Анотація до роботи:

Пиндус Т.О. Тактика диференційованого лікування генералізованого катарального гінгівіту, що базується на ранній ідентифікації пародонтопатогенної мікрофлори. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Івано-Франківський державний медичний університет. – Івано-Франківськ, 2006.

Рання ідентифікація умовно-патогенних бактерій зубоясенної борозни дозволяє виділити за переважною етіологічною ознакою три групи хворих. З урахуванням видової приналежності мікроорганізмів уперше розроблені диференційовані схеми комплексного лікування генералізованого катарального гінгівіту. Використання їх у клініці дозволить провести цілеспрямовану корекцію ясенного біоценозу та імунологічних порушень, що сприяє оптимізації клінічних результатів лікування захворювання.

На основі узагальнення результатів клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень підтверджена доцільність використання при наявності змішаної стрептококової і стафілококової мікрофлори амоксиклаву, а в пацієнтів з інфекцією, асоційованою грибами роду Candida, – застосування амоксиклаву і пасти «Метрагіл-Дента». Доведена обґрунтованість включення пробіотиків на етапі завершення.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення й нове практичне рішення актуального питання стоматології – підвищення ефективності лікування генералізованого катарального гінгівіту на основі раннього виявлення етіологічної структури різних клінічних варіантів захворювання й розробка диференційованих схем їхнього комплексного лікування, що передбачають використання етіотропних антибактеріальних препаратів (хлоргексидину біглюконату, пасти «Метрагіл-Дента», «Парагель», амоксиклаву), імуномодулюючих (вітамінного комплексу «Тріовіт», поліоксидонію) і пробіотичних засобів (лактобактерину).

1. У хворих генералізованим катаральним гінгівітом зміни мікробіоценозу ясенної борозни проявляються зниженням вмісту облігатних бактерій (лактобактерій – у 2,2 рази; Str. viridans – у 1,5 рази; Str. salivarius – у 4,8 рази) поряд із підвищенням кількості патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (Str. sangvius – у 20,8 разів; Str. haemoliticus – у 43,1 рази; Peptostreptococcus – у 16,4 рази; Str. aureus – у 49,3 рази; Str. epidermidis – у 79,4 рази й грибів роду Candida – у 15,1 рази).

2. Рання ідентифікація видів, що заселяють ясенну еконішу, дозволяє визначити етіологічну структуру різних клінічних варіантів генералізованого катарального гінгівіту: стрептококова інфекція є причиною розвитку в'ялопротікаючого запального процесу в яснах; стафілококова – активації хронічного прояву захворювання з частими загостреннями; асоціанти грибів роду Candida зі стафілококами й стрептококами – торпідних, активно перебігаючих хронічних процесів у маргінальній частині ясен.

3. У хворих генералізованим катаральним гінгівітом стан місцевого гуморального й клітинного імунітетів визначається етіологічним фактором захворювання: найбільш виражена депресія показників імунітету виникає під впливом асоціантів грибів роду Candida зі стрептококами й стафілококами (зниження рівнів вмісту SIgА у 3,8 рази; фагоцитарної активності – у 2 рази; фагоцитарного числа – у 2,6 рази; фагоцитарного індексу – у 2,8 рази); помірна – стафілококової інфекції (при зменшенні параметрів SIgА – у 2,6 рази; фагоцитарної активності – у 1,7 рази; фагоцитарного числа – у 1,9 рази; фагоцитарного індексу – у 1,8 рази); низька – при стрептококовій інфекції (показники SIgА, фагоцитарна активність, фагоцитарне число і фагоцитарний індекс відповідають нижній межі умовної норми).

4. Рання ідентифікація збудників генералізованого катарального гінгівіту дозволяє визначити стратегію диференційованого призначення етіотропної й імуномодулюючої корекції, при використанні якої в комплексному лікуванні генералізованого катарального гінгівіту вдається досягти стійкого клініко-лабораторного видужання в 89,5% пацієнтів.

5. Порівняльна оцінка запропонованих схем лікування генералізованого катарального гінгівіту показала, що використання разом із етіотропною й імуномодулюючою терапією пробіотичного засобу лактобактерину у хворих генералізованим катаральним гінгівітом дозволяє істотно підвищити ефективність лікування, що виражається достовірним збільшенням числа осіб зі стабільним видужанням (на 15,8%) і з усунутим дисбіозом ясенної еконіші (у 89,5% хворих).

Публікації автора:

1. Пиндус Т.А. Аутофлора десневой борозды и ее роль в формировании различных клинических проявлений генерализованного катарального гингивита // Современная стоматология. – Киев. – 2004. – № 4. – С.13 – 15.

2. Мащенко И.С., Самойленко А.В, Пиндус Т.А. Особенности микробиоценоза зубодесневой борозды и обоснование принципов выбора антибактериальной терапии у больных генерализованным катаральным гингивитом // Вісник стоматології. – 2005. – № 2. – С. 45 – 48. Дисертанту належить збір матеріалу, його узагальнення та формулювання висновків, написання статті. Співавтори проф. А.В.Самойлено, І.С.Мащенко надавали консультативну допомогу при підготовці статті до друку.

3. Пиндус Т.О. Зміни в гуморальній та клітинній ланці місцевого імунітету у хворих на генералізований катаральний гінгівіт різної етіології // Современная стоматология. – 2005. – № 4. – С. 57 – 59.

4. Мащенко И.С., Самойленко А.В., Пиндус Т.А. Клинико-микробиологический и иммунологический статус генерализованного катарального гингивита и его коррекция // Вісник стоматології. – 2006. – №1. – С. 62 – 64. Дисертантом особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз результатів, написання статті. Співавтори проф. А.В.Самойлено, І.С.Мащенко надавали консультативну допомогу при підготовці статті до друку.

5. Пиндус Т.О. Особливості лікування хворих на генералізований катаральний гінгівіт // Медицина III-тисячоліття / Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 172 – 173.