., Влащук О.С., Рищук Є.М. Вплив добрив на вміст олії та амінокислот в зерні зрошуваної сої // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип. 21. – С. 16-19. (Експериментальна частина, обробка даних. 75% авторства).

5. Філіп’єв І.Д., Гамаюнова В.В., Рищук Є.М.. Витрати елементів живлення зрошуваною соєю на формування врожаю // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2003. - Вип.26. – С. 61-64. (аналіз та оформлення матеріалів. 75 % авторства).

6. Філіп`єв І.Д., Драчова Н.І., Рищук Є.М. Вміст амінокислот у зерні зрошуваної сої залежно від фази його стиглості та метеорологічних умов року // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2003. - Вип. 28. –
   С. 40-43. (узагальнення даних. 70% авторства).

7. Филипьев И.Д., Гамаюнова В.В., Рыщук Е.Н. Влияние удобрений на урожай и качество зерна орошаемой сои на юге Украины // Вісник аграрної науки Південного регіону. – Одеса, 2003. - Вип. 4. –– С. 168-171. (експериментальна частина. 80 % авторства).

8. Рищук Є.М. Вплив мінеральних добрив на формування бульбочок на коренях зрошуваної сої // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2004. - Вип. 30– С. 185-187.

9. Рищук Є.М. Вплив добрив на врожай зерна зрошуваної сої та вміст у ньому білка і олії // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 березня 2002р.). Дніпропетровськ, 2002. – С. 87-88.

10. Филипьев И.Д., Гамаюнов В.Е., Рыщук Е.Н. Влияние удобрений на содержание тяжелых металлов в семенах орошаемой сои и биологическую полноценность белков // Материалы ХІV международной научной конференции. – Херсон, 2002. «Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в Евразии». – Херсон: Айлант, 2002. – С. 132-134. (Експериментальна частина, обробка даних. 80 % авторства).

11. Рыщук Е.Н. Содержание аминокислот и биологическая полноценность белка семян орошаемой сои в зависимости от фаз их спелости // Материалы международной научной конференции молодых ученых “Актуальные проблемы земледелия в начале нового тысячелетия и проблемы их решения”. Сборник научных трудов Института земледелия южного региона “Актуальные проблемы эффективного использования земель”. - Херсон, 2002. - Вып. 3. – С. 51-53 (экспериментальная часть).

12. Снеговой В.С., Малярчук Н.П., Рыщук Е.Н. и др.. Выращивание сои на юге Украины // Методические рекомендации. – Херсон: Айлант, 2003. –20с. (експериментальна частина. 80 % авторства).

13. Філіп’єв І.Д., Драчова Н.І., Рищук Є.М. Вплив добрив та умов вегетації рослин на вміст амінокислот в зерні зрошуваної сої // Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України. – Херсон, 2003. – С. 29-31. (Обробка даних. 80 % авторства).

14. Малярчук Н.П., Заверюхин В.И., Рыщук Е.Н. Технология выращивания сои // Методические рекомендации. – Херсон, 2004. –19с. (експериментальна частина. 75 % авторства).

15. Філіп’єв І.Д., Гамаюнов В.Є. Драчова Н.І., Рищук Є.М. Раціональна система удобрення зрошуваної сої // Каталог наукових розробок, що рекомендуються до впровадження в аграрному секторі. –Херсон,
    2005. –20с.

16. Рищук Є.М. Удобрення сої // Методичні рекомендації по ефективному використанні добрив. –Херсон, 2005. – С. 16-22.