Анотація до роботи:

Алєксєєнко Є.В. Створення вихідного матеріалу для селекції озимої м’якої пшениці на стійкість до передзбирального проростання зерна в колосі.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, Одеса, 2003 р.

Теоретично обгрунтовано й практично реалізовано програму створення вихідного матеріалу озимої м’якої пшениці, стійкого до передзбирального проростання зерна в колосі. Визначено основні ознаки, властивості, які в найбільшій мірі впливають на параметри стійкості генотипів озимої м’якої пшениці до проростання зерна на пні в умовах півдня України. Розроблено нову методику оцінки й добору вихідного матеріалу за стійкістю до проростання зерна в колосі. Показано ефективність добору стійких до проростання на пні генотипів на ранніх етапах селекції. Створено високостійкий до проростання зерна в колосі сорт Балківська і два константні зразки з комплексом господарсько- і біологічно-цінних ознак і властивостей (11/30 і 29/23), які можуть бути використані як вихідний матеріал у селекції озимої м’якої пшениці.

1. Передзбиральне проростання зерна в колосі призводить до зниження його технологічних якостей, урожайних, посівних показників насіння, зимостійкості рослин. Ступінь зниження цих показників у різних зразків пшениці залежить від їх генетичного рівня стійкості до проростання на пні.

2. Виявлено велике різноманіття колекційного й селекційного матеріалу за генетично обумовленими ознаками стійкості до проростання зерна в колосі дозволяє проводити ефективний добір для гібридизації батьківських форм з підвищеним рівнем стійкості.

3. Період спокою насіння є однією з найбільш важливих ознак стійкості пшениці до передзбирального проростання зерна в колосі, яка пов’язана з географічним походженням зразків пшениці. Зразки лісостепового, американського, азійського екологічних типів мають більшу середню тривалість періоду спокою насіння, ніж зразки степового екотипу, але кожна група характеризується певним розмахом мінливості за цією ознакою.

4. Достатня тривалість періоду спокою насіння в умовах Степу України, що забезпечує високий рівень стійкості до проростання на пні та природнє його (спокою) протікання без зниження посівних показників насіння до оптимальних строків сіву, знаходиться в межах 55-60 діб.

5. При внутрішньовидовій гібридизації, в залежності від характеристики батьківських форм, стійкість до передзбирального проростання зерна в колосі має дигенну або полігенну систему генетичного контролю.

6. Ефективність добору на стійкість до проростання зерна на пні підвищується в гібридів від парних, насичуючих і потрійних схрещувань із збільшенням кількості батьківських форм з високим або середнім рівнем озна-ки, а також у процесі гомозиготації матеріалу (генотипів) з кожної гібридної генерації. Розроблена нами експресна методика дозволяє проводити даний добір уже в ранніх поколіннях F₂-F₄.

7. Електрофоретичний блок гліадинів Gld 1B4 пов’язаний з довготривалим періодом спокою та стійкістю до проростання зерна в колосі, що може бути використано як ефективний біохімічний маркер для добору стійких генотипів.

8. У процесі досліджень створено високостійкий до проростання зерна в колосі сорт Балківська й константні зразки з комплексом господарських і біологічно-цінних ознак (11/30 та 29/23).

РЕКОМЕНДАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ УСТАНОВАМ

1. Як генетичні джерела стійкості до проростання зерна на пні використовувати колекційні зразки степового або близького до нього лісостепового екотипу та деякі зразки селекції СГІ (Обрій, Федорівка, Скіфянка, Юна, Безоста 1, Миронівська остиста, Напівкарлик 3, Харківська 11, Еритроспермум 897/91, Еритроспермум 984/92, Еритроспермум 3513/89, Еритроспермум 4240/90, Лютесценс1437/84, Лютесценс 13493, Лютесценс 9489), а також створені в процесі досліджень сорт Балківська й константні лінії 11/30 та 29/23, одержані від контрастних за стійкістю до проростання зерна на пні батьківських форм (Обрій, Юннат, Еритроспермум 2810/85, Лютесценс 13493 та ін.).

2. Підвищувати ефективність добору на ранніх етапах селекційного процесу за рахунок використання розробленої нами методики оцінки генотипів на стійкість до проростання в колосі, а також біохімічного маркеру стійкості – гліадинкодуючого локусу 1В4.

Публікації автора:

1. М.А. Литвиненко, Є.В. Алєксєєнко. Перiод спокою у насiння озимої м‘якої пшеницi в умовах пiвденного Степу України // Аграрний вiсник Причорномор‘я. - Одеса: СГI. - 1998. - Вип. 2. - С. 103-109. (50% авторства – планування експериментів, аналіз і узагальнення їх результатів).

2. Н.А. Литвиненко, Е.В. Алексеенко. Генетический анализ устойчивости к предуборочному прорастанию зерна в колосе на гибридах озимой мягкой пшеницы F₂ и F₃ // Цитология и генетика. - 1998. - № 6. - С. 69-73. (50% авторства – планування експериментів, аналіз і узагальнення їх результатів).

3. Є.В. Алєксєєнко, М.А. Литвиненко. Перiод спокою та його вплив на господарсько-бiологiчнi ознаки озимої м‘якої пшеницi в залежностi вiд проростання насiння // Актуальнi проблеми ефективного використання зрошуваних земель. - Херсон. - 1999. - № 2. - С. 120-123. (50% авторства – планування експериментів, аналіз і узагальнення їх результатів).

4. Н.А. Литвиненко, Е.В. Алексеенко. Влияние аллельного состояния Gld 1В хромосомы озимой мягкой пшеницы на устойчивость к прорастанию зерна в колосе // Адаптивная селекция растений. Теория и практика / Тезисы международной конференции 11-14 ноября 2002 г.- Харьков, Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева.-С. 17-18. (50% авторства – планування експериментів, аналіз і узагальнення їх результатів).