Анотація до роботи:

Борисенко В.Б. Шляхи оптимізації діагностики та лікування постхолецистектомічного синдрому. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Запорізька медична академія післядипломної освіти. – Запоріжжя, 2007.

Метою роботи є підвищення ефективності лікування хворих з ПХЕС шляхом поліпшення якості комплексної діагностики і розробки раціональної лікувальної програми. Діагностика ПХЕС оптимізована на основі розробки і застосування в клініці раціонального діагностичного алгоритму з використанням скринінгових методів - УЗД і ФГДС з торцевою оптикою, а також додаткових - ДФС, ендоскопічної внутрішньодуоденальної рН-метрії, дуоденоманометрії за Я.Д. Вітебським, бактеріологічного і біохімічного дослідження вмісту ДПК. По показанням застосовували ЕРХПГ, рентгеноскопію ШКТ, холангіоманометрію і фістулографію.

Завдяки впровадженню в практику розробленої діагностичної програми, а також класифікації ПХЕС вдалося досягти поліпшення якості діагностики цієї групи хворих з визначенням показань для подальшого консервативного, малоінвазивного або оперативного лікування. Запропоновані способи хірургічного лікування хворих з механічною жовтяницею непухлинного генезу, що забезпечують надходження всієї жовчі в ДПК, дозволяють не тільки ліквідувати холестаз але й відновити морфофункціональний стан ДПК, попереджаючи виразкоутворення в ній та перешкоджаючи дигестивнобіліарному рефлюксу.

Проведене експериментально-клінічне дослідження, направлене на поліпшення результатів обстеження і лікування хворих з ПХЕС, позитивні результати якого дозволили уточнити суть цього виду патології і запропонувати ряд елементів оптимізації його комплексу діагностики і диференційованого підходу до вибору методу лікування.

1. Постхолецистектомічний синдром як збірне поняття, що включає ряд як органічних, так і функціональних захворювань, об'єднуючим початком яких є перенесена раніше холецистектомія, доцільний лише в якості попереднього діагнозу на етапах госпіталізації хворого і у всіх випадках потребує конкретизації в умовах стаціонару.

2. Розроблений діагностичний алгоритм послідовного застосування клініко-лабораторних і інструментальних методів дослідження забезпечив підвищення виявляємості причин ПХЄС у пацієнтів основної групи з 55% до 97,5% і дозволив встановити ряд патологій, що найбільш часто зустрічаються та входять до складу цього синдрому.

3. Характер встановленого захворювання визначає вибір методу лікування з використанням консервативної терапії у пацієнтів без органічної патології або малоінвазивного лікування у пацієнтів з органічними захворюваннями, неефективність яких є показанням до традиційного хірургічного лікування.

4. Застосування ендоскопічних способів лікування у пацієнтів з органічною патологією є остаточним методом їх лікування в 69% випадків з відповідним зниженням показань до традиційного хірургічного лікування з 75% в контрольній до 31% в основній групах.

5. В експерименті на 54 щурах встановлено, що ненадходження жовчі в початковий відділ тонкої кишки веде до зміни рН її вмісту в кислу сторону (з 7,0-7,5 до 5,0-5,1 на 60 добу експерименту), що супроводжується розвитком гіпорегенераторної атрофії слизової і некробіотичних змін, обумовлюючи формування гострих поверхневих і глибоких ерозій.

6. Стандартні способи формування ХЄА, що виключають можливість пасажу жовчі в ДПК, не призводять до відновлення показників морфофункціонального стану ДПК і визначають високу вірогідність утворення в ній пептичної виразки, яка може ускладнитися кровотечею.

7. Розроблені способи формування ХЄА забезпечують відновлення жовчотоку з пасажем всієї жовчі в ДПК і дозволяють повністю виключити можливість дуоденобіліарного рефлюксу.

Публікації автора:

1. Борисенко В.Б. Топографоанатомическое обоснование «рациональной» мобилизации тощей кишки для формирования билиодигестивного анастомоза // Світ медицини та біології. –2006.– №2. – С. 6–8.

2. Даценко Б.М., Борисенко В.Б. Влияние способа восстановления желчетока на морфофункциональное состояние двенадцатиперстной кишки у больных с ахолией // Клінічна хірургія.– 2006.– №9 (додаток) – С. 29-31. (Дисертант забеспечував підбір літературних джерел та клінічне обстеження пацієнтів, брав участь у оперативному лікуванні хворих, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

3. Борисенко В.Б., Горголь Н.И., Самойлов В.М. Морфологические особенности тонкой кишки при механической желтухе в эксперименте // Харківська хірургічна школа. –2005.– №4.– С. 66–71. (Дисертант проводив експериментальні дослідження на тваринах з наступним аналізом отриманих результатів).

4. Тамм Т.І., Бардюк О.Я., Крамаренко К.О., Захарчук О.П., Чефранов А.В., Петленко І.О., Борисенко В.Б. Діагностика виду жовтяниці у хворих на гострий та хронічний гепатит // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”– 2005.– випуск 26. – С.75–77. (Дисертант забеспечував підбір літературних джерел та клінічне обстеження пацієнтів, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

5. Даценко Б.М., Борисенко В.Б., Зеев А.П. Новый способ холедохоеюноанастомоза, обеспечивающий пассаж желчи в двенадцатиперстную кишку // Анналы хирургической гепатологии.– 2006.– Т.11.– №3. – С.43. (Дисертант забеспечував підбір літературних джерел та клінічне обстеження пацієнтів, брав участь у розробленні модифікованних методів хірургічного лікування, оперативному лікуванні хворих, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

6. Тамм Т.И., Борисенко В.Б., Белов С.Г., Крамаренко К.А. Диагностика и тактика лечения больных с синдромом желтухи // Клінічна хірургія.– 2006.– №4-5.– С. 55. (Дисертант забеспечував підбір літературних джерел та клінічне обстеження пацієнтів, брав участь у оперативному лікуванні хворих, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

7. Даценко Б.М., Крамаренко К.А., Зеев А.П., Борисенко В.Б. Модификация холедохоеюноанастомоза с обеспечением желчетока в двенадцатиперстную кишку // Анналы хирургической гепатологии.– 2005.– Т.10.– №2. – С.36. (Дисертант забеспечував підбір літературних джерел та клінічне обстеження пацієнтів, брав участь у розробленні модифікованних методів хірургічного лікування, оперативному лікуванні хворих, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

8. Даценко Б.М., Крамаренко К.А., Зеев А.П., Борисенко В.Б. Модификация холедохоеюноанастомоза с восстановлением пассажа желчи в двенадцатиперстную кишку // Клінічна хірургія.– 2005.– №4-5.– С. 7–8. (Дисертант забеспечував підбір літературних джерел та клінічне обстеження пацієнтів, брав участь у розробленні модифікованних методів хірургічного лікування, оперативному лікуванні хворих, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

9. Даценко Б.М., Крамаренко К.А., Зеев А.П., Борисенко В.Б. Модификация холедохоеюноанастомоза обеспечивающая пассаж желчи в двенадцатиперстную кишку // Матеріали XXІ зїзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – С. 154–156. (Дисертант забеспечував клінічне обстеження пацієнтів, брав участь у розробленні модифікованних методів хірургічного лікування, оперативному лікуванні хворих, проводив статистичну обробку та обгрунтування отриманих результатів).

10. Патент 11835 Україна, МПК 7 В25В5/00 А61В17/94 – Спосіб холедохоеюноанастомозу / Даценко Б.М., Крамаренко К.А., Борисенко В.Б., Зеев А.П. – Заявл. 23.06.2005; Опубл. 16.01.2006; Бюл. №1. (Дисертант забеспечував патентний пошук, підбір літературних джерел, брав участь у розробленні та апробації методики).

11. Патент 16655 Україна, МПК 7 А61В17/00 – Спосіб арефлюксного холедохоеюноанастомозу / Борисенко В.Б., Зеев А.П. – Заявл. 01.03.2006; Опубл. 15.08.2006; Бюл. № 8. (Дисертант забеспечував патентний пошук, підбір літературних джерел та висунув основну ідею, що лягла в основу виконання цього способу, брав участь у впровадженні методики).