Анотація до роботи:

Степанова І.М. Залежність врожаю та якості плодів посівного томата від сорту, добрив, густоти стояння рослин і зрошення в умовах півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу сортів, густоти стояння рослин, дії зрошення і різних видів добрив на формування надземної вегетативної маси і врожаю томата, якості його плодів, показники економічної і біоенергетичної ефективності вирощування цієї культури в даній зоні. Визначено сорти томата, які забезпечують урожай з підвищеними показниками якості плодів, високу ефективність загущеності посіву сорту Новичок з 20 до 60 тис. рослин на га, а також використання зрошення, мінеральних і органічних добрив. Встановлено, що на поливних землях за внесення добрив під посівний томат сорту Новичок ефективним є заорювання при основному обробітку ґрунту N₁₂₀P₆₀K₆₀ разом з 20 т/га гною, а при його відсутності – з 25 т/га сидератів (горохо-вівсяна суміш). Зрошення та підвищення густоти стояння рослин з 20 до 60 тис./га істотно не впливають на інтенсивність зниження сухої речовини, загального цукру і титрованих кислот в плодах томата при їх зберіганні в природних умовах після збирання врожаю, а добрива, навпаки, прискорюють зниження нітратів.

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне обгрунтування особливостей формування врожаю та нове вирішення питання підвищення продуктивності посівного томата і якості його плодів шляхом оптимізації густоти стояння, зрошення, сорту і добрив.

1. В умовах зрошення при вирощуванні посівного томата сорту Новичок з густотою стояння рослин 20-60 тис./га вміст NO₃^– в 0-30 см шарі ґрунту на час повної стиглості плодів знижувався на 19,8-27,9 і Р₂О₅ – на 12,0-13,2%, але кількість мікроорганізмів при цьому збільшувалась, порівняно з неполивними умовами, на 19,6-26,6%.

Максимальний вміст елементів живлення впродовж вегетації томата та кількість мікроорганізмів в 0-30 см шарі ґрунту на час достигання плодів досягався за органо-мінеральної (20 т/га гною + N₁₂₀P₆₀K₆₀) та сидеральної інтенсивної (20 т/га сидератів + N₁₂₀P₆₀K₆₀) системи удобрення.

2. Зрошення збільшувало приріст сирої надземної маси на час повного достигання плодів на 43,0%, а внесення N₁₂₀P₆₀K₆₀ сумісно з 20 т/га гною або із 25 т/га сидератів відповідно, на 43,0 та 30,6% порівняно з контролем без удобрення. Збільшення густоти стояння рослин томата з 20 до 60 тис./га зменшувало вагу сирої надземної маси однієї рослини на 17,8%, абсолютно сухої – на 10,5%, площу листкової поверхні – на 27,2%, а без поливу – відповідно на 13,4; 18,7 і 9,3%.

3. При зрошенні ураженість томата макроспоріозом, порівняно з неполивними умовами, збільшувалась за густоти стояння рослин 20 тис./га – на 22,2%, 60 тис./га – на 30,8%, а фітофторозом – відповідно на 14,3 і 18,2%. Ступінь ураженості цими хворобами за внесення добрив збільшувалась. Найбільш стійкими сортами до ураження рослин макроспоріозом є Лагідний та Волгоградський 5/95, а до фітофторозу – Лагідний і СХ-3.

4. Винос елементів живлення на формування одиниці врожаю томата при зрошенні істотно не змінювався порівняно з неполивними умовами. Загущеність посіву з 20 до 60 тис./га збільшувала винос азоту, фосфору і калію 100 ц урожаю. На неудобреному фоні витрати азоту на формування 100 ц плодів томата з відповідною кількістю вегетативної маси становили 37,0 кг, фосфору – 13,4, а калію – 24,9 кг. За внесення добрив ці показники збільшувались. Максимальних величин вони досягали за органо-мінеральної та сидеральної інтенсивної систем удобрення.

5. Вміст сухих речовин та загального цукру в плодах томата при зрошенні, порівняно з неполивними умовами, знижувався відповідно на 4,8-6,0 та 7,8-10,1 відносних відсотків. Загущеність посіву до 60 тис./га збільшувала цей показник незначно, як в умовах зрошення, так і без поливу. Добрива підвищували вміст сухих речовин і загального цукру в плодах томата. Найбільший вміст сухих речовин спостерігався у сортах Пето-86 і Новичок, а загального цукру – у СХ-3 та Ріо-Гранде.

6. Загущеність рослин томата з 20 до 60 тис./га приводило до підвищення кількості аскорбінової кислоти в його плодах при зрошенні на 4,4% і без зрошення – на 4,1%. Зрошення знижувало її вміст. За внесення добрив цей показник збільшувався. Серед сортів томата максимальна кількість аскорбінової кислоти спостерігалась у плодах сортів Волгоградський 5/95 і Новичок.

7. Вміст титрованих кислот в плодах томата при зрошенні, збільшенні густоти стояння рослин і внесенні добрив знижувався. Максимальне зниження – 21,7%, спостерігалось за органо-мінеральної системи удобрення (20 т/га гною + N₁₂₀P₆₀K₆₀) порівняно з контролем без удобрення.

8. Зрошення, практично, не впливало на цукрово-кислотний коефіцієнт у плодах томата, порівняно з неполивними умовами. Загущеність рослин з 20 до 60 тис./га приводило до збільшення цього показника як при зрошенні, так і без поливу. Внесення добрив також збільшувало цукрово-кислотний коефіцієнт. Найбільших величин – 7,26 він досягав у плодах томата, вирощеного на фоні застосування N₁₂₀P₆₀K₆₀ сумісно з 20 т/га гною. Максимальний цукрово-кислотний коефіцієнт формувався у сортах томата Ріо-Гранде і Пето-86.

9. Вміст нітратів і важких металів у плодах томата при вирощуванні їх в умовах зрошення і без поливу, за різної густоти стояння і внесення добрив не перевищувало межі допустимої концентрації. Зрошення й добрива підвищували вміст нітратів у плодах цієї культури. А при збільшенні густоти стояння цей показник зменшувався. Підвищену здатність до накопичення нітратів у плодах мали сорти Новичок та Волгоградський 5/95, ртуті і миш’яку – Лагідний і Новичок, міді – Волгоградський 5/95, цинку – Ріо-Гранде та Новичок. Сортові особливості не впливали на рівень надходження в плоди свинцю і кадмію.

10. Зберігання плодів томата в природних умовах впродовж 10 і 20 днів після збирання врожаю знижувало в них вміст сухих речовин, загального цукру, аскорбінової кислоти, титрованих кислот, нітратів та сприяло утворенню нітритів. Зрошення та підвищення густоти стояння рослин з 20 до 60 тис./га істотно не впливало на інтенсивність зниження сухої речовини, загального цукру і титрованих кислот в плодах томата при їх зберіганні, а добрива, навпаки, прискорювали зниження нітратів.

11. Продуктивність томата сорту Новичок в умовах зрошення, порівняно з неполивними умовами, підвищувалась за густоти стояння 20 тис./га на 41,9%, 40 тис./га – на 45,0 і 60 тис./га – на 48,4%, але при зміні густоти рослин з 20 до 60 тис./га істотної різниці у величині врожаю товарних плодів не виявлено. Максимальне підвищення врожаю плодів на 43,1%, порівняно з контролем без удобрення, забезпечувала органо-мінеральна система удобрення. Найбільшу продуктивність плодів у роки вивчення стабільно забезпечували сорти Волгоградський 5/95 та СХ-3.

12. Максимальний чистий прибуток з 1 га посіву томата – 4223,4 грн. при енергетичному коефіцієнті 1,77 і рівні рентабельності 82,2% забезпечувала органо-мінеральна система удобрення (20 т/га гною + N₁₂₀P₆₀K₆₀).

13. Для отримання високого врожаю з підвищеною якістю плодів посівного томата сорту Новичок на темно-каштановому слабосолонцюватому середньосуглинковому ґрунті в умовах зрошення і без поливу рекомендується густота стояння рослин в межах 60 тис./га. Під основний обробіток ґрунту на зрошенні доцільно вносити 20 т/га гною сумісно з N₁₂₀P₆₀K₆₀, а за відсутності гною – 25 т/га сидератів (горохо-вівсяна суміш) і N₁₂₀P₆₀K₆₀.

Публікації автора:

1. Філіп’єв І.Д., Ківер Г.Ф., Степанова І.М. Вплив строків внесення азотного добрива на врожай і якість плодів безрозсадного томата//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип. 21. – С. 61-64. (30% авторства, підготовка експериментальної частини, узагальнення матеріалів).

2. Ківер Г.Ф., Степанова І.М. Вплив добрив на врожайність і якість плодів посівного томата в умовах півдня України//Збірник наукових праць Інституту землеробства південного регіону УААН. – Херсон, 2002. - №3. – С.53-55. (70% авторства, проведення досліджень, аналіз та узагальнення матеріалів).

3. Степанова І.М. Вплив густоти стояння і зрошення на врожайність і якість плодів посівного томата в умовах півдня України//Овочівництво і баштанництво. - Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Харків. 2003. – Вип. 48. – С. 208-211.

4. Філіп’єв І.Д., Степанова І.М., Василенко Р.М. Вплив фону живлення на продуктивність і якість томата//Розробка проблем зрошуваного землеробства на сучасному етапі розвитку сільського господарства. - Збірник наукових праць присвячений 225-річчю заснування м. Херсона. – Херсон, 2003. – С.51-54. (80% авторства, проведення досліджень, обробка і узагальнення даних).

5. Філіп’єв І.Д., Степанова І.М. Сорти та якість плодів посівного томата на півдні України//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. – Херсон: Айлант, 2004. – Вип. 32. – С.31-34. (90% авторства, проведення досліджень, аналіз, написання і оформлення статті).

6. Філіп’єв І.Д., Степанова І.М. Вплив зрошення і густоти стояння рослин на винос елементів живлення посівними томатами на півдні України//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. – Херсон: Айлант, 2004. – Вип.. 34. – С.125-127. (80% авторства, проведення досліджень, обробка, узагальнення даних, написання статті).

7. Деклараційний патент на винахід за №(11)69037А від 16.08.2004 року (Бюл. №8), Україна, (51)7А01В79/02. Спосіб вирощування посівного томата з підвищеною якістю плодів на темно-каштановому грунті//Степанова І.М., Філіп’єв І.Д., Ківер Г.Ф. Заявка №20031110785 від 28.11.2003 (особистий внесок здобувача 80%).