Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Соціальна медицина


816. Чебан Василь Іванович. Репродуктивне здоров'я населення та розробка системи медико-соціальної профілактики порушень його формування: дис... д-ра мед. наук: 14.02.03 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Чебан В.І. Репродуктивне здоров’я населення та розробка системи медико-соціальної профілактики порушень його формування. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - Київ, 2004.

Дисертація присвячена проблемі популяційного репродуктивного здоров’я в Україні – його оцінки, формування, з’ясування чинників ризику, технологій профілактики порушень формування репродуктивного здоров’я. Ця категорія, як основа складової попу ляційного здоров’я недостатньо вивчена (понятійний апарат, критерії оцінки, чинники ризику тощо), має досить вагоме медико-соціальне значення для індивіда, родини, суспільства та стратегічне значення для держави.

З цієї причини одним із провідних завдань наукового дослідження було вивчення соціально-медичної обумовленості причинно-наслідкових процесів, що ведуть до порушень формування популяційного здоров’я.

На основі комплексного соціально-гігієнічного дослідження отримано фактографічні дані та визначено особливості епідеміології захворюваності, інвалідності, вад розвитку та чинників ризику. Це дозволило оцінити стан та визначити прогнозні тенденції, що ведуть до порушень формування репродуктивного здоров’я. За матеріалами дослідження науково обґрунтовано систему технологій профілактики порушень формування репродуктивного здоров’я на державному, регіональному, родинному та індивідуальному рівнях.

1. У Прикарпатському регіоні, як і на всій території України, протягом останніх десятиріч виявлено суттєве погіршення репродуктивного здоров’я населення, зокрема зниження його природного приросту (темп зниження-18%), зростання перинатальної смертності (темпу росту – 4,5%), спадкової патології та уроджених вад розвитку (темп росту - 10%), що визначають дефекти та порушення популяційного репродуктивного формування. Такий стан репродуктивного здоров’я й зумовлює дослідження чинників ризику порушення репродуктивного формування, наукового обгрунтування та впровадження в практику ефективних технологій соціально-медичної профілактики на всіх рівнях управління (держави, регіону, області, поселень), колективу, сім’ї, спільнот тощо.

2. Показана багатогранна характеристика складових частин структури онтогенетичного процесу, де вагома частка його належить формуванню репродуктивного потенціалу та розвитку репродуктивного здоров’я, як основи здоров’я наступних поколінь та в цілому – національного здоров’я. Доведена особлива актуальність та стратегічне значення наукового обґрунтування репродуктивного популяційного оздоровлення, яке можливе за умов комплексного, поглибленого вивчення та системного аналізу причинно-наслідкових процесів формування репродуктивного здоров’я і його провідних чинників ризику.

3. Доведено, що порушення популяційного репродуктивного розвитку досліджуваної сукупності ґрунтується на зростанні рівнів соматичної загальної захворюваності (темп росту 26,3 %), серед яких протягом останніх десятиріч виявлено зростання провідних класів хвороб: крові і кровотворних органів (в тому числі анемій) – в 4 рази, ендокринної системи та онкологічних хвороб - в 1,8 рази, сечо-статевої системи – в 1,6 рази.

4. Показано, що критерії та маркери порушень формування репродуктивного розвитку серед досліджуваних популяцій дитячого та фертильного віку (генетичні порушення, уроджені вади розвитку, неплідність, патологія вагітності, перинатальна патологія, дитяча інвалідність) одночасно виступають як чинники ризику, що має прикладне значення у формуванні репродуктивного здоров’я у наступних поколінь.

5. Запропоновано етіопатогенетичну класифікацію чинників ризику (біологічної, соціальної, гігієнічної та екологічної природи), які є першопричиною порушень популяційного репродуктивного розвитку. Доведено шляхи та наслідки негативної (специфічної і неспецифічної) дії провідних чинників ризику, їх поліаспектного впливу на етапах людського онтогенетичного розвитку та формування громадського репродуктивного здоров’я.

6. Соціологічними дослідженнями встановлено динамічне та стабільне зростання психосексуальної орієнтації підлітків на передчасний та ранній дебют статевих стосунків (серед дівчат у віці 15-16 років питома вага таких складає 51,2 %, серед юнаків – 54, 7 %). Визначені прямі кореляційні зв’язки (r = 0,63 (m ± 0,07) шкідливих звичок батьків та негативної самооцінки здоров’я їх дітей (підлітків). Це є вагомі та керовані чинники ризику у формуванні репродуктивного здоров’я. Корегування статевого виховання та санітарно-просвітницького світогляду дітей, підлітків та осіб фертильного віку є нагальною проблемою для вирішення на рівні держави, регіону, навчальних закладів та родини (сім’ї).

7. Доведено, що надання медико-соціальної допомоги та застосування її організаційно-функціональних та медико-технологічних форм на етапах репродуктивного розвитку популяцій населення формується насамперед на засадах первинної медичної профілактики. Визначено першочергове місце первинної медичної профілактики та соціальних заходів в системі первинної медико-санітарної допомоги населенню та провідна роль здійснення технологій первинної профілактики лікарями загальної практики (сімейними лікарями) у напрямку усунення або зниження агресивної дії чинників ризику репродуктивного розвитку певних популяцій населення (дитячого, підліткового та зрілого репродуктивного віку). Дані дослідження свідчать, що загалом проблема репродуктивного здоров’я повинна вирішуватися переважно у профілактичній площині.

8. Доведена необхідність та доцільність обов’язкового відновлення та оптимізації державної санітарно-просвітньої служби, як в організаційному, так і в функціональному аспекті. Активізація та ефективність таких служб стосовно порушень популяційного репродуктивного формування є найкращим проявом профілактичного напрямку усунення порушень репродуктивного розвитку населення, якщо в його основу буде покладено дійову пропаганду здорового способу життя.

9. Дослідженнями підтверджений маловідомий для практичної медицини факт, що у системі охорони здоров’я матері та дитини запровадження технологій соціально-медичної профілактики порушень репродуктивного формування повинно йти з орієнтацією, як мінімум, на два покоління у випадку внутрішньоутробного розвитку хлопчика та на три покоління у випадку внутрішньоутробного розвитку дівчинки.

10. Науково обґрунтована концептуальна модель комплексної системи технологій, зокрема профілактичного змісту запобіганню негативного впливу чинників ризику на процеси різних етапів популяційного репродуктивного формування, яка може бути при потребі та при певних умовах адаптована для використання у будь-якому регіоні країни.

Публікації автора:

Монографії:

1. Чебан В. І. Джерела здоров’я родини.- Чернівці: Медик, 2003.- 310 с.

У наукових фахових виданнях, що затверджені ВАК України:

1. Чебан В. І. Деонтологія в системі охорони материнства та дитинства як складова частина соціально медичної профілактики // Буковинський медичний вісник. -2000.-№1. - С.261-268.

2. Пересунько О. П., Чебан В. І., Скурчанський Ю. М. Соціально-медичні та генетичні передумови жіночого репродуктивного здоров’я// Український бальнеологічний журнал. Спеціалізоване видавництво ЮНЕСКО-СОЦІО. - 2000.- № 3,4. - С.85-88. (Дисертантом проведено аналіз наукових джерел, статистичну обробку матеріалу, обгрунтування висновків, літературне оформлення).

3. Юзько О. М., Чебан В. І., Пересунько О. П. Захворюваність та клініко-генеологічний аналіз репродуктивного здоров’я сільського жіночого населення // Буковинський медичний вісник. - 2000. - № 3. - С.245-248. (Дисертантом проведено аналіз наукових джерел, статистичну обробку матеріалу, корекцію висновків, літературне оформлення).

4. Чебан В. І., Скурчанський П. М. Рекреаційні резерви Покутсько-Буковинських Карпат як можлива складової частини соціально-медичної профілактики порушень репродуктивного здоров’я // Український бальнеологічний журнал. Спеціалізоване видавництво ЮНЕСКО-СОЦІО. -2001. -№ 1 - С. 19-22. (Дисертантом проведено збір матеріалу, статистичну обробку матеріалу, обгрунтування висновків, літературне оформлення).

5. Гойда Н. Г., Чебан В. І. Концептуальні основи біосоціального ритму репродуктивного потенціалу населення та моделі профілактики порушень на етапах його формування // Охорона здоров’я України. - 2001. - № 1. -С 24-26. (Дисертантом проведено збір матеріалу, статистичну обробку, розроблена модель профілактики, корегування висновків).

6. Гойда Н. Г., Чебан В. І. Медико-соціальні аспекти формування репродуктивного дитячого населення // Охорона здоров’я України. 2001. – №3. – С 23-19. (Дисертантом проведено збір матеріалу, статистичну обробку матеріалу та літературне оформлення).

7. Чебан В. І. Первинна соціально-медична профілактика порушень репродуктивного розвитку в системі сімейної медицини // Охорона здоров’я України. - 2002. - № 3-4 (6-7). - С.74-77.

8. Гойда Н.Г., Чебан В. І. Методичні підходи до вивчення складових формування репродуктивного здоров’я // Охорона здоров’я України. - 2002. -№ 2(5). - С.27-30. (Дисертантом проведено збір матеріалу, статистичну обробку матеріалу, обгрунтування висновків та літературне оформлення).

9. Чебан В. І. Профілактичні основи формування та корекції репродуктивного популяційного здоров’я // Лікарська справа. - 2002. - № 5-6. – С.97-101.

10. Чебан В. І. Хронофізіологія популяційного репродуктивного формування та соціально-медична профілактика його порушень // Буковинський медичний вісник. - 2002. - № 3-4. - С.106-108.

11. Чебан В. І. Соціально-гігієнічна оцінка здоров’я населення у спектрі його репродуктивного формування // Лікарська справа. – 2003.- №2.- С.93-97.

12. Гойда Н. Г., Чебан В. І. Репродуктивне здоров’я як наука та прикладна проблема сучасної медицини // Охорона здоров’я України. -2002. – №3-4 (6-7). -С 58 - 60. (Дисертантом проведено збір матеріалу, статистичну обробку матеріалу, обгрунтування висновків та літературне оформлення).

13. Пересунько О. П., Чебан В. І. Клінічні критерії ризику онкологічних захворювань у жінок в технології вторинної профілактики порушень репродуктивного формування // Лікарська справа. – 2003.- № 3-4 (1069). - С 60-63. (Дисертантом проведено аналіз онкологічної захворюваності, обгрунтування висновків та літературне оформлення).

14. Гойда Н. Г., Чебан В. І. Основні завдання по реформуванню національної політики популяційного репродуктивного розвитку та профілактики його порушень // Вісник морфології. Вид-во: Вінниця, - 2003.-№ 1.(9). - С 132-134. (Дисертантом проведено, статистичну обробку матеріалу, корекцію висновків та літературне оформлення).

15. Чебан В. І. Профілактика порушень репродуктивного формування на етапі первинної медико-санітарної допомоги // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - № 2. - С. 110-112.

16. Чебан В. І. Спадкова патологія як показник порушень популяційного репродуктивного розвитку // Буковинський медичний вісник. - 2003. - № 2. – С. 200-203.

17. Чебан В. І. Роль чинників ризику у формуванні репродуктивного здоров’я та система технологій їх профілактики // Охорона здоров’я України. - 2003. - № 1 (6). - С 33-35.

18. Гойда Н. Г., Чебан В. І. Соціально-гігієнічна оцінка регіональних репродуктивних втрат // Медико-соціальні проблеми сім’ї. - Донецьк, - 2003.-Т. 8.- № 1 . – С 3-6. (Дисертантом проведено збір матеріалу, статистичну обробку матеріалу, обгрунтування висновків).

19. Чебан В. І. Репродуктивна поведінка підлітків та формування їх репродуктивного здоров’я // Охорона здоров’я України. - 2003. - №2 (6). - С.53-55.

20. Чебан В. І. Євгенічна профілактика порушень спадкового здоров’я та популяційного репродуктивного розвитку // Буковинський медичний вісник.- 2003.-№ 3. - С.160-163.

В інших виданнях:

1. Чебан В. І., Ожеван H.М. Євгенiчна профiлактика та соцiально-медичнi протирiччя відтворення спадкового здоров’я // Молодь i проблеми конфлiкту в перiод переходу до демократичного суспiльства: Матеріали науково-практичної конференції. – Чернiвцi, 1994.-С.29-31.

2. Чебан В. І., Ожеван H.М. Динамічні соціально-екологічні проблеми здоров’я населення Північної Буковини // Медико-екологічні проблеми охорони здоров’я в Україні: Матеріали міжнародного симпозіуму, м.Чернівці, 14-15 вересня 1994 року. – Чернівці, 1994. - С.111.

3. Чебан В.І., Воробйов О.О., Воробйова С.О. Розповсюдженість уроджених вад розвитку серед населення Північної Буковини // Актуальні питання медичної допомоги населенню: Матеріали міжнародного симпозіуму 17-18.09.1996. - Чернівці –Ангельхольм (Швеція), 1996.- С.5-6.

4. Чебан В. І. Особенности демографического кризиса в регионе Северной Буковины // Человек, информатизация, здоровье: Материалы международной научно - практической конференции, 27-28.03.1997. - Кишинев. - 1997. - С.157-158.

5. Чебан В.І. Оздоровлення сім’ї - проблема загальнодержавна та регіональна // Актуальні питання акушерства та гінекології: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100 - річчю гінекологічного корпусу та 85-річчю міського клінічного пологового будинку №1. – Чернівці, 1997. - С.59-60.

6. Чебан В. І., Скурчанський П. М. Медико-соціальна профілактика порушень формування репродуктивного здоров’я. Матеріали VI з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. 18-19. 05. 2001р. м.Чернівці // Українські медичні вісті. - 2001.- №1. - Т.4. - С. 121-122.

7. Чебан В. И. Концепция первичной профилактики репродуктивных нарушений в системе семейной медицины // ASPECTE ECONOMICE SI FINANCIARE ОN REFORMAREA SISTEMULUI DE SАNАTATE: Материалы международной научно-практической конференции. - Кишинев, 2002. -С.233-239.

8. Чебан В. І. Основи репродуктивного формування та можливі механізми негативного впливу ксенобіотиків на популяційне здоров’я // Вікові аспекти чутливості організму до впливу ксенобіотиків: Матеріали науково-практичної конференції, 24-25 жовтня 2002 року, м. Чернівці. – Чернівці, 2002. – С. 38-39.

НОВОВВЕДЕННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

а) Інформаційний лист:

1. Формування групи підвищеного генетичного ризику захворювання на злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери та її клінічний моніторинг. Пересунько О. П., Чебан В. І., Пішак В. П., Ганіна К.П. // Інформаційний лист. - К., 2000. - 2 с.

б) Методичні рекомендації:

1. Гойда Н. Г., Чебан В. І. Методика аналізу дитячої інвалідності / Методичні рекомендації. - Чернівці., 2003. - 14 с.

в) Реєстр галузевих нововведень:

1. Запорожан В. М., Пересунько О. П., Чебан В. І., Юзько О. М., Ганіна К.П. “Індивідуальний генетичний прогноз виникнення раку органів жіночої репродуктивної сфери”. Реєстр №1/1401 // Реєстр галузевих нововведень. - 2000.- № 14-15.- С. 3.

2. Пересунько О. П., Чебан В. І., “Клініко-генеалогічні критерії ідентифікації сімейного раку органів жіночої репродуктивної сфери”. Реєстр. № 2/1401 //Реєстр галузевих нововведень. - 2000.- № 14-15. - С. 3.

3. Пересунько О. П., Чебан В. І., Юзько О. М., Оренчук В. С. “Застосування дистанційної динамічної теплометрії в діагностиці пухлин яєчників та тіла матки”. Реєстр. № 3/1401 //Реєстр галузевих нововведень. - 2000.- № 14-15.- С. 3.