Визначення та оцінка синергічних ефектів у стратегічному управлінні підприємством є актуальною науковою проблемою, що набуває особливого значення в Україні з огляду на сучасні умови формування ринку та зростання ролі стратегічного управління. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоновані методичні засади формування стратегії підприємства на синергічних засадах. Представлені у дисертаційній роботі наукові та практичні результати будуть сприяти вибору оптимальної стратегії управління підприємствами.
Вагомий вклад у розвиток теорії управління можуть внести розроблена в роботі класифікація типів синергії за такими основними критеріями, як форма структурної будови, типи структурних змін, типи активів, характер впливу на показники діяльності організації, часова перспектива існування синергії. На основі аналізу теорії і практики стратегічного управління визначено поняття синергічного ефекту як зміни показників діяльності підприємства внаслідок впливу синергії. Визначення поняття синергічного ефекту та типів синергії сприятиме розумінню явища синергії в економіці, і як наслідок, підвищенню загальної ефективності діяльності підприємств. Розроблено методику оцінки та впровадження синергії у стратегічному управлінні, застосування якої на практиці дозволить керівникам розширити набір методів управління, а також створить додаткові можливості розвитку організацій. Дослідження стану галузі легкої промисловості України та Данії, виконане в роботі, дозволило встановити основні відмінності характеристик розвитку ринків двох країн та оцінити потенційні переваги від доповнюваності двох економічних середовищ. Використання встановлених потенційних джерел синергічних зв’язків рекомендовано враховувати керівникам ряду вітчизняних підприємств в процесі стратегічного управління з метою підвищення його ефективності. Запропонована вдосконалена класифікація корпоративних стратегій з точки зору таких аспектів, як принцип організаційної будови компанії, рівень підпорядкування стратегій підрозділів загальній стратегії організації, самостійне функціонування чи створення стратегічних об’єднань, стратегія зовнішньої чи внутрішньої перебудови, стратегія продукції, стратегія ключової конкурентної переваги, стратегія ролі в конкуренції, стратегія конкуренції та стратегія етапу життєвого циклу галузі / продукції. Класифікація дозволяє суттєво спростити та прискорити процес визначення корпоративної стратегії залежно від очікуваного ступеню формування та використання синергічних зв’язків. Для оцінки взаємозв’язків між організаціями на корпоративному рівні запропонована методика аналізу подібності характеристик їх зовнішніх середовищ - потенційних сфер виникнення синергічних взаємозв’язків. В роботі запропонована модифікована методика оцінки характеристик середовища, яка грунтується на аналізі напрямків досягнення синергії при формуванні об’єднання підприємств. Крім подібності конкурентних середовищ та статусу підприємств-партнерів, слід приймати до уваги доповнюваність їх ресурсів та джерела виникнення взаємозв’язків на операційному рівні. Наведену методику можна рекомендувати керівникам підприємств та підрозділів при виборі стратегії розвитку.
Сформульовані методичні рекомендації керівникам підприємств з визначення напрямку розвитку підприємства покликані сприяти збільшенню загальної ефективності діяльності підприємства за рахунок реалізації синергічних ефектів. Рекомендації стосуються необхідності врахування впливу внутрішніх економічних механізмів підприємств та впливу координації їх стратегій на економічні показники діяльності підприємств. Вивчення операційних взаємозв'язків між підприємствами може доповнюватися співставленням ключових факторів успіху в конкуренції для кожного із них. В цілому слід брати до уваги, що доповнюваність середовищ та ресурсів організацій обумовлює основні джерела синергічних зв’язків між ними. Обгрунтовано перелік показників, які відображають наявність синергічних ефектів; наведені показники рекомендується використовувати для визначення характеристик як діяльності організації в цілому, так і окремих її функціональних та виробничих підрозділів. Серед останніх виділено сфери управління, виробництва, логістики та збуту. Зазначені показники використано для розробки методики, що може використовуватися керівниками підприємств з метою оцінки ефектів синергії, з врахуванням при цьому рівню важливості впливу на характеристики діяльності організації, період існування впливу, та соціальних груп, інтереси яких зазнають впливу. Побудована та досліджена економіко-математична модель синергічної системи, яка застосована до аналізу діяльності об’єднання підприємств легкої промисловості України, Данії та Польщі. Побудована програма чисельного аналізу моделі за допомогою пакету прикладних програм MathCAD та виконано чисельне розв’язування системи рівнянь, що описують динаміку економічних показників моделі. Модель дозволяє аналізувати взаємозв’язки між суб’єктами об’єднання, досліджувати якісний та кількісний вплив параметрів, що характеризують ці взаємозв’язки, на часову еволюцію основних економічних показників діяльності підприємств. Дослідження характеристик внутрішніх економічних механізмів підприємств дозволяє визначити вплив координації їх діяльності на результати діяльності об’єднання в цілому, а також на економічні показники кожного з підприємств. Дослідження джерел синергії та властивостей синергічних зв’язків для даної системи показує, що координація економічної стратегії забезпечує успіх діяльності кожного з підприємств. Розроблена в роботі модель синергічних зв’язків та взаємовпливу зміни параметрів системи на показники її діяльності може бути застосована до аналізу діяльності підприємств інших галузей з подібними ключовими факторами успіху, структурою конкуренції та структурою витрат.
На підставі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції та Державному комітету України з питань розвитку підприємництва при формуванні нормативних документів, рекомендацій із управління і розвитку підприємств використовувати запропоновані методики визначення синергічних зв'язків з метою підвищення ефективності діяльності.
|