1. Виконаний радіогеоекологічний аналіз умов та ступеня екологічної безпеки для населення при користуванні водними, біологічними і земельними ресурсами місцевих водойм Полісся та півночі Лісостепу базувався на обгрунтованій і організованій спеціальній системі комплексного моніторингу водойм, які розглядалися як природно-технічні геосистеми конструктивної географії. У системі моніторингу таких геосистем і їх модулів, яка є структурно-функціональним інформаційним блоком кадастру радіоактивного забруднення місцевих водних об'єктів України, у 1995-1999 шляхом проведення польових спостережень і лабораторних робіт для обраних тестових і опорних водойм було загалом обстежено 188 водойм 175 населених пунктів 25 адмінрайонів Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей. Територія цих областей розглядалася як загальний регіон досліджень, а зазначених районів – як субрегіон основних узагальнень дисертації, і для останнього отримана кількість значень заданих параметрів стану геосистем тестових водойм становить понад 31 тис., з яких 7,4 тис. – радіоекологічні, 14,7 тис. – екотоксикологічні та 9,3 тис. – загальногідрохімічні. 2. На основі створеної бази даних згідно з удосконаленими принципами проведена типізація 188 тестових місцевих водойм дослідженого регіону за морфогенетичними і функціонально-експлуатаційними ознаками та домінантними видами використання їх ресурсів, у т.ч. з визначенням зв'язку обстежених водойм з головними водотоками річкових басейнів регіону і їх належності до складу меліоративних систем. Це дозволило проаналізувати ймовірну детермінацію певними типами водойм внутрішньоводоймових гідрофізичних, біологічних та інших процесів, ступеня зовнішнього водообміну (проточності тощо) та міри надходження, перерозподілу і винесення певних забрудників стосовно конкретних геосистем водойм та їх модулів, враховуючи повеневі ситуації. 3. Зазначений підхід до аналізу разом з обраними способами формування комп'ютерної інформаційної бази даних досліджень у вигляді субблоків "Радіоекологія", "Екотоксикологія" та "Гідрохімія" забезпечив проведення оцінки та отримання загальної характеристики рівнів екологічного стану геосистем тестових водойм за басейново-адміністративним принципом, використовуючи зіставлення з чинними еконормативами і методиками. Створений при цьому засобами робочої ГІС MapInfo Version 5.0 p набір тематичних карт з проаналізованими результатами їх змісту дає конкретне уявлення щодо територіального розміщення водойм з певною мірою відхилів протестованих показників їх стану від допустимих меж за питомою активністю радіонуклідів (137Cs, 90Sr), вмістом важких металів (свинець, цинк, мідь, кадмій) та хлорорганічних пестицидів у воді, рибі, водоплавній птиці, а також за концентрацією біогенних речовин у воді та показниками її іонного і сольового складу. Ці карти маркують і найбільш екологічно небезпечні для населення локальні комплекси користування ресурсами досліджених геосистем водойм. 4. На основі інформаційний базису субблоку "Радіоекологія" були досліджені територіально-пооб'єктні особливості розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між абіотичними і біотичними модулями геосистем тестових водойм. Побудована серія тематичних комп'ютерних карт стосувалася вже відносних характеристик радіоекологічного статусу геосистем водойм (коефіцієнтів акумуляції радіонуклідів на зависах, їх донної і біотичної акумуляції тощо) у трактуванні його як кількісної міри співвідношень питомої активності основних дозотворних радіонуклідів (137Cs і 90Sr), що вивчалися, між різними модулями геосистем. При цьому крім "суто" водного середовища були протестовані саме ті модулі (зависи, донні відклади і грунти, певні гідробіонти) та відповідні характеристики, які є індикаторними для оцінювання наслідків актуальних процесів вторинного радіоактивного забруднення геосистем водойм. Аналіз зазначених карт та відповідних баз даних підтвердив і за рахунок нових натурних даних поглибив чинні уявлення про те, що у загальному вигляді рівень вторинного забруднення геосистем водойм, без урахування радіоактивного розпаду, обумовлений мірами надходження активності радіонуклідів із водозбірних територій та берегових зон, винесення її за межі геосистем та внутрішньоводоймового міжмодульного перерозподілу різних форм радіонуклідів внаслідок сорбційно-десорбційних і інших обмінних процесів тощо на тлі загальної тенденції до депонування радіоактивних речовин у ложі геосистем водойм. Крім того, за картами радіоекологічного статусу водойм можна обгрунтовано зважати на міру прихованого (ймовірного) екологічного ризику для населення внаслідок водокористування, який існує за рахунок можливого обміну радіоактивністю між різними модулями конкретних геосистем водойм (водою, зависами, донними грунтами та біотою). 5. Розроблена методика, організовані і проведені спеціалізовані дообстеження-дослідження вибраних за комплексними критеріями репрезентативних водойм, опорних для дозооцінювань основних регіональних видів (підвидів) місцевого водокористування шляхом моделювання і аналізу відповідних цим підвидам розрахункових "водних" шляхів формування доз внутрішнього опромінення населення за рахунок користування ресурсами місцевого водного фонду. За отриманими співвідношеннями доведено, що серед таких шляхів, пов'язаних не тільки власне з водоймами, а й з колодязями, луками і пасовищами їх прибережної смуги тощо, найбільш екологічно небезпечними (критичними у регіоні) є неорганізоване виловлювання та споживання риби, а також децентралізоване напування, випасання і годівля свіжими та заготовленими кормами свійської птиці із споживанням її м'яса. Запропоновані також більш обгрунтовані, у порівнянні з традиційними, підходи до оцінки екологічно небезпечних регіональних видів місцевого водокористування, що безпосередньо стосуються близько 1 млн. сільського населення субрегіону досліджень. 6. У цілому методично-практична значущість отриманих результатів полягає у створеній можливості планування і реалізації заходів і проектів з посилення екологічної безпеки (нормування, контролю, обмеження тощо) місцевого водо- і ресурсокористування у їх поліських та лісостепових локальних комплексах, у т.ч. на основі ідентифікації джерел забруднення ресурсів місцевого водного фонду, насамперед техногенних, з імплементацією системи збереження і реабілітації якості ресурсів пріоритетно для вже конкретно вирізнених геосистем водойм та ландшафтно-гідрологічних комплексів їх водозборів з найгіршими рівнями екологічного стану. З такою метою розроблені відповідні рекомендації для розробки контрзаходів і регіонального проектування. |