Анотація до роботи:

О.М.Калашник Вплив сибіркового антигену на імунну систему молодняка великої рогатої худоби.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук по спеціальності 16.00.03. – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2002.

За період 1996-2000 pp. сибірка реєструвалась у господарствах України щорічно, в середньому, в 21 неблагополучному пункті. Більше неблагополучних пунктів було виявлено у Вінницькій, Луганській, Донецькій, Одеській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях. Встановлено, що застосування вакцини із штаму К-79Z активно стимулює у двомісячних телят показники специфічної та неспецифічної резистентності. Вакцина не шкідлива, не викликає ускладнень, до того ж активне формування імунітету починається через три години після застосування і продовжується протягом 14 діб (термін спостереження). При підшкірному і внутрішньшкірному введенні вакцини, під впливом сибіркового антигену, активуються нейтрофіли, Т- і В-лімфоцити. При внутрішньошкірному введенні антигену у дослідних тварин більш виражена активація, насамперед, Т-лімфоцитів.

Гематологічними дослідженнями встановлено, що вакцина із штаму К-79Z і СБ стимулює підвищення кількості лейкоцитів, у т.ч. лімфоцитів, зокрема Т- і В-лімфоцитів і їх субпопуляцій, стимулює фагоцитарну реакцію нейтрофілів, клітинний імунітет, лізоцимну активність сироватки крові, підвищує рівень загального білка, продукцію Ig G і M.

Ключові слова: сибірка, щеплення, імунітет, молодняк великої рогатої худоби, протисибіркові вакцини.

1. Встановлено доцільність проведення імунізації молодняка великої рогатої худоби проти сибірки у ранньому віці (два місяці) рідкою живою споровою вакциною із штаму К-79Z, яка не шкідлива, не викликає ускладнень. Активне формування імунітету починається через три години після застосування і продовжується протягом 14 діб (термін спостереження).

   Молодняк великої рогатої худоби 60-денного віку можна щеплювати вакциною із штаму К-79Z внутрішньошкірно дозою 0,4 см³ і підшкірно дозою 0,5 см³. Збільшення дози до 1,5 см³ гальмує протягом 24-72 годин після ін’єкції, лейкопоез, фагоцитарну активність лейкоцитів, зменшує відносну кількість Т- і В-розеткоутворюючих лімфоцитів, збільшує кількість Т-теофілінчутливих лімфоцитів і не сприяє накопиченню в крові загального білка та імуноглобулінів класу G і М.

   Сибірка зустрічається в усіх регіонах України і спричиняє значні економічні збитки. Протягом 1996-2000 рр. спалахи захворювання встановлено в 78 населених пунктах, де захворіла 191 тварина. Більше захворілих сибіркою тварин виявлено на території Вінницької, Луганської, Донецької, Одеської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей. Найчастіше сибірка вражала велику рогату худобу, переважно молодняк, у віці 4-12 місяців.

   Після застосування вакцини із штаму К-79Z вірогідно збільшується відносна кількість Т-лімфоцитів: при підшкірному введенні в 1,40 рази, при внутрішньошкірному – в 1,55; В-лімфоцитів – в 1,50 і 1,66 раза відповідно; сухої вакцини із штаму 55-ВНИИВВиМ – в 1,24 і 1,50; рідкої живої спорової вакцини із штаму СБ – в 1,43 і 1,52 рази відповідно.

   Після щеплення телят вакциною із штаму К-79Z через 14 днів кількість Т-теофілінрезистентних лімфоцитів вірогідно зростає при підшкірному введенні в 1,50, внутрішньошкірному – в 1,72 раза. Збільшення дози вакцини до 1,5 см³ менш активно стимулює збільшення кількості Т-теофілінрезистентних лімфоцитів і не викликає суттєвих змін у співвідношенні Т-теофілінрезистентних до Т-теофілінчутливих лімфоцитів. При щепленні телят вакцинами із штаму 55-ВНИИВВиМ відбувається підвищення кількості Т-теофілінрезистентних лімфоцитів у 1,34 і із штаму СБ – 1,75 раза.

   6. Застосування протисибіркової вакцини із штаму К-79Z підвищує фагоцитарну активність при підшкірному введенні в 1,53, при внутрішньошкірному – в 1,49 раза, а інтенсивність фагоцитозу відповідно в 1,59 і 1,61 раза. Вакцини із штаму 55-ВНИИВВиМ і СБ стимулюють фагоцитарну активність в 1,33 і 1,19 раза відповідно, фагоцитарне число збільшується в 1,59 і 1,18 раза.

   7. Введення протисибіркової вакцини із штаму К-79Z сприяє збільшенню у крові великої рогатої худоби загального білка, зокрема після підшкірного щеплення на 29,69 %, після внутрішньошкірного – на 37,47 %. Під впливом антигену вакцини із штаму К-79Z активне збільшення кількості Ig G та Ig M в крові телят відбувається вже протягом перших трьох годин після щеплення і продовжується 14 діб (термін спостереження). Найбільш активно зростає кількість імуноглобулінів класу М протягом 24 годин, особливо після внутрішньошкірного введення, а імуноглобулінів класу G – через 14 діб.

   8. Щеплення протисибірковими вакцинами із штаму СБ і 55-ВНИИВВиМ також сприяє збільшенню у крові великої рогатої худоби загального білка на 20,82 % і 14,13 % відповідно. Кількість Ig G та Ig M у крові телят при введенні вакцини із штаму СБ підвищується в 1,21 і 1,60 раза відповідно; вакцини із штаму 55-ВНИИВВиМ – в 1,17 і 1,43 раза.

Публікації автора:

1. Калашник О.М., Доценко В.В. Біологічні властивості вакцини із штаму “СБ” // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал. - 1998.- Вип.2. - С.164-166.

У цій статті автором зроблено підбірку, аналіз і узагальнення матеріалу.

2. Калашник А.Н., Завирюха А.И. Влияние сибиреязвенной вакцины из штамма К-79Z на иммунную систему животных // ІV международная научно-производственная конференция «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения».-Белгород.-2000.-С.140-141.

Автором проведено імунологічні дослідження на тваринах, щеплених протисибірковою вакциною, зроблено статистичну обробку даних результатів дослідження.

3. Калашник О.М. Вплив способу введення протисибіркової вакцини із штаму К-79Z на імунну систему телят // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал.- 2001.- Вип.6. - С.54-56.

4.Калашник О.М. Імуногенні властивості протисибіркових вакцин // Ветеринарна медицина.-2001.-№10.- С.14-15.

5.Калашник О.М. Вплив різних доз протисибіркової вакцини із штаму К-79Z на імунну систему телят // Збірник наукових праць ”Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”.-Ч.ІІ.-2001.-Вип.8(32).-С.253-258.

6.Калашник А.Н. Имунногенные свойства вакцины из штамма К-79Z // Научно-практическая конференция «Научно-прикладные аспекты состояния и перспективы развития животноводства и ветеринарной медицины».–Курск.-2001.-С.51-52.

О.М.Калашник Вплив сибіркового антигену на імунну систему молодняка великої рогатої худоби.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук по спеціальності 16.00.03. – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2002.

За період 1996-2000 pp. сибірка реєструвалась у господарствах України щорічно, в середньому, в 21 неблагополучному пункті. Більше неблагополучних пунктів було виявлено у Вінницькій, Луганській, Донецькій, Одеській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях. Встановлено, що застосування вакцини із штаму К-79Z активно стимулює у двомісячних телят показники специфічної та неспецифічної резистентності. Вакцина не шкідлива, не викликає ускладнень, до того ж активне формування імунітету починається через три години після застосування і продовжується протягом 14 діб (термін спостереження). При підшкірному і внутрішньшкірному введенні вакцини, під впливом сибіркового антигену, активуються нейтрофіли, Т- і В-лімфоцити. При внутрішньошкірному введенні антигену у дослідних тварин більш виражена активація, насамперед, Т-лімфоцитів.

Гематологічними дослідженнями встановлено, що вакцина із штаму К-79Z і СБ стимулює підвищення кількості лейкоцитів, у т.ч. лімфоцитів, зокрема Т- і В-лімфоцитів і їх субпопуляцій, стимулює фагоцитарну реакцію нейтрофілів, клітинний імунітет, лізоцимну активність сироватки крові, підвищує рівень загального білка, продукцію Ig G і M.

Ключові слова: сибірка, щеплення, імунітет, молодняк великої рогатої худоби, протисибіркові вакцини.

А.Н.Калашник Влияние сибиреязвенного антигена на иммунную систему молодняка крупного рогатого скота.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03. – ветеринарная микробиология и вирусология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2002.

За период 1996-2000 гг. сибирская язва регистрировалась в хозяйствах Украины ежегодно, в среднем, в 21 неблагополучном пункте. Больше всего неблагополучных пунктов выявлено в Винницкой, Луганской, Донецкой, Одесской, Херсонской, Хмельницкой, Черкасской и Черновицкой областях. Установлено, что применение вакцины из штамма К-79Z активно стимулирует у двухмесячных телят показатели специфической и неспецифической резистентности. Вакцина безвредная, не вызывает осложнений, к тому же активное формирование иммунитета начинается через три часа после инъекции вакциной и продолжается в течении 14 суток (срок наблюдения).

Молодняк крупного рогатого скота с двухмесячного возраста необходимо вакцинировать вакциной из штамма К-79Z внутрикожно в дозе 0,4 см³ и подкожно в дозе 0,5 см³. Повышение дозы до 1,5 см³ тормозит на протяжении 24-72 часов после инъекции лейкопоэз, фагоцитарную активность лейкоцитов, уменьшает относительное количество Т- и В-лимфоцитов, повышает количество Т-теофилинчуствительных лимфоцитов и не способствует накоплению в крови общего белка и иммуноглобулинов класса G и М.

Применение вакцины из штамма К-79Z повышает фагоцитарную активность при подкожном введении в 1,53, при внутрикожном – в 1,49 раза, а интенсивность фагоцитоза, соответственно, в 1,59 і 1,61 раза. Вакцины из штамма 55-ВНИИВВиМ и СБ стимулируют фагоцитарную активность в 1,33 і 1,19 раза соответственно , фагоцитарное число повышается в 1,59 и 1,18 раза.

Введение вакцины из штамма К-79Z против сибирской язвы способствует повышению в крови крупного рогатого скота общего белка, в т.ч. после подкожной вакцинации на 29,69 %, после внутрикожной – на 37,47 %. Под действием антигена вакцины из штамма К-79Z активное повышение количества Ig G та Ig M в крови телят происходит в течении первых трех часов после вакцинации и продолжается 14 суток (срок наблюдения). Наиболее активно увеличивается количество иммуноглобулинов класса М на протяжении 24 часов, особенно после внутрикожного введения, а иммуноглобулинов класса G – через 14 суток.

Гематологическими исследованиями установлено, что вакцины из штамма К-79Z, СБ и 55-ВНИИВВиМ стимулируют повышение количества лейкоцитов, в т.ч. лимфоцитов, в частности Т- и В-лимфоцитов и их субпопуляций, стимулируют фагоцитарную реакцию нейтрофилов, лизоцимную активность сыворотки крови, повышают уровень общего белка, синтез Ig G и M.