Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2004.
У 120 дорослих ортопедичних пацієнтів (1-а група) для операцій на верхній кінцівці протягом трьох днів застосовувалась пролонгована анестезія плечового сплетення крізь одноразову канюлю 51 мм завдовжки, уведену латеральним параваскулярним надключичним доступом. Після настання анестезії, SpO2 (M ± ) у травмованій кінцівці істотно зросла з 84,1±4,6% до 90,1±1,5%,через три дні після операції вона складала 93,8± 0,9% (p<0,01).Інтенсивність болю на 1-й, 2-й і 3-й день після операції була значно (p<0.001) меншою в пацієнтів 1-ї групи, ніж у 60 пацієнтів (2-а група), яким виконувалася одноразова анестезія плечового сплетення за Куленкампфом, а після операції в/м вводилися опіоїди.
20
Частота серцевих скорочень і артеріальний тиск під час операції у 1-й і 2-й групах різнилися незначно, але були дещо вищими в 56 пацієнтів (3-я група) при подібних операціях під загальною кетамін-фентаніловою анестезією. Сироваткова концентрація кортизолу в усіх трьох групах мінялася незначно. Глікемія під час операції достовірно (p<0,01) зростала в усіх трьох групах, міжгрупова різниця була недостовірною.
1. У дисертації розроблений новий метод тривалої анестезії-аналгезії плечового сплетення шляхом його катетеризації латеральним параваскулярним надключичним доступом при операціях на верхній кінцівці; досліджені показники стресових реакцій, гемодинаміки, місцевої оксигенації та больових відчуттів при застосуванні цього методу для інтраопераційного й післяопераційного знеболювання.
2. Плазмовий рівень кортизолу в усіх трьох групах достовірно не змінювався і лишався в нормальних межах, але відзначалася тенденція до більшого зростання рівня кортизолу під час операцій в умовах загальної анестезії (на 13%), порівняно з провідниковою анестезією (з одноразовою – на 9%, з пролонгованою – на 5%). Така ж тенденція відзначалася і в післяопераційному періоді. Це свідчить про кращий антиноцицептивний захист, забезпечуваний запропонованим нами методом.
3. Рівень глікемії в усіх трьох групах достовірно підвищувався під час операції, відзначалася тенденція до меншого його зростання в умовах провідникової анестезії – як одноразової – за Куленкампфом (на 36%), так і пролонгованої – латеральним параваскулярним надключичним доступом (на 35%), порівняно з загальною (на 54%), що свідчить про надійніший інтраопераційний антиноцицептивний захист, забезпечуваний провідниковою анестезією під час операцій на верхній кінцівці. Після операції рівень глікемії поступово повертався до передопераційних значень.
4. Гемодинамічні показники при тривалій анестезії плечового сплетення латеральним параваскулярним надключичним доступом і при одноразовій анестезії плечового сплетення за Куленкампфом – сприятливіші, ніж при кетаміновому наркозі: спостерігається помірна артеріальна гіпотензія, гемодинамічна реакція на операційну травму – мінімальна.
5. Пролонгована анестезія-аналгезія плечового сплетення латеральним параваскулярним надключичним доступом значно покращує оксигенацію в оперованій кінцівці: після настання знечулення сатурація гемоглобіну киснем зростала з 84,1% до 90,1%, а через три доби пролонгованої аналгезії плечового сплетення становила 93,8%.
6. Біль під час операції в умовах провідникової анестезії адекватно пригнічувався в обох групах. Після операції інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою в умовах тривалої провідникової аналгезії на першу добу була в 5,1 рази, на другу добу – у 3,75, а на третю добу – у 2,4 рази меншою, ніж при знеболюванні опіоїдами.
1. Гільова Н.В. Досвід застосування латерального параваскулярного надключичного доступу для анестезії плечового сплетення // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2002. – № 4. – С. 21 – 26.
2. Фесенко В.С., Гільова Н.В. Показники стресу при тривалій анестезії плечового сплетіння супраклавікулярним доступом // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. – № 2 (д). – С. 31 – 33. Досліджені показники операційного стресу (глікемія – у 49 пацієнтів, кортизолемія – у 36 пацієнтів) на чотирьох етапах: перед анестезією, під час операції, наступного післяопераційного ранку і вранці другого післяопераційного дня. Пацієнтам основної групи знеболювання забезпечувалося шляхом катетеризації плечового сплетення; в контрольній групі операція проходила під загальною анестезією, післяопераційне знеболювання забезпечувалося опіоїдами. Анестезії у всіх пацієнтів, взяття крові для біохімічних досліджень і статистична обробка результатів проведені автором самостійно.
3. Звєрев В.В., Гільова Н.В. Інтенсивність болю при двох методах інтра- й післяопераційного знеболювання верхньої кінцівки // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – № 4. – С. 47 – 48. За допомогою візуальної аналогової шкали порівнювалася інтенсивність болю в 26 пацієнтів, яким інтра- й післяопераційне знеболювання забезпечувалося шляхом катетеризації плечового сплетення, і в 20 пацієнтів, у яких інтраопераційне знеболювання забезпечувалося традиційною анестезією за Куленкампфом, а післяопераційне – дом'язовим уведенням опіоїдів. Анестезії в усіх 46 пацієнтів, альгезіометричні дослідження і статистична обробка результатів проведені автором самостійно.
4. Хвисюк М.І., Фесенко В.С., Гільова Н.В. Катетеризація плечового сплетення: огляд літератури і власний досвід // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. – № 4. – С. 52 – 59. Обговорюються дані вітчизняної та зарубіжної літератури про різні доступи для тривалої анестезії плечового сплетення. Описаний досвід застосування катетеризації плечового сплетення латеральним параваскулярним надключичним доступом у 120 пацієнтів, оперованих на верхній кінцівці. Усі анестезії, пульсоксиметричні дослідження, аналіз літературних джерел і оформлення статті до друку проведені автором самостійно.
19
5. Звєрев В.В., Гільова Н.В. Порівняння трьох методів інтра- й постопераційного знеболювання верхньої кінцівки // Галицький лікарський вісник. – 2004. – № 3. – С. 54 – 55. Проведено порівняння метаболічного й ендокринного показників операційного стресу в 26 пацієнтів під час тридобової катетеризації плечового сплетення, у 20 пацієнтів під час і після одноразової анестезії плечового сплетення і в 24 пацієнтів під час і після загальної анестезії. Анестезії в усіх 70 пацієнтів, взяття крові для біохімічних досліджень, статистична обробка результатів і оформлення статті до друку проведені автором самостійно.
6. Гільова Н.В. Досвід пролонгованої анестезії плечового сплетення // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 11 – 13.
7. Гільова Н.В. Пролонгована анестезія плечового сплетення при остеосинтезі плечової кістки // Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 25-річчю кафедри травматології і вертебрології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Збірник наукових праць. – Харків: ХМАПО, 2003. – С. 277 – 279.
8. Пат. 62328А А61М19/00. Спосіб анестезії плечового сплетення: Харківська медична академія післядипломної освіти / М.І.Хвисюк, В.С.Фесенко, Н.В.Гільова. – Заявл. № 2003031960 від 05.03.2003; Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. Спосіб тривалої анестезії плечового сплетення латеральним параваскулярним надключичним доступом, який відрізняється тим, що сплетення катетеризують одноразовою канюлею, вдягненою на голку.
