Анотація до роботи:

Довгаль Г.В. Шляхи відтоку крові від серця людини в постнатальному онтогенезі.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01- нормальна анатомія.- Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена з’ясуванню змін та закономірностей формування шляхів відтоку крові від серця та перикарда, кількісній характеристиці шляхів відтоку крові в окремо взятих вікових групах, вивченню динаміки змін цих параметрів, встановленню періодів інтенсивного зростання шляхів відтоку крові від серця і перикарда. На вени перехідної зони перикарда приходиться в середньому 17,5%, на найменші та передні вени 21,75% і субепікардіальні вени до 60 %.

Уточнені морфофункціональні особливості основних шляхів відтоку крові від серця людини. Вивчені топографо-анатомічні особливості будови та встановлені основні морфометричні показники вінцевої пазухи та її заслінки з урахуванням соматотипів.

Кількісно оцінені морфометричні особливості задньої лівошлуночкової, великої та середньої серцевих вен, лівої крайової та правої крайової вен серця. Встановлені топографо-анатомічні особливості передніх вен серця, а також системи найменших серцевих вен. Простежена динаміка змін основних морфометричних показників венозного навколосудинного русла вен серця. Вивчені топографо-анатомічні особливості перехідної зони перикарда (екстра перикардіального поля серця), як основної структури формування додаткових шляхів відтоку крові від серця.

Встановлені морфологічні особливості анастомозів, утворених між венозним руслом перикарда та внутрішніми грудними, бронхіальними, стравохідними та діафрагмальними венами людей.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у встановленні додаткових шляхів відтоку крові від серця людини в постнатальному онтогенезі. Отримані дані є основою для наступних експериментальних і морфологічних досліджень у галузі морфології та кардіології.

1. Венозний відтік крові від серця здійснюється за рахунок власних венозних судин (вени системи вінцевої пазухи, передні вени передсердій, судини Вессена-Тебезія), екстраогранних вен (вен перикарда, діафрагми, стравоходу, трахеї, внутрішніх грудних вен), vasa vasorum, які достатньо широко анастомозують.

2. Вени системи вінцевої пазухи є основним шляхом, які забезпечують відтік крові від серця, а її об’єм є інтегративним показником об’єму всієї венозної крові в субепікардіальних та інтрамуральних венах. Частка цього об’єму коливається у межах 58,3-64,0% від загального.

3. На серцях краплинної форми вінцева пазуха з 61% випадків мала висхідне положення і циліндроподібну форму в 60% випадків, конусоподібну форму – в 30% , булавоподібну форму - в 10% випадків. Низхідне положення вінцевої пазухи у людей астенічної будови тіла на вузьких серцях зустрічалося в 90% випадків. На серцях широкої форми у гіперстеніків вінцева пазуха в 72% випадків займала горизонтальне або низхідне положення. У серцях, в першому та другому зрілому періоді, спостерігалась присутність заслінки 94,7% і 83,9% ; в похилому – 66,8%; у старечому- 31%.

4. Ступінь розвитку великої серцевої вени залежав від ступеня розвитку та форми розгалуження сусідніх вен (r=0.72). На вузьких серцях астеніків кути з'єднання вен гострі, на кулястих - прямі і близькі до тупих. В серцях з патологічними змінами переважав магістральний тип формування, а деревоподібний і змішаний переважав в серцях без серцевої патології віком від 22 до 75 років . У людей похилого та старечого віку зменшується як довжина, так і діаметр вен.

5. Ліва крайова вена мала діаметр від 0,4 до 3,2 мм, особливо зменшення діаметру спостерігалось у другому зрілому періоді. Права крайова вена, на відміну від лівої, мала діаметр від 1,1 до 3,4 мм. Особливо зменшення діаметру визначається у другому зрілому та похилому віці.

6. Частка венозного відтоку крові від серця по найменших венах із віком збільшується, а по передніх венах серця зменшується і коливається у межах 22,9-21,2%. Діаметр цих судин змінюється на протязі онтогенезу , і вони можуть служити джерелами додаткового відтоку крові від серця.

7. Окрім ділянки задньої стінки лівого передсердя, в екстраперикардіальному полі перебувають також дорсальні ділянки легеневих вен і невеликі смужки задніх поверхонь порожнистих вен. Ступінь покриття серозною оболонкою легеневих і порожнистих вен залежить від довжини їхньої внутрішньоперикардіальної ділянки та від ступеня виразності заворотів навколосерцевої сумки. Є всі підстави вважати венозну перехідну зону перикарда своєрідними воротами, через які від серця можуть відходити додаткові вени, що забезпечують відтік крові від міокарда.

8. Гілки осередньодіафрагмових вен діаметром 0,3-0,5 мм відходять від навколосерцевої сумки під кутом близьким до 90⁰, а їх розгалуження, анастомозуючи між собою, утворюють венозне сплетіння перикарда з петлями розміром 4-6 мм – 5-9 мм. Частина гілок осереднодіафрагмових вен локалізуються в клітковині переднього середостіння й утворюють разом з іншими венами периаортальне венозне сплетіння, якому належить значна роль у формуванні екстракардіальних венозних анастомозів.

9. У ділянці перехідної зони перикарда, вище косої пазухи, знаходяться вени, які тісно пов'язані з венозним стравохідним руслом й підепікардіальним руслом міокарда, що може послужити в ряді випадків, при значному їхньому розвитку, системою, яка забезпечує дренажну функцію міжпередсердної перетинки й задньої стінки лівого передсердя.

10. Мережі кровоносних судин нижньої стінки перикарда і діафрагмової частини плеври формувалися за рахунок органного судинного русла діафрагми. Вени діафрагми анастомозують з венами переднього і заднього середостіння, беруть участь у формуванні перикоронарної колатеральної системи, сприяючи покращенню венозного кровообігу в організмі, у тому числі і в серці.

11. Додаткові шляхи відтоку венозної крові від серця складаються з системи вен, які відходять від органів грудної порожнини, системи парієтальних вен грудної порожнини, вен перикарда, воротами для формування анастомозів між венами основного та додаткового шляхів є періхідна зона перикарда. Частка цього венозного шляху від загального коливалась у межах 16,7-18,8% в залежності від віку. Додаткові шляхи відтоку грають компенсаторну роль при патології судин серця.

Публікації автора:

1. Довгаль Г.В. Особенности строения большой вены сердца // Вісник морфології.- 2003.- Т.9, №12.- С. 248-250.

2. Довгаль Г.В. Вени басейна вінцевого синуса // Одеський медичний журнал.- 2004.- №5.- С. 99-102.

3. Довгаль Г.В. Система найменших серцевих вен // Одеський медичний журнал.- 2004.- №6.- С. 104-107.

4. Довгаль Г.В. Основні принципи закладки внутрішньоорганих вен серця. // Тавричний медико-біологічний вісник.-2004.-№4.-С.49-51.

5. Довгаль Г.В. Топографо-анатомічна характеристика підепікардіальних вен стінок серця // Галицький лікарський вісник.-2004.-№4.-С.14-16.

6. Довгаль Г.В. Топографо-анатомічні особливості заслінки вінцевої пазухи // Вісник морфології.-2004.-№2.С.266-268.

7. Довгаль Г.В. Джерела кровопостачання перикарда // Клінічна анатомія та оперативна хірургія.-2004.-№4.-С.91-94.

8. Довгаль Г.В. Вікові й індивідуальні особливості середньої серцевої та задньої лівошлуночкової вен // Галицький лікарський вісник.-2004.-№3.-С.37-39.

9. Довгаль Г.В. Вени басейна вінцевого синуса // Одеський медичний журнал.-2004.-№5.-С.99-102.

10. Довгаль Г.В. Динаміка змін основних морфометричних показників венозного навколосудинного русла великої серцевої вени та задньої лівошлуночкової вени серця в онтогенезі // Український медичний альманах.-2005.-№3.-С. 56-58.

11. Довгаль Г.В. Морфологія анастомозів, утворених між венозним руслом парієтального листка перикарда та внутрішніми грудними венами людей зрілого періоду // Український морфологічний альманах.-2005.-№4.-С.28-31.

12. Довгаль Г.В. Анатомія перехідних зон перикарда й екстра перикардіальне поле серця після дефінітивного періоду // Вісник морфології.-2005.-№2.-С.206-208.

13. Довгаль Г.В. Морфологія бронхіальних і стравохідних вен і їх анастомози з венозним руслом парієтального листка перикарда // Таврический медико-биологический вестник.-2006.-№1.-С.30-34.

14. Довгаль Г.В. Внутрішньо органне русло перикарда людини // Вісник проблем біології та медицини.-2005.-№3.-С.119-122.

15. Довгаль Г.В. Венозне русло перикарда людини // Вісник проблем біології та медицини.-2005.-№2.-С.113-116.

16. Довгаль Г.В. Розподіл шляхів відтоку крові від основних структур венозного навколосерцевого русла людини після дефінітивного періоду // Одеський медичний журнал.-2005.-№3.-С.19-20.

17. Довгаль Г.В. Розподіл шляхів відтоку крові від основних структур венозного навколосерцевого русла людини до дефінітивного періоду // Одеський медичний журнал.-2005.-№2.-С.25-27.

18. Довгаль Г.В. Динаміка змін основних морфометричних показників венозного навколосудинного русла косої лівопередсердної вени, середньої серцевої вени та малої серцевої вени в онтогенезі // Український медичний альманах.-2006.-№2.-С.48-51.

19. Довгаль Г.В. Крайова лівошлуночкова та правошлуночкова вени // Клінічна анатомія та оперативна хірургія.-2005.-№1.-С.8-10.

20. Довгаль Г.В. Анастомози утворені взаємовідносинами венозного русла перикарда й діафрагми в зрілому періоді // Вісник проблем біології і медицини.-2005.-№4.-С.132-137.

21. Довгаль Г.В., Панасюк О.В. Морфофункціональні особливості ектраперикардіального поля серця людей після дефінітивного періода // Таврический медико - биологический вестник.- 2006.-№3.-С.48-51.(пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

22. Довгаль Г.В., Козлов В.О., Машталір М.А. Розвиток серця // м. Тернопіль. Саміт нормальних анатомів України та Росії.-2003.-С.58-61. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

23. Довгаль Г.В. Строение венечного синуса сердца при неправильном развитии артериального ствола и сердечного бульбуса // Матеріали 73-й підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених.-2002.-С.9.

24. Довгаль Г.В., Панасюк О.В. Особенности формирования внутриорганных вен сердца в онтогенезе. // Вісник морфології №1.-2004.-С.35-36. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

25. Dovgal G.V., Indzhikulian A.A. Importance of viessenese - thebesius vessels in microcirculation channel of the human heart // International Medical Conference.-2002.-P.8-9. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

26. Довгаль Г.В. Значение сосудов Тебезия в микроциркуляторном русле сердца человека (тези) // Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2002”. Дніпропетровськ- Дніпродзержинськ, 10-24 травня 2002р.- Т.1.-С.16-18. Дніпропетровськ, “Наука і освіта”, 2002.

27. Довгаль Г.В., Панасюк О.В. Особливості будови великої вени серця (тези) // Тези 58-й наукової-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини».-2003.-82. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

28. Довгаль Г.В., Козлов В.О., Жаріков М.Ю. Особливості венозного відтоку серця (тези) // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції “ Наука і освіта 2002”. Дніпропетровськ- Житомир- Донецьк, 05-07 березня 2002р.- Т.5.-С.12. Дніпропетровськ, “Наука і освіта”, 2002. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

29. Довгаль Г.В., Козлов В.О., Жаріков М.Ю. Сосуды Вьессена- Тебезия как элемент микроциркуляторного русла сердца человека (тези) // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “ Динаміка наукових досліджень”. Дніпропетровськ- Дніпродзержинськ- Черкаси, 28 жовтня- 4 листопада 2002р.- Т.6.-С.22-23. Дніпропетровськ- “Наука і освіта”, 2002. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

30. Довгаль Г.В., Кузьменко В.Н., Абдул-Огли Л.В. Пути оттока крови и лимфы от сердца (тези) // Актуальні питання морфології: наукові праці ІІІ національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. Київ, 21-23 жовтня 2002 р.- С. 101-102. Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002. (пошукачем набрано матеріал, проведено аналіз та сформульовано загальні висновки).

31. Довгаль Г.В. Роль синусоидов в микроциркуляции сердца человека (тези) // Актуальные проблемы медицины: сборник научных трудов под редакцией проф. Дубовской Н.Г. Дніпропетровськ, 2002.- С.6-7.Дніпропетровськ- “Наука і освіта”, 2002.

32. Довгаль Г.В. Компенсаторно-приспособительные образования вен сердца (тези) // Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ імені О.О. Богомольця “Актуальні проблеми сучасної медицини” Київ, 17-20 вересня 2002р.- С.67.

33. Довгаль Г.В. Малые вены сердца (тези) // “Медицина- здоров’я-XXІ сторіччя”: тези ІІІ міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених. Дніпропетровськ 26-28 вересня 2002р.С.11.

34. Довгаль Г.В. Спосіб визначення стану мікроцикуляції міокарда// Деклараційний патент на винахід (11) Патент 52095 А, МКИ 61В 10/00.

35. Довгаль Г.В. Спосіб реанімації при операції на відкритому серці // Деклараційний патент на винахід (11) Патент 65313 А, МКИ 61Н 31/00.