Анотація до роботи:

Краснобрижа Є.М. Вплив стрептокінази на активаційну ланку системи фібринолізу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню впливу стрептокінази на механізми регуляції активності та взаємодії компонентів системи фібринолізу. Дослідження проводили з використанням модельних систем in vitro та in vivo. Особлива увага приділялась дослідженню параметрів тканинного активатора плазміногена, інгібітора активаторів плазміногена І типу та їх взаємодії. Також було досліджено наступні компоненти системи зсідання крові: фібриноген, розчинний фібрин, продукти деградації фібрину та тромбін.

Проведені дослідження показали, що активність та концентрація тканинного активатора плазміногена значно підвищується, майже в 3,5 рази, через 1 годину після введення стрептокінази у всіх модельних системах in vivo. Надалі цей показник наближається до норми. Після введення стрептокінази активність інгібітора активаторів плазміногена – ПАІ-1 знижується, проте концентрація ПАІ-1 зростає у 2 рази. Оскільки 90% ПАІ-1 накопичується в -гранулах тромбоцитів, можна зробити висновок, що стрептокіназа, активуючи тромбоцити, призводить до підвищеної секреції ПАІ-1. Отримані дані свідчать про активацію системи фібринолізу, пов’язану зі зростанням концентрації тканинного активатора плазміногена у руслі крові і відповідно компенсаторним підсиленням його інгібування.

Таким чином показано, що стрептокіназа здатна впливати на судинно-тромбоцитарну ланку системи гемостазу без участі плазміногена, внаслідок чого відбувається значне вивільнення тканинного активатора плазміногена та інгібітора активаторів плазміногена І типу.

1. Вплив стрептокінази на систему гемостазу полягає в утворенні плазміну, який є посередником її дії на компоненти системи гемостазу. Нами показано, що існують альтернативні шляхи впливу стрептокінази на активаційну ланку системи фібринолізу та на систему гемостазу в цілому.

2. Показано, що стрептокіназа здатна впливати на судинно-тромбоцитарну ланку системи гемостазу без участі плазміногена.

   3. Виявлено, що стрептокіназа викликає значне вивільнення з ендотеліальних клітин тканинного активатора плазміногена у русло крові.

      4. Показано, що стрептокіназа викликає значне підвищення секреції з -гранул тромбоцитів інгібітора активаторів плазміногена І типу на фоні зниження його активності.

         5. З’ясовано, що посередниками впливу стрептокінази на динаміку білок-білкових взаємодій між тканинним активатором плазміногена та його інгібітором І типу можуть бути плазмін, продукти деградації фібрину/фібриногену та тромбін.

            6. Розроблено метод визначення активності тканинного активатора плазміногена під час проведення тромболітичної терапії при патологіях системи гемостазу.

Публікації автора:

1. Савчук О.М., Краснобрижа Є.М., Макогоненко Є.М. Визначенння активності тканинного активатора плазміногена у хворих на гострий інфаркт міокарда // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - № 3. - с.87-92.

2. Краснобрижа Є.М., Савчук О.М., Волков Г.Л. Вплив стрептокінази на параметри системи гемостазу в модельних системах in vivo // Українській біохімічний журнал . - 2004. - т. 76. №3 - С.56 - 61.

3. Краснобрижа Є.М., Савчук О.М., Волков Г.Л. Фібринолітичний потенціал плазми крові // Медична хімія. - 2004. - №2. - С.30 - 34.

4. Краснобрижа Є.М., Савчук О.М., Волков Г.Л. Вплив стрептокінази та антикоагулянтних препаратів на стан системи фібринолізу у хворих на гострий інфаркт міокарда // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2004 - №2. - С. 86 - 91.

5. Пат. 51418А Україна, МПК 7С12N9/68. Спосіб діагностики стану системи фібринолізу: Пат. 51418А Україна, МПК 7С12N9/68. Савчук О.М., Краснобрижа Є.М.; Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. – № 2002032098; Заява 15. 03. 2002; Опубл. 15.11.2002, бюл. № 11. – 3 с.

6. Пат. 52215А Україна, МПК 7С12N9/68. Спосіб прогнозування тромботичних ускладнень при різних патологіях, що супроводжуються розвитком внутрішньо судинного зсідання крові: Пат. 52215А Україна, МПК 7С12N9/68. Савчук О.М., Краснобрижа Є.М., Чернишенко Т. М. Платонова Т.М.; Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. – № 2002032146; Заявл. 18. 03. 2002; Опубл. 16.12.2002, бюл.№ 12. - 3 с.

7. Савчук О.М., Краснобрижа Є.М., Мороз Є.Д., Волков Г.Л. Визначення фібринолітичного потенціалу плазми крові та його взаємозв’язок з системою зсідання крові // Міжнародний симпозіум „Гемостаз – проблемы и перспективы”. Київ: Міжвідомчий збірник „Гематологія і переливання крові”, 2002. – Випуск 31. – С. 99-104.

8. Савчук О.М., Краснобрижа Є.М., Чернишенко Т. М. Платонова Т.М., Іващенко Т.І., Деяк С.І., Волков Г.Л. Особливості порушення системи гемостазу при серцево-судинних захворюваннях // Міжнародний симпозіум „Гемостаз – проблемы и перспективы”. Київ: Міжвідомчий збірник „Гематологія і переливання крові”, 2002. – Випуск 31. – С. 94 -98.

9. Краснобрижая Е.Н., Савчук А.Н.., Волков Г.Л. Способ прогнозирования тромботических осложнений при развитии ДВС-синдрома // VIII Украинский биохимический съезд. – Черновцы, 2002. – Т. 74. – С. 149-150.

10. E. Krasnobryzha Influence of streptokinase on the hemostasis system parameters // XІХ International Symposium Thrombosis and Haemostasis. – Birmingham (England), 2003. – CD 087.

11. Краснобрижая Е.Н. Стрептокиназа – модулятор фибринолитического потенциала // 7-ая Пущинская школа-конференция молодых ученых. – м. Пущино (Россия), 2003. – С. 344 – 345.

12. Krasnobryzha I., Savchuk O. The t-PA and PAI-1 activities under treatment by thrombolytic and anticoagulant medicaments in patients with acute myocardial infarction // 18th International Congress on Thrombosis. – Ljubljana, Slovenia, 2004. – P. 100 – 101.