На основі проведених досліджень розроблені теоретичні та методологічні основи побудови автоматизованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади, сукупність яких дозволила вперше вирішити важливу науково-прикладну проблему розробки концепцій, методологій та методів створення на основі прогресивних ІКТ автоматизованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та отримати практичні рекомендації для забезпечення створення АІАС в різних органах влади.
Вибір напряму досліджень, методи вирішення завдань, загальна методика проведення досліджень обґрунтовані аналізом ролі інформаційного простору в системі державного управління, функцій органів державної влади, особливостей забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади, основних засад автоматизації інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади.
Показано, що інформаційний простір слід розглядати як складний елемент системи державного управління, основний засіб в підготовці рішень. Найважливішими складовими системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади є інформаційні потоки, характерною рисою яких є їх масовість.
На відміну від відомих рішень запропоновано розглядати проблему побудови АІАС, виходячи з двох парадигм – відкритості влади та адаптивного органу влади, а також з позицій подальшої інтеграції АІАС в єдину державну систему на основі забезпечення ефективної інформаційної взаємодії як з системами інших органів влади, так і з підприємствами та громадянами в рамках системи “електронного урядування”. У зв’язку із цим визначено загальнодержавні передумови ефективності створення та подальшого функціонування АІАС, які полягають у тому, що АІАС мають стати елементами загальної електронної інформаційної інфраструктури країни, а вирішення проблем формування та розвитку інформаційного забезпечення органів влади неможливе без широкого застосування сучасних ІКТ, інтернет-технологій та розвитку національного сегменту Інтернету.
Проведений у даній роботі системний аналіз органа державної влади, розгляд його цілей, задач і функцій, класифікація АІАС органів влади, і на основі цих результатів створення комплексної моделі формалізації процесів державного управління на базі моделі інформаційних процесів, організації інформаційної взаємодії органів влади в умовах реального середовища, визначення універсальних моделей і методик, базових концептуальних підходів дозволяє забезпечити створення ефективних АІАС і має важливе теоретичне і практичне значення для концептуального синтезу АІАС для конкретних органів влади, при рішенні проблем вибору комплексу програмно-технічних засобів АІАС, оцінки інтенсивності інформаційного обміну, а також при вирішенні інших задач, зв’язаних з формуванням і розвитком зазначених систем. Сукупність цих результатів складає теоретико-практичне узагальнення щодо розробки основ побудови АІАС.
Принциповою відмінністю отриманих результатів від наявних досліджень є й те, що вони дозволяють забезпечувати адаптування АІАС, виходячи з тенденцій в перебудові системи державного управління, відкритості відносин суспільства і держструктур, забезпечення ефективності інформаційної взаємодії органів влади між собою та з суб’єктами суспільства, що має визначальне значення для ефективного функціонування органів влади.
В рамках подальшого розвитку концепції інформаційного менеджменту визначено, обґрунтовано та досліджено питання ефективності АІАС, яке зводиться до того, забезпечує інформаційною підтримкою вона чи ні сформульовану в органі влади політику виконавської обов’язковості, запропоновано відповідну алгебру, що враховує аспекти інформаційного навантаження системи.
У процесі вирішення проблеми отримано наступні наукові результати.
1. Доведено, що визначальним для побудови АІАС є розроблення структури інформаційного середовища органу влади, основ інформаційної взаємодії органів державної влади та створення системи інформаційних ресурсів органів влади.
2. Вперше запропоновано рішення щодо створення та забезпечення управління системами інформаційних ресурсів органів влади, їх інтеграції на основі використання геоінформаційних технологій, набули подальшого розвитку основні засади регламенту інформаційної взаємодії.
3. Вперше запропоновано основи нової теорії ситуаційного регулювання технологічних процесів в органі влади при автоматизованій обробці окремих інформаційних потоків. При цьому запропоновано формалізацію опису АІАС, яка базується на інтерпретації характеристик системи відповідними категоріями та термінами теорії множин та вищої алгебри. Запропоновано методологію дослідження специфіки інформаційного навантаження АІАС в стаціонарному режимі, яка відрізняється використанням експертних оцінок інтенсивностей надходження потоків документів.
4. Запропоновано підхід до адаптації структури АІАС розв’язуваним задачам, який засновано на відображенні моделі інтенсивності обробки потоків документів в відповідні формальні мережеві моделі, що дає можливість раціоналізації використання наявних системних ресурсів.
5. Запропонована класифікація відповідності АІАС категоріям задач, які мають місце при обробці інформаційних потоків для забезпечення розв’язування проблем прийняття рішень, яка відрізняється врахуванням особливостей пріоритетності та дисципліни їх обслуговування, що дає можливість визначити особливості інформаційного навантаження.
6. Вперше на основі моделей та методології формування понять на основі методології зростаючих пірамідальних мереж розроблено та теоретично обґрунтовано інформаційну модель АІАС, проведено класифікацію АІАС та отримано сукупність відповідних архітектурних рішень, запропоновано методологію формування видів забезпечень АІАС.
У зв’язку із цим в процесі вирішення розглянутої проблеми були розв’язані наступні задачі:
1. Розроблено та теоретично обґрунтовано концептуальну та інформаційну моделі АІАС.
2. Визначено архітектурні рішення АІАС з підвищеною ефективністю функціонування.
3. Для забезпечення визначення методологічних підходів до використання інформаційних технології в АІАС проведено порівняння отриманих рішень з відомими методиками створення інформаційно-аналітичних систем для управління підприємствами. Визначено основні вимоги до видів забезпечення АІАС, в першу чергу інформаційного забезпечення, аналітичної підсистеми, розглянуто підходи до побудови апаратного та програмного забезпечення основних складових АІАС, у тому числі телекомунікаційного забезпечення, захисту інформації та живучості системи.
4. Досліджено особливості застосування розроблених архітектурних рішень для вирішення практичних завдань при побудові окремих автоматизованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади України;
5. Подано обґрунтовані методичні рекомендації для застосування розроблених рішень в період формування АІАС в різних органах влади.
Практична значимість роботи полягає у тому, що науково обґрунтовано завершену методологію, що дозволяє проектувати, впроваджувати та розвивати АІАС для органів державної влади, а також інтегрувати їх до єдиної системи. Подані рекомендації по вибору типу структур для застосування розроблених архітектурних рішень для розв’язування завдань інформатизації органів державної влади країни. Запропоновані рішення стали основою для створення архітектурних рішень АІАС у семі органах влади України. Кожне з розроблених вирішень оцінюється сукупністю характеристик, що забезпечують переваги нових структур при розв’язуванні завдань інформатизації органів влади.
Розроблені архітектурні рішення впроваджено при побудові таких окремих автоматизованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади України, як ІАС Держкомзв’язку, Автоматизована система експортного контролю (АСЕК), Єдина Державна автоматизована паспортна система (ЄДАПС), Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), а також при розробці типової системи інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, складові якої впроваджено у Закарпатській, Дніпропетровській та Чернігівській облдержадміністраціях. Організаційно - функціональна структура систем, принципи інформаційної взаємодії структурних елементів, технологічні рішення відповідають основним архітектурним рішенням, що розроблені.
Таким чином, достовірність проведених досліджень і працездатність розроблених методів підтверджені експертною практикою. Проведений системний аналіз органа державної влади, розгляд його цілей, задач і функцій, класифікація АІАС органів влади, і на основі цих результатів визначення базових архітектур та їх структурних елементів мають важливе теоретичне і практичне значення для концептуального синтезу конкретних АІАС органів влади, при рішенні проблем вибору комплексу програмно-технічних засобів АІАС, оцінки інтенсивності інформаційного обміну, а також при рішенні інших задач, пов’язаних із формуванням і розвитком зазначених систем.
| 