Хаща Іван Іванович. Прогнозування і профілактика порушень лактації у жінок групи ризику : дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Ужгородський національний ун-т. — Ужгород, 2006. — 316арк. — Бібліогр.: арк. 275-316.
Анотація до роботи:
Хаща І.І. Прогнозування та профілактика порушень лактації у жінок групи ризику. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі порушень лактації у жінок з чинниками ризику. Метою роботи є зниження частоти порушень лактації на підставі вивчення клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних чинників в їх патогенезі, а також розробки та упровадження прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вивчено нові аспекти патогенезу порушень лактації, що полягають в участі лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій, а кіллерна активність лейкоцитів тісно пов’язана з їх здатністю до адгезії на поверхні клітин, що видаляються. Це дозволяє припустити, що інтенсивна реакція клітин лімфоїдної системи за фізіологічного перебігу лактації сприяє швидкому видаленню зруйнованих клітин з порожнини альвеол і вивідних проток молочної залози. Показано, що якісні зміни грудного молока у жінок з чинниками ризику розвитку порушень лактації залежать від способу розродження і характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів С і Е, а також імуноглобулінів класів А, М і G. Після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають в достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка, ліпідів та імуноглобуліну класу А. Все це в сукупності дозволило розробити і впровадити поетапні практичні рекомендації та алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти порушень лактації у жінок з чинниками ризику.
У дисертації наведено дані та нове вирішення наукової проблеми сучасного акушерства щодо зниження частоти порушень лактації у породілей на підставі вивчення особливостей їх патогенезу та розробки системи прогнозування, профілактики та лікування.
Основними факторами ризику порушень лактації є: вік до 18 років (12,0%) і понад 30 років (40,0%); соматична (38,0%) і генітальна (36,0%) патологія ендокринного генезу; гестаційна анемія (61,0%); плацентарна недостатність (55,0%); прееклампсія (19,0%); аномалії пологової діяль-ності (22,0%); дистрес плода (18,0%) та акушерські кровотечі (12,0%).
Частота розвитку порушень лактації у жінок групи ризику має зв’язок із способом розродження: після природного розродження – 80,0%, після кесарева розтину – 100,0%. У структурі порушень лактації після природних пологів І ступ. складає 22,0%, ІІ ступ. – 40,0%, ІІІ ступ. – 30,0% і IV ступ. – 8,0%. Після абдомінального розродження в структурі порушень лактації І ступ. складає 16,0%, ІІ ступ. – 30,0%, ІІІ ступ. – 28,0% і IV ступ. – 26,0% відповідно.
У жінок з факторами ризику порушень лактації мають місце порушення в системі мати-плацента-плід, які характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28 тижнів і проявляються достовірним зниженням вмісту естріолу (до 501,4±31,2 нмоль/л), хоріонічного гонадотропіну (до 152,8±15,1 нмоль/л), пролактину (до 3081,5±195,3 нмоль/л) та б-мікроглобуліну фертильності (до 131,8±16,2 нг/мл) на фоні одночасного збільшення рівня кортизолу (до 1974,2±113,5 нмоль/л), плацентарного б1-мікроглобуліну (до 21,4±1,6 нг/мл), трофічного Я-глікопротеїду (до 114,1±12,1 мкг/мл) і тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну (до 679,1±16,2 нмоль/л).
У жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації встановлено характерні відмінності структури агрегатів клітин молозива, їхньої форми і рельєфу клітинної поверхні, що полягають в сплощенні клітин, які мають злегка хвилеподібну поверхню і прилягають безпосередньо до підкладки.
В передлактаційному періоді та на ранніх стадіях лактогенезу, коли завершується формування альвеолярної структури залози, встановлено активність кислої фосфатази і мієлопероксидази, що вказує на посилення деструктивних процесів у молочній залозі, причому їхня інтенсивність закономірно вища у жінок з нормальною лактацією та помітно знижена у жінок з факторами ризику порушень лактації.
Якісні зміни грудного молока у жінок з факторами ризику порушень лактації залежать від способу розродження та характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів С і Е, а також імуноглобулінів класів А, М і G. Після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають у достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка ліпідів та імуноглобуліну класу А.
В молочних залозах наприкінці вагітності встановлено зміни кровонаповнення судин, які за даними реограм характеризуються високою швидкістю, що слід розглядати як компенсаторну реакцію, спрямовану на посилення доставки кисню до тканин. Зміни регіонарного кровоплину залежать від способу розродження з переважанням порушень еластичності й тонусу судин молочних залоз після кесарева розтину.
Найбільш інформативними діагностичними критеріями в оцінці передлактаційної підготовки молочних залоз у жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації є дослідження агрегатного стану лейкоцитів молозива, проведення реографічних досліджень молочних залоз та визначення кислої фосфатази та мієлопероксидази в молозиві.
Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок з факторами ризику розвитку порушень лактації дозволяє знизити їх частоту після природного розродження з 80,0 до 50,0%, а після кесарева розтину – з 100,0 до 70,0% з переважанням І-ІІ ступ. вираженості на фоні одночасного посилення кровоплину в молочних залозах і поліпшення якісного складу грудного молока.
Публікації автора:
1. Хаща І.І. Сучасні медико-соціальні аспекти гіпогалактіїї // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2001. – Вип. 10. – Кн. 3. – С. 837-841.
2.Хаща И.И. Гипогалактия как медико-социальная проблема // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – Вип. 7. – Київ-Луганськ, 2002. – С. 81-85.
3. Хаща И.И. Клинико-лабораторные критерии регуляции лактации при послеродовых гнойно-септических заболеваниях // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Київ-Луганськ, 2002. – С. 60-63.
4. Хаща І.І. Актуальні аспекти лактації при післяпологових гнійно-септичних захворюваннях// Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2002. – Вип. 11. – Кн. 3. – С. 588-591.
5. Хаща И.И. Особенности лактационной функции женщин в условиях совместного пребывания матери и новорожденного // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – Київ-Луганськ, 2003. – С. 77-81.
6. Хаща І.І. Вплив спільного перебування матері і новонародженого на лактаційну функцію жінок // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2003. – Вип. 12. – Кн. 3. – С. 44-47.
7. Хаща І.І. Механізми формування рефлексів виведення молока у породілей // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 5. – С. 96-98.
8. Хаща И.И. Патофизиологические особенности формирования рефлексов выведения молока у родильниц // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 3. – С. 33-36.
9. Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І. Сучасні шляхи зниження гіпогалактії у жінок з пізнім прикладанням новонародженого до груді // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – 2003. – Вип. 21. – С. 215-218. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.
10. Хаща І.І. Особливості стану лактації породілей з пізнім прикладанням новонародженних до груді // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 4. – С. 88-91.
11. Хаща И.И. Гипогалактия у женщин с поздним прикладыванием новорожденных к груди // Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – Вип. 11. – Київ-Луганськ, 2004. – С. 77-83.
12. Хаща І.І. Вікові аспекти гіпогалактії після абдомінального розродження // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 4. – С. 76-80.
13. Хаща И.И. Пути снижения гипогалактии у женщин с анемией беременных // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – № 3. – С. 47-52.
14. Хаща І.І. Профілактика гіпогалактіїї у юних первородящих // Одеський медичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 84-86.
15. Хаща І.І. Вплив анемії вагітних на розвиток гіпогалактії та її профілактика на сучасному етапі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – Вип. 23. – 2004. – С. 194-198.
16. Вдовиченко Ю.П., Хаща И.И. Прогнозирование и профилактика фетоплацентарной недостаточности и гипогалактии у женщин с сопутствующим ожирением // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 2. – С. 39-42. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.
17. Хаща І.І. Особливості кровоплину молочної залози при нормальній лактації на її порушеннях // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 6. – С. 87-89.
18. Хаща І.І. Особливості клітинного складу молозива при нормальній лактації та ії порушеннях // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2004. – Вип. 13. – Кн. 6. – С. 107-111.
19. Хаща И.И. Особенности состояния лактации у женщин с факторами риска гипогалактии // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 3. – С. 25-29.
20. Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І. Прогнозування та профілактика гіпогалактії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 5. – С. 69-72. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.
21. Хаща И.И. Профилактика фетоплацентарной недостаточности и первичной гипогалактии у юных первородящих // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 1. – С. 42-45.
22. Хаща І.І. Захисні фактори грудного молока у жінок з високим ризиком виникнення гіпогалактії // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 2. – С. 96-98.
23. Хаща И.И. Особенности лактации при послеродовой инфекции // Тез. докл. науч.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья” // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1. – С. 130.
24. Хаща И.И. Медико-социальные аспекты гипогалактии на современном этапе // Тез. докл. науч.-практ. конф. “Актуальные аспекты перинатологии” // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1. – С. 139.
25. Хаща И.И. Современные аспекты снижения частоты гипогалактии у пациенток с гестационной анемией // Тез. докл. науч.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья” // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 2. – С. 160.
