Анотація до роботи:

Білушко В.В. Розробка бікомпонентного алергену з атипових мікобактерій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.

У роботі проаналізовано епізоотичну ситуацію з туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах України. Розроблено синтетичне живильне середовище для виробничого культивування мікобактерій, а також спосіб адаптації культур мікобактерій до синтетичних середовищ. Серед культур атипових мікобактерій, що найбільш поширені в Україні, на підставі вивчення їх культурально-протеїногенних властивостей, визначені перспективні штами для виготовлення моноалергенів – складових частин бікомпонентного алергену з атипових мікобактерій (ААМ).

Розроблено технологію виготовлення ААМ і вивчено його властивості (стерильність, реактогенність, активність, специфічність, сенсибілізуючий вплив) у дослідах на лабораторних і сільськогосподарських тваринах.

1. Проаналізовано епізоотичну ситуацію з туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах Україні за період з 1988 по 2000 рік. Серед культур атипових мікобактерій визначено перспективні штами для виготовлення моноалергенів; розроблено синтетичне живильне середовище для культивування мікобактерій з вітчизняних компонентів; а також технологію виготовлення моноалергенів і бікомпонентного алергену з атипових мікобактерій (ААМ) для диференціації специфічних і неспецифічних реакцій на туберкулін у тварин і вивчено властивості цих препаратів.

2. Із патологічного матеріалу, відібраного від великої рогатої худоби, збудника туберкульозу бичачого виду виділяли у 31,6% випадків від загальної кількості виділених культур, збудника туберкульозу людського виду – у 0,2%, а збудника туберкульозу пташиного виду – у 1,9% . Разом з тим культури атипових мікобактерій виділяли у 66,3% випадків.

3. З 12-ти досліджених культур 4-х видів атипових мікобактерій, за культуральними та протеїногенними властивостями, визначено придатними для виготовлення моноалергенів штами M. scrofulaceum № 31/82 і M. intracellularae № 78/98. Вміст загального білка у моноалергенах, виготовлених з цих культур, становить, відповідно 4,4±0,4 і 3,8±0,3; мг/см³, а вихід бактеріальної маси з культурального фільтрату – 0,49±0,04 і 0,6±0,05%.

4. Виготовлені з культур атипових мікобактерій видів М. scrofulaceum № 31/82 i M. intracellularae № 78/98 моноалергени є нереактогенними, специфічними та не мають сенсибілізуючих властивостей; одна одиниця активності моноалергенів містить, відповідно 0,000014 і 0,000028 мкг білка.

5. Інтенсивність алергічних реакції на внутрішньошкірне введення моноалергенів з атипових мікобактерій у морських свинок, сенсибілізованих гомологічними культурами мікобактерій, в дозах від 0,0005 до 0,5 мг/см³ білка, має пряму залежність від десятинного логарифму введеної дози.

6. За елективними властивостями синтетичне живильне середовище Б-1-ІЕКВМ не поступається живильному середовищу Сотона та вірогідно перевищує середовище Моделя.

7. Синтетичні живильні середовища з додаванням картопляного відвару у співвідношенні, відповідно 4:1 дозволяють за 7-14 діб отримати якісний матричний розплід і адаптувати культури мікобактерій до виробничих живильних середовищ, а також забезпечують кращий ріст мікобактерій. Вихід бакмаси при вирощуванні культури М.intracellularae № 78/98 на чистих і збагачених середовищах Б-1-ІЕКВМ і Сотона становить, відповідно 0,57±0,02% і 1,47±0,17% ; 0,48±0,02% і 1,13±0,13%.

8. Моноалергени та бікомпонентний алерген із атипових мікобактерій (ААМ) є нереактогенними, специфічними, активними, стерильними і не мають сенсибілізуючого впливу на організм тварин. Біологічна активність ААМ становить 6189±1350 ОД/см³.

Публікації автора:

1. Білушко В. В. До проблеми диференціації специфічних та параалергічних реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби // Вет. медицина : Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 1999. – Вип. 76. – С. 5 – 8.

2. Білушко В.В. Випробування елективних властивостей синтетичних живильних середовищ для вирощування мікобактерій / Пробл. зооінженерії та вет. медицини : Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту – Х., 1999. – Вип. 5 (ч. 2). – С. 104-107.

   3. Щодо вирішення проблеми атипових мікобактерій у скотарстві країни // Ю. Я. Кассіч, А. І. Завгородній, С. С. Негіпа, В. В. Білушко, П. І. Вербицький, В. М. Горжеєв, М. С. Павленко, С. П. Долецький, В. В. Льоля, М. П. Часник / Вет. медицина України. – 1999, № 11. – С. 14-16.

   Дисертантом проведено збір та узагальнення фактичного матеріалу, підбір та аналіз літературних джерел.

   4. Білушко В. В. Вивчення протеїногенних властивостей культур атипових мікобактерій // Вет. медицина : Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 2000. – Вип. 77. – С. 33-36.

   5. Білушко В. В. Розробка моноалергенів для виготовлення алергену з атипових мікобактерій // Вет. медицина : Міжвід. тематич. наук. зб. - Х., 2001. – Т. 1, Вип. 79. – С. 24 – 30.

      Кассіч Ю.Я., Завгородній А.І., Шаров О.М., Білушко В.В. ,,Штам протеїногенний нефотохромогенний M.intracellularae № 78/98 для виготовлення моноалергену” Деклараційний патент України № 40847 від 15.08.2001 р..

      Дисертантом проведено вивчення культуральних і протеїногенних властивостей 12-ти культур атипових мікобактерій 4-х видів.

      7. Кассіч Ю.Я., Завгородній А.І., Шаров О.М., Білушко В.В. ,,Штам протеїногенний скотохромогенний M.scrofulaceum № 31/82 для виготовлення моноалергену” Деклараційний патент України № 40848 А від 15.08.2001 р..

      Дисертантом проведено вивчення культуральних і протеїногенних властивостей 12-ти культур атипових мікобактерій 4-х видів

      8. Селекція культур атипових мікобактерій / Ю.Я. Кассіч, А.І. Завгородній, В.В. Білушко // Вет. медицина : Міжвід. тематич. наук. зб. – Х., 2002. – Вип. 80. – С. 285-287.

      Дисертант особисто виконав експериментальну роботу з культивування атипових мікобактерій на щільному живильному середовищі, підбір і аналіз літератури та написання статті.