Анотація до роботи:

Колесник І.І. Вихідний матеріал культурного генофонду роду Cucurbita L. та використання його в селекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2003.

Робота присвячена питанням селекції гарбуза різного призначення. Проведена багаторічна оцінка генофонду гарбуза, який включав сортозразки 5-ти культурних і 3-х диких видів гарбуза. Вивчені морфобіологічні особливості понад 300-т сортозразків гарбуза з 54 країн світу.

Метою роботи було створення вихідного матеріалу для селекції гарбуза за різними напрямками. Були виділені цінні джерела за наступними ознаками: кущовість, продуктивність, насіннєва продуктивність, довжина вегетаційного періоду, хімічний склад плодів, вміст олії в насінні, стійкість проти справжньої борошнистої роси. Кращі з них рекомендовані для практичної селекції.

Вивчена мінливість кількісних і якісних ознак. Проведений кореляційний аналіз. Визначена кореляція між насіннєвою продуктивністю та основними господарсько-цінними ознаками. Визначений взаємозв’язок між загальною продуктивністю та її елементами (маса плода і число плодів). У 7 гібридів мускатного гарбуза і 21 гібрида великоплідного гарбуза відмічений гетерозис за продуктивністю.

Створений цінний вихідний матеріал для селекції високоврожайних сортів гарбуза різного використання. Виведені кущові сорти Валок – кормового призначення, Лель і Ждана – столового призначення, Краян і Світень – універсального використання. Сорти Валок, Лель, Ждана і Світень занесені в Реєстр сортів рослин України.

В дисертації вирішене важливе наукове завдання, яке полягає в підвищенні ефективності селекційної роботи з гарбузом в результаті вивчених закономірностей мінливості сортозразків різних культурних видів, встановлення їх селекційної цінності і створення на цій основі нових сортів гарбуза, що має суттєве значення для селекційної науки та сільського господарства України. На основі 16-річних досліджень (1984 -1999 рр.) можна сформулювати основні наукові результати роботи.

1. Вихідним матеріалом в селекції на кущовість є сортозразки 2-х культурних видів: Bush Pie, Bush or everbearing, Table Ace, Грибовський кущовий 189, Кущовий оранжевий, Луч, Лель, Находка – C. pepo L.; Чино, Sweet Mama, Colorado la Banda, Cachi INFA, Zapallito cachi, Zapallito, Голубєвський, Прикореневий, Валок, Краян, Троянда, Світень – C. maxima Duch.

2. Встановлено, що добір на скоростиглість ефективний по двох основних фазах розвитку рослин: сходи – цвітіння жіночих квіток, цвітіння жіночих квіток – дозрівання плодів. Джерелами скоростиглості являються сорти Bush Pie (72-79 днів), Bush or everbearing (77-83), Луч (75-90) – C. pepo L.; Sweet Mama (101-108), Colorado la Banda (107-119), Cachi INFA (110-122), Троянда (109-122) – C. maxima Duch.; Baby butternut (114-130) – C. moschata Duch.

3. Якість плодів гарбуза визначається в першу чергу рівнем їх цукристості і залежить від сорту. В селекції столових форм гарбуза найбільш ефективна схема гібридизації: високоцукристі х високоцукристі. За компонентами хімічного складу м’якуша плодів (суха речовина і загальний цукор в %, каротин в мг% відповідно) виділені слідуючі джерела: Український багатоплідний (7,5; 5,3; 2,8), Мигдальний 35 (8,1; 5,4; 2,4) – С. реро L.; Мармуровий (15,0; 10,2; 7,3), Славута (13,5; 9,8; 8,9), Ждана (13,0; 9,4; 8,8), Столовий зимовий А-5 (12,8; 9,9; 6,5), К-4122 (12,6; 9,0; 5,0), Іспанський 73 (11,8; 8,5; 6,5), Calabaza Rotena (11,2; 9,0; 5,0), Banana green (10,0; 7,7; 6,0) – C.maxima Duch.; Новинка (11,8; 6,8; 8,9), Гілея (11,4; 6,8; 3,2), Арабатський (10,2; 7,8; 8,0) – C.moschata Duch.

4. Для переробки на дитяче і дієтичне харчування найбільш перспективні сорти Українсь-кий багатоплідний, Мигдальний 35, Славута, Ждана і сортозразки мускатного гарбуза, які виділя-ються за вмістом сухої речовини, каротину і низьким рівнем накопичення нітратів.

5. Доведена залежність мінливості урожайності різних сортозразків гарбуза від генотипу сорту. Створена ознакова колекція джерел продуктивності (не менше 8,0 кг): Український бага-топлідний (8,0 кг) – С. реро L.; Столовий зимовий А-5 (9,0), Стофунтовий (9,5), К-4078 (10,0), Великоплідний 1 (10,5), Вілайяті каду (10,6), Hubbard squash (11,0), Волзький сірий 92 (11,0), К-3943 (11,9) – C. maxima Duch.; Новинка (9,6), Corge local (12,0 ), Гілея (14,4) – C. moschata Duch.

6. Встановлено, що насіннєва продуктивність гарбуза коливається в значних межах (20-300 г з однієї рослини) і обумовлена генотипом рослин. В селекції на насіннєву продуктивність джерелами високої врожайності насіння (г/м²) є сорти Валок (80), Находка (80), Гілея (88), Zucca butternut (90), K-4469 (92), Colorado la Banda (96), Троянда (96), Краян (96), Wema (98), Cachi magnific (160), Zapallito (184), Голубєвський (184).

7. Насіннєва продуктивність гарбуза більше залежить не від розміру і середньої маси плода, а від їх числа на одній рослині (r = 0,47-0,91). У сортів кущового типу встановлений середній і високий позитивний зв’язок між насіннєвою продуктивністю і середньою масою плода (r = 0,47-0,92). Між ознаками насіннєва продуктивність – форма плода, насіннєва продуктивність – розмір насіннєвої камери встановлений від’ємний або невисокий позитивний зв’язок.

8. У сортозразків різних видів відмітили значну мінливість за масою 1000 насінин і 1000 ядер. В селекції на олійні цілі крім вмісту жиру в ядрах насінин потрібно враховувати масу 1000 насінин і 1000 ядер. У виду C. maxima Duch. (коричневонасінні форми) із збільшенням насінини зменшується відносна доля ядра в ній. Найбільш перспективні в селекції на олійність голонасінні форми С. реро L. і великонасінні зразки C. maxima Duch. з великою питомою вагою ядра (78-82%).

9. За стійкістю проти справжньої борошнистої роси не виявлені імунні форми. В природних умовах розвитку хвороби встановлена різна видова і сортова стійкість. Найбільш стійкими виявилися сортозразки виду мускатного (середній бал ураження 0,1-1,0), найбільш сприйнятли-вими – сортозразки виду твердокорого (2,0-4,0 бали).

10. Створення гетерозисних гібридів F₁ гарбуза різних культурних видів найбільш ефективне на основі використання маркерних генів. В результаті морфобіологічного вивчення культурного генофонду роду Cucurbita L. виділені маркерні ознаки «довгий гіпокотиль», «срібляс-тий листок», «розсічений листок» (C. maxima Duch.), як найбільш перспективні для гетерозисної селекції.

11. Вивчення мінливості урожайності та вмісту сухої речовини у сортозразків культурних видів показало значну їх варіабельність у зразків кущового типу порівняно із звичайними довгостебельними формами.

12. За результатами селекційної роботи створено 5 сортів гарбуза: кущові сорти Валок і Світень – кормового призначення, сорт Лель – олійного призначення, сорт Ждана – столового призначення, сорт Краян – універсального використання. Сорти Валок, Світень, Лель і Ждана занесені в Реєстр сортів рослин України.

Публікації автора:

1. Варава В.В., Колесник І.І., Сич З.Д. Кущові сорти кормових гарбузів // Вісник аграрної науки. – 1994. – №2. – С. 28-30 ( Доля авторства становить 33%: проведення досліджень і участь в узагальненні результатів ).

2. Колесник І.І., Колесник І.І. Новий кущовий сорт гарбуза Валок // Овочівництво і баштанництво: Міжвідомч. тем. наук. зб.– К.: Урожай, 1994. – Вип. 39. – С. 40-41 (Доля авторства становить 90%: виведення сорту та написання статті).

3. Колесник І.І., Полівода Л.І., Колесник І.І. Нові сорти гарбуза селекції Дніпропетровської дослідної станції // Овочівництво і баштанництво: Міжвідомч. тем. наук. зб. – Харків, 1999. – Вип. 44. – С. 111-112 (Доля авторства становить 80 %: селекційна робота та узагальнення результатів).

4. Колесник І.І. Новий кормовий сорт гарбуза Світень // Овочівництво і баштанництво: Міжвідомч. тем. наук. зб. – Харків, 2002. – Вип.47. – С. 191-192.

5. Сич З.Д., Котюк Н.В., Якубенко Б.Є., Колесник І.І. Розширення можливостей освоєння генетичних ресурсів родини гарбузових (Сucurbitaceae) // Наук. вісник Національного Аграрного університету.– Київ, 2002. – Вип. 47. – С. 134-136 (Доля авторства становить 10 %: надання селекційного матеріалу).

6. Сорт гарбуза Валок: А.с. № 330. Україна. / І.І.Колесник., О.Т.Галка., Л.П. Білей (Україна).– Заявлено 01.11.88; Зареєстровано 1993.

7. Сорт гарбуза Лель: А.с. № 686. Україна. / І.І. Колесник., З.Д.Сич., Т.І. Щербина., А.В. Селегей (Україна). – Заявлено 15.11.1994; Зареєстровано 1998.

8. Сорт гарбуза Ждана: А.с. № 1181. Україна. / І.І. Колесник., З.Д. Сич., А.В. Селегей (Україна). – Заявлено 21.11.1995; Зареєстровано 2000.

9. Сич З.Д., Колесник І.І., Діденко В.П., Соколова В.К. та ін. Кавун. Диня. Гарбуз. // Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. За ред. чл. -кор. УААН Т.К. Горової і К.І. Яковенка. – Харків, 2001. – С. 362-402 (Доля авторства становить 15%: написання методики по селекції гарбуза).

10. Галка А.Т., Колесник И.И. Тыква Троянда // Картофель и овощи. – 1990. – №6. – С. 34 (Доля авторства становить 20%: участь в узагальненні результатів).

11. Колесник І.І., Сич З.Д., Селегей А.В. Скоростиглий сорт столового гарбуза Ждана // Аграрна наука – виробництву. – Київ, 2001. – № 1. – С. 13 (Доля авторства становить 50%: проведення досліджень, написання статті).

12. Колесник І.І. Інтродукція американських зразків великоплідного гарбуза в Україні // Інтродукція харчових і кормових рослин / Матеріали наукової конференції. Академія наук України. Центральний ботанічний сад. – К.: 1994. – С. 186-187.

13. Колесник І.І. Селекція багатонасіннєвого гарбуза для одержання олії // Тези доповідей наук. конф. “Проблеми і перспективи селекції і насінництва овочевих і баштанних культур”. –Борова, Київська дослідна станція УААН. – 1995. – С. 19-20.

14. Колесник І.І., Сич З.Д. Багатонасіннєвий гарбуз – перспективна олійна культура для України // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Селекція і технологія вирощування баштанних культур”. – Гола Пристань, Херсонська дослідна станція УААН. – 1996. – С. 44-46 (Доля авторства становить 90%: проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

15. Колесник І.І. Новий сорт великоплідного гарбуза Ждана // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Селекція і технологія вирощування баштанних культур”. – Гола Пристань, Херсонська дослідна станція УААН. – 1996. – С. 46-48.

16. Колесник И.И. Новые сорта тыквы Днепропетровской опытной станции // Материалы Межд. научн.-практ. конф. “Селекция и семеноводство овощных культур в ХХІ веке”. – Т. 1. – Москва, 2000. – С. 268-269.