Косинський Олександр Вікторович. Стан ендогенної інтоксикації у хворих на холедохолітіаз під впливом ентерального зондового харчування : Дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / АМН України; Інститут гастроентерології. — Д., 2004. — 161арк. — Бібліогр.: арк. 137-161.
Анотація до роботи:
Косинський О.В. Стан ендогенної інтоксикації у хворих на холедохолітіаз під впливом ентерального зондового харчування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2004.
У роботі подані результати корекції ендогенної інтоксикації ентеральним зондовим харчуванням у 107 хворих на холедохолітіаз. Проведена комплексна оцінка ендогенної інтоксикації до та після оперативного втручання, досліджений нутритивний статус та стан мікробіоценозу у хворих на холедохолітіаз. Встановлено, що поглиблення порушень нутритивного статусу та мікробіоценозу викликають посилення ендогенної інтоксикації як у до-, так і в післяопераційному періодах. Виявлено, що найбільш точно відображає зміни ендогенної інтоксикації, пов’язаної зі змінами нутритивного статусу та мікробіоценозу, лейкоцитарний індекс інтоксикації, розрахований за формулою Хіміч-Костюченко. Він може бути застосований для діагностики та контролю ефективності корекції ендогенної інтоксикації у хворих на холедохолітіаз.
Впровадження ентерального зондового харчування збалансованою ізоосмолярною, олігопептидною сумішшю “PEPTAMEN” у післяопераційному періоді значно зменшило ендогенну інтоксикацію, покращило показники нутритивного статусу та мікробіоценозу кишечнику. Це дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень на 22,7% та скоротити термін післяопераційного лікування хворих на холедохолітіаз на 3,6 доби.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні застосування ентерального зондового харчування в ранньому післяопераційному періоді у хворих на холедохолітіаз з метою корекції ендогенної інтоксикації, порушень нутритивного статусу та мікробіоценозу, що значно підвищує ефективність хірургічного лікування.
У хворих на холедохолітіаз показники ендогенної інтоксикації до операції перевищують аналогічні в здорових осіб. Так, ЛІІА хворих дорівнює 7,1±0,7 (у здорових 1,9±0,1), ЛІІБ – 1,6±0,2 (0,4±0,1), ЛІІВ – 2,8±0,4 (0,9±0,2), ЛімІІ – 0,32±0,04 (0,4±0,02), а також СМП254 – 0,430±0,05 од.опт.щільн. у хворих (у здорових 0,243±0,06 од.опт.щільн.); СМП280 – 0,604±0,1 од.опт.щільн. (0,461±0,07 од.опт.щільн.) (р<0,05). Ступінь тяжкості ендогенної інтоксикації підвищується при наявності механічної жовтяниці, із збільшенням віку хворого, тривалості захворювання.
Після оперативного втручання з приводу холедохолітіазу рівень ендогенної інтоксикації значно зростає: за ЛІІА – на 20,0%, за ЛІІБ – на 227,5%, за ЛІІВ – на 96,4%, за ЛімІІ – на 62,5%. Показник СМП254 збільшується на 48,6% у порівнянні з його рівнем до операції (р<0,001), СМП280 – на 11,6% (р<0,01), що визначає тяжкий ступінь ендогенної інтоксикації. При цьому вид дренування жовчовивідних шляхів (зовнішнє чи внутрішнє) на рівень ендогенної інтоксикації не впливає.
Нутритивний статус при холедохолітіазі характеризується ожирінням (59,4% хворих) та білковим дисбалансом (67,3% хворих), більше вираженими в пацієнтів з жовтяницею. Нормальні показники виявлялись лише в 11,1% пацієнтів з жовтяницею та в 54,7% хворих без жовтяниці. Після оперативного лікування ожиріння зумовлювало збільшення рівня ендогенної інтоксикації, показник СМП254 при ожирінні та підвищенному харчуванні склав 0,58±0,03 од.опт.щільн.,
тоді як у хворих з нормальною масою та гіпотрофією – 0,46±0,02 од.опт.щільн. (р<0,001).
У хворих на холедохолітіаз з жовтяницею спостерігаються зміни мікробіоценозу товстої кишки, переважно субкомпенсованої (50,0%) та декомпенсованої (27%) форм дисбіозу. Тоді як у хворих без жовтяниці у 12,5% випадків спостерігається нормальний стан мікробіоценозу, а в 50,0% – компенсована форма дисбіозу. Поглиблення дисбіозу збільшує рівень ендогенної інтоксикації (коефіцієнт рангової кореляції з ЛІІБ 0,353 (р<0,05)).
Найбільш об’єктивним та простим показником для оцінки ендогенної інтоксикації у хворих на холедохолітіаз є лейкоцитарний індекс інтоксикації, розрахований за формулою Хіміча-Костюченка (кореляція з рівнем СМП254 складає 0,87), який одночасно відображає порушення нутритивного статусу та мікробіоценозу (кореляція с ВВЖО та ОМП відповідно 0,42; 0,68 та ступенем дисбіозу 0,353).
Застосування ентерального зондового харчування в ранньому післяопераційному періоді зменшує рівень ендогенної інтоксикації, порушення нутритивного статусу та мікробіоценозу, що дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень на 22,7% та скоротити післяопераційний ліжко-день на 3,6±0,4 доби. З цією метою доцільно застосовувати олігомерну, ізоосмолярну суміш “PEPTAMEN” через 12 годин після операції в об’ємі 20мл/кг ваги хворого із швидкістю введення 60 крап/год у переривчасто-крапельному режимі. Ентеральне зондове харчування застосовується протягом 5 –7 діб післяопераційного періоду.
Публікації автора:
Косинський О.В. Зменшення тяжкості ендогенної інтоксикації у хворих на холедохолітіаз під впливом ентерального зондового харчування // Клін. хірургія. – 2004. – № 6. – С.9–12.
Косинський О.В. Динаміка неспецифічних маркерів ендогенної інтоксикації під впливом ентерального зондового харчування у хворих на холедохолітіаз // Клін. хірургія. – 2004. – № 7. – С. 25–27.
Косинський О.В. Дисбіоз травного каналу під впливом ентерального зондового харчування у хворих на холедохолітіаз // Клін. хірургія. – 2004. – № 10. – С. 48–51.
Косинський О.В. Нутритивна недостатність у хворих на холедохолітіаз // Гастроентерологія: Міжвід. зб. – Д.,2004. – Вип.35– С.267–275.
Рішення про видачу деклараційного патенту України на заявку №20031211333 7А61 В17/00 Спосіб лікування ендогенної інтоксикації у хворих з ускладненнями жовчнокам’яної хвороби / Б.Ф.Шевченко, А.В.Косинский В.М.Ратчик (Укр). Заявл. 10.12.03.
Спосіб застосування ентеральної зондової суміші “ПЕПТАМЕН” у комплексному лікуванні хворих на жовчнокам’яну хворобу ускладнену холедохолітіазом: Інф. лист / Розроб.: ІГ АМН У; Підгот.: Б.Ф. Шевченко О.В. Косинський – Д., 2004. – Вип.57. – 2 с.
Шевченко Б.Ф., Косинский А.В. Опыт применения энтерального питания в хирургии // Современные аспекты оздоровительного питання: Материалі научно-практ. конф. – Д., 2002. – С.121–122.
Шевченко Б.Ф., Косинський О.В. 25-річний досвід ентерального зондового харчування в абдомінальній хірургії // Вестн. неотложн. и востан. медицины. – 2002. – № 2. – С.440.
Шевченко Б.Ф., Залевский В.И., Косинский А.В. Проблемы энтерального питания в современной абдоминальной хирургии // Парентеральное и энтеральное питание: Мат.V1 Междунар. Конгр. – М., 2002. – С.102.
Синдром ендогенної інтоксикації та методи його корекції у хворих на жовчнокам’яну хворобу: Метод. рек. / Розроб.: ІГ АМН У, ДДУ; Підгот.: Б.Ф. Шевченко, О.В. Косинський – Дніпропетровск, 2004.– 14с.
