Анотація до роботи:

Києнко З.Б. Урожайність та якість картоплі нових сортів залежно від норм мінеральних добрив та регулятора росту потейтину на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. - Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, Біла Церква, 2004.

Дисертаційна робота присвячена актуальному питанню - оптимізації росту та розвитку рослин картоплі нових сортів шляхом застосування різних норм мінеральних добрив як без потейтину так і при комплексній їх дії з метою вдосконалення сортової технології вирощування продовольчої картоплі.

Рекомендовано оптимальні норми добрив у поєднанні з потейтином та без застосування цього регулятора росту, які сприяють оптимізації росту та розвитку, фотосинтетичної діяльності, формуванню максимальної урожайності екологічно чистих і біологічно повноцінних бульб властивих конкретному сорту картоплі.

Обґрунтовано економічну та біоенергетичну ефективність вирощування картоплі нових сортів при різних нормах мінеральних добрив та застосування регулятора росту потейтину. Приведено оптимальні норми внесення мінеральних добрив під картоплю нових сортів.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у встановленні закономірностей формування урожайності і якості бульб картоплі нових сортів Серпанок, Фантазія, Слов’янка та Тетерів, занесених до Державного реєстру сортів рослин України, яка вирішена шляхом застосування різних норм мінеральних добрив, регулятора росту рослин потейтину та їх комплексної дії на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся України.

1. Потенціальна урожайність картоплі та її якість генетично обумовлена особливістю сорту. Вона реалізується через поєднання оптимального листкового індексу і чистої продуктивності фотосинтезу. В умовах бідних поживними речовинами дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів, одним з головних факторів формування фотосинтетичної діяльності рослин є оптимізація живильного режиму ґрунту та інших заходів, що регулюють ріст та розвиток рослин.

2. Встановлено, що кращий рівень живлення рослин основними мінеральними елементами нових сортів картоплі Серпанок, Фантазія, Слов’янка, Тетерів, при вирощуванні їх по типовому попереднику - озимій пшениці, забезпечувала норма мінеральних добрив N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ . Під їх дією значно зростала висота рослин, площа листків, збільшувалася кількість бульб під рослиною та середня маса однієї бульби і покращувався їх фракційний склад.

Такий рівень мінерального живлення забезпечував високу продуктивність фотосинтезу. Залежно від сорту картоплі вона становила 307 – 396 кг/га сухої речовини за добу. Завдяки цьому приріст урожаю бульб досяг в середньому в залежності від сорту 9,2 – 14,8 т/га.

3. Провідна роль в отримані високої урожайності картоплі належить сорту. При оптимальній нормі добрив N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ найвищу урожайність в середньому за три роки забезпечив сорт Слов’янка - 38,6 т/га, Тетерів - 29,9 т/га, Серпанок - 29,3 т/га, і Фантазія – 26,1 т/га. У сприятливі за гідротермічним коефіцієнтом роки урожайність бульб була вищою залежно від сорту картоплі на 2,6 – 3,8 т/га.

4. Позитивний вплив на урожайності картоплі мала обробка садивних бульб регулятором росту потейтином. Під його впливом урожайність зросла в середньому за три роки залежно від сорту картоплі на 2,3 – 2,8 т/га. Ефективність цього препарату визначилася групою стиглості сортів та нормою добрив. У сортів ранньостиглої та середньоранньої групи на фоні N₆₀P₆₀K₉₀ приріст врожаю становив 1,8 – 1,9 т/га, а на фоні N₉₀P₉₀K₁₂₀ відповідно 1,6 – 1,5 т/га. Середньостиглі та середньопізні сорти забезпечили приріст врожаю тільки на фоні N₆₀P₆₀K_90. Подальше зростання агрохімічного фону не позначилося на ефективності потейтину.

5. На формування урожайності сортів картоплі значний вплив мали погодні умови періоду вегетації рослин, сукупна дія яких найкраще характеризується величиною гідротермічного коефіцієнта (ГТК). За цим показником найкращі метеорологічні умови були у 2003 році (ГТК=1,2), а найгірші у 2002 році (ГТК=0,8). Відповідно урожайність бульб по названих роках була вищою залежно від сорту картоплі на 3,4 – 6,4 т/га, а при застосуванні добрив та потейтину 4,6 – 8,9 т/га на максимальному агрохімічному фоні.

6. Біохімічний склад картоплі та її якість визначався сортом картоплі, та умовами вирощування. Найвищий вміст сухих речовин спостерігався у сортів Фантазія і Тетерів 25,5 – 25,8% , а найменший у Слов’янки – 20%. Вміст крохмалю по названих сортах відповідно – 18,3; 16,9; 13,5%. Під впливом добрив, особливо максимальної їх норми, вміст сухих речовин в бульбах картоплі зменшувався в середньому за три роки залежно від сорту картоплі на 1,5 – 2,1%, крохмалю на 1,0 – 1,9%, вміст сирого протеїну та білка зростав відповідно на 0,37 – 0,83 та 0,26 – 0,33 абсолютних процента.

7. Підвищення збору основних сполук, якими визначається цінність картоплі як по окремих роках досліджень, так і в середньому за три роки спостерігався при максимальній у досліду нормі добрив. Залежно від сорту картоплі приріст збору сухих речовин становив 16,0 – 23,2 ц/га, крохмалю 10,5 – 14,8 ц/га, сирого протеїну 337 – 696 кг/га. Потейтин не мав помітного впливу на кулінарні якості бульб. Збір основних сполук як і їх вміст визначався сортом і умовами вирощування. В середньому за три роки найбільший збір сухих речовин забезпечив сорт Тетерів на максимальному агрохімічному фоні N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ - 72,6 ц/га, збір крохмалю 46,7. Потейтин не позначився на якості бульб, але завдяки підвищенню урожайності він сприяв підвищенню збору цих сполук.

8. Умови вирощування, насамперед живильний режим ґрунту, мали вплив на накопичення в бульбах шкідливої для здоров’я людини нітратної форми азоту. В 2003 році вміст нітратів залежно від сорту картоплі був вищим на 12 – 13 мг/1 кг сирої маси бульб ніж у 2002 році. Потейтин не мав суттєвого впливу на накопичення нітратів. Максимальна кількість спостерігалася в бульбах картоплі вирощених на максимальному агрохімічному фоні - N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ .

9. Кулінарні якості картоплі такі як смак варених бульб, ферментативне та не ферментативне потемніння їх м’якушу визначалися як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Найкращі смакові якості мали бульби сорту Тетерів – 7,8 бала, в середньому за три роки, а найгірші Слов’янка – 4,9 бала. Добрива сприяли погіршенню смакових якостей бульб. На максимальному агрохімічному фоні він був гіршим в середньому за три роки залежно від сорту картоплі на 1,0 – 1,2 бали. При цій нормі добрив зростало також ферментативне і не ферментативне потемніння.

10. Вирощування нових високоінтенсивних сортів картоплі є економічно і енергетично доцільним заходом. Рівень рентабельності залежно від сорту картоплі становив 64,4 – 110,3% при собівартості 1 тони бульб – 365 – 333 грн. При внесені мінеральних добрив з розрахунку N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ економічні показники значно покращилися. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності був теж відносно високим 1,15 – без застосування добрив, та 1,50 – при внесені максимальної норми добрив. Застосування потейтину підвищували економічну та біоенергетичну ефективність вирощування сортів Серпанок, Фантазія, Слов’янка та Тетерів. Комплексне застосування добрив та потейтину сприяло незначному підвищенню коефіцієнта енергетичної ефективності.

Рекомендації виробництву

1. В умовах Полісся України на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах в господарствах слід вирощувати картоплю трьох – чотирьох сортів з різними біологічними особливостями, різних груп стиглості з метою максимального використання ґрунтових і агрокліматичних умов для формування високої урожайності бульб з хорошими показниками їх якості. Виробництву слід широко використовувати картоплю нових сортів: ранньостиглий Серпанок, середньоранній Фантазія, середньо- стиглий Слов’янка та середньопізній Тетерів.

2. Для отримання високої урожайності бульб на рівні 30 – 40 т/га з належною їх якістю нових високоінтенсивних сортів, що позитивно реагують на застосування високого агрохімічного фону, необхідно вносити мінеральні добрива із розрахунку N₁₂₀P₉₀K₁₅₀ , що дозволить картоплі цих сортів реалізувати свою продуктивність.

При обробці садивних бульб 0,23% водним розчином потейтину кращий ефект проявляється :

у ранньостиглих сортів на фоні N₉₀P₉₀K₁₂₀ ;

у середньостиглих і пізньостиглих сортів на фоні N₆₀P₆₀K₉₀.

Публікації автора:

1. Власенко М.Ю., Вельямінова-Зернова Л.Д., Кононенко 0.1., Києнко 3.Б. Оцінка господарсько цінних і споживчих якостей нових сортів картоплі //Аграрні вісті.-Біла Церква, 2002.-№1.- с. 13-14.

(Дисертант зібрав матеріал, провів статистичну обробку та аналіз результатів досліджень. Частка участі дисертанта в роботі - 50%).

2. Власенко М.Ю., Жук Т.М., Києнко З.Б. Вплив рівня мінерального живлення та стимулятора росту потейтину на продуктивність картоплі сорту Фантазія //Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (біологічні науки і проблеми рослинництва).-Умань, 2003.- с.168--171.

(Дисертантом проведені дослідження, проаналізований матеріал і узагальнена стаття. Частка участі дисертанта в роботі - 65%)

3. Власенко М.Ю., Києнко З.Б. Ефективність застосування потейтину під картоплю сорту Слов'янка при різних нормах мінеральних добрив //Аграрні вісті,- Біла Церква, 2003.- №3.- с. 4-5.

(Дисертант провів дослідження, статистичну обробку та узагальнив висновки. Частка участі дисертанта в роботі - 85%).

4. Києнко З.Б. Залежність росту насаджень, площі листків та врожайності різних сортів картоплі від рівня мінерального живлення рослин і стимулятора росту //Картоплярство.-2003,- вип. 32.- с. 99-103. Частка участі дисертанта в роботі - 100%

5. Києнко З.Б., Власенко М.Ю. Продуктивність нових сортів картоплі залежно від умов вирощування //Аграрні вісті. - Біла Церква, 2004.- №1.- с. 12--15.

(Дисертантом проведені дослідження, проаналізований матеріал, написана стаття. Частка участі дисертанта в роботі - 80%).