Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. – Інститут онкології АМН України. Київ, 2007.
Дисертація присвячена обґрунтуванню можливості застосування комплексного ультразвукового дослідження, зокрема, допплерографічних показників кровоплину в судинах гепатобіліарної зони для контролю перебігу хронічного гепатиту (ХГ) та цирозу печінки (ЦП). Методика дослідження поєднує традиційну ехографію, імпульсну допплерографію, кольорове та енергетичне допплерівське картування.
В основу роботи покладені результати обстежень 107 хворих з ХГ і ЦП та 40 практично здорових осіб різних вікових груп.
Систематизовані допплерографічні показники кровоплину в судинах гепатобіліарної зони в нормі. Встановлені допплерографічні прояви ХГ: збільшення діаметра артеріальних та венозних судин, прискорення в них кровоплину з максимальними показниками в активній фазі процесу. Виявлені ранні допплерографічні ознаки ЦП: збільшення пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей артеріального кровоплину, індексу резистентності (RI) понад 0,72 у загальній печінковій артерії. Для прогресування ЦП характерним є: зниження середньої лінійної і об’ємної швидкостей у ворітній і печінкових венах та збільшення RI в інтраренальних артеріях. Виділено п’ять основних типів портальної гемодинаміки кровообігу та доведено, що з наростанням портальної гіпертензії та з розвитком декомпенсації достовірно збільшується кількість їх гіпо- і псевдонормокінетичних форм. Встановлено зростання допплерографічних показників гемодинаміки, що залежить від важкості перебігу ХГ, ЦП та досягає максимуму при ЦП клас В за Чайльдом-Пью без асциту, із можливим зниженням внаслідок розвитку асциту і переходу захворювання в клас С.
Для оцінки ефективності консервативної терапії ХГ запропоновані швидкісні допплерографічні показники кровоплинку в черевному стовбурі та в усті селезінкової артерії.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в визначенні можливості застосування допплерографічних показників кровоплину в судинах гепатобіліарної зони для контролю перебігу хронічного гепатиту та цирозу печінки. Науково обґрунтовано ефективність комплексного ультразвукового дослідження з використанням кольорового і енергетичного допплерівського картування, імпульсної допплерографії у діагностиці, прогнозуванні перебігу захворювання та оцінці результатів лікування.
Нормальним допплерографічним показникам кровоплину в судинах гепатобіліарної системи дорослих осіб вікові відмінності не притаманні (р>0,05). Існує статева відмінність гемодинамічних показників (найбільш виражені для селезінкового судинного індексу, р<0,05) на протязі селезінкової артерії у нормі, яка зникає при хронічних дифузних захворюваннях печінки.
Основними допплерографічними проявами хронічного гепатиту є: збільшення діаметра артеріальних та венозних судин, прискорення в них кровоплину з максимальними показниками в активній фазі процесу. Достовірним критерієм активного перебігу хронічного гепатиту за даними УЗ-дослідження у В-режимі є потовщення хвостатої частки печінки понад 3,5-4,0 см (р<0,05).
Для оцінки ефективності консервативної терапії хронічного гепатиту пропонується використовувати швидкісні допплерографічні показники кровоплину у черевному стовбурі та селезінковій артерії у ділянці устя.
Ранніми допплерографічними проявами цирозу печінки є: збільшення пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей артеріального кровоплину, індексу резистентності понад 0,72 у загальній печінковій артерії. Для прогресуючого перебігу цирозу печінки, крім типової ультразвукової картини у В-режимі, яка характеризується зменшенням розміру часток печінки, наростанням бугристості контуру, компенсаторною гіпертрофією хвостатої частки від 29% випадків при цирозі печінки класу А до 46% при цирозі печінки класу С, притаманні такі допплерографічні ознаки: зниження середньої лінійної та об’ємної швидкостей у ворітній і печінкових венах, збільшення індексу резистентності в інтраренальних (міждольових) артеріях при декомпенсації.
З наростанням важкості перебігу цирозу печінки з основних п’яти типів портальної гемодинаміки кровообігу збільшується кількість випадків із гіпо- та псевдонормокінетичними типами (p<0,01) . Гіпокінетичний – зареєстрований у 100% випадків при цирозі печінки класу В із транзиторним та у 26,7% випадків при цирозі печінки класу С із рефрактерним асцитом. Псевдонормокінетичний тип простежений у найбільш важких хворих при цирозі печінки класу С (73,3%).
Найбільш репрезентативними в діагностиці хронічного гепатиту та цирозу печінки є такі базові гемодинамічні показники: діаметр ворітної і селезінкової вен, черевного стовбура; об’ємна швидкість у ворітній, селезінковій та правій печінковій венах; середня лінійна швидкість у ворітній вені; пікова систолічна та кінцева діастолічна – у черевному стовбурі. Зміни пульсаційного індексу на різних рівнях судинного русла є різноспрямованими та малопереконливими, а індекс резистентності – малоінформативним як у діагностиці хронічних дифузних захворювань печінки, так і в оцінці активності процесу.
При аналізі характеру змін допплерографічних показників гемодинаміки у хворих виявлено їх зростання залежно від виду та важкості перебігу хронічного гепатиту та цирозу печінки. Вони досягають максимуму при цирозі печінки класу В без асциту з можливим зниженням внаслідок розвитку асциту і переходу у клас С за Чайльдом-Пью. Встановлена аналогічна закономірність кореляційних зв’язків із найбільшою кількісною залежністю при цирозі печінки класу В без асциту.
У діагностиці хронічного гепатиту та цирозу печінки серед спеціалізованих допплерографічних індексів найбільш показовими є ворітно-селезінковий венозний і печінковий судинний, і меншою мірою – конгестивний та селезінковий судинний у ділянці устя і воріт. При прогресуванні захворювання показники ворітно-селезінкового венозного та печінкового судинного індексів зменшуються, а конгестивного та селезінкового судинного – збільшуються.
Публікації автора:
Калимон О.Р. Ультразвукова допплерографія в діагностиці гострих, хронічних гепатитів та цирозу печінки // Променева діагностика, променева терапія. – 2005. – № 3. – С. 35–39.
Зубов О.Д., Калимон О.Р. Роль ультразвукового дослідження в діагностиці хронічних гепатитів // Променева діагностика, променева терапія. – 2006. – № 1. – С. 27–30.
(Особистий внесок дисертанта: проведені добір та сонографічне обстеження хворих на хронічний гепатит;проаналізована діагностична ефективність ультразвукового методу.)
(Особистий внесок дисертанта: проведені добір, комплексне ультразвукове обстеження хворих на цироз печінки, статистична обробка та аналіз отриманих даних, оформлена робота.)
Медведєв В.Є., Калимон О.Р. Ультразвукова допплерографія в діагностиці синдрому портальної гіпертензії у хворих з цирозом печінки // Променева діагностика, променева терапія. – 2006. – № 3. – С. 15–21.
(Особистий внесок дисертанта: виконана клінічна частина роботи – обстеження пацієнтів, вивчення та характеристика типів портальної гемодинаміки у хворих на цироз печінки з урахуванням синдрому портальної гіпертензії. Проаналізовано літературні дані, отримані результати та оформлена робота.)
Медведєв В.Є., Калимон О.Р. Допплерографічні показники гемодинаміки гепатобіліарної системи на різних стадіях розвитку хронічних дифузних захворювань печінки // Матеріали конгресу радіологів України УКР’2006: (Наук. ст. та тези). – Опубл.: Променева діагностика, променева терапія. – К., 2006. – С.93–96.
