В дисертації вирішене важливе наукове завдання, яке полягає в підвищенні ефективності селекційної роботи з гарбузом в результаті вивчених закономірностей мінливості сортозразків різних культурних видів, встановлення їх селекційної цінності і створення на цій основі нових сортів гарбуза, що має суттєве значення для селекційної науки та сільського господарства України. На основі 16-річних досліджень (1984 -1999 рр.) можна сформулювати основні наукові результати роботи. 1. Вихідним матеріалом в селекції на кущовість є сортозразки 2-х культурних видів: Bush Pie, Bush or everbearing, Table Ace, Грибовський кущовий 189, Кущовий оранжевий, Луч, Лель, Находка – C. pepo L.; Чино, Sweet Mama, Colorado la Banda, Cachi INFA, Zapallito cachi, Zapallito, Голубєвський, Прикореневий, Валок, Краян, Троянда, Світень – C. maxima Duch. 2. Встановлено, що добір на скоростиглість ефективний по двох основних фазах розвитку рослин: сходи – цвітіння жіночих квіток, цвітіння жіночих квіток – дозрівання плодів. Джерелами скоростиглості являються сорти Bush Pie (72-79 днів), Bush or everbearing (77-83), Луч (75-90) – C. pepo L.; Sweet Mama (101-108), Colorado la Banda (107-119), Cachi INFA (110-122), Троянда (109-122) – C. maxima Duch.; Baby butternut (114-130) – C. moschata Duch. 3. Якість плодів гарбуза визначається в першу чергу рівнем їх цукристості і залежить від сорту. В селекції столових форм гарбуза найбільш ефективна схема гібридизації: високоцукристі х високоцукристі. За компонентами хімічного складу м’якуша плодів (суха речовина і загальний цукор в %, каротин в мг% відповідно) виділені слідуючі джерела: Український багатоплідний (7,5; 5,3; 2,8), Мигдальний 35 (8,1; 5,4; 2,4) – С. реро L.; Мармуровий (15,0; 10,2; 7,3), Славута (13,5; 9,8; 8,9), Ждана (13,0; 9,4; 8,8), Столовий зимовий А-5 (12,8; 9,9; 6,5), К-4122 (12,6; 9,0; 5,0), Іспанський 73 (11,8; 8,5; 6,5), Calabaza Rotena (11,2; 9,0; 5,0), Banana green (10,0; 7,7; 6,0) – C.maxima Duch.; Новинка (11,8; 6,8; 8,9), Гілея (11,4; 6,8; 3,2), Арабатський (10,2; 7,8; 8,0) – C.moschata Duch. 4. Для переробки на дитяче і дієтичне харчування найбільш перспективні сорти Українсь-кий багатоплідний, Мигдальний 35, Славута, Ждана і сортозразки мускатного гарбуза, які виділя-ються за вмістом сухої речовини, каротину і низьким рівнем накопичення нітратів. 5. Доведена залежність мінливості урожайності різних сортозразків гарбуза від генотипу сорту. Створена ознакова колекція джерел продуктивності (не менше 8,0 кг): Український бага-топлідний (8,0 кг) – С. реро L.; Столовий зимовий А-5 (9,0), Стофунтовий (9,5), К-4078 (10,0), Великоплідний 1 (10,5), Вілайяті каду (10,6), Hubbard squash (11,0), Волзький сірий 92 (11,0), К-3943 (11,9) – C. maxima Duch.; Новинка (9,6), Corge local (12,0 ), Гілея (14,4) – C. moschata Duch. 6. Встановлено, що насіннєва продуктивність гарбуза коливається в значних межах (20-300 г з однієї рослини) і обумовлена генотипом рослин. В селекції на насіннєву продуктивність джерелами високої врожайності насіння (г/м2) є сорти Валок (80), Находка (80), Гілея (88), Zucca butternut (90), K-4469 (92), Colorado la Banda (96), Троянда (96), Краян (96), Wema (98), Cachi magnific (160), Zapallito (184), Голубєвський (184). 7. Насіннєва продуктивність гарбуза більше залежить не від розміру і середньої маси плода, а від їх числа на одній рослині (r = 0,47-0,91). У сортів кущового типу встановлений середній і високий позитивний зв’язок між насіннєвою продуктивністю і середньою масою плода (r = 0,47-0,92). Між ознаками насіннєва продуктивність – форма плода, насіннєва продуктивність – розмір насіннєвої камери встановлений від’ємний або невисокий позитивний зв’язок. 8. У сортозразків різних видів відмітили значну мінливість за масою 1000 насінин і 1000 ядер. В селекції на олійні цілі крім вмісту жиру в ядрах насінин потрібно враховувати масу 1000 насінин і 1000 ядер. У виду C. maxima Duch. (коричневонасінні форми) із збільшенням насінини зменшується відносна доля ядра в ній. Найбільш перспективні в селекції на олійність голонасінні форми С. реро L. і великонасінні зразки C. maxima Duch. з великою питомою вагою ядра (78-82%). 9. За стійкістю проти справжньої борошнистої роси не виявлені імунні форми. В природних умовах розвитку хвороби встановлена різна видова і сортова стійкість. Найбільш стійкими виявилися сортозразки виду мускатного (середній бал ураження 0,1-1,0), найбільш сприйнятли-вими – сортозразки виду твердокорого (2,0-4,0 бали). 10. Створення гетерозисних гібридів F1 гарбуза різних культурних видів найбільш ефективне на основі використання маркерних генів. В результаті морфобіологічного вивчення культурного генофонду роду Cucurbita L. виділені маркерні ознаки «довгий гіпокотиль», «срібляс-тий листок», «розсічений листок» (C. maxima Duch.), як найбільш перспективні для гетерозисної селекції. 11. Вивчення мінливості урожайності та вмісту сухої речовини у сортозразків культурних видів показало значну їх варіабельність у зразків кущового типу порівняно із звичайними довгостебельними формами. 12. За результатами селекційної роботи створено 5 сортів гарбуза: кущові сорти Валок і Світень – кормового призначення, сорт Лель – олійного призначення, сорт Ждана – столового призначення, сорт Краян – універсального використання. Сорти Валок, Світень, Лель і Ждана занесені в Реєстр сортів рослин України. |