Анотація до роботи:

Гулько Ю.А. Стратегії розуміння учнями творчих задач у звичайних та ускладнених умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01. – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2006.

Розуміння розглядається з позицій стратегіального підходу, визначено основні робочі поняття, такі як „стратегія розуміння”, „стратегіальна тенденція розуміння”.

Подано методи і методику емпіричного дослідження, описано види і рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об’єктивні систематичні знання, отримані з різних наук у школі. У молодших підлітків сутність реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить із наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанту комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Встановлення аналогу або варіанту комбінації і є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. В процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов.

Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння; з’ясовано, що в ускладнених умовах (дефіцит часу, інформації, „ситуативна драматизація”, раптові заборони) блокується прояв стратегіальної діяльності, і у більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування і комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів виступають: вікові розумові можливості учнів; ускладнені умови, в яких протікає розуміння; і стереотипні, формально засвоєні знання, на які вони орієнтуються під час розуміння. З’ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

1. В контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) ми визначаємо розуміння як творчий процес, що здійснюється в силу активної взаємодії учня із новою задачею, в результаті чого учень збагачує свої знання і паралельно виробляє стратегії і тактичні розумові прийоми. Оскільки в учнів середнього шкільного віку розумовий і особистісний розвиток далеко не завершені, в їх діяльності стратегії проявляються на рівні тенденцій. Стратегіальна тенденція розуміння має таку ж структуру, як і стратегія, і визначається як система інтелектуальних творчих дій учня, спрямованих на розуміння нової для нього задачі. Ми виходимо із теоретичної моделі стратегіальної тенденції розуміння, яка представлена як „потік” різноманітних розумових дій, спрямованих на розуміння умови задачі, висування гіпотез щодо її розв’язання і, нарешті знаходження і реалізація розв’язку. Процес розуміння умови задачі – лише етап цілісного процесу розуміння задачі, його можна розглядати окремо від наступного етапу - гіпотетичного розуміння, і, останнього етапу – знаходження розв’язку задачі. Лише розв’язана задача для учня є повністю зрозумілою.

Вид стратегіальної тенденції визначається тим, на що спрямовані мисленнєві дії – на пошук аналогів чи на комбінування. Рівень реалізації стратегіальної тенденції визначається тим, якою мірою під час розгортання розуміння переважають мисленнєві процеси. З таких позицій правомірно класифікувати стратегіальні тенденції розуміння за їх видом і рівнем прояву в діапазоні від не проявленої (коли учні користуються шаблонними методами аналогізування або комбінування) до реалізованої на високому рівні.

2. Встановлено, що в процесі розуміння нових задач (вербальних: на конструювання висловлювань, опис малюнку, опис незнайомої фігури) і (графічних: на конструювання малюнків з однакових фігур, із заданого набору фігур, винахідницька задача) діяльність учнів наближається до стратегіальної. Перешкодою прояву стратегіальної діяльності виступають вікові особливості розумової діяльності учнів середнього шкільного віку. У підлітків часто проявляються такі методи аналогізування або комбінування, для яких характерне відтворення, копіювання відомих учням дій, що призводять до шаблонних, стереотипних варіантів розв’язку. Зокрема блокують прояв ефективних стратегіальних тенденцій розуміння засвоєні учнями стереотипні, формальні знання.

В процесі розуміння учні орієнтуються на знання, отримані з різних наук у школі, і на суб’єктивний досвід. Незалежно від виду нової задачі, механізм утворення стратегіальної тенденції розуміння характеризується однією і тією ж структурою. У молодших підлітків сутність реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить із наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанту комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Встановлення аналогу або варіанту комбінації і є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння.

Адаптація аналогу або варіанту комбінацій до нових умов відбувається за допомогою тактичних розумових прийомів. Вони виконують різну за масштабністю роль, можуть мати локальний або більш загальний характер. Розумові тактики учні використовують ситуативно. В окремих випадках тактична розумова дія може привести до змін загальної стратегіальної тенденції розуміння.

3. Ускладнені умови діяльності у більшості випадків блокують прояв стратегіальної діяльності, і учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування або комбінування. В умовах зняття дефіциту часу, виконуючи вимогу шукати нові варіанти, учні можуть змінювати рівень реалізації стратегіальних тенденцій розуміння. В умовах, ускладнених дефіцитом часу і вимогою шукати нові варіанти, не однозначною є роль підказки. В умовах, найбільш наближених до екстремальних (умови “ситуативної драматизації” і “раптових заборон”), у переважної більшості досліджуваних спостерігаються порушення сприймання, що призводить до нерозуміння або помилкового розуміння учнем умови експериментальної задачі. Спостерігаються значні порушення операцій порівняння, узагальнення і конкретизації, досліджувані не використовують тактичних мисленнєвих прийомів, у цілому порушується не лише здатність комбінувати, але й здатність до пошуку аналогів. Також у досліджуваних виникають емоційні реакції на ускладнення, як правило негативні, що дезорганізовує розумову діяльність. Ті досліджувані, що виявляють спроможність розуміти задачі в ускладнених умовах, одразу сприймають і розуміють її нову умову, мобілізують інтелектуальні сили і врешті досягають розуміння.

4. Індивідуальні особливості прояву стратегіальних тенденцій розуміння в учнів зумовлені співвідношенням ряду об’єктивних і суб’єктивних чинників. До об’єктивних чинників відносяться умови, в яких здійснюється розумова діяльність учнів, і особливості нової задачі. До суб’єктивних чинників слід віднести знання, на які орієнтуються учні у процесі розуміння, їх суб’єктивні уподобання і рівень інтелектуального розвитку. Прояв стратегіальної тенденції у значній мірі обумовлюють знання і попередній досвід учня. В учнів середніх класів вже існує система орієнтирів, які і обумовлюють індивідуальні особливості розуміння. Ці орієнтири (ними є образи, поняття, судження, різноманітні наочні об’єкти і різні їх поєднання) виступають своєрідними еталонами для порівняння. Пошук аналогів або комбінацій відбувається у відповідності із умовою задачі, із виділеними у ній орієнтирами і залежить також від характеру знань учнів.

5. Оптимізація розуміння може бути здійснена за умови впливу на усі системоутворюючі складові стратегіальної тенденції розуміння. Вплив на етапі розуміння умови задачі повинен активізувати увагу і процеси сприймання учнів. Під час знаходження учнями шляхів розв’язання задачі важливо орієнтувати їх на пошук оригінальних і в той же час конструктивних ідей, на доведення задуманого до кінця. Засоби впливу повинні активізувати дивергентне і конвергентне мислення.

Використання модифікованого творчого тренінгу КАРУС веде до змін всіх складових індивідуальної стратегіальної тенденції розуміння. Учні, що приймали участь у тренінговій роботі, виявляють здатність продукувати більшу кількість розв’язків при меншій затраті часу.

Здійснене дослідження не охоплює всіх аспектів проблеми розуміння учнями творчих задач. Подальші перспективи дослідження пов’язані із вивченням відмінностей між складовими процесів творчого розуміння (розуміння умови задачі, формування задуму і апробації) при розв’язанні учнями задач, поданих у різних формах (візуальній і вербальній); у більш глибокому вивченні тих психологічних особливостей учнів середніх класів, які заважають ранньому прояву у них стратегіальної діяльності; у більш детальному вивченні стереотипів мислення учнів, що блокують розумову діяльність; у відшуканні ефективних засобів розвитку і стимуляції стратегіального мислення учнів, з метою подолання стереотипності їх розумової діяльності в звичайних і ускладнених умовах.

Публікації автора:

1. Косоротова Ю.А. Стратегії розуміння учнями творчих задач // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2001. - Т. ІІІ. - Ч.5. – С.232–240.

2. Косоротова Ю.А. Дослідження регуляції розуміння молодшими підлітками творчих задач (на прикладі придумування прислів’їв) // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2001. – Т. ІІІ. – Ч.6. – С.52–62.

3. Косоротова Ю.А. Стратегічні тенденції розуміння молодшими підлітками сюжетного малюнку // Психологія. – Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. – Вип. 14. - С. 211–221.

4. Косоротова Ю.А. Прояви стратегічних тенденцій розуміння творчих завдань молодшими підлітками // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2002. - Т. ІV. – Ч.2 – С. 124–132.

5. Косоротова Ю.А. Стан дослідження проблеми розуміння творчих задач // Актуальні проблеми сучасної української психології. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д. Максименка. – К., 2003. – Вип. 23. - С. 167–177.

6. Косоротова Ю.А. Зміна стратегій розуміння учнями творчих задач під впливом ускладнених умов // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. - Т.7. - Ч.1. – С. 195–200.

7. Косоротова Ю.А. Як навчити дітей розуміти творчі задачі // Обдарована дитина. – 2000. - №5. – С. 23–26.

8. Косоротова Ю.А. Розуміння творчих завдань як прояв обдарованості учнів // Актуальні проблеми психології. – Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. – К., 2002. – Вип. 3. – Ч.2. – С. 109–1112.

9. Косоротова Ю.А. Оцінювання стратегій розуміння учнями творчої задачі в ускладнених умовах // Психолог. – 2004. - № 8. – С. 12–16.

10. Косоротова Ю. А. Розвиток творчих стратегічних тенденцій учнів // Психолог. - 2004. - № 21 – 22. – Психологія дидактики. – С. 77–99.

11. Косоротова Ю.А. Вплив часових обмежень та дефіциту інформації на прояв стратегічних тенденцій розуміння учнями творчих задач // Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей П’ятої Міжнародної конференції молодих науковців (26 – 27 вересня 2002р.). – К., 2002. - С. 12–14.

12. Косоротова Ю.А. Стратегічний підхід до вивчення процесів розуміння творчих задач // Тези доповідей Шостої Міжнародної конференції молодих науковців (25 – 26 вересня 2003р.). – К., 2003. – Ч.1. - С. 13–14.

13. Косоротова Ю.А. Ф.Шлейермахер про розуміння текстів давнини // Міфологічний простір і час у сучасній культурі: Матеріали Міжнародної наукової конференції (12 – 13 грудня 2003р.). - К.: „Новий Акрополь”. – С. 40–42.

14. Гулько Ю.А. Вплив ускладнених умов на розуміння учнями нових задач // Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків. – Київ – Житомир: Державний фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. – С. 32–33.