Анотація до роботи:

Новохацький М.Л. Вплив прийомів технології вирощування на продуктивність сої в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

Інститут землеробства УААН. – Київ. – 2001 р.

В дослідах, проведених в 1997-2000 рр., виявлені особливості формування урожайності і якості зерна сої сорту Білосніжка та нових, внесених до “Реєстру сортів рослин України” сортів сої Київська 91 і Чернятка на типових чорноземах правобережного Лісостепу України залежно від попередника та норми висіву насіння. На формування урожаю зерна найбільший вплив із досліджуваних факторів мав фактор норми висіву насіння (35,66%), потім – взаємодія факторів (23,25%) та сорт (10,04%). Суттєво впливають на урожайність зерна гідротермічні умови року та інші невраховані фактори – їх частка складає 29,35%. На вміст сирого протеїну в зерні найбільше впливають сортові особливості (частка 51,17%), умови року (частка 28,66%); на вміст жиру – сортові особливості (частка 85,35%), умови року (частка 28,66%), норма висіву насіння (частка 6,42%). Найбільші урожаї та найнижча собівартість зерна отримані при сівбі після кукурудзи на зерно сорту Білосніжка нормою висіву насіння 500 тис./га, сорту Київська 91 – 650 тис./га, сорту Чернятка – 800 тис./га; при сівбі після цукрових буряків – відповідно 350, 800 та 800 тис./га схожих насінин.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці прийомів сортової технології вирощування сої, яка вирішена шляхом добору попередників та найкращих норм висіву насіння і призначена для збільшення виробництва високоякісного зерна сої з метою розв’язання проблеми рослинного білку та олії.

1. На основі отриманих протягом 1997-2000 рр. експериментальних даних встановлено, що в умовах правобережного Лісостепу України продуктивність посівів сої залежить від сорту, попередника, норми висіву насіння, а також від гідротермічних умов вегетаційного періоду.

2. На тривалість вегетаційного періоду сортів сої Білосніжка, Київська 91 та Чернятка основний вплив чинять гідротермічні умови року, меншою мірою – попередники та норми висіву

насіння. Під впливом умов року тривалість вегетації може змінюватися на 3-13 днів.

3. Між нормою висіву насіння (Х) та виживанням рослин у посівах сої протягом вегетаційного періоду (У) існує зворотна кореляційна залежність, яка виражається коефіцієнтом кореляції r = – 0,66 та рівнянням регресії

У = 69,43 – 0,023 (Х – 500).

4. Максимальну площу листкової поверхні посіви сортів Київська 91 та Чернятка формують, незалежно від норми висіву насіння та попередника, на кінець фази цвітіння. Посіви сорту Білосніжка максимальну площу листкової поверхні формують на кінець фази цвітіння при сівбі після цукрових буряків незалежно від норми висіву насіння та при сівбі після кукурудзи на зерно нормами висіву 200, 350 та 500 тис./га. При нормах висіву 650 та 800 тис./га і розміщенні після кукурудзи на зерно посіви сорту Білосніжка максимальну площу листкової поверхні формують на початку фази цвітіння.

5. Найбільшу площу асиміляційної поверхні (62,6 тис. м²/га) формують посіви сорту Київська 91 в період кінець цвітіння – налив зерна при розміщенні після кукурудзи на зерно з нормою висіву насіння 800 тис./га. Посіви сорту Білосніжка при сівбі після цукрових буряків нормою висіву 200 тис./га схожих насінин в цей же період формують найменшу серед досліджуваних сортів площу асиміляційної поверхні – 39,9 тис. м²/га.

6. Мінімальну освітленість листків нижнього ярусу (9,16% від освітленості чорного пару, що складає 5,2 тис. люкс) на кінець фази цвітіння мають рослини в посівах сорту Київська 91 при розміщенні після кукурудзи на зерно і нормі висіву насіння 800 тис./га. В цей же період листки нижнього ярусу рослин сорту Чернятка при розміщенні після цукрових буряків і нормі висіву насіння 200 тис./га освітлені найкраще: 14 тис. люкс або 24,56% від освітленості чорного пару.

7. Фотосинтетичний потенціал посівів сої досягає залежно від сорту, попередника та норми висіву насіння величини 5,6 млн. м² днів/га. Між нормою висіву та величиною фотосинтетичного потенціалу існує сильна пряма кореляційна залежність, виражена коефіцієнтом r = 0,775.

8. Залежно від попередника, сорту та норми висіву насіння змінюється здатність посіву засвоювати фотосинтетично-активну радіацію. Максимальне значення коефіцієнта використання фотосинтетично-активної радіації в середньому за вегетацію (1,072%) відмічається в посівах сорту Чернятка при висіві 800 тис./га схожих насінин і розміщенні після цукрових буряків.

9. Динаміка використання фотосинтетично-активної радіації посівами сорту Білосніжка має вигляд одновершинної кривої із піком у фазі плодоутворення, сортів Київська 91 та Чернятка – двовершинної кривої з піками у фазах гілкування та плодоутворення. Максимальне значення коефіцієнта використання фотосинтетично-активної радіації за фазами росту та розвитку рослин відмічається у сорту Білосніжка: при нормі висіву 500 тис./га і розміщенні після кукурудзи на зерно у фазі плодоутворення він складає 1,198%.

10. Посіви сорту Київська 91 при розміщенні після кукурудзи на зерно і висіві 650 тис./га схожих насінин забезпечують максимальне накопичення сухої речовини – 69,74 ц/га, що на 23,79 ц/га або 51,8% більше, ніж посіви сорту Білосніжка при розміщенні після цукрових буряків і висіві 200 тис./га схожих насінин.

11. Середній показник чистої продуктивності фотосинтезу за вегетаційний період змінюється від 1,222 до 1,705 г/м² за добу. Максимальне його значення зафіксовано в посівах сорту Чернятка при нормі висіву насіння 200 тис./га і розміщенні після цукрових буряків, мінімальне – в посівах сорту Білосніжка при нормі висіву насіння 800 тис./га і розміщенні після кукурудзи на зерно.

12. Від норми висіву насіння залежить висота рослин (коефіцієнт кореляції r = 0,328) та товщина стебла біля кореневої шийки (r = – 0,968), які характеризують стійкість рослин до вилягання. Зв’язок між нормою висіву насіння (Х) та висотою прикріплення нижніх бобів (У) виражається коефіцієнтом r = 0,621 та рівнянням регресії: У = 15,53 + 0,0139 (Х – 500).

13. Максимальну урожайність зерна сорту Білосніжка (20,0 ц/га) забезпечують посіви з нормою висіву насіння 500 тис./га схожих насінин при розміщенні після кукурудзи на зерно, сорту Київська 91 (18,8 ц/га) – посіви з нормою висіву 800 тис./га насінин при розміщені після цукрових буряків, сорту Чернятка (19,6 ц/га) – 800 тис./га при розміщенні після кукурудзи на зерно. При цьому на рівень урожайності сильно впливають гідротермічні умови року (частка складає 29,35%).

14. При нормі висіву насіння сої 800 тис./га і сівбі після кукурудзи у насінні сорту Київська 91 вміст сирого протеїну складає 42,53%, що на 6,53% більше, ніж у Білосніжки при нормі висіву насіння 200 тис./га і розміщенні після цукрових буряків. Найбільший збір сирого протеїну (7,999 ц/га) забезпечують посіви сорту Чернятка при висіві 800 тис./га схожих насінин і розміщенні після кукурудзи на зерно.

15. Вміст жиру в зерні на 82,3% визначається впливом фактора сорту. Найвищий вміст жиру відмічено в насінні сорту Чернятка при висіві 200 тис./га схожих насінин і розміщенні після цукрових буряків. Найбільший збір жиру з одиниці площі забезпечували посіви цього ж сорту при висіві 800 тис./га схожих насінин і розміщенні після кукурудзи на зерно – 4,117 ц/га. Найменший збір жиру за цих умов забезпечують посіви сорту Київська 91 при висіві 200 тис./га схожих насінин і розміщенні після цукрових буряків.

16. У виявлених в зерні кількостях (1,44-8,93 Бк/кг) цезій-137 не являє екологічної небезпеки і отримане зерно сої можна вважати екологічно чистим. Найбільше ¹³⁷Cs накопичується в зерні сорту Чернятка, найменше – в зерні сорту Київська 91. Кукурудза на зерно, як попередник сої, сприяє формуванню зерна з більшим вмістом ¹³⁷Cs порівняно з іншим попередником – цукровими буряками.

17. Біоенергетична оцінка показала, що найменшу енергетичну собівартість має зерно сої сорту Білосніжка, сформоване посівами при сівбі 350 тис./га схожих насінин після цукрових буряків – 485 МДж/ц. Коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому досягав найвищого значення – 3,65, а урожайність зерна складала 18,7 ц/га. У сорту Київська 91 зерно має найменшу енергетичну собівартість при сівбі 650 тис./га схожих насінин після кукурудзи на зерно, у сорту Чернятка – 800 тис./га після цього ж попередника. Найкращі економічні показники вирощування зерна забезпечують: посіви сорту Білосніжка при нормі висіву насіння 500 тис./га після кукурудзи на зерно та 350 тис./га – після цукрових буряків, посіви сорту Київська 91 при нормі висіву насіння 650 тис./га після кукурудзи на зерно та 800 тис./га після цукрових буряків, посіви сорту Чернятка – при нормі висіву 800 тис./га після обох попередників.

Публікації автора:

1. Новохацький М.Л. Зміна біометричних показників посівів сої, залежно від попередника, сорту та норми висіву насіння //Вісник Білоцерківського ДАУ: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2000. – Вип. 10. – С. 198-204.

2. Бабич А.О., Новохацький М.Л. Вплив елементів сортової технології вирощування на прояв конкурентних взаємовідносин в агробіоценозах сої //Вісник Білоцерківського ДАУ: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2001. – Вип. 15. – С. 3-8.;

3. Бабич А.О., Новохацький М.Л Освітленість рослин та її вплив на динаміку листкового індексу посівів сої в умовах правобережного Лісостепу України //Аграрний вісник Причорномор’я. – 2001. – Вип. 12. – С. 179-184.

4. Бабич А.О., Новохацький М.Л. Вплив елементів сортової технології на величину площі листкової поверхні посівів та урожайність зерна сої в умовах правобережного Лісостепу України //Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі. Матеріали третьої Всеукраїнської конференції 3 серпня 2000 року, Інститут кормів УААН. – Вінниця, 2000. – С. 19-20.

5. Бабич А.О., Новохацький М.Л. Вплив попередника, сорту та норми висіву насіння на зміну біометричних показників посівів сої //Землеробство України в ХХІ столітті. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24 травня 2000 року. Чабани, Інститут землеробства УААН. – Київ-Чабани, 2000. – С. 12

6. Новохацький М.Л. Вплив елементів технології вирощування на формування бобів рослинами сої //Матеріали першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 10-11 квітня 2001 р. – Вінниця, 2001. – С. 25-26