Анотація до роботи:

Кириченко Н.М. Системна імунна відповідь на Helicobacter pylori у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та її корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.

Вивчено специфіку змін клінічної симптоматики, показників клітинного імунітету і цитокінів у 136 хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки залежно від ступеня засіяності Helicobacter pylori та активності антрального гастриту. Виявлено прямопропорційну залежність між ступенем засіяності Helicobacter pylori та активністю антрального гастриту і дуоденіту. Показано наявність вторинного імунодефіциту у хворих із загостренням дуоденальної виразки, який був залежнив від ступеню засіяності Helicobacter pylori. Обгрунтовано доцільність застосування поліоксидонію у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки з ІІІ ступенем засіяності Helicobacter pylori. Показано позитивний вплив запропонованої схеми лікування на зрушення клітинного імунітету і цитокінової регуляції. Доведена клінічна ефективність комплексного лікування з застосуванням поліоксидонію.

У дисертаційній роботі на підставі клінічних, інструментальних, гістологічних, імунологічних досліджень розкриті імуноморфологічні аспекти перебігу ПВ ДПК залежно від ступеня інфікованості Hр, на підставі чого патогенетично обґрунтовано доцільність призначення імуномодулятора ПО у хворих із ІІІ ступенем обсіменіння та із ризиком виникнення рецидиву й підтверджено його клініко-імунологічну ефективність.

1. Клінічні прояви ПВ ДПК та показники інтрагастральної рН-метрії не мають чіткої залежності від ступеня засіяності Нр та самостійно не можуть бути прогностичними критеріями перебігу захворювання та результатів лікування. Встановлена наявність прямого пропорційного звязку між ступенями активності антрального гастриту і дуоденіту та ступенями засіяності Нр.

2. Особливостями клітинного імунітету у хворих на ПВ ДПК є зниження в крові кількості Т-лімфоцитів загальних, Т-супресорів, Т-хелперів, натуральних кілерів, В-лімфоцитів, рецептора до трансферину CD71⁺ та підвищення експресії молекул адгезії CD11b⁺, CD54⁺ та маркера готовності до апоптозу CD95⁺. Ці зміни максимально виражені у хворих із ІІІ ступенем засіяності Нр.

3. У хворих на ПВ ДПК збільшення вмісту прозапальних цитокінів ІЛ-8, ФНП- відбувається в міру зростання ступеня засіяності Нр. Найвищий їх рівень характерний для хворих із ІІІ ступенем засіяності Нр. Рівень ІЛ-4 підвищується лише при І та ІІ ступенях засіяності Нр, що характерно для напруження імунітету, а у хворих з ІІІ ступенем засіяності його рівень знижується, що характеризує його виснаження.

4. Встановлено прямопропорційний зв’язок між ступенем активності антрального гастриту та експресією молекул адгезії CD11b⁺, CD54⁺ (r=0,47, р<0,001; r=0,68, р<0,001), вмістом ІЛ-8 (r=0,76, р<0,001) та ФНП- (r=0,72, р<0,001), що підтверджує їх участь в розвитку запального процесу і патогенезі ПВ ДПК.

5. Доцільність призначення поліоксидонію зумовлена збереженням Т-лімфопенії, дефіциту Т-супресорів, натуральних кілерів, підвищеної експресії CD11b⁺, CD54⁺ та збільшеним вмістом у крові ФНП- і ІЛ-8 після проведення антихелікобактерної терапії за ліквідації клінічних проявів у хворих із ІІІ ступенем засіяності, що сприяє персистенції Нр, збереження запалення слизової оболонки гастродуоденальної зони та підвищує ймовірність рецидивування захворювання.

6. Клінічна ефективність комплексної терапії з застосуванням ПО полягає в більш вираженій позитивній динаміці клінічних проявів із ліквідацією больового і диспепсичного синдромів на 2-3 дні раніше та ендоскопічних симптомів із зменшенням їх частоти на кінець місячного терміну від початку лікування на 52,70%, у співставленні з групою порівняння.

7. Клінічна ефективність комплексної терапії з застосування ПО забезпечується тим, що його використання у хворих на ПВ ДПК сприяє підвищенню кількості Т-лімфоцитів, цитотоксичних Т-клітин, натуральних кілерів, В-лімфоцитів, рівня ІЛ-4 і зниженню рівня експресії CD11b⁺, CD54⁺, CD95⁺, вмісту ІЛ-8, ФНП- у крові.

8. Розроблена та апробована схема лікування хворих на ПВ ДПК з ІІІ ступенем засіяності Нр із застосуванням поліоксидонію в комплексній терапії, що сприяє підвищенню частоти ерадикації Нр до 90,60% випадків та зменшенню частоти рецидивів протягом першого року спостереження до 9,50% у співставленні з групою порівняння: 64,0% та 68,2%, відповідно.

Публікації автора:

1. Орловський В.Ф., Кириченко Н.М., Аббас Алі Катарнех. Взаємозвязок вираженості антрального гастриту і дуоденіту та рівня інтерлейкіну-8 і молекул адгезії у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки хелікобактерної етіології // Укр. мед. альманах. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 107-109. (Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, провела клінічний огляд хворих, виконала імунологічні методи дослідження, провела статистичну обробку результатів, підготувала матеріал до друку; проф. В.Ф. Орловським відредаговані висновки; асп. Аббас Алі Катарнех допомагав при підборі хворих).

2. Кириченко Н.М. Стан клітинного імунітету у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та його корекція поліоксидонієм // Вісник СумДУ. Серія Медицина. – 2005. - № 3 (75). – С. 91-96.

3. Кириченко Н.М. Морфологічні зміни гастродуоденальної зони та стан клітинного імунітету у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та його корекція поліоксидонієм // Запорожский медицинский журнал. – 2006. - № 1. – С. 44-47.

4. Орловський В.Ф., Кириченко Н.М., Карпенко Л.І., Деміхова Н.В., Бабак В.П., Барсук В.І. Морфологічні ефекти застосування поліоксидонію у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки// Вісник СумДУ. Серія Медицина. – 2007. - № 2. – С. 180-183. (Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, провела клінічний огляд хворих, провела статистичну обробку результатів, підготувала матеріал до друку; проф. В.Ф. Орловським відредаговані висновки; доц. Л.І. Карпенко, ас. Н.В. Деміхова виконали морфологічні дослідження біоптатів; лікарі В.П. Бабак, В.І. Барсук виконали ендоскопічні дослідження та біопсію).

5. Кириченко Н.Н. Роль молекул адгезии и ИЛ-8 в клеточной инфильтрации слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки // Материалы I Всероссийской конференции „Физиология иммунной системы”, I Всероссийской конференции по иммунотерапии // Intern. J. Immunorehab. – Москва, 2003. - Т. 5, № 2. – С. 271-272.

6. Кириченко Н.Н. Применение полиоксидония в лечении язвы двенадцатиперстной кишки хеликобактерной этиологии // Матеріали XV зїзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С. 52.

7. Кириченко Н.М. Роль ІЛ-8 та молекул адгезії у прогнозуванні рецидиву пептичної виразки дванадцятипалої кишки // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології” / За ред. проф. Л.Я. Ковальчука. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 42-43.

8. Кириченко Н.М. Дослідження ІЛ-8 та ІЛ-4 у периферичній крові при дуоденальній виразці хелікобактерної етіології // ХИСТ. – 2004. – Вип. 5. – С. 27-28.

9. Кириченко Н.М. Вплив поліоксидонію на лімфоцити периферичної крові у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки хелікобактерної етіології // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини”. – Суми, 2006. – С. 128.

10. Орловський В.Ф., Кириченко Н.М., Гученко П.В. Ефективність комплексної терапії хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини”. – Суми, 2007. – С. 53. (Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, провела клінічний огляд хворих, провела статистичну обробку результатів, підготувала матеріал до друку, підготувала доповідь; проф. В.Ф. Орловським відредаговані висновки; лікар П.В. Гученко допомагав при підборі хворих).

11. Кириченко Н.М. Ефективність застосування поліоксидонію в лікуванні виразки дванадцятипалої кишки, зумовленою наявністю Helicobacter pylori // Матеріали науково-практичної конференції „Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб”. – Харків, 2007. – С. 66.