Анотація до роботи:

Рузібаєв Р.Ю. Вибір методу хірургічного лікування гастродуоденальних виразок у хворих з високим ризиком остеопорозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, Тернопіль, 2009.

У дисертаційній роботі представлено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, ендокринної системи хворих на виразкову хворобу та оперованих зі застосуванням методів органозберігальних і органощадних операцій резекцій шлунка за Більрот-І і Більрот-ІІ. Встановлено, що у хворих на виразкову хворобу ступінь ураження кісткової тканини залежить від тривалості хвороби – чим вона триваліша, тим більше пацієнтів з остеодефіцитом. Після резекції шлунка за Більрот-ІІ і Більрот-І нормальний стан кісткової тканини зберігається у кожного четвертого і кожного третього оперованого хворого. Доведено, що після органозберігальних і органощадних операційних втручань у 60,6 % оперованих кісткова тканина зберігається в нормі. Встановлено, що після операційного лікування хворих на виразкову хворобу у віддаленому післяопераційному періоді порушується функція гіпофізарно-тиреоїдної системи і статевих залоз, що проявляється особливо після резекційних методів.

В експерименті на білих щурах, у яких моделювали резекцію шлунка за Більрот-І, Більрот-ІІ і селективну проксимальну ваготомію, після резекційних методів виявлено структурні зміни стінки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також виражені зміни остеоморфометричних показників стану кісткової тканини.

Доведено ефективність препарату “Кальцій-Д₃ Нікомед” у корекції остеодефіцитного стану. Запропоновано алгоритм вибору оптимального методу хірургічного лікування хворих на ускладнені виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у поєднанні з остеопенічним синдромом.

У дисертаційній роботі розглянуто нові підходи до вирішення проблеми діагностики і профілактики структурно-функціональних змін кісткової тканини у хворих на виразкову хворобу, особливо після різних методів їх хірургічного лікування.

На основі аналізу клінічних і додаткових чинників, що спричиняють розвиток остеопенічного синдрому, опрацьовано диференційовані підходи до вибору оптимальних методів хірургічного лікування ускладнених гастродуоденальних виразок у хворих із остеопенічним синдромом; доведено доцільність включення у схеми лікування пацієнтів з віддаленими післяопераційними (постгастрорезекційними) ускладненнями препаратів кальцію – “Кальцій-Д₃ Нікомед” як препарату остеотропної дії.

1. Із 45 хворих з локалізацією виразки в шлунку й у 68 – в дванадцятипалій кишці у 18 і 37 (40,0 і 54,4 %) чоловік виявлено нормальний стан кісткової тканини, у 16 і 28 (35,6 і 41,2 %) діагностовано остеопенію й у 11 і 3 (24,4 і 4,4 %) – остеопороз. У 4 хворих із комбінованими виразками шлунка і дванадцятипалої кишки стан норми й остеодефіциту були рівними – 50:50. Втрата мінеральної щільності кісткової тканини залежить від тривалості хвороби: при тривалості виразкового анамнезу 1-5 років у 19,0 % хворих виявлено остеопенію, 6-10 років – у 32,4 %, 11-20 років – у 65,8 % остеопенію й у 23,7 % – остеопороз; при тривалості хвороби більше 20 років остеопороз діагностовано у 100 % хворих.

2. Після органозберігальних і органощадних операцій у віддаленому післяопераційному періоді у 60,6 % пацієнтів зберігається нормальний стан кісткової тканини; у інших виявлені остеопенія і остеопороз – у 29,5 й у 9,9 % відповідно. Збереження мінеральної щільності кісткової тканини залежало від методу операційного лікування хворого на виразкову хворобу: видалення виразки шлунка – селективна проксимальна ваготомія + прицільна резекція ішемізованого сегмента; в дванадцятипалій кишці – ушивання перфоративної виразки + селективна проксимальна ваготомія, сприяли максимальному збереженню кісткової маси пацієнта.

3. Після резекції шлунка за методом Більрот-І у віддаленому післяопераційному періоді мінеральна щільність кісткової тканини збережена в нормі у 37,7 % пацієнтів, остеопенія і остеопороз виявлені, відповідно, у 37,7 і 24,6 % оперованих.

4. Після резекції шлунка за методом Більрот-ІІ у віддаленому післяопераційному періоді мінеральна щільність кісткової тканини збережена в нормі у 24,0 % пацієнтів, остеопенія виявлена у 36,0 %, остеопороз – у 40,0 %. Встановлено, що чим вищі межі резекції, тим більше хворих з остеодефіцитом.

5. Хірургічне лікування виразкової хвороби у віддаленому післяопераційному періоді призводить до значного зниження рівня гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи. У пацієнтів, оперованих зі застосуванням органозберігальних і органощадних операцій, рівень тиреотропного гормону знижений порівняно з контрольними показниками на 25,7 % (p<0,05), тироксину – на 8,9 % і трийодтироніну – на 11,4 %; після резекцій шлунка за методами Більрот-І і Більрот-ІІ, тиреотропний гормон був нижчий, відповідно, на 35,8 % (p<0,001) і на 28,9 % (p<0,05); трийодтиронін – на 13,0 (p<0,05) і на 19,2 % (p<0,001), тироксин – на 7,8 і на 14,9 %.

6. Оперційне лікування виразкової хвороби у віддаленому післяопераційному періоді у чоловіків призводить до порушення статевої активності, що часто залежить від методу лікування. У пацієнтів, оперованих зі застосуванням органозберігальних і органощадних методик, у 46,3 % статева активність збереглася на передопераційному рівні, у 39,0 % оперованих знизилася й у 14,7 % була відсутня. Після операцій за методами Більрот-І і Більрот-ІІ статева активність збереглася, відповідно, у 21,4 і 13,0 % чоловіків, знизилася – у 50,0 і 57,1 % і була відсутня у 28,6 і 29,9 % оперованих. Зниження статевої активності пояснюється впливом наслідків операційного лікування виразкової хвороби на функції ендокринної системи. Тобто, у чоловіків зі зниженою і відсутньою статевою активністю рівень стимулюючого гормону на статевий акт – фолікулостимулюючого гормону – статистично достовірно підвищений (p<0,001), а тестостерону знижений (p<0,01), порівняно з чоловіками зі збереженою статевою активністю.

7. У жінок після операційного лікування виразкової хвороби втрата мінеральної щільності кісткової тканини наступає швидше, ніж у чоловіків. Різні методи лікування виразкової хвороби по-різному впливають на настання менопаузи. Ближче до норми (у Україні 51-52 роки) термін настання менопаузи відзначено у жінок, оперованих зі застосуванням органозберігальних і органощадних методів лікування, – (50,36±0,33) року. При консервативному лікуванні і після операцій за методом Більрот-ІІ вона наступила значно раніше – в (47,45±0,21) і (47,60±0,22) року (p<0,001), ніж після резекції шлунка за методом Більрот-І – (49,58±0,76) року (p>0,05).

8. Вивчення у динаміці мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів, оперованих зі застосуванням методик органозберігальних і органощадних операцій у яких кісткова тканина була нормальною, показало, що через 24 місяці після первинного денситометричного обстеження втрата кісткової маси сягала 0,013 г/см² або 1,1 % (на рік 0,55 %), тобто як у нормі (0,5 %).

9. Вивчення мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів з остеопорозом, оперованих за методом Більрот-ІІ, через 24 місяці після первинного денситометричного обстеження показало, що втрата кісткової маси сягала 0,062 г/см² або 7,6 % (на рік 3,8 %), тобто в 6,9 раза більше, ніж після органозберігальних і органощадних операцій.

10. Через три місяці після резекції шлунку за Більрот-І та Більрот-ІІ у експериментальних тварин відмічено зниження маси тіла на 6,8 і 10,1 % (p<0,001) відповідно, рівнів тироксину – на 15,7 і 15,2 % (p<0,01; p>0,05), трийодтироніну – на 0,8 і 2,5 % (p>0,05), тестостерону – на 20,4 і 34,7 % (p<0,05), кальцію – на 8,5 і 14,9 %, фосфору – на 26,9 і 16,7 % (p<0,001), а також підвищення рівнів тиреотропного гормону на 16,0 і 33,3 % (p<0,001), паратиреоїдного гормону – на 32,6 і 34,6 % (p<0,001), що поєднувалося зі зменшенням гістоморфометричних показників стінки шлунка та дванадцятипалої кишки й остеометричними змінами довгих кісток.

11. Застосування “Кальцій-Д₃ Нікомед” протягом 24 місяців у 65,2 % пацієнтів привело до підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на 8,1 % (p<0,01). При цьому рівень кальцію в крові підвищувався на 5,7 % (p<0,05), фосфору – на 11,7 % (p<0,05), а рівень активності лужної фосфатази і рівень паратиреоїдного гормону знизився на 18,7 і 29,6 % (p<0,05), особливо у пацієнтів з остеопорозом і з остеопенією. У 34,8 % пацієнтів зберігся колишній рівень мінеральної щільності кісткової тканини, мінерального обміну і показники гормонів.

12. У хворих з ускладненою виразковою хворобою шлунка, поєднаною з остеопенічним синдромом, за відсутності передопераційного та інтраопераційних протипоказань, вибором методу операції є: при виразці середньої і нижньої третини шлунка (І тип) – селективна проксимальна ваготомія + прицільна резекція ішемізованого сегмента за методом Л.Я. Ковальчука або надпілорична резекція шлунка за Макі-Шалімовим і резекції шлунка за Більрот-І; при препілоричних виразках (ІІІ тип) – резекція шлунка за Більрот-І, Більрот-ІІ, а при комбінованих виразках (ІІ тип) – висічення виразки, пілородуоденопластика (дуоденопластика), селективна проксимальна ваготомія + прицільна резекція ішемізованого сегмента, резекція шлунка за Більрот-ІІ; при ускладненій виразці дванадцятипалої кишки – ушивання або висічення перфоративної виразки; при суб- і декомпенсованих пілородуоденостенозах – висічення виразки з пілородуоденопластикою в комбінації із селективною проксимальною ваготомією або резекція шлунка за методом Більрот-ІІ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. З урахуванням отриманих результатів хворим з тривалістю виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки 5 і більше років, разом із загальноклінічними обстеженнями, доцільно визначати показники кальціє-фосфорного обміну і проводити денситометричне обстеження для виявлення остеопенічного синдрому.

2. Для точного визначення впливу будь-якого методу операційного лікування виразкової хвороби на стан кісткової тканини, хворим перед і через 6 місяців після операції доцільно проводити денситометричне обстеження.

3. У разі потреби проведення операційного лікування ускладненої форми виразкової хвороби гастродуоденальної зони, у поєднанні з остеопенічним синдромом, за відсутності протипоказань, перевагу слід надавати органозберігальним і органощадним методам операцій. Індивідуально, у тих випадках, коли органозберігальні і органощадні операції при остеопенічному синдромі не можуть бути методом вибору лікування виразкової хвороби, перевагу слід надавати методам резекції шлунка типу Бильрот-І.

4. Після операції протягом року пацієнтам рекомендують періодичні біохімічні дослідження крові з метою визначення рівня гіпофізарно-тиреоїдних і статевих гормонів. У разі виявлення функціональних порушень пацієнтів направляють до відповідних лікарів-фахівців (гастроентерологів, ендокринологів та ін..) для подальшого обстеження і лікування.

5. Необхідно взяти на диспансерний облік пацієнтів із задовільними, незадовільними і поганими результатами операцій, а також чоловіків зі зниженою статевою активністю і жінок із передчасним настанням менопаузи і тих, що знаходяться у постменопаузі, оскільки вони складають групу людей з високим ризиком розвитку остеопорозу і патологічних переломів кісток.

6. Хворим на виразкову хворобу шлунка, дванадцятипалої кишки і пацієнтам після операційного лікування виразкової хвороби не рекомендується вживати спиртні напої, каву, алюмінієвмісні медичні препарати і курити тютюн. Необхідне адекватне фізичне навантаження і оптимізація харчування: рекомендуються легкі форми фізичних вправ – біг, плавання, масаж; вживання їжі з великим змістом кальцію – молоко, м’ясо, сир, рибу. Щоденне вживання кальцію у складі їжі повинно складати не менше 1200 мг.

7. При виявленні остеопенічного синдрому пацієнтам оперованим з приводу виразкової хвороби, рекомендується кальцієвмісний препарат – “Кальцій-Д₃ Нікомед” по 2 таблетки на добу протягом 2 місяців з подальшим продовженням після місячної перерви. Необхідно досліджувати кальцій-фосфорний обмін і проводити динамічне визначення мінеральної щільності кісткової тканини методом денситометрії.

8. Отримані результати експериментальної частини роботи можна використовувати на теоретичних кафедрах і в лабораторних умовах як один із способів моделювання остеопорозу в експериментальних тварин.

Публікації автора:

1. Гастроентерологія. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини у хворих з гастроентерологічною патологією / Л. Я. Ковальчук, Є. М. Стародуб, А. В. Зоря, Я. Я. Боднар, Р. Ю. Рузібаєв // Проблеми остеопорозу ; за ред. проф. Л. Я. Ковальчука. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. – С. 133–146. (Здобувач провів технічне виконання дослідження та статистичну обробку).

2. Мінеральна щільність кісткової тканини після органозберігаючих та органощадних операцій на шлунку із приводу гастродуоденальних виразок / Л. Я. Ковальчук, А. Д. Беденюк, В. В. Мельничук, С. І. Дуць, Р. Ю. Рузібаєв // Проблеми остеології. – 2003. – Т. 6, № 1–2. – С. 72–73. (Здобувач провів технічне виконання дослідження, статистичну обробку матеріалу та підготовку статті до друку).

3. Рузібаєв Р. Ю. Мінеральна щільність кісткової тканини після органозберігаючих і органощадних операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці з приводу виразкової хвороби у віддаленому періоді / Р. Ю. Рузібаєв // Шпитальна хірургія. – 2005. – № 3. – С. 62–64.

4. Вплив методу оперативного лікування виразки шлунка на стан губчастої кісткової тканини у віддаленому післяопераційному періоді / Л. Я. Ковальчук, Ю. М. Футуйма, А. Д. Беденюк, Р. Ю. Рузібаєв // Проблеми остеології. – 2005. – Т. 8, № 1-3. – С. 16–19. (Здобувач провів статистичну обробку отриманих даних та підготовку статті до друку).

5. Рузібаєв Р. Ю. Ризик переломів кісток у пацієнтів, що перенесли хірургічне лікування виразкової хвороби гастродуоденальної зони / Р. Ю. Рузібаєв // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. – 2005. – Вип. 25. – С. 140–144.

6. Рузибаев Р. Ю. Нарушение минеральной плотности костной ткани у больных с язвенной болезнью гастродуоденальной зоны / Р. Ю. Рузибаев // Актуальні питання медичної науки та практики. – 2006. – Вип. 70, книга 1. – С. 186–191.

7. Рузибаев Р. Ю. Состояние костной ткани после оперативного лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки по методике Бильрот-І / Р. Ю. Рузибаев // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т. 4, № 1. – С. 62–64.

8. Рузібаєв Р. Ю. Аналіз звертання пацієнтів за проведеним анкетуванням та контрольним обстеженням у віддаленому періоді після перенесеного хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / Р. Ю. Рузібаєв, А. Д. Беденюк, Ю. М. Футуйма // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 1. – С. 72–73. (Здобувачем подана ідея дослідження, проведено виконання дослідження, інтерпретацію одержаних результатів, статистичну обробку отриманих даних і сформульовано висновки).

9. Рузібаєв Р. Ю. Ефективність застосування Кальцій-D₃ Нікомеду при вторинному остеодефіциті у пацієнтів після хірургічного лікування виразкової хвороби / Р. Ю. Рузібаєв // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2006. – № 2 (6). – С. 95–98.

10. Рузибаев Р. Ю. Влияние оперативного лечения язвенной болезни по методике Бильрот-ІІ на состояние костной ткани / Р. Ю. Рузибаев // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т. 4, № 2. – С. 98–100.

11. Рузибаев Р. Ю. Экспериментальное прицельное моделирование язвы желудка у крыс / Р. Ю. Рузибаев // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 3. – С. 123–125.

12. Рузібаєв Р. Ю. Вивчення індексу Кетле в оперованих пацієнтів з виразковою хворобою у віддаленому періоді / Р. Ю. Рузібаєв // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. – № 4. – С. 30–32.

13. Рузібаєв Р. Ю. Вивчення резорбції кісткової тканини у віддаленому періоді після органозберігальних і органощадних операцій на органах гастродуоденальної зони / Р. Ю. Рузібаєв // Клінічна хірургія. – 2006. – № 9 (додаток). – С. 67–68.

14. Рузібаєв Р. Ю. Динаміка мінеральної щільності кісткової тканини в оперованих пацієнтів із виразковою хворобою / Р. Ю. Рузібаєв // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. – 2006. – Вип. 30. – С. 150–153.

15. Рузібаєв Р. Ю. Кальцій-фосфорний обмін і стан кісткової тканини у пацієнтів після хірургічного лікування виразкової хвороби у віддаленому періоді / Р. Ю. Рузібаєв // Медична хімія. – 2007. – Т. 9, № 1. – С. 108–111.

16. Рузібаєв Р. Ю. Експериментальне лікування виразкової хвороби методами селективної проксимальної ваготомії та резекції шлунка / Р. Ю. Рузібаєв // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 98–100.

17. Рузібаєв Р. Ю. Статева функція у чоловіків після хірургічного лікування виразкової хвороби у віддаленому періоді / Р. Ю. Рузібаєв // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2007. – Т. 7, № 1–2 (17–18). – С. 46–48.

18. Рузибаев. Р. Ю. Влияние резекции желудка по методу Бильрот-ІІ на состояние костной ткани в эксперименте / Р. Ю. Рузибаев // Український морфологічній альманах. – 2007. – Т. 5, № 2. – С. 72–74.

19. Рузібаєв Р. Ю. Вплив хірургічного лікування виразкової хвороби на стан кісткової тканини і настання менопаузи у жінок / Р. Ю. Рузібаєв // Шпитальна хірургія. – 2007. – № 2. – С. 33–36.

20. Рузібаєв Р.Ю. Частковий андрогенодефицит після хірургічного лікування виразкової хвороби і його вплив на кісткову тканину / Р. Ю. Рузібаєв // Харківська хірургічна школа. – 2007. – № 2 (25). – С. 232–234.

21. Рузібаєв Р. Ю. Стан гипофізарно-тиреоїдної системи після хірургічного лікування виразкової хвороби у віддаленому періоді і ії вплив на стан кісткової тканини / Р. Ю. Рузібаєв // Український медичній альманах – 2007. – Т. 10, № 3 (додаток). – С. 82–84.

22. Рузібаєв Р. Ю. Вплив оперативних втручань на шлунку на гистоморфологичний стан кісткової тканини в експерименті / Р. Ю. Рузібаєв // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 3. – С. 55–57.

23. Рузібаєв Р. Ю. Прогнозування остеодефіцитних станів при виразковій хворобі і після її хірургічного лікування: Вибір методу оперативного лікування / Р. Ю. Рузібаєв // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2007. – № 8 – С. 114–118.

24. Рузібаєв Р. Ю. Диференційовані підходи до вибору методів лікування ускладнених гастродуоденальних виразок у хворих з остеопенічними синдромами / Р. Ю. Рузібаєв // Шпитальна хірургія. – 2008. – № 4. – С. 71–74.

25. Андропауза / Л. Я. Ковальчук, С. І. Сміян, Р. Ю. Рузібаєв, В. В. Гнатів, А. Д. Беденюк, Ю. М. Футуйма, О.М. Гусак, І. І. Чонка, В. Б. Доброродній, А. Я. Господарський, А. Р. Вайда // Вісник наукових досліджень. – 2008. – № 1. – С. 44–48. (Здобувачем проведено клінічний підбір хворих, інтерпретація результатів дослідження та статистична обробка матеріалу).

26. Остеопроз: Сучасний стан проблеми при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і печінки / Л. Я. Ковальчук, Р. Ю. Рузібаєв, І. К. Венгер, С. І. Сміян, В. В. Шкробот // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 1. – С. 79–82. (Здобувачем проведено пошук в літературі та на web-порталах і узагальнення одержаних результатів).

27. Футуйма Ю. М. Порівняльна характеристика мінеральної щільності кісткової тканини в віддаленому періоді після хірургічного лікування шлункових виразок / Ю.М. Футуйма, А. Д. Беденюк, Р.Ю. Рузибаев // Вісник Вінницького національного медичного університету / Сучасні проблеми терапії – від гіпотез до фактів : всеукраїнська наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 10–11 листоп. 2005 р. : матеріали конф. – 2005. – № 9(2). – С. 341. (Здобувачем проведено інтерпретація результатів дослідження, їх статистична обробка і підготовка статті до друку)

28. Рузибаев Р. Ю. Состояние костной ткани после хирургического лечения язвенной болезни / Р. Ю. Рузибаев, А. Д. Беденюк, Ю. М. Футуйма // Вісник Вінницького національного медичного університету / Сучасні проблеми терапії – від гіпотез до фактів : всеукраїнська наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 10–11 листоп. 2005 р. : матеріали конф. – 2005. – № 9 (2). – С. 386. (Здобувачем подано ідея дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка отриманих даних і формування висновків).

29. Рузібаєв Р. Ю. Досвід застосування кальцій-D₃ нікомед у пацієнтів з порушеннями мінеральної щільності кісткової тканини після хірургічного лікування виразкової хвороби / Р. Ю. Рузібаев // Здобутки клінічної і експериментальної медицини : XLIX підсумкова наук.-практ. конф., 2 червня 2006 р. : матеріали конф. Тернопіль : Укрмедкнига, 2006. – С. 45

30. Рузибаев Р. Ю. Влияние оперативных вмещательств в гастродуоденальной зоне на росто-массовые соотношения у пациентов в отдаленном послеоперационном периоде / Р. Ю. Рузібаев // Вісник морфології / VI міжнародної конгрес з інтегративної антропології, 4-5 жовтня 2007 р : матеріали конгр. – 2007. – № 13 (2). – С. 481–482.

31. Рузибаев Р. Ю. Влияние резекции желудка по Бильрот-ІІ на состояние костной ткани в эксперименте / Р. Ю. Рузибаев, Я. И. Федонюк, И. И. Боймиструк // Астраханский медицинский журнал. – 2007. – № 2. – С. 158–159. (Здобувачем проведено експеримент, морфометричне дослідження та статистична обробка отриманих даних).

32. Рузібаєв Р. Ю. Вплив оперативних втручань в гастродуоденалній зоні на стан кісткової тканини в експерименті / Р. Ю. Рузібаєв // Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканини у нормі та при діагностиці патологічних процесів : наук.-практ. конф., 24-25 травня 2007 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2007. – С. 75.

33. Рузибаев Р. Ю. Применение «Кальций-D₃ Никомед» при вторичном остеодефиците возникшим после хирургического лечения язвенной болезни / Р. Ю. Рузибаев // Лекарства – человеку, современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств : науч.-практ. конф. с международ. участ., 22 марта 2007 г. : материалы конф. – Харьков, 2007. – С. 101–102.

34. Функціональний стан шлунка в ранньому післяопераційному періоді після хірургічного лікування гостро-дуоденальних виразок / Л. Я. Ковальчук, А. Д. Беденюк, Ю. М. Футуйма, Р. Ю. Рузібаєв // Здобутки клінічної і експериментальної медицини : підсум. наук.-практ. конф., 13 червня 2008 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2008. – С. 57–58. (Здобувачем проведено виконання дослідження, статистична обробка отриманих даних і підготовка статті до друку).

35. Постгастрорезекційний остеопороз / Л. Я. Ковальчук, А. Д. Беденюк, Ю. М. Футуйма, Р. Ю. Рузібаєв // Клінічна хірургія. – 2008. – № 4–5. – С. 99–100. (Здобувачем проведено клінічний підбір хворих, інтерпретація результатів дослідження і статистична обробка отриманих даних).