Анотація до роботи:

Соловйова А.Г. Системні порушення імунітету та цитокінів при бронхіальній астмі у дітей. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, на основі вивчення патогенетичної ролі цитокінів й оксиду азоту у взаємозв'язку з показниками клітинного, гуморального ланцюгів імунітету й фагоцитозу, функції зовнішнього дихання. Розроблений комплексний підхід оцінки тяжкості й прогнозу бронхіальної астми в дітей на основі систематизованих анамнестичних, загальноклінічних даних, показників специфічних і неспецифічних факторів захисту, а також медіаторів хронічного алергійного запалення (за рівнем прозапальних та протизапальних цитокінів, фактора адгезії й оксиду азоту в сироватці крові), що сприяло уточненню знань про патогенетичну роль останніх і можливості диференційованого підходу до призначення базисної терапії. У дітей до 12 років, хворих на бронхіальну астму, в періоді загострення зареєстровано підвищення рівнів прозапальних (ІЛ-1-в; ФНП-б) та протизапального (ІЛ-4) цитокінів в сироватці крові, ступінь яких залежав від тяжкості патологічного процесу. У дітей старше 12 років, хворих на бронхіальну астму, в періоді загострення зареєстровано підвищення рівня прозапальних (ІЛ-1-в; ФНП-б; ІЛ-6) та протизапальних (ІЛ-4; ІЛ-10; ІЛ-13) цитокінів, в сироватці крові, NO₂ ступінь якого також залежав від тяжкості патологічного процесу. Підвищення рівня фактору адгезії sICAM1 в сироватці крові зареєстровано лише у дітей до 12 років, хворих на середньотяжку бронхіальну астму. Встановлений та теоретично обґрунтований зв'язок імунних і неімунних механізмів розвитку захворювання. Підкреслено діагностичну цінність комплексу даних клінічних (кількість нападів протягом тижня, кількість нічних нападів протягом тижня, кількість днів на місяць без астми, виразність обструктивного синдрому), загальноклінічних досліджень (рівень нейтрофілів у периферичній крові, ШОЕ), біохімічних показників (білків гострої фази запалення) і медіаторів алергійного запалення (цитокіни й оксид азоту) для оцінки тяжкості плину бронхіальної астми в дітей. Показано необхідність застосування запропонованих медіаторів алергійного запалення, як специфічних критеріїв тяжкості й гостроти хронічного запального процесу при бронхіальній астмі. Обґрунтовано застосування цитокінового препарату – ронколейкіну – у комплексі базисної протизапальної терапії бронхіальної астми в дітей.

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове рішення наукового завдання – удосконалення діагностики й підвищення ефективності лікування бронхіальної астми в дітей за рахунок отриманих нових даних про формування й плин загострень її з урахуванням прозапальних (ІЛ-1-в; ФНП-б; ІЛ-6) та протизапальних (ІЛ-4; ІЛ-10; ІЛ-13) цитокінів, фактору адгезії sICAM й оксиду азоту сироватки крові, що з'явилося підставою для розробки схем і методів патогенетичної терапії із включенням цитокінових препаратів у період загострення захворювання.

2. У період загострення бронхіальної астми в дітей виявлене підвищення в сироватці крові рівней прозапальних та протизапальних цитокінів, фактору адгезії, ступінь яких перебуває в прямій залежності від тяжкості (ступеня) та давності захворювання, віку та статі дитини, характеру годування його на першому році життя, наявності обтяженої спадковості та супутньої патології.

3. Виявлені прямі кореляційні зв’язкі сильної (r= +0,9) і середньої (r= +0,6) сили рівнів цитокінів, фактору адгезії сироватки крові й добової лабільності бронхів указує на залежність гіперреактивністі бронхів від цитокінів та фактору адгезії сироватки крові.

4. Наявність сильних кореляційних зв’язків (r= -0,9) рівнів прозапальних та протизапальних цитокінів, фактору адгезії сироватки крові з показниками прохідності дрібних (МОШ₇₅) і середніх (МОШ₅₀) бронхів при відсутності кореляції з показниками прохідності великих (МОШ₂₅) бронхів указує на безпосередню участь цитокінів та фактору адгезії в формуванні периферічної обструкції в період загострення бронхіальної астми.

5. У період загострення бронхіальної астми в дітей виявлене підвищення рівня стабільного метаболіту (NO₂) оксиду азоту в сироватці крові, ступінь підвищення якого залежить від тяжкості загострення або супутньої патології, а встановлений взаємозв'язок підвищення рівня NO₂ у сироватці крові з іншими клітинними та гуморальними учасниками запалення, імунними й неімунними механізмами його розвитку, його медіаторами, з показниками функції зовнішнього дихання свідчить, що оксид азоту може розглядатися як медіатор запального процесу в бронхах.

6. Між показниками імунітету, рівнями прозапальних та протизапальних цитокінів, фактору адгезії, NO₂ у сироватці крові й функцією зовнішнього дихання встановлена кореляційна залежність, що указує на їх співучасть у патогенезі розвитку загострення бронхіальної астми в дітей.

7. Застосування ронколейкіну в комплексному лікуванні дітей із загостренням бронхіальної астми тяжкого ступеня характеризується позитивною динамікою плину захворювання через 6 днів терапії, що проявляється ліквідацією нічних і денних нападів, збільшенням кількості днів без нападів, достовірним поліпшенням функції зовнішнього дихання, зниженням рівня медіаторів запалення в сироватці крові.

8. При загостренні тяжкої бронхіальної астми в якості базисної терапії може розглядатися сполучене застосування інгаляційного кортикостероїда й ронколейкіну, що дозволяє ліквідувати загострення зі зменшенням добової дози фліксотиду в 2 рази.

Публікації автора:

1. Одинец Ю.В., Соловьева А.Г. Особенности изменения уровня некоторых цитокинов и фактора адгезии сыворотки крови при бронхиальной астме у детей // Врачебная практика.- 2006.- №4.- С. 95-102. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів в сироватці крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

2. Соловьева А.Г. Уровень оксида азота у детей, больных бронхиальной астмой // Врачебная практика.- 2006.- №5.- С. 9-12.

3. Одинец Ю.В., Соловьева А.Г. Сравнительная оценка эффективности ронколейкина в составе комплексной противовоспалительной терапии больных бронхиальной астмой в период обострения // Проблеми медичної науки та освіти.- 2006.- №4. - С.18 -22. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів в сироватці крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз).

4. Одинець Ю.В., Алексєєва Н.П., Соловйова А.Г. Імуномодулююча терапія у комплексному лікуванні бронхіальної астми у дітей // Перинатологія та педіатрія.– 2003. - №3. - С.80. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів та деяких показників імунітету в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

5. Одинец Ю.В., Соловьева А.Г. Нарушение уровня цитокинов при бронхиальной астме у детей // Тези матер. науково-практ. конф. „Особливості бронхіальної астми у дітей раннього віку (проблеми супутньої патології) 21-22 квітня 2004 р”.- Чернівці, 2004.- С.47-48. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, в залежності від тяжкості захворювання, статистичну обробку даних та їх аналіз).

6. Одинець Ю.В., Соловйова А.Г. Порушення рівня цитокінів крові при бронхіальній астмі у дітей // Тези матер. IV Всеукраїнської науково-практ. конф. «Питання імунології в педіатрії». -Ліки України. – 2004. - №9.- С.18-19. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

7. Одинец Ю.В., Алексеева Н.П., Соловьева А.Г. Современные методы диагностики и лечения тяжелой бронхиальной астмы у детей // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному стані. Матер. 11 з’їзду педіатрів України (7-10 грудня 2004р., Київ). – Київ,2004. –С.205. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів та деяких показників імунітету в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

8. Одинець Ю.В., Соловйова А.Г. Цитокіни і молекули адгезії при бронхіальній астмі у дітей // Тези матер. Всеукраїнської науково-практ. конф. «Актуальні питання дитячої алергології».-Запорожский медицинский журнал. - 2005. - №5. - С.130. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів та молекул адгезії в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

9. Соловьева А.Г. Цитокины и молекулы адгезии при бронхиальной астме у детей // Тези матер. Всеукраїнської науково-практ. конф. «Від фундаментальних досліджень до медичної практики».- Харків, 2005. - С.153. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів та молекул адгезії в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

10. Соловьева А.Г. Про- и противовоспалительные цитокины и фактор адгезии у детей, больных бронхиальной астмой // Тези матер. Всеукраїнської науково-практ. конф. «Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики».- Харків, 2006. - С.113. (Здобувач проводив дослідження рівня цитокінів та молекул адгезії в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз).