Анотація до роботи:

Важди Кхалаф Жамиль Маданат. Вплив модифікаторів мембрани і форми еритроцитів на деякі функціональні властивості клітин– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2006

Дисертація присвячена вивченню ролі форми еритроцитів як фактора, що може визначати чутливість клітин до ушкоджуючої дії літичних пептидів - мелітина і його аналога [Ala-14]мелітина (P14A) а також стійкість до кислотного гемолізу. Також вивчалися особливості взаємодії мелітина і P14A з мембраною еритроцитів, формотрансформуючий ефект модифікаторів різної хімічної природи і вплив такої модифікації на перебіг галій-індукованої агрегації еритроцитів.

За допомогою формометра-агрегометра ФА-01 досліджено вплив ряду хімічних сполук на кінетику формотрансформації еритроцитів людини, що дозволило розташувати досліджувані речовини в ряд за їх потенціалом формотрансформуючої дії, який має такий вигляд: спермідін <гуанідін Показано, що вплив модифікаторів форми на стійкість еритроцитів до кислотного гемолізу визначається їх здатністю впливати на іонну проникність мембран клітин. Сполуки, що інгібують проникність, є інгібіторами кислотного гемолізу, а речовини, які збільшують проникність – активаторами гемолізу. Речовини, що не впливають на проникність, незалежно від їхньої здатності змінювати форму клітин, не впливали на кислотний гемоліз еритроцитів. Встановлено, що найпотужніший вплив на галій-індуковану агрегацію мають A23187 > SDS > DIDS, які призводять до достовірної зміни дисперсності агрегатів (тобто їх розподілу за розмірами і формою).

У роботі проведено дослідження впливу хімічних інгібіторів (двовалентні катіони, хлорпромазин, альбумін та інші) які можуть інгібувати транспортні процеси і змінювати форму клітин, на чутливість клітин до дєяких типів гемолізу, а також на їх здатність агрегувати під впливом катіонів галію, що дає підставу для визначення механізмів, які контролюють стабільність мембрани клітин.

1. Показано, що динаміка гемолізу еритроцитів, індукованого літичним пептидом мелітином і його аналогом [Аlа-14]мелітином, залежить від послідовності взаємодії між клітинами і молекулами пептидів, а також присутності інгібіторів, таких як двовалентні катіони, хлорпромазин, альбумін та інші. Максимальний протектуючий ефект інгібіторів спостерігається в умовах, коли пептиди і інгібітори діють одночасно, а не послідовно один за одним. Хлорпромазин і альбумін специфічно інгібують гемоліз, індукований мелітином, але мало ефективні у відношенні гемолізу, індукованого Р14А.

2. Встановлено, що мелітин, Р14А і бджолина отрута різним чином впливають на еритроцити людини. Нормалізована швидкість гемолізу лінійно залежить від відносної кількості Р14А в суміші з мелітином і бджолиною отрутою. Криві залежності доза-відповідь для Р14А виходять на насичення тільки тоді, коли мембранно-зв'язаний мелітин блоковано хлорпромазином. Це демонструє, що мелітин та Р14А викликають гемоліз, діючи незалежно один від одного, завдяки асоціації з різними класами ділянок зв'язування на мембрані еритроцитів.

3. Встановлено індивідуальний вплив різних модифікаторів на динаміку зміни форми еритроцитів. Запропоновано принцип, на підставі якого досліджені модифікатори можуть бути розташовані в ряд відповідно силі формотрансформуючої дії (потенціалу), що має наступний вигляд: спермідин <гуанідин

4. Показано, що вплив модифікаторів форми на стійкість еритроцитів до кислотного гемолізу визначається здатністю речовин впливати не на форму, а на іонну проникність мембран клітин. Речовини, що інгібують проникність (DIDS, SITS, DNDS, CTAB) є інгібіторами кислотного гемолізу, а речовини які посилюють проникність (протонофор СССР) – активаторами гемолізу. Інші речовини, що не впливають на проникність, незалежно від їх здатності змінювати форму клітин, не впливають на кислотний гемоліз еритроцитів.

5. Встановлено, що найбільш істотний вплив на галій-індуковану агрегацію еритроцитів мають A23187 > SDS > DIDS, які призводять до достовірної зміни дисперсності агрегатів (тобто їх розподілу за розмірами і формою). В другій, більш слабкій групі, знаходяться SITS, DNDS і CCCP, що мають тенденцію змінювати агрегатний стан, в третій групі - CTAB і Lyso, які змінюють тільки кінетичні параметри агрегації і, нарешті, замикає цей ряд група нейтральних речовин Cpr, NEM, p-CMBS, спермідин і гуанідин, що істотно на агрегацію еритроцитів не впливають.

6. В результаті аналізу впливу модифікаторів форми еритроцитів на гемоліз, індукований мелітином, кислотою а також на галій-індуковану агрегацію не виявлено прямої кореляції між морфологічними змінами і зміною чутливості еритроцитів до того чи іншого впливу, що свідчить про те, що форма клітини є не первинним, а вторинним чинником, що визначає фізіологічну реакцію еритроцитів.

Публікації автора:

1. Rudenko S.V, Wajdi Khalaf Jamil Madanat. Modulatory effect of peptide structure and equilibration conditions of cells on peptide-induced hemolysis // Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Biophysical Bulletin. – 2005. Series: biology. – №709, Issue 1-2. - P. 139-146. (Дисертантом проведено дослідження літичної дії мелітину на еритроцити).

2. Rudenko S.V, Wajdi Khalaf Jamil Madanat. Peculiarities of lytic action of melittin and its analog [Ala-14]melittin // Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. – 2005. - №716. Issue 2(16). – P. 47-52. (Дисертантом проведено дослідження літичної дії [Ala-14]мелітину на еритроцити).

3. Руденко С.В., Важди Кхалаф Жамиль Маданат, Бондаренко В.А.. Влияние модификаторов на катион-индуцируемую агрегацию эритроцитов // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006. Серія: біологія. – №729, Вип. 3. – С. 265-270. (Дисертант провів пошук модифікаторів з необхідними властивостями).

4. Руденко С.В., Важди Кхалаф Жамиль Маданат. Влияние модификаторов на кинетику формотрансформации эритроцитов // Вісник проблем біології і медицини. –2006. – Вип. 2. – С. 292-295. (Дисертант провів дослідження кінетики формотрансформації еритроцитів).

5. Бондаренко В.А., Рамазанов В.В., Важді Кхалаф Джаміль Маданат, Мєліхова С.В. Вплив інгібіторів транспорту аніонів на чутливість еритроцитів до осмотичного і температурного стресу // Тези доповідей Першого установочного з'їзду українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004. – С. 51. (Дисертант брав участь у аналізу одержаної інформації).

6. Рамазанов В.В., Мєлихова С.В. Важди Кхалаф Жамиль Маданат, Ихсан А.С. Аль-Салаймех, Бондаренко В.А.. Факторы контроля транспорта анионов в эритроцитах при изменении температурных и осмотических параметров среды // Тези доповідей Першої Української наукової конференції “Проблеми біологічної і медичної фізики”. – Харків, 2004. – С. 121. (Дисертантом проведено дослідження впливу температури на транспорт аніонів).