1. Зважаючи на суперечливість поглядів стосовно закономірностей прямої мембранотропної та опосередкованої дії етанолу на Na+,K+-АТР-азу, в роботі проведено дослідження впливу етилового спирту на активність цього ферменту кори головного мозку щурів за умов in vitro та in vivo. Показано, що чутливість Na+,K+-АТР-ази до дії етанолу in vitro залежить від цілісності білок-ліпідного комплексу ферменту в мембрані. В експериментах in vivo вперше виявлено зниження Na+,K+-АТР-азної активності на кінець першої декади ранньої постнатальної алкоголізації щурят та через 15 місяців довготривалої алкоголізації дорослих щурів. 2. Показано, що за присутності етанолу в середовищі попередньої обробки мікросомної фракції DS-Na відбувається підсилення інактивації Na+,K+-АТР-ази при дестабілізації мембранного оточення ферменту в умовах дії детергенту та підвищення температури (200370С) на тлі [DS-Na]opt. Встановлено, що чутливість Na+,K+-АТР-ази до інгібування етиловим спиртом за його присутності в середовищі АТР-азної реакції підвищується в умовах попередньої дезорганізації мембранного оточення ферменту DS-Na та фосфоліпазою А2. 3. Виявлено, що за присутності етанолу та бутанолу в середовищі АТР-азної реакції більш чутливою до інгібування є Na+,K+-АТР-аза плазматичних мембран клітин кори головного мозку щурів (для етанолу I50=0,69±0,01М, для бутанолу I50=0,08±0,001М), ніж Mg2+-АТР-аза (для етанолу I50>2М, для бутанолу I50=0,23±0,01М) та уабаїнчутливі ізоформи каталітичної субодиниці Na+,K+-АТР-ази, ніж a1-ізоформа. Переважна інактивація етанолом a1-ізоформи Na+,K+-АТР-ази виявляється лише за умов її більшої попередньої інактивації детергентом. 4. Показано, що зміни поверхневих властивостей мембран клітин кори головного мозку в умовах дії етанолу та бутанолу є різнонаправленими. В діапазоні концентрацій етанолу, що інгібують Na+,K+-АТР-азу, відбувається розрідження поверхні мембрани, відповідно до гасіння флуоресценції АНС. Бутанол в концентраціях 0,3М не змінює, а при вищих концентраціях викликає зростання інтенсивності флуоресценції АНС, імовірно, внаслідок підвищення ригідності поверхні мембран. Виявлено більш виразне зниження інтенсивності власної триптофанової флуоресценції мембранних білків у присутності бутанолу, порівняно з етанолом. 5. Пренатальна алкоголізація 20% етанолом протягом останнього триместру вагітності не супроводжується зменшенням загальної Na+,K+-АТР-азної активності кори головного мозку життєздатного потомства (через 1 день після пологів). Проте на 10-й день постнатальної алкоголізації (час найбільшої затримки розвитку кори) виявлено вірогідне зниження (на ~30%) Na+,K+-AТР-азної активності (однакове для ізоформ) у порівнянні з контрольними тваринами. Після 20-го постнатального дня відмінності між величинами ферментативної активності не виявляються. Mg2+-АТР-азна активність мікросомної фракції підвищується в онтогенезі незалежно від Na+,K+-AТР-азної активності і нечутлива до постнатальної алкоголізації. 6. Довготривале споживання щурами 15% етанолу протягом 15 місяців призводило до помірного (на 13%) зниження Na+,K+-АТР-азної активності плазматичних мембран кори головного мозку за рахунок зниження, головним чином, уабаїнчутливого компонента ферментативної активності (на 15%). Структурні характеристики мембран (за параметрами флуоресценції білкових триптофанових залишків та АНС), вміст SH-груп у постмітохондріальному супернатанті та інтенсивність пероксидації ліпідів (МДА) не змінюються. У вихідному гомогенаті зменшується відносний до білків вміст SH-груп, підвищується чутливість кори мозку до індукованої пероксидації. |