Рема Шехда Хассан Абу Хадда. Реакції тучних клітин на дію слабких магнітних полів вкрай низьких частот: дисертація канд. біол. наук.: 03.00.04 / Таврійський національний ун- т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003.
Анотація до роботи:
Рема Шехда Хассан Абу Хадда Реакції тучних клітин на дію слабких магнітних полів вкрай низьких частот. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.
Дисертацію присвячено вивченню реакцій тучних клітин на дію слабких екологічно значущих ЗМП різних частот і різної амплітуди.
Показано, що тучні клітини у інтактних і стресованих тварин в умовах in vivo реагують на дію ЗМП із складним спектром у надто низькочастотному діапазоні активацією дегрануляції. Реакція тучних клітин в умовах in vivo на багаторазову дію ЗМП із складним спектром у надто низькочастотному діапазоні на фоні розвитку загальної адаптаційної реакції (стрес-реакції) менш виражена, ніж при одноразовій дії, що вказує на зниження чутливості і реактивності тучних клітин внаслідок впливу системних регуляторних механізмів при розвитку адаптаційної реакції.
Вплив слабкого змінного магнітного поля надто низьких частот підвищує швидкість спонтанної дегрануляції тучних клітин в експериментах in vitro. Виразність і направленість реакції тучних клітин залежить від частоти і часу експозиції. Частоти 2; 8-10; 50; 72-74 Гц стимулють, тоді як частоти 32-34 Гц знижують швидкість спонтанної дегрануляції тучних клітин. Реакція тучних клітин характеризується залежністю від амплітуди ЗМП і відносно низьким порогом реагування, який за порядком величин наближається до фонових рівнів і складає 50-200 нТл. З підвищенням амплітуди ЗМП реакція тучних клітин зростає. ЗМП-індукована дегрануляція тучних клітин супроводжується зміною ліпідного складу мембран і активності процесів перекисного окиснення ліпідів, однак дані зміни носять динамічний характер і залежать від частоти ЗМП і часу експозиції. Реакція тучних клітин на ЗМП в умовах in vitro залежить від концентрації іонів кальцію в міжклітинному середовищі. Концентраційна залежність реактивності тучних клітин на ЗМП в діапазоні концентрацій 0-10-3 Моль/л має немонотонний характер з максимумом 0,510-6 – 1,010-6 Моль/л. Дія ЗМП модулює активуючу дію морфіну на тучні клітини і пригнічує інгібіторну дію на них хромогліката натрію, що вказує на модулюючу дію ЗМП на біологічну активність деяких речовин.
Зроблено висновок, що тучні клітини, як елемент дифузної ендокринної системи організму (APUD-системи) є одним із акцепторів магнітно-польової дії і пусковою ланкою в системній реакції організму людини і тварин на варіації природного і техногенного електромагнітного фону.
1. Слабкі екологічно важливі ЗМП при їх дії in vivo і in vitro змінюють функціональний стан тучних клітин, який оцінюється за рівнем їх дегрануляції, активності перкисного окиснення ліпідів і ліпідного складу.
Тучні клітини у інтактних і стресованих тварин в умовах in vivo реагують на дію ЗМП із складним спектром у надто низькочастотному діапазоні активацією дегрануляції.
3. Реакція тучних клітин в умовах in vivo на багаторазову дію ЗМП із складним спектром у надто низькочастотному діапазоні на фоні розвитку загальної адаптаційної реакції (стрес-реакції) менш виражена, ніж при одноразовій дії. Це вказує на зниження чутливості і реактивності тучних клітин внаслідок впливу системних регуляторних механізмів при розвитку адаптаційної реакції.
4. Вплив слабкого змінного магнітного поля надто низьких частот підвищує швидкість спонтанної дегрануляції тучних клітин в експериментах in vitro. Виразність і направленість реакції тучних клітин залежить від частоти і часу експозиції. Частоти 2; 8-10; 50; 72-74 Гц стимулють, тоді як частоти 32-34 Гц знижують швидкість спонтанної дегрануляції тучних клітин.
5. Реакція тучних клітин характеризується залежністю від амплітуди ЗМП і відносно низьким порогом реагування, який за порядком величин наближається до фонових рівнів і складає 50-200 нТл. З підвищенням амплітуди ЗМП реакція тучних клітин зростає.
6. ЗМП-індукована дегрануляція тучних клітин супроводжується зміною ліпідного складу мембран і активності процесів перекисного окиснення ліпідів, однак ці зміни носять динамічний характер і залежать від частоти ЗМП і часу експозиції.
7. Реакція тучних клітин на ЗМП в умовах in vitro залежить від концентрації іонів кальцію в міжклітинному середовищі. Концентраційна залежність реактивності тучних клітин на ЗМП в діапазоні концентрацій 0-10-3 Моль/л має немонотонний характер з максимумом 0,510-6 – 1,010-6 Моль/л.
8. Дія ЗМП модулює активуючу дію морфіну на тучні клітини і пригнічує інгібіторну дію на них хромогліката натрію, що вказує на модулюючу дію ЗМП на біологічну активність деяких речовин.
9. Тучні клітини, як елемент дифузної ендокринної системи організму (APUD-системи), є одним із акцепторів магнітно-польової дії і пусковою ланкою в системній реакції організму людини і тварин на варіації природного і техногенного електромагнітного фону.
Публікації автора:
Рема Шехда Хассан Абу Хадда, Мартынюк В.С. Реакция тучных клеток на действие переменных магнитных полей в условиях in vitro // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернад-ского. Серия «Биология». – 2001. – Т 14(53), № 2. – С.3-7.
Рема Шехда Хассан Абу Хадда, Мартынюк В.С., Ибрагимова Н.Д. Реакция тучных клеток на действие хромогликата натрия и переменного магнитного поля в условиях in vitro // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология». – 2001. – Т 14(53), № 3. – С. 117-120.
Рема Шехда Хассан Абу Хадда. Влияние слабого переменного магнитного поля на перекисное окисление липидов и липидный состав в суспензии клеток соединительной ткани крыс в условиях in vitro // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2002. – Т 15(54), № 1. – С. 25-27.
Мартынюк В.С., Рема Шехда Хассан Абу Хадда. Реакция тучных клеток на действие морфина и переменного магнитного поля в условиях in vitro // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2003. – Т 16(55), № 1. – С. 28-34.
Темур’янц Н.А., Мартинюк В.С., Шехоткін О.В., Рема Шехда Хассан Абу Хадда. Роль APUD-системи в механізмах біологічної дії змінних магнітних полів // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 2. - С.167-168.
Рема Шехда Хассан Абу Хадда, Мартынюк В.С., Темурьянц Н.А. Магнитные поля крайне низких частот изменяют урівень дегрануляции тучних клеток в експериментах in vitro // Тезисы докладов Международного Крымского семинара «Космос и биосфера. Физические поля в биологии, медицине и экологии». – Партенит,1-6 октября 2001. – Симферополь, 2001. - С. 118-119.
Темурьянц Н.А., Мартынюк В.С., Шехоткин А.В., Флюгер Д., Птицына Н.Г., Виллорези Дж., Копытенко Ю.А., Иуччи Н., Рас сон Ж., Рема Шехда Хассан Абу Хадда. Влияние магнитных полей, генерируемых електротранспортом, на урівень дегрануляции тучних клеток // Тезисы докладов Международного Крымского семинара «Космос и биосфера. Физические поля в биологии, медицине и экологии». – Партенит,1-6 октября 2001. – Симферополь, 2001. - С. 120-121.
Темур’янц Н.А., Мартинюк В.С., Володимирський Б.М., Рема Шехда Хассан Абу Хадда, Каліновський П.С. Електромагнітні поля і їх варіації – посередники в реалізації сонячно-біосферних зв’язків / Тези доповідей ІІІ з’їзду Українського біофізичного товариства. - Львів. 8-11 жовтня 2002. – Львів, 2002. - С. 270.
