Анотація до роботи:

Онищенко О.В. Ремоделювання і динаміка систолічної функції лівих камер серця та клініко-функціонального стану хворих з кардіомегалією і хронічною серцевою недостатністю різного ґенезу на фоні довготривалої синдромальної фармакотерапії. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України, Київ, 2009.

В дисертації на підставі порівняльного вивчення динаміки клініко-функціональних та ЕхоКГ показників у хворих з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу на фоні використання довготривалої синдромальної терапії із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу удосконалено лікування систолічної ХСН. Доведено, що за рахунок повільного титрування (в середньому 12,08±0,99 міс.) високої терапевтичної дози карведилолу (100 мг/добу) вдається безпечно досягти у 76,7%, а оптимальної еналаприлу (20 мг/добу) – у 75,8% пацієнтів з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу. Застосоване довготривале лікування добре переноситься такими пацієнтами, не викликає у них серйозних побічних ефектів, не погіршує п’ятирічний прогноз, призводить до стійкого покращення ФК пацієнтів з ХСН та зниження тижневої дози фуросеміду незалежно від етіології синдрому. Однак, лише у хворих з кардіомегалією та клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит» дана терапія сприяє зворотному ремоделюванню лівих камер серця та призводить до нормалізації значень іКДО ЛШ у 30%, ФВ ЛШ у 52,4%, і значень іКДО ЛП – у 45% таких хворих. Пацієнти, у яких вдалося досягти нормалізації порожнини ЛШ, характеризуються меншою тривалістю симптомів ХСН (5,54±1,48 міс) та вищім початковим рівнем САТ (125,00 ± 5,40 мм рт.ст.),

В дисертації наведене нове вирішення актуальної задачі кардіології – удосконалення лікування систолічної ХСН на підставі порівняльного вивчення динаміки клініко-функціональних та ехокардіографічних показників у хворих з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу на фоні довготривалої синдромальної фармакотерапії із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.

1. За рахунок повільного титрування (в середньому 12,08±0,99 міс.) високих терапевтичних доз (100 мг/добу) карведилолу (середня доза 92,57±2,45 мг/добу) та оптимальної (20 мг/добу) дози еналаприлу (середня доза 18,28±0,58 мг/добу) вдається досягти у 76,7% та 75,8% пацієнтів з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу відповідно. Застосоване довготривале лікування добре переноситься пацієнтами і не викликає у них серйозних побічних ефектів (гіпотензії, брадикардії, серйозних порушень провідності, бронхообструкції).

2. П’ятирічне виживання (за методом Каплан-Мейєра) хворих з ХСН, що отримували довготривале синдромальне лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу, становить 88%. Значення функції ризику смерті таких хворих найменші на другий рік лікування, але в подальшому збільшуються і наприкінці дослідження перевищують початкові більше ніж в чотири рази.

3. Застосована схема довготривалого лікування (загальний термін терапії 19,51±1,60 міс.) із використанням високих терапевтичних доз карведилолу (100 мг/добу) та оптимальної дози еналаприлу (20 мг/добу) призводить до зниження тижневої дози фуросеміду з 153,75±12,18 мг до 69,29±14,00 мг (р<0,05) та покращення ФК пацієнтів з ХСН незалежно від етіології синдрому. До початку застосованої терапії функціональний стан 60,95% пацієнтів відповідав ІІІ ФК, а 39,05% - ІІ ФК (в середньому по групі 2,64±0,05 умов.од.), а на наприкінці дослідження у 81,25% хворих було діагностовано І ФК (в середньому по групі 1,16±0,07 умов.од.).

4. Запропонована схема лікування не призводить до достовірних змін порожнин лівих камер серця та динаміки їх ФВ у хворих з кардіомегалією та ХСН, що обумовлені перенесеним в анамнезі інфарктом міокарду з наявністю патологічного зубця Q, або багатосудинним ураженням коронарних артерій. У хворих на ДКМП застосоване лікування сприяє покращенню систолічної функції лівих камер серця (достовірному підвищенню ФВ ЛШ (з 33,1±1,1% до 38,5±2,6%) та ФВ ЛП (з 32,0±2,6 до 41,7±4,1%)), але не призводить до зменшення їх порожнин.

5. У хворих з кардіомегалією та клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит» застосована терапія із використанням високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу сприяє зменшенню значень іКДО ЛШ на 20,3%, іКСО ЛШ - на 42,7%, та підвищенню ФВ ЛШ на 21,5%. У 30% таких хворих застосоване лікування призводить до нормалізації індексованих значень КДО ЛШ, у 52,4% - ФВ ЛШ, а у 45% - значень іКДО ЛП.

6. Пацієнти з клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит», у яких вдалося досягти нормалізації порожнини ЛШ, характеризуються меншою тривалістю симптомів ХСН (5,54±1,48 міс), вищім початковим рівнем САТ (125,00 ± 5,40 мм рт.ст.), і предикторами такої нормалізації за даними множинного ступеневого регресійного аналізу є значення іКДО ЛШ на ІІ етапі дослідження (b = -2,044), ступінь змін (в %) КДО_мс ЛШ між І та ІІІ етапами (b =1,258) та ступінь змін (в %) КСО_мс ЛШ між І та ІІ етапами (b=0,127) на фоні застосованої синдромальної терапії.

Публікації автора:

1. Коваленко В.М. Вивчення виживаності та функції ризику смерті у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю різного ґенезу: результати 5-річного проспективного дослідження /В.М. Коваленко, О.В. Онищенко, Д.В. Рябенко //Український медичний часопис.-2008.-№4(66).-С.32-36. (Автором проведено клінічне обстеження та лікування хворих, створено електронну базу даних, статистичну обробку матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

2. Коваленко В.Н. Эффекты длительного синдромального лечения ХСН у больных с ДКМП и хроническим миокардитом: сравнительное исследование /В.Н. Коваленко, Е.В.Онищенко, Е.С.Рей, Д.В. Рябенко //Український ревматологічний журнал.-2008.-№2 (32).-С.65-69. (Особисто автором проведено обстеження і лікування більшості хворих, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків роботи та підготовку матеріалу до друку).

3. Коваленко В.М. Зворотне ремоделювання лівого шлуночка у хворих з хронічним дифузним міокардитом під впливом довготривалого синдромального лікування хронічної серцевої недостатності /В.М.Коваленко, О.В.Онищенко, Є.С.Рей, Д.В.Рябенко //Український ревматологічний журнал.-2008.-№3 (33).-С.52-57. (Автор брав участь у обстеженні та лікуванні хворих, підготовив матеріал до друку).

4. Коваленко В.М. Динаміка клініко-гемодинамічних параметрів у хворих з кардіомегалією і ХСН некоронарогенного ґенезу внаслідок тривалого лікування еналаприлом і карведилолом /В.М. Коваленко, О.В. Онищенко, Н.О. Солобюкова, Є.С.Рей, Д.В. Рябенко //Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика.–2008.-Книга 2.-С.511-518. (Автор брав участь у лікуванні хворих, провів розподіл на групи, статистичну обробку матеріалу, підготовив матеріал до друку).

5. Рябенко Д.В. Клінічна ефективність та безпечність тривалого лікування високими дозами карведилолу, еналаприлом і триметазидином у хворих із систолічною хронічною серцевою недостатністю /Д.В.Рябенко, О.В.Онищенко, Є.С.Рей, Н.О.Солобюкова //Український кардіологічний журнал.-2008.-№5-С.78-82. (Автором самостійно проведено клінічне обстеження груп та лікування хворих, створено електронну базу даних, статистичну обробку матеріалу, підготовлено статтю до друку).

6. Коваленко В.М. Безпека та особливості ефектів довготривалого лікування високими дозами карведилолу та еналаприлом у пацієнтів з ХСН різного ґенезу /В.М. Коваленко, Д.В. Рябенко, О.В. Онищенко, Є.С.Рей, Н.О. Солобюкова //Український медичний часопис.-2008.-№5(67).-С.108-113. (Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистичну обробку матеріалу, сформульовано висновки роботи, підготовлено матеріал до друку).

7. Рябенко Д.В. Результаты длительной терапии эналаприлом и карведилолом у больных с кардиомегалией некоронарогенного генеза /Д.В. Рябенко, Е.В.Онищенко, Е.С.Рей, Н.А. Солобюкова, В.Н. Коваленко //Российский национальный конгресс кардиологов «Повышение качества и доступности кардиологической помощи», 6-8 октября, 2008 г.: Кардиоваскулярная терапия и профилактика, материалы конгресса. - М., 2008. - №7 (приложение 1). - С.320. (Автором самостійно проведено клінічне обстеження хворих, їх лікування, розподіл на групи, статистичну обробку матеріалу, підготовлено тези до друку).

8. Коваленко В.Н. Сравнительный анализ переносимости и эффектов длительной терапии карведилолом и эналаприлом у больных с ХСН различного генеза /В.Н.Коваленко, Д.В.Рябенко, Е.В.Онищенко, Е.С.Рей, Н.А. Солобюкова //Вторая Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием «Некоронарогенные заболевания сердца: диагностика, лечение, профилактика», 18-19 сентября, 2008 г.: Артериальная гипертензия, материалы конференции. - СПб., 2008. - №2. - С.50-51. (Автор самостійно проводив обстеження та лікування хворих, створення електронної бази даних, статистичну обробку матеріалу, написання тез).

9. Коваленко В.М. Порівняльне вивчення виживання хворих з ХСН різного ґенезу за результатами 5-річного проспективного спостереження /В.М.Коваленко, О.В.Онищенко, Д.В. Рябенко //ІХ Національний конгрес кардіологів України, 24-26 вересня, 2008 р.: Український кардіологічний журнал, матеріали конгресу. - К., 2008. - Додаток 2. - С. 170-171. (Автором самостійно проведено обстеження, лікування та проспективне спостереження хворих, статистичну обробку даних, підготовлено тези до друку).

10. Коваленко В.М. Вивчення виживання та функції ризику хворих з ХСН: результати 5-річного проспективного спостереження /В.М.Коваленко, О.В.Онищенко, Д.В. Рябенко //ІХ Національний конгрес кардіологів України, 24-26 вересня, 2008 р.: Український кардіологічний журнал, матеріали конгресу. - К., 2008. - Додаток 2. - С. 171. (Автор особисто провів обстеження, лікування та проспективне спостереження за 105 хворими, статистичну обробку матеріалу, підготовив тези до друку).

11. Коваленко В.Н. Клинико-гемодинамические эффекты длительной терапии эналаприлом и карведилолом у больных с кардиомегалией и ХСН некоронарогенного генеза /В.Н.Коваленко, Е.В. Онищенко, Н.А. Солобюкова, Е.С. Рей, Д.В.Рябенко //ІХ Національний конгрес кардіологів України, 24-26 вересня, 2008 р.: Український кардіологічний журнал, матеріали конгресу. - К., 2008. - Додаток 2.- С. 171-172. (Автор брав участь у лікуванні хворих та створенні електронної бази даних, провів статистичну обробку матеріалу, взяв участь у написанні та підготовці тез до друку).