У дисертаційній роботі зроблено теоретичне обгрунтування особливостей формування врожаю та нове вирішення питання підвищення продуктивності посівного томата і якості його плодів шляхом оптимізації густоти стояння, зрошення, сорту і добрив. 1. В умовах зрошення при вирощуванні посівного томата сорту Новичок з густотою стояння рослин 20-60 тис./га вміст NO3– в 0-30 см шарі ґрунту на час повної стиглості плодів знижувався на 19,8-27,9 і Р2О5 – на 12,0-13,2%, але кількість мікроорганізмів при цьому збільшувалась, порівняно з неполивними умовами, на 19,6-26,6%. Максимальний вміст елементів живлення впродовж вегетації томата та кількість мікроорганізмів в 0-30 см шарі ґрунту на час достигання плодів досягався за органо-мінеральної (20 т/га гною + N120P60K60) та сидеральної інтенсивної (20 т/га сидератів + N120P60K60) системи удобрення. 2. Зрошення збільшувало приріст сирої надземної маси на час повного достигання плодів на 43,0%, а внесення N120P60K60 сумісно з 20 т/га гною або із 25 т/га сидератів відповідно, на 43,0 та 30,6% порівняно з контролем без удобрення. Збільшення густоти стояння рослин томата з 20 до 60 тис./га зменшувало вагу сирої надземної маси однієї рослини на 17,8%, абсолютно сухої – на 10,5%, площу листкової поверхні – на 27,2%, а без поливу – відповідно на 13,4; 18,7 і 9,3%. 3. При зрошенні ураженість томата макроспоріозом, порівняно з неполивними умовами, збільшувалась за густоти стояння рослин 20 тис./га – на 22,2%, 60 тис./га – на 30,8%, а фітофторозом – відповідно на 14,3 і 18,2%. Ступінь ураженості цими хворобами за внесення добрив збільшувалась. Найбільш стійкими сортами до ураження рослин макроспоріозом є Лагідний та Волгоградський 5/95, а до фітофторозу – Лагідний і СХ-3. 4. Винос елементів живлення на формування одиниці врожаю томата при зрошенні істотно не змінювався порівняно з неполивними умовами. Загущеність посіву з 20 до 60 тис./га збільшувала винос азоту, фосфору і калію 100 ц урожаю. На неудобреному фоні витрати азоту на формування 100 ц плодів томата з відповідною кількістю вегетативної маси становили 37,0 кг, фосфору – 13,4, а калію – 24,9 кг. За внесення добрив ці показники збільшувались. Максимальних величин вони досягали за органо-мінеральної та сидеральної інтенсивної систем удобрення. 5. Вміст сухих речовин та загального цукру в плодах томата при зрошенні, порівняно з неполивними умовами, знижувався відповідно на 4,8-6,0 та 7,8-10,1 відносних відсотків. Загущеність посіву до 60 тис./га збільшувала цей показник незначно, як в умовах зрошення, так і без поливу. Добрива підвищували вміст сухих речовин і загального цукру в плодах томата. Найбільший вміст сухих речовин спостерігався у сортах Пето-86 і Новичок, а загального цукру – у СХ-3 та Ріо-Гранде. 6. Загущеність рослин томата з 20 до 60 тис./га приводило до підвищення кількості аскорбінової кислоти в його плодах при зрошенні на 4,4% і без зрошення – на 4,1%. Зрошення знижувало її вміст. За внесення добрив цей показник збільшувався. Серед сортів томата максимальна кількість аскорбінової кислоти спостерігалась у плодах сортів Волгоградський 5/95 і Новичок. 7. Вміст титрованих кислот в плодах томата при зрошенні, збільшенні густоти стояння рослин і внесенні добрив знижувався. Максимальне зниження – 21,7%, спостерігалось за органо-мінеральної системи удобрення (20 т/га гною + N120P60K60) порівняно з контролем без удобрення. 8. Зрошення, практично, не впливало на цукрово-кислотний коефіцієнт у плодах томата, порівняно з неполивними умовами. Загущеність рослин з 20 до 60 тис./га приводило до збільшення цього показника як при зрошенні, так і без поливу. Внесення добрив також збільшувало цукрово-кислотний коефіцієнт. Найбільших величин – 7,26 він досягав у плодах томата, вирощеного на фоні застосування N120P60K60 сумісно з 20 т/га гною. Максимальний цукрово-кислотний коефіцієнт формувався у сортах томата Ріо-Гранде і Пето-86. 9. Вміст нітратів і важких металів у плодах томата при вирощуванні їх в умовах зрошення і без поливу, за різної густоти стояння і внесення добрив не перевищувало межі допустимої концентрації. Зрошення й добрива підвищували вміст нітратів у плодах цієї культури. А при збільшенні густоти стояння цей показник зменшувався. Підвищену здатність до накопичення нітратів у плодах мали сорти Новичок та Волгоградський 5/95, ртуті і миш’яку – Лагідний і Новичок, міді – Волгоградський 5/95, цинку – Ріо-Гранде та Новичок. Сортові особливості не впливали на рівень надходження в плоди свинцю і кадмію. 10. Зберігання плодів томата в природних умовах впродовж 10 і 20 днів після збирання врожаю знижувало в них вміст сухих речовин, загального цукру, аскорбінової кислоти, титрованих кислот, нітратів та сприяло утворенню нітритів. Зрошення та підвищення густоти стояння рослин з 20 до 60 тис./га істотно не впливало на інтенсивність зниження сухої речовини, загального цукру і титрованих кислот в плодах томата при їх зберіганні, а добрива, навпаки, прискорювали зниження нітратів. 11. Продуктивність томата сорту Новичок в умовах зрошення, порівняно з неполивними умовами, підвищувалась за густоти стояння 20 тис./га на 41,9%, 40 тис./га – на 45,0 і 60 тис./га – на 48,4%, але при зміні густоти рослин з 20 до 60 тис./га істотної різниці у величині врожаю товарних плодів не виявлено. Максимальне підвищення врожаю плодів на 43,1%, порівняно з контролем без удобрення, забезпечувала органо-мінеральна система удобрення. Найбільшу продуктивність плодів у роки вивчення стабільно забезпечували сорти Волгоградський 5/95 та СХ-3. 12. Максимальний чистий прибуток з 1 га посіву томата – 4223,4 грн. при енергетичному коефіцієнті 1,77 і рівні рентабельності 82,2% забезпечувала органо-мінеральна система удобрення (20 т/га гною + N120P60K60). 13. Для отримання високого врожаю з підвищеною якістю плодів посівного томата сорту Новичок на темно-каштановому слабосолонцюватому середньосуглинковому ґрунті в умовах зрошення і без поливу рекомендується густота стояння рослин в межах 60 тис./га. Під основний обробіток ґрунту на зрошенні доцільно вносити 20 т/га гною сумісно з N120P60K60, а за відсутності гною – 25 т/га сидератів (горохо-вівсяна суміш) і N120P60K60. |