1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розкритті клініко-психопатологічних, психологічних і соціально-психологічних механізмів формування невротичних, пов'язаних зі стресом розладів (НПСР) в учнів медичних ліцеїв, що дозволило розробити систему комплексних заходів щодо профілактики і корекції цих порушень. 2. Умови навчання в медичному ліцеї створюють для одних учнів сприятливе середовище діяльності і спілкування, а для інших служать обставиною, що сприяє формуванню невротичних, пов'язаних зі стресом розладів. Тому серед учнів ліцею вище, ніж у звичайній школі, поширеність НПСР (23,9% у порівнянні з 17,4%). З іншого боку, у них рідше, ніж в однолітків з контрольної групи, зустрічалися початкові прояви НПСР (31,7% і 52,2%), і, відповідно, більша кількість ліцеїстів була віднесена до групи здорових (44,4% і 30,4%). Отримані нами дані вказують на велике психогігієнічне значення цілеспрямованого і ретельного формування контингенту учнів ліцеїв. Більш низький рівень поширеності НПСР серед першокурсників вузу, що закінчили ліцей, у порівнянні зі студентами, що вступили до університету після звичайних шкіл (15,6% проти 23,3%), свідчить, що колишні ліцеїсти легше адаптуються до умов навчання у вищому навчальному закладі. 3. У клінічній структурі НПСР у ліцеїстів переважали тривожні розлади (F41 за МКХ-10) – 38,8% і адаптаційні розлади (F43.2 за МКХ-10) – 30,6%. Структура НПСР у контрольній групі за регістрами психічних порушень мала практично аналогічний основній групі характер. Розходження були відзначені тільки щодо окремих діагностичних категорій (нозологій) і виявлялися у високій питомій вазі в основній групі змішаних тривожно-депресивних реакцій адаптації (ТДРА) (F43.22) – 24,5% і змішаних тривожно-депресивних розладів (F41.2) – 12,2%, що не діагностувалися в контрольній групі. Це свідчить про те, що психічна дезадаптація в ліцеїстів протікає з тривожно-депресивним компонентом. 4. У клінічній картині тривожно-депресивних розладів адаптації (F43.22 за МКХ-10) у ліцеїстів провідне місце, поряд із симптомами тривоги (середній показник інтенсивності – 5,75±1,30) і неадекватно зниженого настрою (4,83±1,57), займають астенічні порушення: підвищена фізична (4,42±0,95) і психічна (4,00±1,47) стомлюваність, погіршення уваги (4,08±2,06) і психічна гіперестезія (3,50±1,98), що вказує на етіологічний зв'язок даної патології зі зрослим інтелектуальним і фізичним навантаженням у школі нового типу. Підтвердженням цього є той факт, що ці пацієнти оцінювали легкість свого пристосування до навчання в ліцеї в середньому нижче, ніж здорові учні (7,21±1,23 бали у порівнянні з 7,98±1,26; t = 2,03; p < 0,05), частіше відзначали наявність навчальних перевантажень (t = 1,99; p < 0,05). Незважаючи на те, що хворі на ТДРА мали вірогідно більш високий, у порівнянні з їх здоровими однокласниками, середній бал успішності (9,73±1,25 і 9,02±1,23; t = 2,04; p < 0,05), вони нижче оцінювали привабливість навчання в ліцеї (8,33±1,18 і 9,19±0,98; t = 2,57; p < 0,01). Зазначені порушення виникали, як правило, при спільному впливі несприятливих факторів навчального і сімейного середовища: у 50,0% цих пацієнтів за останні півроку мала місце хвороба чи смерть когось із близьких. 5. Аналіз початкових проявів невротичних, пов'язаних зі стресом розладів (ПП НПСР) в учнів ліцею дозволив виділити п'ять основних варіантів невротичних реакцій: астенічні, астеновегетативні, обсесивно-фобічні, тривожні і змішані. Для кожного з варіантів ПП НПСР характерними є не тільки своя феноменологічна картина, але й особливі умови формування. Структура ПП НПСР у ліцеїстів і школярів не має істотних розходжень і відбиває загальні для даної вікової групи закономірності формування станів психічної дезадаптації, а специфіка цих станів в умовах ліцею виявляється тільки на рівні клінічно окреслених форм невротичних, пов'язаних зі стресом розладів. Разом з тим, можна говорити про тенденцію до переваги в початкових проявах НПСР у ліцеїстів астенічного компонента, що може бути зв'язане з великим обсягом навчального навантаження в ліцеї. 6. Проведений аналіз дозволяє охарактеризувати психологічні умови формування невротичних, пов'язаних зі стресом розладів. Так, усереднені профілі в тесті СМДО ліцеїстів із ПП НПСР і НПСР відрізняються від профілю здорових учнів не стільки конфігурацією, скільки своєю висотою – вона збільшується пропорційно ступеню дезадаптації (р < 0,05). Якщо на стадії формування ПП НПСР тип профілю ще недостатньо відбиває специфіку психічного стану підлітків, то при більшості окремих типів НПСР конфігурація базисних шкал відбиває особливості їхнього клінічного змісту. За тестом інтелекту середні коефіцієнти здорових ліцеїстів, учнів з ПП НПСР і НПСР практично не відрізняються (p > 0,05). Відмінності за даною методикою виявлені лише для пацієнтів з розладами адаптації (F43), чиї показники загальних здібностей виявилися вірогідно вище, ніж у їхніх здорових однокласників (t=2,04; p<0,05). Показники соціометричного статусу учнів із НПСР вірогідно нижче, ніж у їхніх здорових однокласників (t = 4,09) і школярів із ПП НПСР (t = 3,99) (p < 0,001). 7. З виділених груп факторів ризику виникнення НПСР максимальну питому вагу мають навчальні фактори - 45,6%; далі йдуть психобіологічні - 29,0% і побутові фактори - 25,4%. Найбільший ризик занедужати на НПСР для ліцеїстів зв'язаний з наявністю проблем у взаєминах з однокласниками в колишньому навчальному закладі (сила фактора К=7,43), серйозною хворобою чи смертю близьких в останні півроку (К=3,71), значними труднощами в адаптації до умов навчання в ліцеї (К=3,10), наявністю (за даними тесту СМДО) дезадаптивних особистісних особливостей (К=3,08), спадкової обтяженості з соматичних і психічних захворювань (К=2,36), проживанням у гуртожитку (К=2,35). 8. При плануванні обсягу і характеру профілактичних і корекційних заходів для учнів ліцею необхідно враховувати відомості про поширеність і структуру НПСР у даного контингенту, клінічні і психологічні особливості невротичних, пов'язаних зі стресом розладів у даного контингенту. Зазначені заходи повинні мати комплексний характер і містити в собі проведення двічі на рік комплексних скрінінгових обстежень ліцеїстів з наступною індивідуальною і груповою корекційною і профілактичною роботою із самими учнями, а також з їхніми батьками, вчителями і кураторами класів. 9. Запропонована система комплексних заходів щодо профілактики і корекції невротичних, пов'язаних зі стресом розладів в учнів медичного ліцею довела свою ефективність і може бути рекомендована для впровадження в інших школах нового типу гуманітарної спрямованості. СПИСОК праць, опублікованих за темою дисертації Абдряхимова Ц.Б. Клинико-эпидемиологические аспекты распространенности невротических расстройств у учащихся школ и лицеев // Архів психіатрії. – 2002. – №1 (28). – С.40-43. Абдряхимова Ц.Б. Невротические и связанные со стрессом расстройства у учащихся медицинского лицея // Архів психіатрії. – 2002. – №2 (29). – С.36-38. Абдряхимова Ц.Б. Невротические расстройства у подростков-лицеистов, проживающих вне родительской семьи // Архів психіатрії. – 2002. – №4 (31). – С.45-47. Табачников А.Е., Абдряхимова Ц.Б. Гендерные различия в клинике пограничных психических расстройств у подростков // Вісник проблем біології і медицини. – 2000. - №2. – С. 66-69.
|
