У дисертації представлено і вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в систематизованому розв'язанні теоретичних та практичних питань впровадження і функціонування бюджетування, як ефективного напрямку удосконалення управління на вітчизняних вугледобувних підприємствах. Основні результати досліджень, виконаних в дисертаційній роботі, полягають в наступному: 1. Адаптивність та ефективність впровадження бюджетування у вітчизняних умовах може бути підвищена за рахунок зведення в єдиний баланс потоків, ув'язаних з формуванням доходів і витрат, а також закріплення бюджетів за підрозділами в умовах комплексного планування виробництва продукції, матеріально-технічного і кадрового забезпечення. При цьому, найбільш значущим елементом бюджетування є бізнес-прогноз, на підставі якого стратегія підприємства вивіряється на відповідність макроекономічним показникам розвитку держави та галузі. 2. Відповідно ознак бюджету головними завданнями бюджетування мають бути плани формування та використання фінансових ресурсів підприємства, економічна оцінка (аналіз) коштів, які має у своєму розпорядженні підприємство та збалансування (прогноз та оптимізація) доходів і витрат підприємства відповідно до їх джерел надходження і напрямків витрат 3. Логічна схема побудови трирівневої бюджетної моделі підприємства на відміну від існуючих повинна передбачати наявність трьох контурів бюджетного планування: стратегічного (на базі управління вартістю підприємства, визначення вартості гудвіл та прогнозування ризиків), тактичного (на базі управління прибутком підприємства, нормування втрат від чинників прямої та непрямої дії й оперативного (управління виробничою програмою і визначення операційних ризиків). Це дає можливість здійснювати оптимізацію та збалансування бюджетної моделі за відповідними трьома цільовими критеріями з урахуванням обмежень за ризиками та потенційними втратами 4. Сьогодні конкурентні переваги набагато важче придбати за рахунок ефективного фінансового менеджменту і інвестицій у фізичні активи і провідні компанії вкладають все більше засобів в інтелектуальний капітал, про що свідчать дані досліджень про зміну частки нематеріальних активів у вартості підприємств провідних галузей промисловості країн світу. Враховуючи ці тенденції доцільно використання чинника ефективності бюджетної моделі підприємства на основі його ринкової вартості з урахуванням гудвілу. 5. Відповідно до специфіки умов діяльності вугледобувних підприємств запропоновано класифікацію чинників, що впливають на параметри і логічну схему побудови бюджетної моделі. Зокрема до них доцільно віднести: умови управління галуззю, утворення цін на вугілля, ступінь державної підтримки, соціальні й екологічні наслідки реструктуризації галузі. А також необхідно враховувати вплив, зумовлений внутрішніми чинниками та чинниками прямої та непрямої дії. 6. Розроблено економіко математичну модель системи бюджетування підприємства, яка на відміну від існуючих дозволяє приймати управлінські рішення на основі оптимізації цільових функцій вартості підприємства, маржинального прибутку й обсягу видобутку вугілля, логічно поєднаних в єдиному управлінському контурі 7. Результатами використання трирівневої бюджетної моделі є створення необхідної інформаційно-аналітичної бази для бюджетного управління підприємством та підвищення ступеня об'єктивності при плануванні й оцінці ефективності управлінських рішень за рахунок оперативного коригування завдань бюджетного управління, а також формування в стратегічному контурі бюджету системи вартісного аналізу підприємства як об'єкту інвестування. 8. Визначено, що бюджетна модель діяльності вугільних шахт може бути реалізована лише тоді, коли підприємство має кошти для реалізації інноваційних програм а основу ключових параметрів бюджетної моделі складає збалансована система показників стратегії розвитку галузі та фінансових показників стратегії окремого підприємства. 9. Збільшення обсягів реалізації продукції не завжди впливає на оціночну ринкову вартість підприємства, а також на ринкову вартість гудвілу, що підтверджує необхідність урахування в бюджетному процесі коштів, які зумовлюють наявність екстраординарного прибутку (збитку). Останнє забезпечується впровадженням стратегічного контуру бюджетування, побудованому на критерії ефективності - зростанні ринкової вартості підприємства. Для умов ВАТ „Павлоградвугілля" розроблено систему показників, що забезпечує контроль бюджетного процесу на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях. |