В узагальненому вигляді результати дисертаційного дослідження полягають в розробці та науковому обґрунтуванні теоретичних засад управління розвитком діяльності промислових підприємств, а також методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення його ефективності. В результаті проведених досліджень були зроблені такі висновки та рекомендації. 1. Аналіз теоретичних підходів щодо визначення сутності, особливостей та тенденцій розвитку промислових підприємств в умовах формування ринкових відносин дозволив запропонувати уточнене визначення сутності категорій “гнучкість” та “рівень гнучкості”; описати тенденції, які обумовлюють можливості підвищення рівня гнучкості промисловими підприємствами і, як наслідок, удосконалення управління розвитком діяльності промислових підприємств. 2. У дисертаційному досліджені узагальнено теоретичні підходи до визначення комплексу фінансово-економічних та технічних показників розвитку підприємств, у складі якого окремо оцінювалися фінансові показники: активи підприємства по балансу, власні засоби, обсяг продаж, чистий прибуток, частка прибутку, яка направляється на освоєння нових виробів для ринку; та технічні показники: середній період підготовки й освоєння нових виробів, середній період перебування виробів у виробництві й реалізації, номенклатура виробів. За допомогою фінансово-економічних показників визначалася величина засобів, які спрямовуються на передпроектну підготовку, проектування й освоєння виробництва нових виробів. За допомогою технічних показників – технічна здатність підприємства до освоєння в поточному періоді нових виробів, необхідних ринку в наступні періоди. 3. Процес управління розвитком діяльності промислових підприємств здійснюється насамперед у внутрішньому середовищі, яке піддається найбільш активному регулюванню з боку самого підприємства, тому ефективне управління внутрішнім середовищем підприємства дозволяє досягти високого рівня гнучкості. З метою вивчення впливу внутрішніх факторів на діяльність промислового підприємства проаналізовано та доповнено підходи до формування політики антикризового управління підприємством в умовах перехідної економіки. 4. Основними чинниками вдосконалення підготовки організації виробництва на промислових підприємствах України є резерви розвитку; вони є потенційними, не використаними в конкретних умовах можливостями розвитку виробництва і його інтенсифікації за рахунок вдосконалення організації виробництва, праці і управління. Використання резервів прискорення підготовки виробництва повинно забезпечити скорочення періоду розробки, освоєння і впровадження у виробництво нових видів продукції. 5. Для діагностики ефективності управління розвитком діяльності промислових підприємств запропоновано використовувати методику оцінки розвитку підприємств, яка включає до свого складу систему взаємозалежних фінансово-економічних та технічних показників. Вона, на відміну від існуючих, що оцінюють фінансово-економічний розвиток промислового підприємства лише на основі розрахунку показників рентабельності, обігу та фінансових важелів, дозволяє визначити не тільки фінансово-економічний, а і технічний розвиток за допомогою використання показника здатності підприємства до відновлення. Останній оцінює потенціал підприємства щодо здатності освоїти за певний період часу розрахункову кількість нових виробів. Результатом оцінки даного показника є рівень технічної здатності підприємства переналагоджуватися на випуск нових виробів без істотних структурних змін. Оцінка діяльності досліджуваних у дисертації промислових підприємств за допомогою показника здатності до відновлення виявила їх низьку технічну здатність до освоєння нових виробів. 6. Наукова обґрунтованість рішень у галузі управління розвитком підприємства значною мірою залежить від урахування комплексу принципів організації прискореного освоєння нових виробів, основними з яких є: інтеграція розробників, виробників і споживачів; готовність виробництва до освоєння; гнучкість виробництва; комплексність освоєння. Використання даних принципів дозволяє без великих втрат припиняти випуск застарілих виробів, які втратили необхідний техніко-економічний рівень, конкурентоспроможність і попит. З метою забезпечення високого техніко-економічного рівня створюваної продукції необхідно організувати роботу за визначенням і досягненням оптимальних технічних параметрів і економічних показників конкретних виробів. Одним із найважливіших напрямків підвищення ефективності управління розвитком діяльності промислових підприємств України є застосування в процесі підготовки виробництва функціонально-вартісного аналізу (ФВА). У процесі ФВА виявляються можливості зниження додаткових витрат і створення конструкцій високої якості з витратами, які наближаються до рівня цільових. |