Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Мінін Володимир Володимирович. Реакції серцево-судинної і центральної нервової систем на вестибулярні подразнення у боксерів з різним рівнем вестибулярної стійкості : Дис... канд. наук: 03.00.13 - 2007.



Анотація до роботи:

Мінін Володимир Володимирович. Реакції серцево-судинної і центральної нервової систтем на вестибулярні подразнення у боксерів з різним рівнем вестибулярної стійкості.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукрвого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Таврійський національний університет ім.. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена вивченню функціонального стану організму боксерів. Особливою рисою є принципово нове поділення обстежених на три групи, в залежності від рівня вестибулярної стійкості. Вивчалися реакції серцево-судинної и центральної нервової систем спортсменів на вестибулярні подразнення, які залежать від рівня вестибулярної стійкості. За допомогою таких автоматизованих методик, як: електрокардіографія, варіаційна пульсометрія, реографія і електроенцефалографія, були отримані нові дані які спроможні оптимізувати тренувальний процес, і виявити приховані стани втоми організму. Зафіксовано, що показники варіаційної пульсометрії автоматизованої електрокардіографії та реографії тих, що займаються боксом, змінюються після вестибулярних подразнень по-різному, залежно від рівня вестибулярної стійкості. Виявлено що, показники автоматизованої електрокардіографії свідчать про те, що вестибулярне подразнення знижує за показники норми час від початку скорочень передсердя до початку систоли шлуночків у боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості. Виявлено, що при реєстрації ЕЕГ у спортсменів після вестибулярних подразнень і при їх інтерпретації, необхідно враховувати специфіку того або іншого виду спорту за енергетичною і кінематичною спрямованістю, можливості професійних захворювань, передпатологічних станів, станів прихованого стомлення, типи фонової ЕЕГ, індивідуально-типологічну реакцію на вестибулярне навантаження.

1. Критерій оцінки вестибулярної стійкості боксерів апробован шляхом вивчення реакцій серцево-судинної і центральної нервової систем на вестибулярні подразнення.

2. Для боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості при реагуванні системи кровообігу на вестибулярні роздратування характерне зменшення продуктивності серця і звуження кровоносних судин, оскільки зменшувалися серцевий викид, серцевий індекс і збільшувався загальний периферичний судинний опір. Серцево-судинна система боксерів із компенсованим рівнем вестибулярної стійкості, на вестибулярні подразнення реагує збільшенням продуктивності серця, розширенням судин, збільшенням тонусу судин, що характеризувалося збільшенням показників серцевого викида, серцевого індекса, амплітуди диференційованої реограми і зменшенням загального периферичного судинного опору. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості при реагуванні системи кровообігу на вестибулярні роздратування показники центральної кардиогемодинаміки істотно не змінювалися.

3. У боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості після вестибулярних подразнень максимальна частота серцевих скорочень (f h max) знижалася. У боксерів із компенсованим рівнем вестибулярної стійкості f h max збільшувалася. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості f h max не змінювалася, що свідчить про нормальну зв'язаність вегетативних і вестибулярних функцій організму. Мінімальна частота серцевих скорочень (f h min) у представників всіх груп істотно не змінювалася, що пов'язують з обмежуючою дією пейсмекерів, які забезпечують автоматію серця, або з активністю баррорецепторів які відчувають зміни артеріального тиску. Максимальна тривалість серцевого циклу практично також не змінювалася, окрім тенденції до збільшення цього показника у боксерів першої групи. Мінімальна тривалість серцевого циклу істотно збільшувалася у боксерів 1 групи і зменшувалася в 2 групі, а у боксерів 3 групи не змінювалася. Це пов'язують із впливом блукаючого нерва, при його збільшенні, а при зменшенні впливом симпатичного нерва. Показники моди тривалості серцевого циклу збільшувалися у боксерів першої групи та практично не змінювалися в інших групах. При аналізі індексу напруги серця знайдено, що він збільшується в першій і в третій групах після вестибулярних подразнень і зменшується в другій групі. Таким чином зафіксовано, що показники варіаційної пульсометрії тих, що займаються боксом, змінюються після вестибулярних подразнень по-різному, залежно від рівня вестибулярної стійкості.

4. У боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості, після вестибулярних подразнень, тривалість серцевого циклу (R-R) збільшувалася. Знижувався час предсердно-шлуночкової провідності серця (РQ). Початкова фаза шлуночкового комплексу (QRS) збільшувалася. „Електрична систола шлуночків” (QТ) збільшувалася. У боксерів із компенсованим рівнем вестибулярної стійкості тривалість серцевого циклу (R-R) зменшувалася. Інтервал РQ зменшувався. Початкова фаза шлуночкового комплексу (QRS) та інтервал QТ збільшувалися. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості після вестибулярних подразнень тривалість інтервалу R-R практично не змінювалася. Час інтервалу РQ знижувався. Початкова фаза шлуночкового комплексу (QRS) та інтервал QТ збільшувалися.

5. При реєстрації ЕЕГ при закритих глазах у боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості після вестибулярних подразнень трапляється зниження амплітуди дельта-, альфа-, бета1- і бета2-ритмів ЕЕГ, в основному в латеральних лобових і передньо-скроневих зонах кори правої півкулі, та збільшується амплітуда тета-ритму ЕЕГ у передньо-лобових, латеральних лобових і передньо-скроневих зонах кори. У боксерів із компенсованим рівнем вестибулярної стійкості, при закритих очах після вестибулярного подразнення спостерігалося зниження амплітуд дельта-, тета- і бета1-ритмів, особливо виражене в лобових відведеннях. Найбільше зниження амплітуд вказаних ритмів зафіксоване в лівій півкулі. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості при закритих очах після вестибулярного подразнення наголошується зниження амплітуд дельта- і бета2-ритмів, саме виражене в центральних і скроневих зонах кори. У свою чергу, спостерігається збільшення амплітуди тета-ритму в латеральних лобових і скроневих зонах кори головного мозку. Аналіз ЕЕГ у центральних зонах кори показує, що у випробовуваних всіх груп після вестибулярного подразнення відбувається посилення нормованої потужності всіх ритмів ЕЕГ.

6. Під час реєстрації ЕЕГ при розплющених очах у боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості після вестибулярного подразнення відбувається збільшення амплітуди всіх ритмічних складових ЕЕГ, за винятком дельта-ритму, що найбільш виражене в лобових, передньо-скроневих і центральних зонах кори правої півкулі. У боксерів із компенсованим рівнем вестибулярної стійкості, спостережуване зниження амплітуди відбувається в діапазоні низькочастотних ритмів ЕЕГ – дельта- і тета-ритмів, яке відбувається в передньо-задньому напрямі – від лобових зон до тім'яних. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості спостерігається зниження амплітуди всіх ритмів ЕЕГ. Самим вираженим є зниження амплітуди дельта-, бета1- і бета2-ритмів у лобово-скроневих областях кори. Аналіз ЕЕГ у центральних зонах кори показує, що у випробовуваних всіх груп після вестибулярного подразнення відбувається посилення нормованої потужності альфа-ритму і зниження бета2-ритму.

7. У боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості після вестибулярних подразнень при фотостимуляції з частотою 2 Гц спостерігається збільшення амплітуди у всьому частотному діапазоні ЕЕГ, за винятком дельта-ритму. В діапазоні тета- і альфа-ритмів особливу роль відіграють передньо-скроневі і тім'яні зони кори, а в діапазоні високочастотних складових спектру - лобові і центральні зони. У боксерів зкомпенсованим рівнем вестибулярної стійкості, саме виражене зниження амплітуд відбувається в діапазоні дельта- і альфа-ритмів ЕЕГ, причому в даному випадку виявляється особлива роль лобових, центральних і тім'яних зон кори. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості відбувається виражене зниження дельта- и тета-ритмів ЕЕГ, причому вказаний феномен найбільш виражений в лобових і центральних зонах кори. Треба зазначити особливу роль правої півкулі, активність якого знижується у вказаних частотних діапазонах ЕЕГ.

8. У боксерів із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості після вестибулярних подразнень при фотостимуляції з частотою 10Гц можна підкреслити про зниження амплітуди бета1- і бета2-ритмів у центральних зонах кори правої півкулі. На нашу думку, це свідчить про зниження локальної кіркової активації моторних зон правої півкулі в осіб із недостатнім рівнем вестибулярної стійкості в даній експериментальній ситуації. У боксерів із компенсованим рівнем вестибулярної стійкості при проведенні функціональної проби з фотостимуляцією частотою 10 Гц виявляється зниження амплітуд дельта- і тета-ритмів в передньо-лобових, лобових і центральних відведеннях. У свою чергу, в діапазоні високочастотних складових ЕЕГ спостерігається збільшення амплітуди. У діапазоні бета1-ритму необхідно підкреслити на особливу роль медіальної зони лобових зон кори лівої півкулі, а також скроневих і тім'яних зон кори правої півкулі. Для діапазону бета2-ритму ця особливість характерна тільки для медіальної зони лобових зон кори лівої півкулі. У боксерів із достатнім рівнем вестибулярної стійкості відбувається зниження амплітуд всіх ритмів спектру ЕЕГ, причому найбільшу роль в цьому феномені відіграють лобово-скроневі, центральні і потиличні зони; крім того, більш виражене падіння амплітуди спостерігається в області лівої півкулі.

Публікації автора:

1. Гружевская В.Ф., Сышко Д.В., Гружевский В.А., Минин В.В. Влияние дозированной физической нагрузки на проявление вестибулярных вегетативных и соматических реакций у детей младшего дошкольного возраста // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «Биология».- Симферополь 2003.-Том 16 (55),№4.- С.55-59. (особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних).

2. Минин В.В. Показатели вариационной пульсометрии у боксеров различной квалификации в покое // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «Биология».- Симферополь 2003.- Том 16 (55),№4.- С.72-75.

3. Минин В.В., Сышко Д.В. Влияние вестибулярных раздражений на показатели автоматизированной электрокардиофафии у боксеров различной квалификации // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского.- 2004.-Т. 140.- ч3.- С.125-127. (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, узагальненні результатів та висновків).

4. Сышко Д.В., Минин В.В. Способ определения функционального состояния и вестибулярной устойчивости у боксеров (патент на винахід №78519, зареєстрован в Державному реєстрі патентів України на винаходи 10 квітня 2007 р.) (особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних, формуванні критерію оцінки функціонального стану).

5. Сишко Д.В., Мінін В.В. Вплив вестибулярних подразнень на показники структури життєвої ємносгі легень у спортсменів з різним вестибуло-вегетативним типом реакції// Спортивний вісник Придніпров'я.- 2005.-№3.-С. 158-160. (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, узагальненні літературних даних).

6. Минин В.В. Типы реагирования сердечно-сосудистой системы боксеров навестибулярные раздражения // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «Биология, химия»,-.Симферополь 2005.-Т.18(57),-№2.-С.75-78.

7. Сышко Д.В., Минин В.В. Влияние вестибулярных раздражений на показатели ЭЭГ у боксеров с различным вестибуловегетативным типом реакции//Спортивний вісник Придніпров'я.- 2006.- №3.-С. 61-64 (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, обробці отриманих результатів).

8. Сышко Д.В.. Урюпин Е.Е., Минин В.В. Влияние вестибулярного раздражения на показатели внешнего дыхания у спортсменов // Матеріали 7 Міжнародної науково - практичної конференції „НАУКА I ОСВІТА 2004”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта 2004.- Т 44.- С.87-89. (особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних)

9. Сишко Д.. Гружевська В., Мішин М., Бевз О., Мінін В. Зміна показників центральної кардіогемодинаміки під впливом вестибулярних і фізичних навантажень у дівчат 17 років//Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту.- Вип 9.- Львів-2005.- Т.2.- С.330-332. (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, узагальнені літературних даних).

10. Минин В.В. Влив вестибулярних подразнень на показники електроецефалографії// Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фзичної культури та спорту.-Львів-2006.- Вип 10.- Т.4.-С. 329-334.