Анотація до роботи:

Дем’янець С.В. РОЛЬ ЦИТОКІНОВОЇ АГРЕСІЇ ТА ОКСИДУ АЗОТУ У ПАТОГЕНЕЗІ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Харківській державний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню стану імунної системи (шляхом вивчення рівнів прозапального цитокіна інтерлейкіна-6 та протизапального – інтерлейкіна-10), гострофазової реакції (С-реактивний білок) та ендотелійзалежної вазодилятації (стабільні метаболіти оксиду азоту) у хворих на гострий коронарний синдром.

При обстеженні 110 хворих на гострий коронарний синдром встановлено підвищення рівнів як прозапального (ІЛ-6), так і протизапального (ІЛ-10) цитокінів та СРБ у порівнянні з 20 практично здоровими особами групи контролю. Це асоціювалося з порушеннями механізмів ендотелійзалежної вазодилятації в залежності від клінічних варіантів, перебігу та наслідків захворювання, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих.

За результатами роботи запропоновані практичні рекомендації для впровадження у відділеннях терапевтичного та кардіологічного профілю.

1. На підставі вивчення компонентів імунної системи та маркерів запалення у хворих на гострий коронарний синдром встановлено підвищення рівнів як прозапального, так і протизапального цитокінів та С-реактивного білку, що асоціюється з порушеннями механізмів вазодилятації ендотелію в залежності від клінічних варіантів, перебігу та наслідків захворювання, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки.

2. У хворих виявлено активацію прозапального цитокіна інтерлейкіна-6, максимальна концентрація якого спостерігалася у периферичній циркуляції при гострому інфаркті міокарда з зубцем Q у порівнянні з рівнями у хворих з інфарктом міокарда без зубця Q та при нестабільній стенокардії, що, імовірно, вказує на залучення запального компоненту до прогресування коронарного атеросклерозу.

3. Рівень протизапального цитокіна інтерлейкіна-10 був статистично вірогідно підвищеним у хворих з інфарктом з зубцем Q, аніж у хворих з не-Q інфарктом міокарда. Хворі з нестабільною стенокардією мали тенденцію до підвищення концентрації інтерлейкіна-10 у порівнянні з рівнем у хворих з гострим інфарктом міокарда. Інтерлейкін-10 можна розглядати, які індикатор активації Т-лімфоцитів, моноцитів та макрофагів, що викликана дією антигенів або прозапальних стимулів.

4. У динаміці обстеження у хворих з дрібновогнищевим інфарктом міокарда виявлено тенденцію до зниження інтерлейкіна-6 та до збільшення інтерлейкіна-10; у хворих з трансмуральним інфарктом міокарда знайдено вірогідне підвищення інтерлейкіна-6 та зниження інтерлейкіна-10 на 7-му добу, що свідчить про дисбаланс між про- та протизапальними ланками імунної відповіді.

5. У нашому дослідженні вихідний рівень С-реактивного білку та інтерлейкіна-6 визначав ризик виникнення ускладненого перебігу захворювання протягом 21-ої доби захворювання.

6. Було виявлено статистично вірогідне зниження рівнів стабільних метаболітів оксиду азоту у хворих з нестабільною стенокардією та тенденція до зниження у плазмі хворих з гострим інфарктом міокарда у порівнянні зі здоровими особами, що свідчить про порушення функції вазодилятації ендотелію.

7. Неадекватне підвищення нітратів та нітритів у хворих з погіршенням функції скоротливості міокарда вказує на роль системи оксиду азоту у модуляції функцій міокарду.

Публікації автора:

1. Дем’янець С.В. Роль протизапального цитокіна інтерлейкіну-10 у патогенезі атеросклерозу // Український кардіологічний журнал. – 2002. – №6. – С. 100-105.

2. Дем’янець С.В. Динаміка рівня інтерлейкіну-6, С-реактивного білку та фібриногену у хворих з інфарктом міокарду та нестабільною стенокардією: відношення до прогнозу // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – №2/1. – С. 467-468.

3. Дем’янець С.В. Система оксиду азоту при гострому коронарному синдромі в залежності від скоротливої функції міокарду // Медицина сегодня и завтра. – 2003. – №3. – С. 130-133.

4. Дем’янець С.В. Система оксиду азоту у хворих з різними клінічними формами гострого коронарного синдрому // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6. – №6. – С. 47-49.

5. Кравчун П.Г., Дем’янець С.В. Активація прозапальних та протизапальних механізмів при гострому інфаркті міокарда // Врачебная практика. – 2003. – №4. – С. 36-41. Автором сформульована концепція щодо ролі активації прозапальних та протизапального медіаторів імунної відповіді у прогресуванні атеросклерозу та клінічній маніфестації ГКС. Автором проведено огляд літератури за останні роки стосовно змін та ролі протизапального цитокіна ІЛ-10 при атеросклерозі та його ускладненнях. Освітлені як експериментальні, так і клінічні дослідження.

6. S. Demyanets. Is there a relationship between left ventricular systolic function and nitric oxide oxidative products plasma level in patients with acute myocardial infarction? // 13^th European Students’ Conference 2002 for promising biomedical scientists and future doctors: Abstract Book. – Berlin, Germany. – 2002. – P. 54.

7. Дем’янець С.В. Прогностичне значення інтерлейкіну-6, С-реактивного протеїну та фібриногену у перебігу гострого коронарного синдрому // IV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – 2003. – Київ. – Тези доповідей. – С. 74-75.

8. Demyanets S.V. Elevation of the anti-inflammatory cytokine interleukine-10 during acute myocardial infarction // Leiden International Medical Congress “Key to the future”: Abstract Book. – Leiden, the Netherlands. – 2003. – P. 25.

9. Demyanets S.V., Malaya L.T. Nitric oxide generating system and left ventricular dysfunction during acute coronary syndrome // Jurnal of Hypertension. – 2003. – Vol. 21 (suppl. 4). – Thirteenth European Meeting of Hypertension: Abstract Book. – Milan. – 2003. – P. 303. Автором проведено клінічне спостереження хворих, визначення рівня показників кінцевих продуктів оксиду азоту, аналіз отриманих результатів.

10. Demyanets S.V., Malaya L.T., Kravchun P.G. Nitric oxide metabolites synthesis and the severity of the acute myocardial infarction // 14 European Students Conference: Abstract Book. – Berlin, Germany. – 2003 – P. 605. Автором здійснена диференційна діагностика гострого коронарного синдрому, проведено моніторинг стабільних метаболітів синтезу оксиду азоту, статистична обробка результатів.

11. Дем’янець С.В. Зміни рівня стабільних метаболітів оксиду азоту при гострому коронарному синдромі // Науково-практична конференція молодих вчених “Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії”. – Тези доповідей. – Харків. – 2003. – С. 15-16.

12. Малая Л.Т., Кравчун П.Г., Демьянец С.В. Конечные продукты метаболизма оксида азота при левожелудочковой недостаточности у больных с острым инфарктом миокарда // Науково-практична конференція “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”. – Харків. – 2003. Автором проведено клінічний етап обстеження хворих, вимірювання стабільних метаболітів оксиду азоту, аналіз скоротливої функції міокарду у хворих, написано статтю.

13. Кравчун П.Г., Дем’янець С.В. Синтез оксиду азоту у хворих з гострим коронарним синдромом: залучення до систолічної функції лівого шлуночка // Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів «Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС, профілактика ускладнень». – Київ. – 2003. – С. 96. Автором проведено клінічний етап обстеження хворих з інфарктом міокарда та нестабільною стенокардією, аналіз імунно-ферментного визначення оксиду азоту, написано статтю.