Анотація до роботи:

Садеков Д.Р. Токсиколого-гігієнічна оцінка гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря населених місць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена токсиколого-гігієнічній оцінці гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря населених місць.

Дано гігієнічну оцінку технологічного процесу одержання гумату амонію, виявлено умови утворення і поширення гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря.

Встановлено характер біологічної дії гумату амонію при гострому та інгаляційному надходженні, інтенсивність і спрямованість змін показників функціонального стану організму тварин при хронічному інгаляційному надходженні даної речовини в організм теплокровних тварин.

Вивчено стан здоров'я населення, що проживає в районі впливу викидів заводу по виробництву гумату амонію.

Науково обґрунтовано гранично допустиму концентрацію гумату амонію в атмосферному повітрі населених місць.

На підставі отриманих результатів досліджень розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і повітряного басейну в районі розташування заводу по виробництву гумату амонію.

У дисертації подано гігієнічну оцінку технологічного процесу одержання гумату амонію, визначено умови утворення, надходження і поширення його в повітряному басейні населених місць, вивчено характер біологічної дії гумату амонію при гострому і хронічному інгаляційному впливі на організм тварин, дано оцінку здоров’я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву гумату амонію, науково обґрунтовано гігієнічні регламенти гумату амонію в атмосферному повітрі населених місць та розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища.

1. Підприємства по виробництву ГА, технологічні процеси яких пов'язані з переробкою великого обсягу бурого вугілля з подальшою обробкою розчинами аміаку, через недостатньо ефективне очищення є джерелами надходження шкідливих викидів в атмосферу, кількість яких може сягати 5-7% від обсягу сировини.

2. В атмосферному повітрі навколо підприємства по виробництву ГА зі збільшенням відстані максимально разові концентрації зменшувалися. При цьому відсоток разових проб з концентраціями вище ГДК на відстані до 1000 м для завислих речовин склав 29,8%, для аміаку – 33,3%, на відстані 2000 м – 8,8% і 11,5%, відповідно.

Максимальні середньодобові, середньомісячні і середньорічні концентрації зазначених речовин також знижувалися, залежно від відстані до підприємства по виробництву ГА. Ступень забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження за ступенем небезпечності в першій зоні характезується як небезпечний (кратність перевіщення ГДЗ 5,1), а у другій – як помірно небезпечний (кратність перевіщення ГДЗ 3,2).

3. Встановлено ЛД₅₀ гумату амонію при внутрішньошлунковому введенні – 7580±102,0 мг/кг (4 клас небезпеки). Провідними ознаками гострого отруєння є однотипні зміни, що проявилися як порушення функціонального стану дихальної, нервової, серцево-судинної системи і слабко вираженою сенсибілізуючою дією. Дана речовина чинить виражену місцево-подразливую і шкірно-резорбтивну дію, ступінь якої зростає зі збільшенням дози речовини. Досліджувана речовина позбавлена кумулятивної здатності.

4. При хронічному інгаляційному впливі в концентраціях 1,50 і 0,45 мг/м³ гумату амонію властива політропна дія, він здатний викликати функціональні зміни з боку ЦНС, крові, ферментативних систем, паренхіматозних органів; зі збільшенням терміну впливу даної речовини зазначені зміни в організмі тварин істотно зростали.

5. Дія гумату амонію в концентрації 1,50 мг/м³ призводить до порушень процесів сперматогенезу, що проявилися збільшенням каналець зі злущуваним епітелієм (на 9,3%), кількості патологічних форм сперматозоїдів (на 58%), зниженням їх осмотичної резистентності. Вплив аерозолю ГА на цьому рівні проявився змінами репродуктивної функції тварин, відхиленнями в розвитку ембріонів, балансі біохімічних процесів морфологічних і морфометричних порушень в організмі тварин.

6. Поріг хронічної інгаляційної дії ГА (0,45 мг/м³), встановлений відносно загальнотоксичного, ембріотоксичного, гонадотоксичного та алергенного ефектів практично збігається, тому можна рекомендовати середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК_с.д.) в атмосферному повітрі населених місць для ГА на рівні 0,05 мг/м³.

7. Рівні захворюваності населення в І зоні (15240), у 1,4 рази вище, ніж в ІІ зоні (10250) і в 1,5 рази вище показників контрольної групи (9860,0 на 10000 населення). У структурі захворюваності населення найбільшу питому вагу складають хвороби органів дихання (40,7%), органів травлення (11,4%), шкіри й підшкірної клітковини (6,9%), кістково-м'язової системи й сполучної тканини (6,3%), нервової системи й органів чуття (4,9%), системи кровообігу (4,7%). Наступними в структурі хвороб є інфекційні й паразитарні хвороби, ендокринної системи, порушення обміну речовин й імунітету, новоутворення.

Захворювання серед населення міста „Я” має чітко виражену залежність: чим вище концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, тим частіше хворіють люди, що підтверджується коефіцієнтом еластичності.

Встановлено кореляційний зв'язок між показниками забруднення повітря (ПЗ) і рівнем загальної захворюваності населення й окремих класів хвороб (r=0,4-0,86).

8. Розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і повітряного басейну в районі розташування заводу по виробництву ГА, які впроваджено органами практичної охорони здоров'я (Краматорська міська санітарно-епідеміологічна станція, Донецька обласна санітарно - епідеміологічна станція), проектною організацією (ТОВ „Проект-Маркет”), на підприємстві по виробництву гумату амонію (ТОВ Агрофірма „Гермес”, м. Краматорськ).

Публікації автора:

1. Садеков Д.Р. Биологическое действие гумата аммония на организм экспериментальных животных // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. – Вып. 2, Т. 2. – Донецк, 1998. – С. 134-137.

2. Морфофункциональная оценка влияния регулятора роста растений гумисола на организм экспериментальных животных / Ермаченко Т.П., Садеков Д.Р., Котов В.С., Ермаченко А.Б., Пономарёва И.Б. // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, № 2 (Приложение). – С. 90-92. Здобувачем проаналізовано матеріал патоморфологічних досліджень, зроблено та обґрунтовано висновки.

3. Садеков Д.Р. Оценка иммунологического состояния организма экспериментальных животных при хроническом ингаляционном воздействии гумата аммония // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Вип. 7, Т. 1. – Донецьк, 2003. – С. 134-138.

4. Ермаченко А.Б., Садеков Д.Р. Гигиеническое регламентирование гумата аммония в атмосферном воздухе населенных мест // Гігієна населених місць. – Вип. 44. – К., 2004. – С. 66-70. Здобувачем проведено аналіз даних щодо обґрунтування ГДК _с.д. гумату амонію в атмосферному повітрі населених місць, зроблено та обґрунтовано висновки.

5. Гигиеническое нормирование гумата аммония в атмосферном воздухе населенных мест / Данилик М.М., Ермаченко А.А., Йорк Э.В., Садеков Д.Р. // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1998 . – Т. 2, № 1. (3) (Приложение). – С. 25.

6. Ермаченко А.Б., Ермаченко Т.П., Садеков Д.Р. Гигиеническая оценка гонадотоксического действия гумата аммония при воздействии на организм // Вопросы здравоохранения Донбасса. – Вып. 2, Т. 2. – Донецк, 1998. – С. 36-40.

7. Садеков Д.Р., Йорк Э.В. Токсикологическая характеристика и гигиеническое регламентирование аммиаксодержащих соединений в атмосферном воздухе населенных мест // Вопросы здравоохранения Донбасса. – Вып. 2, Т. 2. – Донецк, 1998. – С. 115-117.

8. Садеков Д.Р. Общетоксическое действие гумата аммония при хроническом ингаляционном поступлении в организм белых крыс // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1999.–Т. 3, № 2. (Приложение). – С. 33.

9. Садеков Д.Р. Гигиеническое нормирование аммиаксодержащих соединений в атмосферном воздухе населенных мест // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2000. –Т.4, №1 (Приложение). – С. 23-24.

10. Садеков Д.Р. Вопросы гигиенического регламентирования аммиаксодержащих соединений в атмосферном воздухе населенных мест. «Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании»: Материалы регион. науч–практ. конф. г. Макеевка, МЭГИ (12-13 апреля 2001 г.). – Макеевка: МЭГИ, 2001. – С. 61-62.

11. Эколого-гигиеническая оценка гуматов как загрязнителей окружающей среды / Д.Р. Садеков, А.Б. Ермаченко, И.Б. Пономарёва, Т.П. Ермаченко // Бизнес, экология, здоровье: Материалы Международ. науч.-практ. конф. (30 ноября 2001 г.). – Донецк, 2001. – С. 84-85.

12. Некоторые особенности биологического действия гумата аммония / А.Б. Ермаченко, Т.П. Ермаченко, И.Б. Пономарёва, Д.Р. Садеков, В.С. Котов // VIII наук-методич. конф.: «Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах»: Зб. наук. праць (17–19 вересня 2002 р.). – Одеса, 2002. – С. 53-55.

13. Садеков Д.Р. Возможные отдаленные последствия рострегулирующих соединений на организм животных и окружающую среду // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2002-2003 рр.: Зб. наук. праць – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 59-60.

14. Гігієнічна характеристика стану навколишнього середовища у районах розміщення виробництва гумату амонію / Д.Р. Садеков, О.Б. Єрмаченко, В.С. Котов, О.А. Дмітренко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матер. наук -практ. конф. (21-22 квітня 2005 р.). – Київ, 2005. – С. 27-28.