Анотація до роботи:

Варавка І.П. Роль натрійуретичних пептидів у ремоделюванні серця та судин у хворих на гіпертонічну хворобу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 — кардіологія. — Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009 р.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей метаболізму натрійуретичних пептидів у хворих на гіпертонічну хворобу, їх ролі в ремоделюванні міокарда, артеріальних та венозних судин, а також можливості корекції виявлених порушень під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту. Встановлено, що метаболізм натрійуретичних пептидів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) характеризується підвищенням продукції передсердного, мозкового та С-типу натрійуретичних пептидів, що проявляється підвищенням вмісту в плазмі крові їх метаболітів. Окрім цього, хворі на ГХ характеризувались порушенням структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка, артеріальних та венозних судин, що проявлялося потовщенням стінок лівого шлуночка, підвищенням маси міокарда, розвитком гіпертрофії артеріальних судин, формуванням ендотеліальної дисфункції та зменшенням тонусу венозних судин.

Доведено, що порушення метаболізму натрійуретичних пептидів відіграє значну роль у ремоделюванні міокарда лівого шлуночка та судин при ГХ, причому порушення метаболізму передсердного та мозкового натрійуретичного пептиду є важливим фактором ремоделювання міокарда лівого шлуночка і формування систолічної дисфункції, а порушення метаболізму натрійуретичного пептиду типу С – ремоделювання судинного русла. Встановлено, що терапія інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту - еналаприлом, сприяє не тільки зворотному розвитку ремоделювання серця та судин у хворих на ГХ, але й обумовлює реверсію порушень метаболізму натрійуретичних пептидів.

В дисертації на підставі комплексного вивчення натрійуретичних пептидів, структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка, артеріальних та венозних судин встановлено важливу патогенетичну роль порушень метаболізму натрійуретичних пептидів у розвитку уражень міокарда та судин у хворих на гіпертонічну хворобу, оцінена можливість їх медикаментозної корекції із застосуванням інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлу.

1. У хворих на гіпертонічну хворобу спостерігаються кількісні порушення метаболізму натрійуретичних пептидів, які характеризуються підвищенням продукції передсердного, мозкового та С-типу натрійуретичних пептидів, збільшенням вмісту в плазмі крові попередника передсердного натрійуретичного пептиду на 56,53%, N-кінцевої послідовності попередника мозкового натрійуретичного пептиду - на 122,56%, натрійуретичного пептиду типу С - на 75,66%. Ступінь вираженості порушень метаболізму натрійуретичних пептидів суттєво залежить від ступеня артеріальної гіпертензії та віку пацієнтів. Якісні порушення метаболізму натрійуретичних пептидів характеризуються переважним збільшенням продукування мозкового натрійуретичного пептиду в порівнянні з передсердним натрійуретичним пептидом і проявляються підвищенням співвідношення між вмістом N-кінцевої послідовності попередника мозкового натрійуретичного пептиду та попередника передсердного натрійуретичного пептиду на 40%.

2. Структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу характеризується розвитком гіпертрофії міокарда у 70,54% хворих, його ремоделюванням з переважним формуванням концентричної та ексцентричної гіпертрофії, на тлі нормальної скоротливої функції; у цих процесах важливу роль відіграє порушення метаболізму передсердного та мозкового натрійуретичних пептидів, про що свідчить достовірний взаємозв'язок між рівнем попередника передсердного натрійуретичного пептиду та N-кінцевої послідовності попередника мозкового натрійуретичного пептиду і такими показниками структурно-функціональної перебудови міокарда лівого шлуночка, як індекс маси міокарда (R=+0,51 та +0,89), відносна товщина стінок (R=+0,33 та +0,49) та індекс скоротливості tgj (R= –0,50 та –0,56). Розвиток гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та порушення його скоротливості супроводжуються значним підвищенням рівня переважно N-кінцевої послідовності попередника мозкового натрійуретичного пептиду, а також рівня попередника передсердного натрійуретичного пептиду в плазмі крові.

3. Хворі на гіпертонічну хворобу характеризуються ураженням артеріальних судин з формуванням ендотеліальної дисфункції, яка, за даними оцінки активності фактора Віллебранда, виявлялась у 91,47% осіб, та гіпертрофією артеріальної стінки - у 58,91% пацієнтів, про що свідчить зменшення об'ємної швидкості кровотоку в спокої і після прийому нітрогліцерину в порівнянні з особами групи контролю на 20,98% і 27,2%, а також збільшення реґіонарного у стані спокою та мінімального судинного опору та зниження показника ступеня зменшення регіонарного судинного опору на 69,51%, 83,96% і 22,03%, відповідно.

4. Ураження венозних судин характеризувались достовірним збільшенням додаткового венозного об’єму при рівні субдіастолічної венозної оклюзії 60 мм рт. ст. як на верхніх, так і на нижніх кінцівках, на 29,02% і 29,69%, зменшенням венозного тонусу на 28,11% і 23,77% для верхніх і нижніх кінцівок, відповідно, і показника венозного тонусу на 18,69% і 23,94%, відповідно. Суттєву роль у патологічних змінах у структурно-функціональному стані артеріальних та венозних судин при гіпертонічній хворобі, за даними кореляційного та регресійного аналізів, відіграє порушення метаболізму натрійуретичного пептиду типу С (b_РСОм0,084, b_DРСО -0,196, b_АФВ0,205, R_ДВО60нк +0,39).

5. Антигіпертензивна терапія еналаприлом у хворих на гіпертонічну хворобу супроводжується не тільки суттєвим зменшенням гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, гіпертрофії артеріальних судин та зворотним розвитком ендотеліальної дисфункції і порушень венозної гемодинаміки, але й істотним зменшенням продукування передсердного, мозкового та С-типу натрійуретичних пептидів, про що свідчить статистично значуще зменшення вмісту в плазмі крові через 3 місяці лікування попередника передсердного натрійуретичного пептиду на 27,32%, N-кінцевої послідовності попередника мозкового натрійуретичного пептиду - на 40,46%, натрійуретичного пептиду типу С - на 34,75%.

Публікації автора:

1. Варавка І. П. Реверсія порушень метаболізму натрийуретичних пептидів у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії еналаприлом / І. П. Варавка // Наук. вісн. Ужгородського ун-ту. Сер. Медицина. - 2003. –Вип.21. - С. 83–86 (робота виконана самостійно).

2. Поливода С.Н. Поражение сердца и сосудов при гипертонической болезни: клиническая и патофизиологическая значимость семейства натрийуретических пептидов / Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А., Варавка И.П. / Поливода С.Н., Черепок А.А., Сычев Р.А., Варавка И.П. // Український кардіологічний журнал – 2004. – №5. – С. 30-35 (самостійно здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження хворих, аналізувався отриманий матеріал).

3. Варавка И. П. Мозговой натрийуретический пептид как маркер поражения миокарда у больных гипертонической болезнью / И. П. Варавка // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики : зб. наук. ст. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2003. - Вип. ХI. – С. 163–168 (робота виконана самостійно).

4. Крайдашенко О.В. Патогенетическая роль активации системы натрийуретических пептидов в ремоделировании миокарда и сосудов при гипертонической болезни, возможности медикаментозной коррекции / О.В. Крайдашенко, И.П. Варавка // Збірник наукових статей «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики». – Запоріжжя, 2008. – Вип. 21, Т. 2 – 2008. - С. 75-86 (самостійно здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження хворих, аналізувався отриманий матеріал).

5. Пат. 65975 А Україна МПК⁷ G01N33/00. Спосіб оцінки порушень метаболізму натрійуретичних пептидів у хворих на гіпертонічну хворобу / Поливода С. М., Черепок О. О., Варавка І. П. - № 2003076361 заявл. 08.07. 03 опубл. 15.04.04, Пром. власність. - 2004. - № 4. - С. 4.158 (особисто здобувачем забезпечено підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження хворих, аналізувався отриманий матеріал, формулювання формули винаходу, літературне оформлення патенту).

6. Пат. 65976 А Україна МПК⁷ А61К31/00. Спосіб корекції порушень метаболізму натрійуретичних пептидів у хворих на гіпертонічну хворобу / Варавка І. П., Поливода С. М., Черепок О. О. - № 2003076362 заявл. 08.07.03 опубл. 15.04.04, Пром. власність. - 2004. - № 4. - С. 4.37 (особисто здобувачем забезпечено підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження хворих, аналізувався отриманий матеріал, формулювання формули винаходу, літературне оформлення патенту).

7. Варавка И. П. Нарушение метаболизма натрийуретичеких пептидов как маркер систолической дисфункции левого желудочка у больных гипертонической болезнью и сердечной недостаточностью / И. П. Варавка // Запорож. мед. журн. – 2003. - № 6, Т.2 – С. 153–154 (робота виконана самостійно).

8. Варавка И. П. Роль предсердного натрийуретического пептида при формировании гипертонической болезни/ И. П. Варавка // Галицький медичний вісник. – 2003. – Т.10, №1. – С. 46 (робота виконана самостійно).

9. Варавка И. П. Мозговой натрийуретический фактор как маркер развития хронической сердечной недостаточности у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца/ И. П. Варавка // Матеріали Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів "Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень": Тези наукових доповідей/Ред. рада: В.М. Коваленко (голова) та ін. – К.: Четверта хвиля, 2003. - С. 35-36 (робота виконана самостійно).

10. Варавка И.П. Роль нарушений метаболизма натрийуретических пептидов в поражении миокарда у больных гипертонической болезнью / И. П. Варавка // Матеріали регіональної науково-практичної конференції "Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування серцевої недостатності". – Запоріжжя, 18-19 грудня, 2003. – С. 214 (робота виконана самостійно).

11. Варавка И.П. Ремоделирование миокарда при гипертонической болезни: роль системы натрийуретических пептидов / И.П. Варавка, Сычев Р.А. // Тези Матеріали VII національного конгресу кардіологів України. Тези наукових доповідей. – Дніпропетровськ, 21-24 вересня 2004. – С. 70 (самостійно здійснювався аналіз літературних джерел, проведено відбір хворих, виконано клінічне обстеження і статистична обробка матеріалу).

12. Варавка И. П. Особенности метаболизма натрийуретических пептидов у больных гипертонической болезнью / И. П. Варавка // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції «Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої».-Х., 20-21 травня, 2004.-С.31 (робота виконана самостійно).

13. Крайдашенко О.В. Динамика уровня натрийуретических пептидов как предиктор реверсии гипертрофии миокарда при модуляции ренин-ангиотензиновой системы у больных гипертонической болезнью / О.В. Крайдашенко, И.П. Варавка // Матеріали III Південно-Української науково-практичної конференції «Лечение болезней сердечно-сосудистой системы и ассоциированной патологии – мост из прошлого в будущее» – Одеса, 9 квітня 2008. – С. 60-61 (самостійно оцінено результати експериментального дослідження, забезпечено статистичну обробку матеріалу, проведено формулювання висновків і літературне оформлення статті).

14. Крайдашенко О.В. Патогенетическое значение повышенной продукции N-концевой последовательности предшественника мозгового натрийуретического пептида в процессах гипертрофии миокарда левого желудочка у больных гипертонической болезнью / О.В. Крайдашенко, И.П. Варавка // Матеріали I Української науково-практичної конференції “Креативні напрямки у діагностиці, патогенезі і лікуванні внутрішніх хвороб» – Запоріжжя, 22-23 травня 2008. – С. 17-18 (самостійно здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження хворих, аналізувався отриманий матеріал).