Анотація до роботи:

Тофан І.П. Зміни імунної реактивності і скоротливої функції серця та їх корекція вобензимом і кандесартаном у хворих на інфаркт міокарда з післяінфарктним синдромом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України. – Івано-Франківськ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання, яке полягає в клініко-патогенетичному обґрунтуванні ефективності та безпеки застосування комплексної ензимотерапії і блокатора ангіотензину ІІ в лікуванні хворих на інфаркт міокарда з післяінфарктним синдромом. Проведені дослідження свідчать, що автоімунні ускладнення в підгострому періоді захворювання погіршують клінічний перебіг хвороби, модифікують інтракардіальну гемодинаміку, супроводжуються дисбалансом в клітинній і гуморальній ланках імунітету, посиленням процесів перекисного окислення ліпідів та порушенням систем антиоксидантного захисту організму.

Встановлено, що у хворих з післяінфарктним синдромом вобензим у добовій дозі 6 драже ефективно корегує порушення імунного статусу та процесів вільнорадикального окислення ліпідів, справляючи імуномоделюючий, антиоксидантний та мембраностабілізуючий впливи. За цих умов додаткове включення в комплексну терапію кандесартану по 4-8 мг на добу сприяє зворотньому розвитку дилатації порожнини лівого шлуночка, покращує його систолічну і діастолічну функції і має достовірний позитивний клінічний ефект у 86,7 % хворих.

В роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в клініко-патогенетичному обгрунтуванні ефективності та безпеки застосування комплексної системної ензимотерапії та блокатора рецепторів ангіотензину ІІ у лікуванні хворих на інфаркт міокарда, ускладнений післяінфарктним синдромом, який погіршує перебіг хвороби, модифікує інтракардіальну гемодинаміку, супроводжується дисбалансом в клітинній і гуморальній ланках імунітету, порушенням процесів вільнорадикального окислення ліпідів та функціонування систем антиоксидантного захисту організму.

1. Розвиток післяінфарктного синдрому у хворих на інфаркт міокарда характеризується повторним больовим синдромом, посиленням проявів інтоксикації, появою або поглибленням ознак серцевої недостатності і патологічного ремоделювання лівого шлуночка, порушенням ритму або провідності, поширенням ішемічного пошкодження міокарду на фоні посилення проявів вторинного імунодефіциту та суттєвої активації вільнорадикального окислення ліпідів із пригніченням антиоксидантних систем захисту організму. Вираженість післяінфарктного синдрому, повнота його проявів знаходились в прямопропорційній залежності від ступеня імунних порушень та активності перекисного окислення ліпідів (r=0,518-0,683).

2. Післяінфарктне ремоделювання міокарда лівого шлуночка при післяінфарктному синдромі асоціюється із прогресивним збільшенням кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка і зниженням скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка за даними кінцево-систолічного індексу скоротливості, а також розвитком міо-перикардиту, які приводять до порушень ремоделювання серця і посилення діастолічної дисфункції лівого шлуночка в підгострому періоді захворювання, що супроводжується збільшенням кінцево-діастолічного тиску лівого шлуночка та формуванням в 35,3 % хворих порушення наповнення за рестриктивним типом, в 39,8 % - за псевдонормальним типом, у решти пацієнтів – за типом порушеного розслаблення.

3. Стандартна базисна терапія у хворих на інфаркт міокарда з післяінфарктним синдромом приводить до позитивної динаміки клінічного перебігу хвороби – покращення суб’єктивного стану, зменшення проявів серцевої недостатності, частоти аритмій; разом з тим у 67 % хворих зберігався виражений вторинний імунодефіцит та суттєвий дисбаланс у функціонуванні системи ПОЛАОСЗ, тобто залишались умови для прогресування патологічного процесу.

4. У хворих, які поряд з базисною терапією приймали вобензим, спостерігається виражена позитивна динаміка показників імунного статусу, що проявилося нормалізацією коефіцієнту імунорегуляції за рахунок підвищення кількості CD3, CD8-лімфоцитів та нормалізацією рівня CD22-лімфоцитів і зменшенням концентрації циркулюючих імунних комплексів; одночасно наступає зниження активності перекисного окислення ліпідів і підвищення функціональної активності антиоксидантних систем захисту.

5. Поєднане застосування вобензиму та кандесартану у хворих з післяінфарктним синдромом приводить не тільки до нормалізації імуногенезу, зниження концентрації ЦІК і відновлення рівноваги у функціонуванні про- та антиоксидантної системи, а й супроводжується суттєвим покращенням показників діастолічної функції лівого шлуночка серця, попередженням прогресування систолічної дисфункції серця (фракція вигнання лівого шлуночка зросла на 7,6 %), зниженням рівня кінцево-діастолічного тиску на 20,2 % та систолічного тиску в легеневій артерії на 28,9 %. Довготривала (6 місяців) підтримуюча терапія кандесартаном забезпечувала нормалізацію параметрів систолічної і діастолічної функції серця у 86,7 % хворих на інфаркт міокарда, ускладнений післяінфарктним синдромом.

6. У хворих на інфаркт міокарда в підгострому періоді захворювання при розвитку синдрому вторинного імунодефіциту, що проявляється зниженням кількості CD3, CD8-лімфоцитів та зростанням CD22-лімфоцитів, збільшенням концентрації циркулюючих імунних комплексів, показано включення в комплексну терапію поліензимного препарату вобензиму. При прогресуванні ознак систолічної і діастолічної дисфункції серця у хворих на інфаркт міокарда з післяінфарктним синдромом (зниження фракції викиду, зростання кінцево-діастолічного тиску лівого шлуночка, тиску в легеневій артерії, формуванні псевдо нормального та рестриктивного типу діастолічного наповнення) програму лікування корегують призначенням блокатора рецепторів ангіотензину ІІ кандесартан.

Публікації автора:

1. Тофан І. П. Особливості перебігу синдрому ендогенної інтоксикації при післяінфарктному синдромі // Медична хімія. – 2005. - №3. – С. 34-36.

2. Тофан І. П. Роль перекисного окислення ліпідів і антиоксидних систем захисту в патогенезі автоімунних ускладнень гострого інфаркту міокарда та перспективи їх корекції // Вісник наукових досліджень. – 2006. - №1. – С.54-57.

3. Тофан І.П., Швед М.І. Клінічна ефективність вобензиму та кандесартану в комплексному лікуванні хворих на інфаркт міокарда, ускладнений післяінфарктним синдромом // Вісник наукових досліджень. – 2005. - №3. – С.54-57. (Дисертант самостійно обстежила хворих, провела аналіз отриманих результатів, підготовила статтю до друку. Професор М.І.Швед здійснив редагування статті).

4. Швед М.І., Тофан І.П. Системна ензимотерапія в лікуванні гострого інфаркту міокарда // Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т.12, ч.2. – С. 56-59. (Дисертант самостійно проаналізувала результати клініко-лабораторних досліджень, підготувала статтю до друку. Професор Швед М.І. провів редагування статті).

5. Клінічна гетерогенність хворих на інфаркт міокарда: проблеми діагностики / М.І. Швед, М.В. Гребеник, О.М. Барна, І.П. Тофан, Н.І. Ярема // Вісник наукових досліджень. – 2001.-№1.-С.15-17. (Дисертант сумісно із співавтором доц. М.В.Гребеником провела клінічні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів, О.М. Барна та Н.І. Ярема підготовили статтю до друку. Професор Швед М.І. здійснив редагування статті.).

6. Критичні періоди для розвитку інфаркту міокарда з позицій хронобіології / М.І. Швед, М.В. Гребеник, І.П. Тофан та ін. // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2005. - №9(2). – С. 366. (Дисертант провела хронобіологічні дослідження та статистичну обробку матеріалу. Доц. М.В.Гребеник підготовив статтю до друку. Професор М.І.Швед здійснив редагування статті).

7. Швед М.І., Тофан І.П. Місце системної ензимотерапії в лікуванні гострого інфаркту міокарда // Наук.-практ. часопис «Українські Медичні Вісті». – Т.6, ч.1-2. – С. 95-96. (Дисертантом зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено тези до друку. Професор М.І.Швед сформулював висновки).

8. Клініко-імунологічні особливості та зміни інотропної функції серця у хворих на інфаркт міокарда, ускладнений післяінфарктним синдромом / М.І. Швед, І.П. Тофан, Л.В. Левицька, Л.М. Груб’як, І.М. Герасимець // Об’єднаний пленум правління Українського наукового товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів «Нові напрямки лікування і профілактики ІХС та артеріальної гіпертензії» Київ, 2002.– С.80. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал. Л.В. Левицька, Л.М. Груб’як, І.М. Герасимець підготовили тези до друку. Професор М.І.Швед сформулював висновки).

9. Тофан І.П. Ефективність застосування кандесартану у хворих з післяінфарктним синдромом // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: Зб. наук. праць XLVІІІ підсумкової наук. конф. 2005 р. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2005. – С.67-68.

10. Швед М.І., Тофан І.П. Застосування системної ензимотерапії у хворих гострим інфарктом міокарда, ускладненим післяінфарктним синдромом // Матеріали об’єднаного Пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”. – Київ. – 2002. – С.132. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено тези до друку. Професор М.І.Швед сформулював висновки).

11. Систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на інфаркт міокарда, ускладнений післяінфарктним синдромом / І.П. Тофан, Л.М. Груб’як // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Зб. наук. праці XLIV підсумкової наук. конф. 5 червня 2001 р. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2001. – Вип. 6. – С.37. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, сформульовано висновки. Аспірант Л.М.Груб’як підготовила тези до друку).

12. Тофан І.П., Якимець Я.М. Системна ензимотерапія в лікуванні хворих з ускладненим перебігом гострого інфаркту міокарда / Всеукр. наук.-практ. конференція „Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології” 4-5.11.2004. Тернопіль, 2004. (Дисертант самостійно зібрала і систематизувала матеріал. Лікар Якимець Я.М. підготовив тези до друку).

13. Швед М.І., Гребеник М.В., Тофан І.П. Діагностична цінність імунограми у хворих на інфаркт міокарда / Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів // За ред. В.М. Коваленка, Г.В. Дзяка, Г.В. Книшова і ін.: Матер. української наук. – практ. конф. – К.: Моріон, 2001. – С.73. (Дисертантом проведено аналіз самостійно отриманих даних, підготовлено матеріали до друку. Доц. Гребеник М.В. та проф. Швед М.І. здійснили редагування тез).

14. Швед М.І., Гребеник М.В., Тофан І.П. Критерії прогнозування перебігу інфаркту міокарда у хворих на цукровий діабет / Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів // За ред. В.М. Коваленка, Г.В. Дзяка, Г.В. Книшова і ін.: Матер. української наук. – практ. конф. –К.: Моріон, 2001. – С.73. (Дисертант провела лабораторні дослідження і підготовила тези до друку. Доц. Гребеник М.В. провів статистичну обробку отриманих результатів. Проф. Швед М.І. здійснив редагування тез).

15. Швед М.І., Тофан І.П. Міжшлуночкова взаємодія у хворих гострим інфарктом міокарда, ускладнений післяінфарктним синдромом // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Зб. наук. праці XLV підсумкової наук. конф. 2002 р. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2002. – С.59. (Дисертантом проведено аналіз та інтерпретацію самостійно отриманих даних, підготовлено матеріали до друку. Професор Швед М.І. здійснив редагування статті).

16. Швед М.І., Тофан І.П., Груб'як Л.М. Прогностична цінність імунної реактивності організму у хворих інфарктом міокарда, ускладненим після інфарктним синдромом // Українські медичні вісті. – 2001. – Т.4. – №1 (Матеріали VІ з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. 18-19 травня, Чернівці) –С. 124. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела аналіз імуноферментних досліджень. Професор М.І.Швед здійснив редагування статті і сформулював висновки. Груб'як Л.М. підготовила тези до друку).

17. Швед М.І., Тофан І.П. Метод корекції імунних порушень вобензимом у хворих на інфаркт міокарда з післяінфарктним синдромом / Інформаційний лист № 65-2006. (Дисертант самостійно зібрала і систематизувала матеріал, провела аналіз результатів дослідження і підготовила текст до друку. Професор Швед М.І. провів редагування матеріалів інформаційного листа).